Постанова

від 28.07.2020 по справі 569/4771/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року

м. Рівне

Справа № 569/4771/19

Провадження № 22-ц/4815/491/20

Головуючий у Рівненському міському суді:

суддя Кучина Н.Г.

Ухвалу суду першої інстанції постановлено

повним текстом за відсутності учасників справи

та їх представників 10.02.2020 у м. Рівне

Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Приватне підприємство "Буд Кепітал Менеджмент";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Дочірнє підприємство "Градобуд-Рівне" і Державний реєстратор Виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна;

представники учасників справи:

позивача - адвокат ОСОБА_2 ;

відповідача - адвокат Дяденчук Анатолій Іванович;

за участі: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волошина Іллі Васильовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" про скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2019 року позов задоволено.

Скасовано запис про державну реєстрацію права власності №30084632 від 18.01.2019, внесеного державним реєстратором виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 48 м 2 , житловою 16 м 2 , у АДРЕСА_1 , порядковий номер квартири АДРЕСА_2 (що є квартирою будівельний номер АДРЕСА_3 по заочному рішенню Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року у справі №686/16205/17-ц про визнання майнових прав та квартирою АДРЕСА_2 згідно з технічним паспортом ОСОБА_1 , виданим ТОВ "Хмельницьке обласне земельне агентство", виготовленого 16.10.2016).

Стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_1 5 868, 40 гривень судового збору.

03 січня 2020 року представником позивача подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 588 гривень. Мотивуючи вимоги, вказувалося про укладення між адвокатським бюро, від імені якого він і виступив, та його довірителем договору щодо надання правничої допомоги. Повноваження представника як адвоката стверджено ордером про надання правової допомоги серії РН-754, оригінал якого долучено до справи. Поданий акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14.02.2019 містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних бюро, що були вчинені для надання такої допомоги.

Щодо строків подання цієї заяви, то вважав, що з урахуванням вимог ч. 8 ст. 141, ст. 123 ЦПК України їх додержано повністю.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області представнику ОСОБА_1 - адвокату Волошину І.В. відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій апеляційній скарзі позивач через свого представника - адвоката Волошина І.В., вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, покликався на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

На її обґрунтування зазначалося про свою незгоду із висновками суду про недостатність рахунків про оплату витрат на правничу допомогу, оскільки для підтвердження їх розміру адвокат повинен був саме у договорі визначити механізм розрахунку свого гонорару. Однак заявник вказує про 14 лютого 2019 року між Адвокатським бюро " ОСОБА_3 Волошина" та позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого було надання цим бюро усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у Рівненському міському суді в справі за позовом до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" (далі - ПП "Буд Кепітал Менеджмент") про визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності.

Вважає, що механізм розрахунку зазначено у пункті 4.2 договору про надання правничої допомоги, а саме визначено, що гонорар на користь адвокатського бюро сплачується у розмірі, обумовленому сторонами в додаткових угодах до цього договору. В додатковій угоді №1 від 14.02.2019 узгоджено (і тоді ж сплачено), що клієнт згодом сплатить на користь бюро 10 860 гривень за надання послуг, зокрема, за підготовку позовної заяви, представництв інтересів клієнта у суді.

28 грудня 2019 року контрагенти погодили між собою через укладення додаткової угоди №2 оплату гонорару у сумі 9 725 гривень, що було зроблено позивачем того ж числа.

Тому дані обставини є повністю доведеними, а надані докази спростовують висновки суду з цього приводу про необґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення правничої допомоги.

Не погоджується із твердженнями суду щодо відсутності у наданих документах відображення витраченого адвокатом часу на правову допомогу, адже правова позиція Верховного Суду, що зафіксована у постанові від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18, свідчить про їх помилковість.

