Постанова

від 23.07.2020 по справі 903/728/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Справа № 903/728/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи:

позивача- Хохлов В.О.;

відповідача - Чуракова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Позивача- ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД на рішення господар-ського суду Волинської області від 17.01.2020, повний текст якого складено 27.01.2020, у справі №903/728/19 (суддя Якушева І.О.)

за позовом ОСОБА_1 м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД м.Ковель Волинської обл.

про недійсними та скасування рішень загальних зборів ТзОВ Кавасакі ЛД , оформлених

протоколами №5 від 04.09.2019 та №6 від 05.09.2019,-

У вересні 2019 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до господар-ського суду Волинської області, в якій просив визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД (надалі в тексті - Товариство), оформлених протоколами №5 від 04.09.2019 та №6 від 05.09.2019. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що 04.09.2019 рішенням загальних зборів Товариства, яке оформлене про-токолом зборів учасників №5 від 04.09.2019 - ОСОБА_1 було виключено з числа учасни-ків Товариства та автоматично зменшено статутний капітал до фактично внесеного розміру 1500000 грн. Рішенням №6 загальних зборів учасників ТзОВ Кавасакі ЛД від 05.09.2019 змінено місцезнаходження ТзОВ Кавасакі ЛД , звільнено ОСОБА_1 з посади ди-ректора, прийнято на посаду директора ОСОБА_5. Вказані рішення зборів Пози-вач вважає незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують його корпоративні права та інтереси.(т.1, арк.справи 3-11).

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.01.2020 у справі №903/728/19 по-зов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №5 від 04.09.2019 та відмовлено у визнанні недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №6 від 05.09.2019. Суд вмотивував своє рішення тим, що при про-веденні загальних зборів учасників ТзОВ Кавасакі ЛД 04.09.2019 порушено вимоги статтей 15, 32, 33, 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , оскіль-ки учасник товариства ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення загальних зборів учасників, участі у зборах не приймав, за рішення прийняті на загальних зборах учасників Товариства 04.09.2019 не голосував; загальні збори учасників були скликані, а рішення про виключення учасника товариства було прийнято за відсутності надання учаснику товариства додаткового строку для погашення заборгованості, за відсутності простої більшості голосів. При цьому, обставини, на які послався Позивач на обґрунтування вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом №5 від 04.09.2019, не можуть бути підс-тавою для визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №6 від 05.09. 2019, оскільки зміст протоколу №5 від 04.09.2019 та зміст рішення №6 від 05.09.2019 дозволяють дійти висновку, що рішення були прийняті на загальних зборах, які проводилися в різні дні, на зборах приймалися різні рішення. Із змісту рішення №6 від 05.09.2019 не випливає, що загальні збори, які проводились 05.09.2019, є продовженням роботи загальних зборів 04.09.2019. Тому неза-конність рішень, прийнятих на загальних зборах 04.09.2019, не є підставою для визнання недійс-ними (незаконними) рішень, прийнятих загальними зборами 05.09.2019.(т.3, арк.справи 173-183).

Не погоджуючись із рішенням, Позивач та Відповідач подали скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Позивач не погоджується із рішенням в частині відмови в задоволенні позову, просить суд скасувати рішення в цій частині та ухватити нове рішення про задоволення позовних вимог в пов-ному обсязі. Обґрунтовуючи свою скаргу Позивач зазначає, що господарський суд першої інстан-ції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що станом на проведення зборів 04.09.2019 та 05.09.2019 ОСОБА_1 належними та допустими-ми доказами довів факт внесення своєї частки до статутного капіталу без попередження виконав-чого органу, у зв`язку із чим у Відповідача не було підстав для виключення його з учасників Това-риства у зв`язку із наявністю заборгованості; під час проведення зборів голоси, що припадають на його частку мали враховуватися при визначенні результатів голосування. Прийняття рішення №6 від 05.09.2019 одноосібно лише одним засновником стало можливим тільки після 04.09.2019 рі-шення про виключення ОСОБА_1 з учасників Товариства та зменшення статутного капі-талу до розміру внесеного ОСОБА_5 1 500 000 грн. оскільки рішення зборів від 04.09.2019 виз-нане недійсним з цілого ряду причин, то рішення №6 від 05.09.2019 якраз і є похідним від неза-конних рішень, прийнятих на загальних зборах №5 від 04.09.2019, оскільки зміст рішення від 04.09. 2019 прямо та безпосередньо впливає на можливість прийняття рішення №6 загальними зборами 05.09.2019. Таким чином, незаконність рішень, прийнятих на загальних зборах 04.09.2019 є підс-тавою для визнання недійсними (незаконними), прийнятих загальними зборами 05.09.2019. крім того, ОСОБА_1 наголошує, що не був повідомлений про проведення загальних зборів 05.09.2019, що також є підставою для визнання таких зборів недійсними. Позивач також оскаржує стягнення з нього на користь Відповідача витрат на правову допомогу, оскільки не надано доказів, які б свідчили про передачу та оплату наданих послуг.(т.3, арк.справи 198-204).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 відкрито апе-ляційне провадження у справі №903/728/19 за скаргою Позивача - ОСОБА_1 (т.3, арк.спра-ви 208).

Звертаючись із апеляційною скаргою, Відповідач просить скасувати рішення господарсько-го суду Волинської області у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити пов-ністю за безпідставністю та необґрунтованістю. Вмотивовуючи скаргу Відповідач наголошує на помилковості висновку суду, що Позивач не був повідомлений про скликання зборів, оскільки починаючи з листопада 2018 року ОСОБА_5 (14.11.2018, 22.12. 2018, 08.05.2019, 01.07.2019, 01.08. 2019) пропонував скликати загальні збори та направляв ОСОБА_1 повідомлення про про-ведення загальних зборів, які останнім ігнорувались. Всі повідомлення про проведення загальних зборів та вимога надсилались ОСОБА_1 цінними листами з описами вкладень, копії на-дані до матеріалів справи. В строки та в порядку, передбачені законодавством - протягом року (з 11.05.2017 до 11.05.2018) ОСОБА_1 своєї частки до статутного капіталу не вніс, що підт-верджує порушення ним вимог Модельного статуту, яким Товариство керується в своїй діяльнос-ті, а саме невнесення до 11.05.2018 року встановленої частки до статутного капіталу. Загальних зборів з власної ініціативи в період з 24.05.2018 по 04.09.2019 Позивач, як учасник не провів, від пропозицій другого учасника про проведення загальних зборів - ухилявся, а відтак перешкоджав іншому учаснику в доступі до управління Товариством, скоїв правопорушення - привласнення/роз-трати майна, допустив факт втрати/знищення документів Товариства. За вказаними фактами заре-єстровано кримінальне провадження №12019030110000087 від 11.01.2019, і кримінальне провад-ження №12020030110000118 від 18.01.2020, триває досудове розслідування. Факт внесення ОСОБА_1 1 500 000 грн. до статутного капіталу Товариства беззаперечно спростовується да-ними Ковельського ВП ГУНП у Волинській області про відсутність на території України ОСОБА_1 або бухгалтера ОСОБА_18 у дні сплати в касу грошових коштів. 3а фактом підробки бухгалтерських документів відомості внесені до ЄРДР, порушено кримінальне провадження № 12020030110000118 від 18.01.2020, провадиться досудове розслідування. Позивач мав можливість отримати вимогу про проведення загальних зборів від 01.07.2019 другого учасника та самостійно призначити загальні збори. Повідомлення про проведення загальних зборів від 01.08.2019 другим учасником ОСОБА_5 надіслано 01.08.2019 на адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена ним та зафіксована в Протоколі №1 установчих зборів ТзОВ Кавасакі ЛД від 11.05.2017, однак повернута на адресу ОСОБА_5 у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Факти відсилання та повернення поштових відправлень стверджуються наявним в матеріалах справи документами Укрпошти. З метою уникнення порушення прав ОСОБА_1 всі повідомлення починаючи з листопада 2018 року та включаючи серпень 2019 року ОСОБА_5 скеровувались на дві адреси цінними листами з описами вкладень: місце реєстрації ОСОБА_1 , яке зафіксоване в Про-токолі №1 від 11.05.2017 та місце реєстрації Товариства. Але Позивач умисно ухилявся від отри-мання всієї кореспонденції і поштових відправлень за обома адресами. Висновок суду про пору-шення права Позивача як учасника Товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 50%, брати участь в управлінні Товариством, закріпленого в п.1 ч.1 ст.116 ЦК України, п.1 ч.1 ст.5 Зако-ну України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю - взагалі не відповідає фактичним обставинам справи, є передчасним і безпідставним. Судом першої інстанції не врахо-вано, що Позивачем не здійснено внеску до статутного капіталу протягом першого року з моменту реєстрації Товариства, тобто до 11.05.2018, не враховано також судом, що Позивач ухилявся від виконання рішення загальних зборів, ухилявся від виконання своїх обов`язків учасника Товарис-тва, що в свою чергу є порушенням вимог законодавства України, які регулюють це питання. З часу створення ТзОВ Кавасакі ЛД керувалося в своїй діяльності постановою КМУ №1182, Зако-ном України №1576, а також вимогами ст.ст.140-151 ЦК України (чинні на момент створення ТзОВ Кавасакі ЛД ). Вказаними нормами законодавець встановив обов`язок учасників протягом одно-го року здійснити поповнення статутного капіталу. Разом з тим, вказані норми не зобов`язували встановлювати учасникам товариства, які прострочили внесення свої часток до статутного капіта-лу, додаткового строку для погашення заборгованості. Учасники Товариства повинні були сфор-мувати статутний капітал до 11.05.2018 року. До вказаної дати ОСОБА_5 було здійснено по-повнення своєї частки до статутного капіталу, натомість ОСОБА_1 вказаного обов`язку не виконано. Таким чином, в силу норм, які діяли на час створення ТзОВ Кавасакі ЛД - учаснику ОСОБА_1 , який має на 11.05.2018 заборгованість щодо поповнення статутного капіталу, не передбачено надання додаткового строку на погашення заборгованості. Процедура встановлен-ня додаткового строку для учасника, який повністю або частково не поповнив статутний капітал, введена Законом України №2275, який набрав чинності з 18.06.2018. Отже, жодні законодавчі під-стави надавати з 11.05.2018 ОСОБА_1 додатковий строк на погашення заборгованості та внесення своєї частки до статутного капіталу відсутні. Судом першої інстанції не враховано, що з 25.05.2018 ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТзОВ Кавасакі ЛД і направляти повідомлення про прострочення заборгованості і встановлення додаткового строку формально по-винен був сам собі, що ним і не виконано. Судом першої інстанції не вразовані вимоги нормативно-правових актів України, згідно яких підтвердження факту внесення готівкових коштів на попов-нення статутного капіталу учасником ОСОБА_1 в касу Товариства окрім прибуткових касових ордерів мають також підтверджуватись і записами у відповідних Книгах обліку, що є по-рушенням вимог 236 ГПК України та є підставою для скасування рішення суду згідно ст.277 ГПК України. Судом першої інстанції взагалі не враховано, що у дні перебування за межами України як ОСОБА_1 , так і бухгалтера ОСОБА_18, яка приймала готівкові кошти в касу Това-риства - відбувалось оформлення прибуткових касових ордерів та квитанцій до прибуткових касо-вих ордерів, хоч відсутність платника або касира повністю виключає можливість сплати чи прий-мання грошових коштів.(т.3, арк.справи 215-223).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 відкрито апе-ляційне провадження у справі №903/728/19 за скаргою Відповідача - ТзОВ Кавасакі ЛД . Також вирішено розглядати скаргу ТзОВ Кавасакі ЛД в межах одного апеляційного провадження зі скаргою ОСОБА_1 (т.3, арк.справи 235).

У судовому засіданні оголошувалась перерва.(т.4, арк.справи 1, 3)

Крім того, ухвалою від 26.03.2020 відкладено розгляд справи, а також повідомлено учас-ників справи, що час та дата наступного судового засідання буде повідомлена учасникам справи після відміни карантинних заходів та скасування режиму надзвичайної ситуації.(т.4, арк. 26).

Ухвалою від 15.06.2020 у звязку із послабленням частини карантинних обмежень та вве-денням адаптивного карантину розгляд справи призначено на 07.07.2020.(т.4, арк.справи 29-30).

Ухвалою від 07.07.2020 відкладено розгляд спарив на 23.07.2020.(т.4, арк.справи 35).

На підставі розпорядження керівника апарату від 23.07.2020 у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Бучинської Г.Б. у щорічній відпустці - проведено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В. ухвалою від 23.07.2020 прийняла до свого провадження апеляційні скарги у справі №903/728/19.(т.4, арк.справи 37-41).

За час апеляційного провадження до суду надійшли:

- 04.03.2020 надійшов відзив Товариства на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заперечується проти її задоволення та наголошується, що матеріали справи не містять документів на підтвердження обставин незаконності рішення загальних зборів від 05.09.2019 №6, а під час розгляду справи ні ОСОБА_1 , ні адвокат Хохлов В.О. не виклали обставини, які б свідчили про недійсність рішення загальних зборів, не підтвердили своїх вимоги доказами та не надали їх суду, що є порушенням вимог ст.162 ГПК України.(т.3, арк.справи 239-240).

- 23.03.2020 надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Товариства, у якому він заперечує проти її задоволення та вважає, що станом на час проведення спірних зборів Пози-вач не мав заборгованості перед Товариством щодо внесення частки в статутний капітал, Позивач не був повідомлений про дату та час проведення загальних зборів, а тому існують всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.(т.4, арк.справи 11-17).

- 23.07.2020 надійшло клопотання Товариства про зупинення провадження у справі №903/ 728/19 на час проведення експертизи щодо строків виконання квитанції у кримінальному провад-женні №1202003011000056, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 23.07.2020.(т.4, арк.спра-ви 43-44, 77-78).

- 23.07.2020 надійшло клопотання Товариства про долучення до матеріалів справи додатко-вих доказів на підтвердження своєї позиції, а саме: копію фінансової звітності за 2019 рік, копію довідки ТзОВ Кавасакі ЛД про відсутність станом на 20.07.2020 підтвердження щодо внесення ОСОБА_1 коштів до статутного капіталу; копія запиту до Ковельського управління ГУ ДПС у Волинській області та відповідь на запит щодо відкриття/закриття рахунків у фінансових установах протягом 2018-2019 років; виписки по рахунку Товариства за 2019 рік з банків: АТ Рай-файзен Банк АВАЛЬ ; АТ КБ Приватбанк .(т.4, арк.справи 46-72).

В усіх судових засіданнях апеляційної інстанції представник Позивача підтримав свою апе-ляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, наго-лошував, що оскільки ОСОБА_1 як акціонера із внесеною часткою в розмірі 50% не було повідомлено про загальні збори від 04.09.2019 та 05.09.2019 - рішення прийняті на таких зборах підлягають скасуванню.

Представник Відповідача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та стверджу-вав про безпідставність поданого позовом, обгрунтовував правомірність проведених загальних збо-рів учасників Товариства як 04.05.2019, так і 05.09.2019, звертав увагу суду на відсутність належ-них доказів внесення своєї частки Позивачем, а також на використання всіх можливих способів ініціювання проведення загальних зборів та правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстан-ції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2017 фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , провівши установчі збори та оформивши їх проведення прото-колом установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю №1 від 11.05.2017, створили юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД .(т.1, арк. справи 87-89).

На установчих зборах ТзОВ Кавасакі ЛД 11.05.2017 було також прийнято рішення про визначення розміру статутного капіталу юридичної особи - 3 000 000 грн. рівними частками в ста-тутному капіталі по 50% ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Заснування ТзОВ Кавасакі ЛД відбу-лось на підставі Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 листопада 2011 року.

Крім того, відповідно до пункту 49 модельного статуту 11.05.2017 затверджено положення про повноваження директора ТзОВ Кавасакі ЛД .(т.1, арк.справи 90).

Матеріали справи свідчать, що рішеннями загальних зборів Товариства від 06.09.2017, оформленими протоколом №2, вирішено зокрема, змінити місце знаходження Товариства та визна-чити адресу:45043, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Скулин, вул.Шкільна, буд.22, а також зві-льнено з посади директора ОСОБА_5 та призначено директором ОСОБА_11 (т.1, арк.спра-ви 91-92).

Рішеннями загальних зборів Товариства від 24.05.2018, оформлених протоколом №4, звіль-нено з посади директора ОСОБА_11 та призначено директором ОСОБА_1 (т.1, арк. справи 93).

Матеріалами справи стверджено, що за актом від 24.05.2018 ОСОБА_11 передав, а ОСОБА_1 прийняв без зауважень усі документи, які стосуються діяльності Товариства, а також основні засоби.(т.1, арк.справи 95-99).

Матеріали справи не містять доказів прийняття рішення про перехід діяльності Товариства на власний статут, однак згідно з п.2 постанови Кабінету міністрів України №367 від 27.03.2019 Про деякі питання дерегуляції господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальніс-тю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, - постановою КМУ від 16.11.2011 №1182 і до 18.06.2019 не перейшли на діяльність на підставі влас-ного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою - з 18.09.2019 вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постано-вою, шляхом обрання варіантів за замовчуванням .

Матеріали справи свідчать, що починаючи з листопада 2018 року (14.11.2018, 22.12.2018, 08.05.2019, 01.07.2019, 01.08.2019) учасник ОСОБА_5 пропонував скликати загальні збори Това-риства, про що ОСОБА_1 надсилались повідомлення та вимога про проведення загальних зборів цінними листами з описами вкладень.(т.1, арк.справи 101-115).

Крім того, повідомлення про проведення загальних зборів від 01.08.2019 учасником ОСОБА_5 надіслано 01.08.2019 ОСОБА_1 на адресу, яка була зазначена у протоколі ус-тановчих зборів ТзОВ Кавасакі ЛД та на адресу самого Товариства (поштові відправлення від 01.08.2019 №4500810537636, №4500810537625), однак були повернуті на адресу ОСОБА_5 у зв`язку з закінченням терміну зберігання.(т.1, арк.справи 112-115; т.3, арк.справи 164-165).

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2019 проведено загальні збори учасників Товарис-тва з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД , оформлені протоколом №5, з якого вбачається, що у Товаристві лише 2 учасники - ОСОБА_5 частка в статутному капіталі 50%, що становить 1500000 грн. та ОСОБА_1 , частка якого в статутному капіталі складає 50%, що становить 1500000 грн. і не є сформованою у визначений законом термін.(т.1, арк.справи 16-17).

Так, згідно протоколу загальних зборів Товариства від 04.09.2019 №5 були присутні: учас-ники товариства - ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі 50%), запрошені: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 - представники ОСОБА_5

На порядок денний було винесено питання: 1. Про виключення учасника Товариства та ав-томатичне зменшення статутного капіталу. 2. Про уповноваження особи на проведення змін до ЄДР.

По першому питанню слухали голову загальних зборів учасників товариства ОСОБА_5 , який повідомив, що учасник Товариства, який одночасно є виконавчим органом Товариства, ди-ректором - ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України Про товариства з обмеже-ною та додатковою відповідальністю не виконує обов`язку з формування своєї частки, оскільки до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства не вніс своєї частки до статут-ного капіталу Товариства, як посадова особа Товариства не виконує обов`язків зі скликання загальних зборів учасників на вимогу іншого учасника та звітування про діяльність Товариства, а тому учасник Товариства ОСОБА_5 запропонував виключити ОСОБА_1 з числа учасни-ків та автоматично зменшити статутний капітал до фактично внесеного розміру 1 500 000 грн.

В протоколі зазначено, що відповідно до пункту 3 ст.15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

По першому питанню загальні збори вирішили виключити ОСОБА_1 -вича з числа учасників Товариства та автоматично зменшити статутний капітал до фактично вне-сеного розміру 1 500 00 грн.

По другому питанню слухали голову загальних зборів учасників товариства ОСОБА_5 , який запропонував уповноважити ОСОБА_16 , що є уповноваженою особою товариства на вчи-нення представницьких функцій Товариства в державних органах та органах місцевого самовря-дування, в тому числі вчинення реєстраційних дій із внесення змін до відомостей в ЄДР щодо Товариства та внесення змін до установчих документів Товариства та інше, на підставі довіреності від 14.07.2017, виданої директором Товариства.

По другому питанню загальні збори вирішили уповноважити ОСОБА_16 провести дер-жавну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР щодо виключення учасника товариства та автома-тичного зменшення статутного капіталу товариства до фактично внесеного розміру 1 500 000 грн.

Матеріали справи свідчать, що протокол №5 підписаний ОСОБА_5 як головою зборів та ОСОБА_16 як секретарем зборів, справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріу-сом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. за реєстро-вими номерами 1876, 1877.(т.1, арк.справи 17).

На підставі прийнятих рішень на загальних зборах від 04.09.2019 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських фор-мувань.(т.1, арк.справи 24-26).

Крім того, 05.09.2019 відбулись загальні збори учасників Товариства, оформлені протоко-лом №6, з якого вбачається, що на загальних зборах присутній учасник товариства - ОСОБА_5 , частка якого в статутному капіталі складає 100%.(т.1, арк.справи 18).

На порядок денний винесено питання: 1. Зміна місцезнаходження товариства. 2. Звільнення діючого директора та призначення нового директора Товариства. 3.Про уповноваження учасника Товариства на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться, в Єдиному дер-жавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також реєстрацію змін до установчих документів Товариства.

На загальних зборах, оформлених протоколом №6 від 05.09.2019 прийнято рішення: -зміни-ти місцезнаходження Товариства з адреси: 45043, Волинська область, Ковельський район, село Скулин, вулиця Шкільна, будинок 22 на адресу: 45000, Волинська область, місто Ковель, провулок Т.Шевченка, будинок 21-А. - звільнити ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 05.09. 2019. Прийняти на посаду директора Товариства ОСОБА_5 з 06.09.2019 з правом першого під-пису банківських та фінансово-господарських документів. - уповноважити учасника Товариства Каваса В .С. на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держав-ному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також реєс-трацію змін до установчих документів Товариства.

Рішення №6 підписане ОСОБА_5 , справжність підпису якого засвідчено приватним нота-ріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. за реєст-ровим №1886.(т.1, арк.справи 18-зворот).

На підставі прийнятих рішень на загальних зборах від 05.09.2019 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських фор-мувань.(т.1, арк.справи 27-29).

Крім того, матеріали справи містять:

- копії прибуткових касових ордерів та квитанцій за номерами №№1-150, датованих 02.01. 2019- 13.08.2019, згідно яких ОСОБА_1 щоденно протягом вказаного періоду вносив до каси ТзОВ Кавасакі ЛД , а бухгалтер ОСОБА_18 приймала по 10 000 грн. Вказані документи були оглянуті судом першої інстанції та долучені до матеріалів справи. Оригінали вилучено на підставі ухвали слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів.(т.2, арк.справи 60-209; т.3, арк.справи 2-151, 192-193).

- інформацію Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 06.12.2019 про те, що ОСОБА_1 з 09.01.2019 по 17.01.2019, з 17.03.2019 по 21.03.2019, з 31.07.2019 по 05.08.2019, перебував за межами території України.(т.2, арк.справи 48-50).

- фотокопію газети Волинь Нова випуску №70 (16561) від 17.09.2019 з оголошенням нас-тупного змісту: Загублені бухгалтерські документи та печатку ТзОВ Кавасакі ЛД вважати недійсними. .(т.1, арк.справи 167).

- копію запиту до Ковельського управління ГУ ДПС у Волинській області та відповідь на запит щодо відкриття/закриття рахунків у фінансових установах протягом 2018-2019 років; випис-ки по рахунку Товариства за 2019 рік з банків: АТ Райфайзен Банк АВАЛЬ ; АТ КБ Приват-банк .(т.4, арк.справи 61-72).

Позивач вважає, що прийняті на загальних зборах 04.09.2019 рішення не відповідають ви-могам чинного законодавства, оскільки прийняті за відсутності кворуму, з порушенням вимог щодо повідомлення учасника про скликання зборів та щодо підстав для виключення учасника зі складу Товариства, а тому просить визнати їх недійсними в судовому порядку. Крім цього, Пози-вач просить визнати недійсними наступні рішення загальних зборів, які прийняті 05.09.2019, після його незаконного виключення зі складу учасників Товариства, вважаючи їх похідними.

Як вже зазначалось, рішенням від 17.01.2020 господарський суд Волинської області позов задоволив частково, визнавши недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства, офор-млене протоколом №5 від 04.09.2019 та відмовивши у визнанні недійсним рішення загальних збо-рів, оформленого протоколом №6 від 05.09.2019.(т.3, арк.справи 173-183).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна та не підлягає задоволенню, натомість скарга Відпо-відача обґрунтована з огляду на наступне:

Оскільки предметом даного спору є визнання недійсними рішень загальних зборів Товарис-тва - даний спір є корпоративним, враховуючи як суб`єктний склад учасників спору, так і підстави, якими обґрунтовується позов.

14 червня 2018 набрав чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатко-вою відповідальністю , відповідно до п.2 Прикінцевих і перехідних положень якого визнано та-ким, що втратив чинність, Закон України Про господарські товариства (Відомості Верховної Ра-ди України, 1991, №49, ст.682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обме-женою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Разом з тим, враховуючи, що створення Товариства та формування його статутного капіталу відбулось до 17.06.2018 - судова колегія під час розгляду апеляційних скарг застосовує законодавс-тво про господарські товариства в редакції, чинній до 17.06.2018, а також чинне законодавство у зв`язку із триваючими відносинами учасників Товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю - є одним з видів господарських товариств.(ст.ст. 79, 80 Господарського кодексу України та ст.113 Цивільного кодексу України).

В своїй діяльності товариство з обмеженою відповідальністю (станом на дату оформлення створення 06.09.2017) керується Цивільним кодексом України (надалі в тексті - ЦК України), Гос-подарським кодексом України (надалі в тексті - ГК України), Законом України Про господарські товариства та Модельним статутом товариства, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16.11.2011 №1182 у відповідній редакції.(надалі в тексті - Статут).

Натомість, станом на дату прийняття оспорюваних рішень 04 та 05 вересня 2019 року вже набрав чинності з 17.06.2018 Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відпові-дальністю , а також постановою Кабінету міністрів України від 27.03.2019 №367 затверджено но-вий Модельний статут товариств.

Матеріалами справи стверджено, що 11.05.2017 фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , провівши установчі збори та оформивши їх проведення прото-колом установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю №1 від 11.05.2017, створили юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД . На установ-чих зборах Товариства 11.05.2017 було визначення розміру статутного капіталу юридичної особи - 3 000 000 грн. рівними частками в статутному капіталі по 50% ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т.1, арк.справи 87-89).

Учасники товариства, відповідно до пункту б частини 1 статті 11 Закону України Про господарські товариства в редакції від 02.11.2016 - зобов`язані виконувати свої зобов`язання пе-ред товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами .

Обов`язок учасника внести свій вклад в статутний фонд встановлено і ч.3 п.12 Модельного статуту в редакції постанови КМУ від 16.11.2011 №1182.

Матеріали справи свідчать, що 04.05.2019 проведено загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №5, з якого вбачається, що у Товаристві всього 2 учасники: ОСОБА_5 з часткою в статутному капіталі 50%, що становить 1 500 000 грн. та ОСОБА_1 , оголошена частка в статутному капіталі в розмірі 50%, становить 1 500 000 грн., яка не є сформована у визна-чений законом термін. На загальних зборах прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з числа учасників Товариства та зменшення розміру статутного капіталу.(т.1, арк.справи 16-17).

Підставою для звернення із позовом стало саме виключення Позивача із учасників Това-риства. Позов обґрунтований також неповідомленням ОСОБА_1 як учасника про прове-дення загальних зборів чим порушено його корпоративні права.

Відповідно до приписів частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що вклю-чають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відпо-відно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.(частина 3 статті 167 ГК України).

Таким чином, участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управ-ління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими доку-ментами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та прове-дення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 24 Модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.03.2019 №367, визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внас-лідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денно-го, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійс-ними.

Відповідно до частин 3-5 статті 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатко-вою відповідальністю (чинної на момент прийняття спірних рішень) виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати про-ведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок ден-ний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Відповідно до ч.9 ст.31 вказаного Закону, у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товарис-тво отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено стату-том, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали зага-льні збори учасників.

Як стверджено матеріалами справи, учасник Товариства ОСОБА_5 починаючи з листопада 2018 року (14.11.2018, 22.12.2018, 08.05.2019, 01.07.2019, 01.08.2019) пропонував скликати загальні збори Товариства, про що ОСОБА_1 надсилались повідомлення та вимога про проведен-ня загальних зборів цінними листами з описами вкладень.(т.1, арк.справи 101-115).

Рішеннями загальних зборів Товариства від 24.05.2018, оформлених протоколом №4, звіль-нено з посади директора ОСОБА_11 та призначено директором ОСОБА_1 (т.1, арк. справи 93).

Таким чином, статус директора та учасника товариства в даній справі поєднались, що пре-зюмує їх спільну та нерозривну правову відповідальність. Тому, якщо одна особа об`єднала в собі і учасника товариства, і його директора, то неможливо розглядати окремо лише з одного аспекту ді-яльності, оскільки з директора ніхто не знімав обов`язку дотримуватися положень статуту та зако-нодавства, а навпаки директор безпосередньо впливає на процеси волевиявлення товариства, укла-дає від його імені правочини, скликає загальні збори тощо. Особа, маючи статус учасника това-риства, повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як громадянина, або під час здійснення незалежної підприємницької діяльності, або як керівника підприємства не повинні йти в розріз з метою діяльності підприємства або перешкоджати досягненню цілей підприємства, учасником якого вона являється.

При цьому, у звязку з ігноруванням вимог скликати загальні збори директором та учасником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надіслав 01.08.2019 повідомлення про проведення загальних зборів від 01.08.2019 на адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена у протоколі установчих зборів ТзОВ Кавасакі ЛД та на адресу самого Товариства (поштові відправлення №4500810537636, №4500810537625 від 01.08.2019), однак поштові відправлення повернуто на адресу ОСОБА_5 у зв`язку з закінченням терміну зберігання.(т.1, арк.справи 112-115; т.3, арк.справи 164-165).

Матеріали справи свідчать, що Позивач вибірково отримував повідомлення іншого учасни-ка Товариства, зокрема 26.12.2018 та 11.05.2019, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, арк.справи 103, 107), що свідчить про його обізнаність щодо необхід-ності провести загальні збори на вимогу іншого учасника Товариства.

Зазначені обставини надають колегії суддів підстави вважати, що учасник Товариства ОСОБА_5 вчинив всі необхідні дії для повідомлення Позивача про скликання загальних зборів, нато-мість бездіяльністю ОСОБА_1 як учасника та директора Товариства зумовлено повернення за закінченням терміну зберігання поштових відправлень від 01.08.2019.

Частиною 2 статті 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до статті 14 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відпові-дальністю - кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести міся-ців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні поло-ження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Відповідно до п.15 Модельного статуту в редакції постанови КМУ від 16.11.2011 №1182 статутний капітал Товариства підлягає сплаті його учасниками до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства.

Матеріали справи свідчать, що Товариство створене 11.05.2017.(т.1, арк.справи 87-89). Про-те, доказів внесення ОСОБА_1 своєї частки до 11.05.2018 матеріали справи не містять.

Статтею 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини - виконавчий орган това-риства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлю-ється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Як вже зазначалось, директором Товариства з 24.05.2018 був ОСОБА_1 (т.1, арк. справи 93-94), Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю наб-рав чинності з 17.06.2018, а оспорювані збори проведено 04.09.2019 та 05.09.2019, тобто по спливу більше року з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду директора Товариства та спливу строку для внесення ним своєї частки.

На спростування твердження Товариства про невнесення ОСОБА_1 своєї частки до статутного капіталу, останній під час провадження у суді першої інстанції надав копії прибуткових касових ордерів та квитанцій за номерами №№1-150, датованих 02.01.2019-13.08.2019, згідно яких ОСОБА_1 щоденно протягом вказаного періоду вносив до каси Товариства, а бухгалтер ОСОБА_18 приймала по 10 000 грн., а загалом вніс 1 500 000 грн. Оригінали вказаних документів були оглянуті судом першої інстанції, а копії долучено до матеріалів справи.(т.2, арк.справи 60-209; т.3, арк.справи 2-151, 192-193). Відсутність інших документів Товариства, які би підтвердили проведення зазначених касових операцій ОСОБА_1 пояснює їх втратою, посилаючись на оголошення в газеті Волинь Нова випуску №70 (16561) від 17.09.2019: Загублені бухгалтерські документи та печатку ТзОВ Кавасакі ЛД вважати недійсними. .(т.1, арк.справи 167).

В свою чергу, обґрунтовуючи безпідставність тверджень ОСОБА_1 про внесення до каси Товариства 1 500 000 грн. готівкових коштів, Товариство надало інформацію Ковельсько-го відділу поліції ГУНП у Волинській області від 06.12.2019 про те, що ОСОБА_1 з 09.01. 2019 по 17.01.2019, з 17.03.2019 по 21.03.2019, з 31.07.2019 по 05.08.2019, перебував за межами території України.(т.2, арк.справи 48-50), а також лист Ковельського управління ГУ ДПС у Волин-ській області про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах протягом 2018-2019 років; виписки по рахунку Товариства за 2019 рік з банків: АТ Райфайзен Банк АВАЛЬ ; АТ КБ При-ватбанк , якими стверджується, що жодних коштів із призначенням внесення в статутний капітал від ОСОБА_1 на рахунки Товариства за період з 02.01.2019 по 13.08.2019 не надходило. (т.4, арк.справи 61-72).

Переглядаючи рішення, колегія суддів також зауважує, що визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 Докази та доказування ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України - доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і запере-чення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обстави-ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторона-ми та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначе-ності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt).

Апеляційний суд приймає до уваги, що 17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з Достат-ність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції, чим в господарсь-кий процес фактично впроваджено стандарт доказування вірогідності доказів .

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу проце-суальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування вірогідності доказів , на відміну від достатності доказів , підкрес-лює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторо-ни судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтверд-ження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує від-повідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати дока-зи, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які роз-глядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неоднора-зово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря до-казування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рі-шенні 23.08.2016 у справі Дж.К. та Інші проти Швеції ( J.K. and Others v. Sweden ) ЄСПЛ наго-лошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом ( beyond reasonable doubt ). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням ба-лансу вірогідностей . Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі нада-них доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри .

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі Бендерський проти України ( Benderskiy v. Ukraine ), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встанов-лені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про вико-нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переко-нанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і вза-ємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь вста-новленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1-3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають зна-чення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить засто-сувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у ви-падку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можли-вість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі Dombo Beheerb.V. v. The Netherlands ).

Колегія суддів також зауважує, що ОСОБА_1 з 09.01.2019 по 17.01.2019, з 17.03.2019 по 21.03.2019, з 31.07.2019 по 05.08.2019, перебував за межами території України, тому в зазначені дні фізично не міг вносити грошові кошти до каси Товариства, проте прибуткові касові ордери та квитанції були оформлені.

Так, в матеріалах справи містяться копії: - квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.01.2019 №5 (т.1, арк.справи 30-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.01. 2019 №6 (т.1, арк.справи 30-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 11.01.2019 №7 (т.1, арк.справи 30-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.01.2019 №29 (т.1, арк. справи 33-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.01.2019 №8 (т.1, арк.справи 31), квитанції до прибуткового касового ордеру від 15.01.2019 №9 (т.1, арк.справи 31), квитанції до прибуткового касового ордеру від 16.01.2019 №10 (т.1, арк.справи 31), квитанції до прибуткового касового ордеру від 17.01.2019 №11 (т.1, арк.справи 31), квитанції до прибуткового касового ордеру від 18.03.2019 №52 (т.1, арк.справи 36-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 19.03. 2019 №53 (т.1, арк.справи 36-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.03.2019 №54 (т.1, арк.справи 36-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 21.03.2019 №55 (т. 1, арк.справи 36-зворот), квитанції до прибутково-го касового ордеру від 31.07.2019 №142 (т.1, арк. справи 48-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 01.08.2019 №143 (т.1, арк.справи 49), квитанції до прибуткового касового ордеру від 02.08. 2019 №144 (т.1, арк.справи 49), квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.08.2019 №145 (т.1, арк.справи 49), квитанції до прибутко-вого касового ордеру від 05.08.2019 №146 (т.1, арк.справи 49-зворот).

Крім того, бухгалтер ОСОБА_18 в 2019 році виїжджала за межі території Ук-раїни, з 05 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року (т.2, арк.справи 54-55), тому фізично не могла оприбутковувати грошові кошти в касу Товариства з оформленням прибуткових касових ордерів та квитанцій прибуткових касових ордерів з 05.08.2019 по 12.08.2019. Однак, в матеріалах справи містяться копії: квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.08.2019 №146 (т.1, арк.справи 49-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.08.2019 №147 (т.1, арк.справи 49-зво-рот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.08.2019 №148 (т.1, арк.справи 49-зворот), квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.08.2019 №149 (т.1, арк.справи 49-зворот).

При цьому, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, яке затверджено постановою НБУ від 29.12.2017 року №148 (надалі в тексті - Положен-ня №148) врегульовано організацію та ведення касових операцій суб`єктами господарської діяль-ності.

Так, р.ІІ. Положення №148 встановлює вимоги до організації готівкових розрахунків, а саме - суб`єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у госпо-дарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними осо-бами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із бан-ків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Разом з тим, суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку, зокрема:

- журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів;

- касовій книзі в якій здійснюється первинний облік готівки в касі;

- книзі обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, яка застосовується для обліку готівки та сплачених документів;

- книзі обліку розрахункових операцій;

При цьому вимоги п.11 Положення №148 встановлюють, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Судом першої інстанції не враховані вимоги вказаних нормативно-правових актів України, що для підтвердження внесення готівкових коштів на поповнення статутного капіталу учасником ОСОБА_1 в касу Товариство необхідно підтвердити окрім прибуткових касових ордерів і записами у відповідних книгах обліку , чого Позивачем доведено не було.

Крім того, відсутність в України ОСОБА_1 впродовж 17-ти днів та протягом семи днів - відсутність бухгалтера Влащук Г. Й ., яка оприбутковує готівкові кошти в касі Товариства - виключає в ці дні як можливість приймання грошових коштів від першого, так і оформлення ос-танньою прибуткових касових ордерів і квитанцій до прибуткових касових ордерів.

При цьому, повідомлення в газеті Волинь Нова випуску №70 (16561) від 17.09.2019 не містить ні дати втрати документів і печатки, ні переліку загублених документів.(т.1, арк.справи 167).

З огляду на зазначені обставини та виходячи з принципу вірогідності доказів, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять достатньо доказів на підтвердження обставин внесення ОСОБА_1 протягом 02.01. 2019-13.08.2019 частки в сумі 1 500 000 грн. до статутного капі-талу Товариства, відтак у суду відсутні підстави вважати, що такі події мали місце. Станом на 04.09.2019 (дату проведення загальних зборів) Позивач у встановленому порядку свою частку до статутного капіталу Товариства не вніс.

Відповідно до статті 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відпо-відальністю - якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасни-ків, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками това-риства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповід-ними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до час-тини другої цієї статті.

Отже, виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можли-ве лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, перед-баченому законом та установчими документами.

Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є пра-вом товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству зава-дити прийняти рішення про виключення учасника.

Разом з тим, під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників з господарсь-ких товариств, господарськими судами слід враховувати:

- у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання ста-тутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає система-тичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства;

- відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника;

- під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою;

- господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виклю-чення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Процедура встановлення додаткового строку для учасника, який повністю або частково не поповнив статутний капітал, введена Законом України Про товариства з обмеженою та додатко-вою відповідальністю , який набрав чинності 17.06.2018, отже, жодні правові підстави надавати додатковий строк ОСОБА_1 на погашення заборгованості та внесення своєї частки до статутного капіталу з 11.05.2018 (дати спливу строку внесення статутного капіталу) - відсутні. Натомість з 25.05.2018, тобто до набрання чинності Законом ОСОБА_1 був директором ТзОВ Кавасакі ЛД і направляти повідомлення про прострочення сплати внеску і встановлювати додатковий строк формально повинен був сам собі, що ним і не виконано.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що через невнесення своєї частки до статутного капіталу Товариства, систематичне невиконання обов`язку як директо-ра учасником Товариства ОСОБА_1 щодо скликання та проведення загальних зборів - Товариство з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД правомірно скористалось своїм правом на застосування відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення та з дотриманням вимог законодавства виключило ОСОБА_1 зі складу учасників, оформивши своє рішення протоколом №5 від 04.09. 2019.

Тому, з огляду на відсутність порушеного права ОСОБА_1 при прийнятті ТзОВ Кавасакі ЛД оспорюваних рішень загальних зборів, оформлених протоколом №5 від 04.09.2019, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позову в цій частині, тому апеляційна скарга Відповідача обґрунтована, а рішення суду першої інс-танції в частині задоволення позову підлягає скасуванню.

Крім того, з огляду на законність рішень загальних зборів ТзОВ Кавасакі ЛД , оформле-них протоколом №5 від 04.09.2019, колегія суддів дійшла висновку, що рішення загальних зборів від 05.09.2019, оформлені протоколом №6 не стосуються правомірно виключеного зі складу учас-ників ОСОБА_1 і не підлягають визнанню недійсними, тому в цій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

При цьому, доводи Позивача щодо безпідставності стягнення з нього на користь Відповідача 10 000 грн. витрат на послуги адвоката, оскільки суд першої інстанції дійшов правомірного вис-новку, що надання адвокатом Чураковою Н.М. послуг стверджується договором про надання пра-вової допомоги від 15.10.2019, копією договору про надання послуг №28/11 від 28.11.2019, копією завдання-доручення від 16.10.2019, копією акта про надання правничої (правової) допомоги від 15.01.2020.

Таким чином, Відповідачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України доведено надання йому професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/728/19.

Доказів, які б свідчили про оплату наданих послуг адвокату, Відповідач суду першої інстан-ції не подав. Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розг-ляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути спла-чено.(п.1 ч.2 ст.126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. У постанові від 10.12.2019 у справі №922/902/19 Верховний Суд у складі суддів Каса-ційного господарського суду зазначив, що саме лише неоплата таких витрат не може бути підста-вою для відмови у її розподілі.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги Відповідача та часткового скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були дове-деними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ух-валення незаконного судового рішення.

Крім того, враховуючи задоволення апеляційної скарги Відповідача, відповідно до статті 129 ГПК України, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відпо-відальністю Кавасакі ЛД належить достягнути 10 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції та 2 881 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесуа-льного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2020 у справі №903/728/19 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД на рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2020 у справі №903/728/19 задоволити, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та покладення судових витрат на Відповідача - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД про визнання недійсними та скасу-вання рішень загальних зборів ТзОВ Кавасакі ЛД , оформлених протоколами №5 від 04.09.2019 та №6 від 05.09.2019 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кавасакі ЛД (45000, м.Ко-вель, провулок Т.Шевченка, 21-А, код 41327919) 10 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції та 2 881 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховно-го Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

5. Матеріали справи №903/728/19 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.