Рішення

від 27.07.2020 по справі 487/1650/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

27.07.2020

Справа №487/1650/20

Провадження №2/489/1686/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агентство національного бізнесу Прінцепс , третя особа - Товарна Біржа Прінцепс про визнання договору купівлі-продажу дійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 7 від 28.02.1996 квартири АДРЕСА_1 (дванадцять) АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 78,60 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м, укладеного на Товарній біржі Прінцепс , зареєстрованого в ММБТІ 01.03.1996 за № 19339, між Приватним підприємством Агенство національного бізнесу Прінцепс в особі Фролової Тетяни Федорівни, з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого боку. На теперішній час позивач не має можливості розпорядитись своїми правами як власник майна, оскільки даний договір не було посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Квартира АДРЕСА_3 належала МП АНБ Прінцепс на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Войтовською Ж. Ф. від 16.02.1996 за реєстр. № 556 та зареєстрованого в ММБТІ 22.021996 за № 19339.

28.02.1996 року між Приватним підприємством Агенство національного бізнесу Прінцепс в особі Фролової Тетяни Федорівни, з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого боку, на Товарній біржі Прінцепс , укладено договір купівлі-продажу за № 7 від 28.02.1996 квартири АДРЕСА_1 дванадцять) АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 78,60 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м. Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 01 березня 1996 року за реєстровим № 19339.

Договір купівлі-продажу квартири підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири, сторонами були виконані всі умови договору.

Згідно довідки з Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 26.06.2020 року за вих. № 1276, з матеріалів архіву БТІ станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 28.02.1996 року, укладеного на Товарній біржі "Прінцепс", зареєстрованого КП ММБТІ 01.03.1996 р.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18.03.2020, право власності на квартиру АДРЕСА_3 не зареєстровано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10). Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3 .

Єдиним спадкоємцем померлого є позивач - ОСОБА_1 , який є сином померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 12).

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О. з усною заявою про подальшу видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України , якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до роз`яснень приватного нотаріуса ММНО Тищенко О. О. за вих. № 55/01-16 від 20.03.2020, відсутні законні підстави для видачі позивачу в подальшому свідоцтва про право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_2 .. оскільки правовстановлюючий документ на нерухоме майно. Спірну квартиру, не відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позивачу рекомендовано звернутися до суду (а. с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу квартири між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у лютому 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України Про товарну біржу , угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, як власник майна, оскільки договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню.

Вимог щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агентство національного бізнесу Прінцепс , третя особа - Товарна Біржа Прінцепс про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 7 від 28.02.1996 квартири АДРЕСА_1 (дванадцять) АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 78,60 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м, укладеного на Товарній біржі Прінцепс , зареєстрованого в ММБТІ 01.03.1996 за № 19339, між Приватним підприємством Агенство національного бізнесу Прінцепс в особі Фролової Тетяни Федорівни, з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого боку.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне підприємство Агентство національного бізнесу Прінцепс , код ЄДРПОУ 13845087, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар, 9, кв. 13.

Третя особа: Товарна біржа Прінцепс , код ЄДРПОУ 23620797, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар, 9, кв. 13.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 27 липня 2020 року.