На його думку, хибними є і висновки суду про відсутність орієнтовного розрахунку судових витрат, що в силу ч. 2 ст. 134 ЦПК України не є підставою для відмови у стягненні судових витрат. Тобто ця обставина є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, судом переплутано учасників справи через відповідні скорочення (абревіатури) відповідача - ПП "БКМ" і ПП "Буд Кепітал Менеджмент". Між тим, в акті приймання-передачі міститься чітке посилання на справу, де сторонами є ОСОБА_1 і ПП "Буд Кепітал Менеджмент". Тобто судом знехтувано положеннями ст. 89 ЦПК України та практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), а також не додержано вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З цих міркувань просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнивши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Як з`ясовано судом, у позовній заяві було зазначено, що разом із сплаченим судовим збором будуть понесені витрати й на правничу допомогу.

14 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 "Іллі Волошина» було укладено договір про надання правничої допомоги, де зокрема сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвокатському бюро впливають строки і результати вирішення спірних правовідносин, ступінь тяжкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар адвокатського бюро за правничу допомогу, що надається клієнту сплачується в розмірі визначеному сторонами в додаткових угодах до договору (п.п. 4.1. 4.2. договору).

З додаткової угоди № 1 від 14 лютого 2019 року видно, що клієнт та адвокатське бюро погоджуються, що останньому буде сплачено гонорар в сумі 10 860 гривень за надання таких послуг: підготовка до Рівненського міського суду Рівненської області позовної заяви до ПП "Буд Кепітал Менеджмент" про визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності; представництво інтересів клієнта в Рівненському міському суді Рівненської області під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП "Буд Кепітал Менеджмент" про визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності.

В додатковій угоді № 2 від 28 грудня 2019 року сторони узгодили, що адвокатському бюро буде сплачено гонорар в сумі 9 728 гривень за надання таких послуг: представництво інтересів клієнта в Рівненському міському суді Рівненської області під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП "Буд Кепітал Менеджмент" про визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності.

Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Між тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із п. 9ч. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як правильно покликався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в господарській справі №904/4494/18 суд попередньої інстанції, та обставина, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у відшкодуванні таких судових витрат.

На відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, як на підставу для відмови у відшкодуванні суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, вказав і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 січня 2020 року, прийнятій у справі № 551/1136/17.

Тобто про необхідність надання попереднього розрахунку вказує процесуальне законодавство, що підтверджено відповідними правовими позиціями Верховного Суду.

Отже, з підстав неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу у строки, встановлені ч. 1 ст. 134 ЦПК України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що такі витрати не підлягають відшкодуванню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення чинного законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Стверджуючи, що відмова в порядку ч.2 ст. 134 ЦПК України у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу це право, а не обов`язок суду, тобто є судовою дискрецією, заявник з огляду на обставини справи безпідставно зважає саме на відшкодування таких витрат, адже не надавши доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів, останній не навів жодної поважної причини їх неподання.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Крім того, на переконання колегії суддів, висловлена правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 09 липня 2019 року в справі №923/726/18, на яку покликається представник позивача, лише підкріплює правильність відмови в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, в т.ч., через відсутність в наданих останнім документах інформації про витрачений час на надання правової допомоги.

Так, Верховний Суд, врахувавши правову позицію, викладену у його ж постановах від 13 грудня 2018 у справі № 816/2096/17 та від 16 травня 2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, зазначав, що доказів саме обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, не потрібно.

При цьому щодо витраченого фахівцем в галузі права часу, зробив висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Між тим, як й вказав суд попередньої інстанції, в наданих адвокатом Волошиним І.В. документах не відображено витраченого адвокатом на надання правової допомоги часу, тобто його кількості не підтверджено, а про відсутність обґрунтувань часу в оскаржуваному судовому рішенні не йдеться.

Також лише визначення в додаткових угодах того, що фактично за підготовку позовної заяви та представництво інтересів у місцевому суді довіритель адвоката поніс 20 588 гривень витрат на правничу допомогу, не можуть вважатись детальним розрахунком понесених витрат, який потребує процесуальне законодавство.

Хоча відповідно до абз. другого ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове вирішення питання про відмову в ухваленні додаткового рішення, представник позивача не надав, матеріали справи не містять, а апеляційним судом здобуто не було.

Підставою для залишення оскаржуваного судового рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 367-368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волошина Іллі Васильовича залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено: 28.07.2020

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.В.Бондаренко

Н.М.Ковальчук