ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2020 р. справа № 914/346/20(914/299/20)
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом : Малого приватного підприємства Діброва
до відповідача Приватного підприємства Захід-Агроінвест
про стягнення заборгованості 619790,30 грн.
у межах справи про банкрутство № 914/346/20
за заявою: Приватного підприємства Лан-Оіл Трейд , м. Львів
про: банкрутство Приватного підприємства Захід-Агроінвест (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)
Суддя В.М. Артимович,
секретар судового засідання Н.Р. Когут
Представники сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Малого приватного підприємства Діброва до відповідача Приватного підприємства Захід-Агроінвест про стягнення заборгованості 619790,30 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2020р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2020 р.
Ухвалою суду від 17.03.2020 р. справу № 914/299/20 за позовом за позовом МПП Діброва до відповідача ПП Захід-Агроінвест про стягнення заборгованості 619790,30 грн. прийнято до провадження в межах справи № 914/346/20 про банкрутство ПП Захід-Агроінвест за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 914/346/20 (914/299/20) та призначено підготовче засідання на 29.04.2020 р.
Підготовче засідання у зв`язку із неявкою сторін та на задоволення клопотань про відкладення ухвалами суду від 29.04.2020 р. та 27.05.2020 р. було відкладено.
Ухвалою від 10.06.2020 р. суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу № 914/346/20 (914/299/20) до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.07.2020р.
17.07.2020 р. від позивача надійшли додаткові пояснення у даній справі.
В судове засідання 24.07.2020 р. сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
1.Описова частина рішення.
1.1. Позиція позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП, оскільки ПП Захід-Агроінвест невчасно оплачено поставлений на виконання вказаного договору товар. Також позивачем за прострочення оплати поставленого товару відповідно до п. 6.2 договору нараховано відповідачу 6728,44 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 2083,20 грн. інфляційних втрат та 596,02 грн. трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.
Між МПП Діброва та ПП Захід-Агроінвест укладено договір купівлі-продажу від 05.09.2016 р. за № 05/09/1-РП. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 297600,12 грн. Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, ПП Захід-Агроінвест здійснено частково оплату поставленого товару на суму 2400,00 грн.
Відтак, загальна сума заборгованості по поставленому товару відповідача перед позивачем становить 295200,12 грн., також за неналежне виконання умов договору МПП Діброва нараховано відповідачу відповідно до п. 6.2 договору нараховано відповідачу 35455,38 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4444,80 грн. інфляційних втрат та 3543,78 грн. трьох відсотків річних.
Також між сторонами укладено договір складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21. Відповідно до умов договору ПП Захід-Агроінвест (зерновий склад) зобов`язаний зберігати зерно на умовах, визначених договором строком до 01.10.2019 р. Майно на загальну суму 271738,56 грн. відповідачем повернуто не було позивачу, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.
1.2. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
2.Мотивувальна частина рішення:
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:
15.07.2019 р. між Приватним підприємством Захід-Агроінвест (зерновий склад) та Малим приватним підприємством Діброва (поклажодавець) укладено договір складського зберігання за № 21, відповідно до умов якого поклажодавець зобов`язаний в присутності свого уповноваженого представника передати зерно на зберігання, а зерновий склад зобов`язаний прийняти дане зерно на зберігання на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 3 договору зерновий склад приймає від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, крім вологості та сміттєвої домішки, забезпечує кількісне і якісне зберігання зерна та здійснює його відпуск поклажодавцю. Зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі, повернути зерно за першою вимогою поклажодавця навіть у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився.
Зерновий склад за письмовою згодою з поклажодавцем може розпоряджатися зерном поклажодавця. У разі коли зерновий склад має право розпоряджатися зерном поклажодавця за домовленістю сторін можуть застосовуватися правила позики. У цьому разі зерновий склад може сплачувати поклажодавцю за користування зерном відсотки за домовленістю за кожний місяць, виходячи з ринкових цін. Строк повернення права поклажодавцю розпоряджатися зерном встановлюється в строк погоджений сторонами (п. 5 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору строк зберігання ріпаку до 01.10.2019 р., інші культури до 01.04.2020 р.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поклажодавець передав на зберігання зерновому складу 60,00 тонн зерна на підставі договорів купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП та від 05.09.2019 р. за № 05/09/1-РП. У відповідача залишилось зерно, яке належить МПП Діброва в кількості 27393,00 кг, що підтверджується актом звіряння залишків зерна, продукції, що знаходиться на зберіганні ПП Захід-Агроінвест .
Згідно п. 3.8 договору складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21 зерновий склад зобов`язується повернути зерно за першою вимогою поклажодавця навіть у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився.
Зерно зерновим складом станом на дату звернення до суду з позовною заявою повернуто не було, внаслідок чого заборгованість ПП Захід-Агроінвест перед МПП Діброва за договором складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21 становить 271738,56 грн. Доказів протилежного суду не надано.
Між Приватним підприємством Захід-Агроінвест (покупець) та Малим приватним підприємством Діброва (продавець) 05.08.2019 р. укладено договір купівлі-продажу № 05/08/4-РП, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п. 1.1 договору). Товар, що є предметом поставки за цим договором, належить продавцю на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, органами державної влади чи місцевого самоврядування, територіальними громадами та державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1. договору кількість товару становить 30,00 тонн +/- 5 %. Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за одну тонну товару становить 9920,00 грн.
У розділі 4 договору сторони обумовили, що продавець зобов`язаний передати товар покупцю в строк до 09.08.2019 р. включно на складі покупця за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, що підтверджується оригіналами наступних документів: складської квитанції на зерно, видаткової накладної та податкової накладної, зареєстрованої відповідно до чинного законодавства.
Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної на товар (п. 4.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 297600,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 05.08.2019 р. за № ЗА-00000086, видатковою накладною від 05.08.2019 р. за № 10, податковою накладною від 05.08.2019 р. за № 13. Відповідач здійснив оплату поставленого товару згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2019 р. за № 10690 на суму 100000,00 грн., від 28.08.2019 р. за № 10724 на суму 50000,00 грн., від 04.09.2019 р. за № 10771 на суму 50000,00 грн., від 09.09.2019 р. за № 10797 на суму 50000,00 грн., від 17.09.2019 р. за № 10842 на суму 47600,00 грн.
Відповідна податкова накладна від 05.08.2019 р. № 13 на суму 297600,12 грн. зареєстрована 30.08.2019 р.
Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно з п. 5.2. договору покупець здійснює 70% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару та 30% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, ПП Захід-Агроінвест здійснено оплату поставленого товару з порушенням термінів, передбачених умовами договору купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП.
Згідно п. 6.2 договору у разі, якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.
За прострочення оплати поставленого товару відповідно до п. 6.2 договору нараховано відповідачу 6728,44 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 2083,20 грн. інфляційних втрат та 596,02 грн. трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.
05.09.2019 р. між Приватним підприємством Захід-Агроінвест (покупець) та Малим приватним підприємством Діброва (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 05/09/1-РП.
Згідно п. 1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору. Товар, що є предметом поставки за цим договором, належить продавцю на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, органами державної влади чи місцевого самоврядування, територіальними громадами та державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.1. договору кількість товару становить 30,00 тонн +/- 5 %. Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за одну тонну товару становить 9920,00 грн.
Пунктом 4 договору передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцю в строк до 12.09.2019 р. включно на складі покупця за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, що підтверджується оригіналами наступних документів: складської квитанції на зерно, видаткової накладної та податкової накладної, зареєстрованої відповідно до чинного законодавства.
Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної на товар (п. 4.2. договору).
На виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 297600,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 05.09.2019 р. за № ЗА-00000104, видатковою накладною від 05.09.2019 р. за № 14, податковою накладною від 05.09.2019 р. за № 17.
Відповідно до п. 5 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець здійснює 70% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару та 30% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, ПП Захід-Агроінвест здійснено частково оплату поставленого товару на суму 2400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2019 р. за № 10843. Заборгованість по поставленому товару згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2019 р. за № 05/09/1-РП на суму 295200,12 грн. відповідачем не оплачена, доказів протилежного суду не надано.
Згідно п. 6.2 договору у разі, якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.
За прострочення оплати поставленого товару відповідно до п. 6.2 договору нараховано відповідачу 35455,38 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4444,80 грн. інфляційних втрат та 3543,78 грн. трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.
2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, між Приватним підприємством Захід-Агроінвест (зерновий склад) та Малим приватним підприємством Діброва (поклажодавець) укладено договір складського зберігання за № 21, відповідно до умов якого поклажодавець зобов`язаний в присутності свого уповноваженого представника передати зерно на зберігання, а зерновий склад зобов`язаний прийняти дане зерно на зберігання на умовах, визначених цим договором.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Статтею 957 ЦК України передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поклажодавець передав на зберігання зерновому складу 60,00 тонн зерна на підставі договорів купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП та від 05.09.2019 р. за № 05/09/1-РП. На момент передачі зерна на зберігання, вартість ріпаку 1 класу врожаю 2019 р. була узгоджена сторонами в сумі 9920,00 грн. за одну тонну.
Згідно п. 5 договору зерновий склад за письмовою згодою з поклажодавцем може розпоряджатися зерном поклажодавця. У разі коли зерновий склад має право розпоряджатися зерном поклажодавця за домовленістю сторін можуть застосовуватися правила позики. У цьому разі зерновий склад може сплачувати поклажодавцю за користування зерном відсотки за домовленістю за кожний місяць, виходячи з ринкових цін. Строк повернення права поклажодавцю розпоряджатися зерном встановлюється в строк погоджений сторонами.
Відповідно до п. 7.1 договору строк зберігання ріпаку до 01.10.2019 р., інші культури до 01.04.2020 р.
Пунктом 3.8 договору складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21 передбачено, що зерновий склад зобов`язується повернути зерно за першою вимогою поклажодавця навіть у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився.
У відповідача залишилось зерно, яке належить МПП Діброва в кількості 27393,00 кг на загальну суму 271738,56 грн., що підтверджується актом звіряння залишків зерна, продукції, що знаходиться на зберіганні ПП Захід-Агроінвест .
Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Частиною 1 статті 33 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні передбачено, що за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.
Згідно ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Згідно ст. 34 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.
Нестача матеріальних цінностей, що належить МПП Діброва підтверджена підписами представників боржника та заявника, що проставлені у акті звіряння залишків зерна, продукції, що знаходиться на зберіганні ПП Захід-Агроінвест`станом на 31.12.2019 р.
Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за договором складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21 становить 271738,56 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що сторонами не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем в повному обсязі поставленого на зберігання позивачем зерна.
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 271738,56 грн. за неповернене зерно за договором складського зберігання від 15.07.2019 р. за № 21
05.08.2019 р. між Приватним підприємством Захід-Агроінвест та Малим приватним підприємством Діброва укладено договір купівлі-продажу № 05/08/4-РП, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 297600,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 05.08.2019 р. за № ЗА-00000086, видатковою накладною від 05.08.2019 р. за № 10, податковою накладною від 05.08.2019 р. за № 13.
Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно з п. 5.2. договору покупець здійснює 70% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару та 30% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.
Відповідачем здійснено оплату поставленого товару згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2019 р. за № 05/08/4-РП в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2019 р. за № 10690 на суму 100000,00 грн., від 28.08.2019 р. за № 10724 на суму 50000,00 грн., від 04.09.2019 р. за № 10771 на суму 50000,00 грн., від 09.09.2019 р. за № 10797 на суму 50000,00 грн., від 17.09.2019 р. за № 10842 на суму 47600,00 грн.
05.09.2019 р. між Приватним підприємством Захід-Агроінвест (покупець) та Малим приватним підприємством Діброва (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 05/09/1-РП.
Згідно п. 1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 297600,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 05.09.2019 р. за № ЗА-00000104, видатковою накладною від 05.09.2019 р. за № 14, податковою накладною від 05.09.2019 р. за № 17.
Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази заперечень зі сторони покупця щодо кількості, якості, асортименту та комплектності поставленого товару.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець здійснює 70% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару та 30% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.
Як стверджує позивач, відповідач оплатив поставлений товар не в повному обсязі та несвоєчасно. Відповідач здійснив оплату вартості поставленого товару частково на суму 2400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2019 р. за № 10843. Заборгованість по поставленому товару згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2019 р. за № 05/09/1-РП на суму 295200,12 грн. відповідачем не оплачена, доказів протилежного суду не надано.
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 295200,12 грн. за поставлений у вересні 2019 року товар згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2019 р. за № 05/09/1-РП.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.
В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.2 вказаних договорів у разі, якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.
Позивачем відповідно до п. 6.2 договорів, з врахуванням положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару правомірно, в межах шестимісячного терміну нараховано відповідачу 42183,82 грн. неустойки, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних від простроченої суми у розмірі 4139,80 грн. та 6528,00 грн. інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір в сумі 9296,85 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 24.07.2020 р. не з`явилися, рішення складено та підписано 30.07.2020 р.
Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства Захід-Агроінвест (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) на користь Малого приватного підприємства Діброва (80670, Львівська область, Бродівський район, с. Яблунівка; ідентифікаційний код 31143800) 566938,68 грн. основного боргу, 42183,82 грн. неустойки, 4139,80 грн. трьох відсотків річних, 6528,00 грн. інфляційних втрат та 9296,85 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя В.М. Артимович
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2020 |
Оприлюднено | 31.07.2020 |
Номер документу | 90669872 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Артимович В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні