Рішення

від 30.07.2020 по справі 160/3581/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року Справа № 160/3581/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради, в якому позивач просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66 Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 25841054), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 20.01.2020 р. № 1, в зв`язку із чим, подальша експлуатація будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66 Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради, створює загрозу життю та здоров`ю людей.

07.04.2020 р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160. 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 07.04.2020 р. недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

03.07.2020р. від позивача до суду надійшли пояснення про стан усунення порушень, які стали підставою для звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, проте, на час прийняття рішення по справі, відзиву на позовну заяву надано не було.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 12 грудня 2019 року № 81 та на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19 грудня 2019 року №1324/02-7-19 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у період з 28.12.2019р. по 02.01.2020 р. було проведено позапланову перевірку Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт № 1 від 02.01.2020р., відповідно до якого встановлені порушення цивільного захисту,пожежної та техногенної безпеки, а саме:

1) Розділ III п.2.17, п.2.23 ППБУ - допущено опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації 1-го поверху адміністративної будівлі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (пластиком);

2) Розділ III, п.2.31 ППБУ - сходові клітини та евакуаційні шляхи адміністративної будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням;

3) Розділ IV п.1.21 ППБУ - об`єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

4) Розділ IV п.1.20 ППБУ - не проводиться замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

5) Розділ V п.3.8; ППБУ - не проведено розрахунок відповідної кількості первинних засобів пожежогасіння;

6) п.1.4, розділ V ППБУ п. 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: на об`єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, спринклери, тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в системі протипожежного захисту змонтованої на об`єкті;

7) п.1.4, розділ V ППБУ, п.п. 5.9, 7.2.24 ДБН В.2.5- 56:2014 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН 13.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме, у приміщенні де розташовано приймально - контрольний пристрій системи протипожежного захисту не встановлений світильник (лампу) аварійного освітлення;

8) п.1.4, розділ V ППБУ, дод. Ж, п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: ручні пожежні сповіщувачі на їх місцях не забезпечено робочим і аварійним освітленням безпеки, а також непозначені вказівними знаками, що розміщують як усередині, так і поза приміщеннями згідно з вимог ДСТУ ІБО 6309 та ГОСТ 12.4.026;

9) пункт 2.26 розділ IV ППБУ - лінії живлення до побутового кондиціонера в приміщеннях кабінетів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту;

10) пункт 3.11. розділ V ППБУ - не в повному обсязі укомплектований пожежний щит засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, а саме: вогнегасники - 2 шт., сокири - 1 шт., лопати - 1 шт.;

11) пункт 1.16. розділ IV ППБУ - групові електрощитки не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

12) пункт 3 стаття 53 КЦЗ № 5403-VІ від 02.10.2012 року; пункт 16. ПКМУ №733 від 27.09.2017 року - не створено об`єктову систему оповіщення;

13) ст. 25 ПКМУ № 733 від 27.09.2017 р. - не забезпечено встановлення у службових приміщеннях радітрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту;

14) пункт 6-8 ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року - не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу, засобами радіаційного та хімічного захисту;

15) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ, пункти 4.3, 4.6 ПКМУ № 1200, ПТБ - не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту.

Позивач вважає, що подальша експлуатація будівлі Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66 із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам,суд зазначає наступне.

Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V), Кодексу цивільного захисту України, інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил (ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 р. №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661 ) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей.

Так, суд вважає, що неналежне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі. Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння. Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окреме приміщення. Відсутність системи оповіщення призводить до затримки або невірного напрям к\ евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пояснень від 03.07.2020р. про стан усунення порушень зазначено, що у період з 02.06.2020р. по 04.06.2020р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності було здійснено позапланову перевірку будівлі Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66, за результатами якої було складено акт позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 04.06.2020р. № 152, відповідно до якого встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей не виконані.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в Акті перевірки.

Суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація будівлі Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66, з порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в будівлі, а також, особам які будуть здійснювати гасіння пожежі в разі її виникнення.

Суд вважає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту за вищезазначеною адресою направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час позапланової перевірки будівлі Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66, створюють загрозу життю та здоров`ю людей та на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради (50089, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Адмірала Головко, буд.66, код ЄДРПОУ 25841054) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Адмірала Головко, 66 Комунальної установи Будинок Милосердя Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 25841054), до повного усунення порушень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв