Постанова

від 29.07.2020 по справі 640/13670/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13670/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Народів СНД до Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Дружба Народів СНД , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 06 червня 2019 року №КВ132191571748;

- зобов`язати Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі поданої заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт Будівництво апартамент-готелю по вул. Курганівській, 7 у Печерському районі м. Києва від 31 травня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів СНД задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року скасовано вказані вище рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів СНД задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт наголошує, що за результатом розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Дружба народів СНД разом із заявою документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 31 травня 2019 року №073/09/01-3105/7 було встановлено, що замовником будівництва не подано документи, необхідні для прийняття рішення про видачу дозволу, а також виявлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, що є підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дружба Народів СНД звернулося до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою №073/09/01-3105/7 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво апартамент-готелю по вул. Курганівській, 7 у Печерському районі м. Києва, вид - нове будівництво, клас наслідків (відповідальності) - СС2.

Згідно з описом документів до заяви №073/09/01-3105/7 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Дружба народів СНД додано такі документи:

- копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

- проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

- копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

- копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта;

- копія містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;

- копія ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

- копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

- копія Експертного звіту щодо розгляду проектної документації;

- копія листа №7/2605/23 від 26 квітня 2019 року;

- копія чергового кадастрового плану;

- копія Додатку до експертного звіту №7-052-18-ЕП/КО від 2 грудня 2018 року;

- копія наказу №03/02 від 03 лютого 2019 року про затвердження проектної документації на будівництво об`єкта;

- копія наказу №05/02 від 03 лютого 2019 року про призначення виконроба;

- копія наказу про призначення відповідальної особи за технічним наглядом на об`єкті будівництва №1/2.19 від 25 січня 2019 року;

- копія наказу №1/3.19 від 25 січня 2019 року про призначення відповідальної особи за авторським наглядом на об`єкті будівництва;

- визначення класу наслідків (відповідальності) об`єктів будівництва за ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013;

- копія листа Міністерства культури України №1262/10-2/61-18 від 28 грудня 2018 року щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування;

- копія листа Міністерства культури України №67/10-2/61-19 від 29 січня 2019 року щодо розгляду проектної документації;

- копія Історико-містобудівного обґрунтування.

За результатами розгляду заяви Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 червня 2019 року прийнято рішення №КВ132191571748, яким відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва у зв`язку з:

1. Неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу:

1.1 відсутні технічні умови від СУППР та відсутнє відповідне погодження на генеральному плані;

1.2 відсутня інформація щодо внесення проектної документації до Містобудівного кадастру, згідно із вимогами містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;

1.3 не надано завдання на проектування, затверджене замовником та погоджене генеральним проектувальником;

1.4 не надано акт обстеження зелених насаджень;

1.5 відсутня інформація щодо підключення об`єкта будівництва до існуючих інженерних мереж;

1.6 відсутні ТУ від Департаменту транспортної інфраструктури;

1.7 відсутні інженерно-геологічні вишукування, виконані у лютому 2018 року ТОВ КиївГЕО ;

1.8 відсутній наказ про призначення відповідального за авторський нагляд від проектанта;

1.9 відсутній кваліфікаційний сертифікат на особу, яка здійснює авторський нагляд;

1.10 відсутній кваліфікаційний сертифікат на особу, яка здійснює технічний нагляд;

1.11 відсутній наказ про призначення відповідальних осіб, генерального підрядника та його ліцензія з переліком робіт;

1.12 відсутній проект ОВНС;

2. Встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства:

2.1 відповідно до пункту 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (в чинній редакції), назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування;

2.2 форма наданої заяви на видачу дозволу на виконання будівельних робіт не відповідає затвердженій формі у додатку 10 до Порядку №466;

2.3 в наданій заяві на отримання дозволу на виконання будівельних робіт невірно зазначено найменування органу, якому надсилається заява, відсутній код об`єкта, невірно вказано інформацію щодо особи, яка дає згоду на обробку персональних даних, враховуючи, що у даному пункті зазначається прізвище, ім`я та по батькові замовника - фізичної особи, а не представника юридичної особи;

2.4 узгодити інформацію щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:096:0011 та 8000000000:82:096:0012, в межах яких ведеться проектування (схема генерального плану), враховуючи що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видані лише на одну земельну ділянку - площею 0,1 га, проектна документація (Том 1) розроблена на земельну ділянку - площею 0,13 га (кадастровий номер 8000000000:82:096:0011 та кадастровий номер 8000000000:82:096:0012), експертний звіт отриманий на одну земельну ділянку - площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:096:0011. Привести у відповідність показники загальної площі земельної ділянки, враховуючи те, що в наданому витязі з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:096:0011 вказана площа земельної ділянки 0,1 га;

2.5 відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та даних Публічної кадастрової карти, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. У витягах з Державного реєстру речових прав - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вихідні дані та експертний звіт отримані на будівництво апартамент - готелю. Надати інформацію щодо зміни цільового призначення, враховуючи найменування об`єкта будівництва;

2.6 надити інформацію щодо виконання вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень для проектування об 'єкта будівництва;

2.7 привести у відповідність показники висотності на архітектурних кресленнях, враховуючи те, що в історико-містобудівному обґрунтуванні висотність забудови обмежується 27 м від денної поверхні;

2.8 в історико-містобудівному обґрунтуванні техніко-економічні показники не відповідають показникам відповідно до експертного звіту;

2.9 відсутній засвідчений у встановленому законом порядку експертний звіт та додаток до нього;

2.10 не надано генеральний план, оформлений в установленому порядку з відповідними погодженнями;

2.11 проектна документація на будівництво не відповідає вимогам вихідних даних на проектування та ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ;

2.12 подана проектна документація не засвідчена у встановленому законом порядку, що суперечить Порядку №466 (в чинній редакції).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем, в порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено наявності правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, предметом дослідження у даній справі є правомірність рішення відповідача про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 06 червня 2019 року №КВ132191571748.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Так, вищевказана законодавча конструкція передбачає вичерпність переліку підстав для відмови у видачі дозволу, який не підлягає розширеному тлумаченню. Вимога про надання додаткових документів або відмова у наданні дозволу з підстав, прямо не передбачених законом, є протиправною.

Направляючи справу № 640/13670/19 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав на необхідності встановити, чи видавалися технічні умови від КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт та чи враховано їх під час проектування, оскільки хоч законом не передбачено подання технічних умов як окремого додатку до заяви, проте, вимоги технічних умов, якщо про це йдеться в Містобудівних умов та обмеженнях, повинно бути враховано у проектній документації.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що суд не навів доказів та мотивів для висновку, що передбачена проектом поверховість об`єкту (9, 10 поверхів) суперечить висотності об`єкта, наведеного у містобудівних умовах (27 м).

Також суд касаційної інстанції зазначив, що суди не з`ясували і не навели доказів, які б підтвердили чи спростували проектування будівництва на земельній ділянці № 8000000000:82:096:0012 площею 0,03 га. Між тим, встановлення цих обставин має значення для справи з огляду на підстави позову.

Таким чином, Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на необхідності встановлення обставин, що входять до предмета доказування: чи видавалися технічні умови КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт та Департаменту транспортної інфраструктури та чи враховано їх під час проектування; чи відповідає об`єкт вимогам висотності; на якій ділянці запроектовано забудову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, зокрема, про наявність технічних умов КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт та їх врахування при проектуванні апартамент-готелю на вул. Курганівська, 7 у Печерському районі м. Києва.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує про відсутність відповідних технічних умов, а також вказує, що на органи архітектурно-будівельного контролю не покладено обов`язку перевіряти наявність технічних умов у замовника будівництва у разі не надання останніх до заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація розробляється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Таким чином, проектна документація на будівництво розробляється, зокрема, з урахуванням містобудівної документації та вихідних даних.

Згідно зі статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , до вихідних даних відносяться містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування.

Як вбачається з матеріалів справи, у Містобудівних умовах та обмеженнях, наданих 23 серпня 2018 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено, що при проектуванні необхідно забезпечити заходи, спрямовані на захист території від зсувів та збереження споруд і будівель, забезпечити виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічним умовами та вимогами Комунального підприємства Спеціального управління протизсувних підземних робіт .

Таким чином, оскільки Містобудівні умови та обмеження містять вимогу щодо технічних умов (СУППР), такі вимоги технічних умов повинно бути враховано у проектній документації.

При цьому, колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що відсутність технічних умов у переліку документів, що подаються для отримання дозволу на будівництво, не знімає з ДАБІ обов`язку перевірити їх наявність та виконання під час перевірки проектної документації на відповідність містобудівним умовам. ДАБІ не мало право відмовляти у наданні дозволу на будівництво з підстав ненадання технічних умов, але повинно було перевірити чи видано такі технічні умови та чи їх виконано під час проектування.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 листопада 2018 року Комунальним підприємством Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт за № 324-08/732, було видано Товариству з обмеженою відповідальністю Дружби народів СНД Технічні умови на проектування будівництва апартамент-готелю на вул. Курганівська, 7 у Печерському районі м. Києва , які були враховані при проектуванні (т. 2, а.с. 110).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про отримання позивачем технічних умов СУППР та їх дотримання при проектуванні, відтак дотримання позивачем містобудівних умов та обмежень.

Щодо вимоги Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести у відповідність показники висотності на архітектурних кресленнях, враховуючи те, що в історико-містобудівному обґрунтуванні висотність забудови обмежується 27 м від денної поверхні, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва на об`єкті нового будівництва по вул. Курганівській 7 у Печерському районі, наданого позивачем, зазначено, що гранична висота h = 27 м, відповідно до наданого містобудівного розрахунку. В той же час, відповідно до пояснювальної записки до Будівництва апартамент - готелю по вул. Курганівській 7 у Печерському районі м. Києва, в п.12 вказано поверховість - 10 поверхів, в п. 13 - поверховість 9,10; відповідно до експлікації будівель і споруд, поверховість - 9, 10.

Так, відповідно до графічних матеріалів проекту висотність об`єкту складає 26500 см, а з площадки біля головного входу - 26100 см, що повністю відповідає планувальним обмеженням щодо висотності у 27 м.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів, що передбачена проектом поверховість об`єкту (9, 10 поверхів) суперечить висотності об`єкта, наведеного у містобудівних умовах (27 м).

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення і ДБН В.2.2-9-2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій; може бути розташований у нижній (у тому числі, технічне підпілля), верхній (у тому числі, технічне горище) або у середній частині будинку.

Згідно пункту Б.8 додатку Б Правила підрахунку загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об`єму, площі забудови та поверховості будинків технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинків не враховується.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів порушення позивачем показників висотності (27м) та/або невідповідності поверховості показникам висотності.

Щодо проектування будівництва на земельній ділянці № 8000000000:82:096:0012 площею 0,03 га, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до техніко-економічних показників за Генеральним планом загальна площа земельних ділянок на вул. Курганівська, 7 у Печерському районі м. Києва складає 0,13 га, а саме: площа земельної ділянки відповідно до кадастрового № 8000000000:82:096:0011 - 0,1 га та площа земельної ділянки відповідно до кадастрового № 8000000000:82:096:0012 - 0,03 га.

Містобудівні умови та історико-містобудівне обґрунтування видані на одну земельну ділянку площею 0,1 га (№ 8000000000:82:096:0011). Проектну документацію розроблено на земельну ділянку площею 0,13 га (кадастровий № 8000000000:82:096:0011 та кадастровий № 8000000000:82:096:0012), експертний звіт також отримано на одну земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим № 8000000000:82:096:0011.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача Микитюк М.С. зазначав про помилкове внесення до проекту даних щодо забудови земельної ділянки № 8000000000:82:096:0012, а насправді буде здійснена забудова лише однієї ділянки з кадастровим № 8000000000:82:096:0011, на яку і отримано містобудівні умови та обмеження.

Так, у проектній документації йдеться про загальну площу земельної ділянки 0.13 га, а не площу забудови.

Як вірно було визначено судом першо інстанції, наявними в матеріалах справи графічними матеріалами підтверджено наявність реальних проектних рішень саме на земельній ділянці 8000000000:82:096:0011 площею 0,1 га.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено наявності правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 року справі №816/303/16.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що у межах даної справи повноваження відповідача не є дискреційними. Викладене свідчить, що судом було обґрунтовано зобов`язано відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю Дружба народів СНД дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі поданої заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Народів СНД до Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 29.07.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна