Рішення

від 15.07.2020 по справі 509/2819/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2819/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом

Приватного підприємства Житлово-Сервісний Центр Сонячний

до

ОСОБА_1

про

зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2019 року Приватне підприємство Житлово-Сервісний Центр Сонячний звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва (самочинно збудованого нерухомого майна) та приведення його до попереднього стану в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним.

14 червня 2017 року, Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 - Відповідач придбав нерухоме майно, а саме: апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Договором купівлі-продажу від 14.06.2017 р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Петрушенко Т.А. за реєстровим №715.

Відповідачем 14 червня 2017 року було укладено з Позивачем - Приватним підприємством Житлово-Сервісний Центр Сонячний код ЄДРПОУ 33568489, Договір про надання послуг з утримання об`єкту та прибудинкової території.

Відповідно до умов укладеного Договору про надання послуг з утримання об`єкту та прибудинкової території Відповідач є споживачем послуг з утримання та забезпечення життєдіяльності об`єкту - а саме зазначеного апартаменту АДРЕСА_1, які надаються Позивачем.

Згідно з умовами п. 4.2.3. укладеного Договору від 14.06.2017 р. Відповідач зобов`язувався:

- не допускати самовільної реконструкції (перепланування) Об`єкту і його інфраструктури (огорожі, паркувального місця, прибудинкової території і т.п.), обладнання, споруд і прибудов, зміни фасадів, покриттів, дахів, в тому числі зміни пов`язані з колірною гамою, використовуваними оздоблювальними матеріалами і т.п.), не змінювати природний ландшафт, не допускати руйнування конструкцій, заміни і перестановки технічного обладнання, пов`язаного з системою забезпечення утримання та експлуатації об`єкту;

- будь-які зазначені в даному пункті дії виконуються Споживачем виключно після отримання попереднього письмового узгодження Виконавця. В іншому випадку Споживач своїми силами і за власний рахунок зобов`язується в терміни, встановлені Виконавцем, виконати дії, спрямовані на приведення Об`єкту, його прибудинкової території, його інфраструктури та обладнання до попереднього стану;

- у разі якщо Споживач у встановлені Виконавцем терміни не забезпечить приведення Об`єкту, його прибудинкової території, його інфраструктури та обладнання до попереднього стану, Виконавець залишає за собою право провести всі необхідні для цього дії, а Споживач протягом 5 (п`яти) банківських днів зобов`язується відшкодувати Виконавцю всі понесені останнім витрати на підставі окремо виставленого рахунку.

Пунктом 4.2.11. укладеного Договору від 14.06.2017 р. передбачено, що Відповідач також зобов`язувався дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо експлуатації, здійснення ремонту або реконструкції (при наявності попередньої згоди Виконавця) Об`єкту, не допускати порушення законних прав та інтересів інших користувачів і / або власників інших дачних котеджів, приміщень та будівель Комплексу.

Позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки, на якій розташований апартамент АДРЕСА_1 , відповідно до Договору дарування від 03.11.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Петрушенко Т.А. за реєстровим №2871.

23.09.2019 року від представника Позивача адвоката Лиженкова О.О. до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання за його відсутності, представник наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Виклик Відповідача до суду здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Суд, враховуючи думку представника позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вирішив проводити розгляд справи заочно, без участі відповідача, на основі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ст. 12, ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пунктом 4 ст. 376 ЦК України визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення із застосуванням наслідків, в тому числі і шляхом звільнення земельної ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012, роз`яснено, що позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Отже, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об`єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва в разі звернення до суду відповідного органу є або знесення такого будівництва або проведення відповідної його перебудови.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований апартамент АДРЕСА_1 , відповідно до умов Договору дарування від 03.11.2009 р., що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Петрушенко Т.А. за реєстровим №2871.

Суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів встановив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження права щодо виконання робіт з реконструкції апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та не доведено факту надання йому права власності на земельну ділянку, яка знаходяться у власності позивача, чи факту його звернення до компетентного державного органу для оформлення права власності на реконструйований апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу.

В судовому засіданні встановлені витрати Позивача по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. та сплаті 35,82 грн. - комісії за послуги банку, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 258-259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Житлово-Сервісний Центр Сонячний до ОСОБА_1 про проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва (самочинно збудованого нерухомого майна) та приведення його до попереднього стану в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 провести перебудову та привести до попереднього стану самочинну прибудову до апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 власними силами та за свій рахунок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Приватного підприємства Житлово-Сервісний Центр Сонячний код ЄДРПОУ 33568489, поточний рахунок НОМЕР_3 , в АТ Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805 - витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та 35,82 грн. - комісія за послуги банку.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.І.Бочаров.