Постанова

від 28.07.2020 по справі 460/2198/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2198/19 пров. № А/857/4818/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,

представника позивача Лавренчук Т.І.,

представника відповідача Форет М.С.,

розглянувши у судовому засіданні(в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЛІНТАЙМ до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення - 17:21:25,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 20 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПАВЛІНТАЙМ звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001801202, №0001791202 та № 0001811202.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що актом перевірки № 1594/17-00-12-02/42139257 від 07 серпня 2019 року встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 92885,00 грн, в тому числі по деклараціях з ПДВ за листопад 2018 року на суму 31299,00 грн, за грудень 2018 року на суму 32036,00 грн, за березень 2019 року на суму 29551,00 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання за лютий 2019 року на 20795,00 грн та березень 2019 року на 262,00 грн, та до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за травень 2019 року на суму 32427,00 грн та до завищення суми, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 39402,00 грн за травень 2019 року. Вказує на необґрунтованість висновків перевіряючих про неможливість реального здійснення контрагентами позивача господарських операцій з поставки, вказаних у наданих до перевірки первинних, бухгалтерських та податкових документах. Зазначає, що господарські операції з поставки товарів ТОВ Кванті , ТОВ ФОРЕСТ-ЕНЕРДЖІ , ТОВ Українська деревновугільна компанія були реальними та оформлені всіма визначеними чинним законодавством України документами, що були надані до перевірки. Також, вказує на безпідставність доводів відповідача про відсутність у контрагентів трудових ресурсів для здійснення господарської операції, та зазначив, що поставка (продаж) товарів позивачу не потребувала залучення значної кількості осіб і такий процес не потребував додаткових знань чи умінь. Щодо врахованої в акті перевірки інформації про рух транспортних засобів, зауважує, що вона не свідчить про те, що позивачу не було доставлено товар.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001801202, № 0001791202 та № 0001811202 від 27 серпня 2019 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а господарські операції оформлені належними первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів. Вартість придбаних товарів в повній сумі оплачена постачальникам, у тому числі й податок на додану вартість. Придбані товари використані позивачем в господарській діяльності з метою отримання прибутку, що підтверджує наявність ділової та економічної мети при їх придбанні. Порушення контрагентами-постачальниками податкової дисципліни може мати правові наслідки лише щодо такого платника податків та не позбавляє покупця права на формування податкового кредиту в разі підтвердження належними первинними документами, у відповідності до приписів податкового законодавства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій з поставки ТМЦ та послуг контрагентами ТОВ Кванті , ТОВ ФОРЕСТ-ЕНЕРДЖІ та ТОВ Українська деревновугільна компанія для позивача у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відповідно, нереальність їх одержання позивачем саме у даних контрагентів. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. А тому наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства.

Разом з апеляційною скаргою Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області подало клопотання про заміну відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року вищевказане клопотання задоволено та замінено Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга містить лише норми чинного законодавства, без будь-якого аналізу здійсненого судом першої інстанції дослідження доказів, встановлених обставин чи застосованих судом першої інстанції норм права, тому у відповідача, на думку позивача, фактично відсутні аргументи та доводи на спростування обгрунтованих та законних висновків суду першої інстанції у цій справі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ПАВЛІНТАЙМ зареєстроване як юридична особа 16 червня 2018 року номер запису в ЄДР 1 602 102 0000 003565; здійснює види діяльності: лісопильне та стругальне виробництво, виробництво інших основних органічних хімічних речовин, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля (основний), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДФС у Рівненській області, Дубенське управління (том 1 а.с.67-70).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ Павлінтайм орендує нежитлові приміщення за адресою Рівненська обл., с. Нова Любомирка, вул. Промислова, буд.5 за договором оренди нежитлового приміщення №01/09 від 01 вересня 2018 року (том 1 а.с.178-182).

18 червня 2019 року ТОВ Павлінтайм подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року, в рядку 20.2.1 якої задекларувало суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 32427,00 грн. Згідно з Додатком 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду виникла: в листопаді 2018 року - в сумі 8179,00 грн; в січні 2019 року - в сумі 682,00 грн; в березні 2019 року - в сумі 30541,00 грн; в лютому 2019 року - в сумі 1106,00 грн; в травні 2019 року - в сумі 27291,00 грн, всього в сумі 67799,00 грн. Згідно з Додатком 3 до податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року фактично сплачено у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам або до Державного бюджету 32427,00 грн (у грудні 2018 року). Згідно з Додатком 4 до цієї податкової декларації ТОВ Павлінтайм подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування 32427,00 грн на рахунок платника у банку (том 1 а.с.201-207).

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 19 липня 2019 року №1950 уповноваженою особою ГУ ДФС у Рівненській області в період з 25 липня 2019 року по 31 липня 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Павлінтайм з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 07 серпня 2019 року № 1594/17-00-12-02/42139257 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ Павлінтайм вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за травень 2019 року, а саме ТОВ Павлінтайм в порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, пп. а п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України завищено податковий кредит на загальну суму 92885,00 грн, в тому числі по деклараціях з ПДВ за листопад 2018 року на суму 31299,00 грн, за грудень 2018 року на суму 32036,00 грн, за березень 2019 року на суму 29551,00 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання за лютий 2019 року на 20795,00 грн та за березень на 262,00 грн, та до завищення суми, яка підлягає до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за травень 2019 року на суму 32427,00 грн та до завищення суми, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на суму 39402,00 грн за травень 2019 року (том 1 а.с.25-51).

Вищевказаного висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку з тим, що документальною перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій з поставки ТМЦ та послуг контрагентами ТОВ Кванті , ТОВ Форест-Енерджі та ТОВ Українська деревновугільна компанія , внаслідок чого ТОВ Павлінтайм завищено податковий кредит по деклараціях з ПДВ: за листопад 2018 року на суму 31299,00 грн по ТОВ Українська деревновугільна компанія , за грудень 2018 року на 32036,00 грн по ТОВ Кванті , за березень 2019 року на суму 29551,00 грн по ТОВ Форест-Енерджі .

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Рівненській області висновок документальної перевірки залишено без змін (том 1 а.с.52-54, 55-66).

ГУ ДФС у Рівненській області на підставі Акта перевірки від 07 серпня 2019 року № 1594/17-00-12-02/42139257 прийнято податкові повідомлення-рішення: від 27 серпня 2019 року № 0001811202 Форма В4 , яким встановлено суму завищення від`ємного значення, яку зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 39402,00 грн; від 27 серпня 2019 року № 0001801202 Форма Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 26321,25 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 21057,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 5264,25 грн; від 27 серпня 2019 року № 0001991202 Форма В1 , яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування по декларації за травень 2019 року в сумі 32427,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16213,5 грн (том 1 а.с.16,17,18).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону №996-XIV встановлено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З вищенаведених норм права слідує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та її результат підлягає відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 та частиною 2 ст. 9 Закон №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У ст. 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно із п. 198.1 цієї статті до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 зазначеної статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи слідує, що перевірці підлягали фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Кванті , ТОВ Форест-Енерджі , ТОВ Українська деревновугільна компанія , за результатами яких сформовано спірний податковий кредит.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Кванті судом першої інстанції встановлено, що 15 листопада 2018 року між ТОВ Кванті (постачальник) та ТОВ Павлінтайм (покупець) укладено Договір поставки №1511/2018-1 від 15 листопада 2018 року, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а саме: деревне вугілля (з твердих листяних порід та/або хвойних порід та/або фруктових порід), що призначене для грилю та камінів, (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно з видатковими накладними, специфікаціями та паспортом якості, що є додатками та невід`ємними частинами даного договору.

Загальна сума даного Договору становить 5000000,00 грн, що складається із суми всіх видаткових накладних (п.2.2). Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в даному договору, або повідомлений постачальником додатково (п.2.4). Продукція, що є предметом поставки за даним договором, пакується в поліпропіленові мішки місткістю 8-18 кг, що має забезпечити належну збереженість продукції під час транспортування (п.3.2). Місце поставки продукції с. Полянь Славутського району Хмельницької області або с. Н.Любомирка або інше за додатковою домовленістю сторін (п.3.3). На момент поставки продукції постачальник зобов`язаний власними силами та засобами здійснити зважування транспортного засобу до та після завантаження та зазначити вагу в специфікації на поставку товару (пп.3.3.2). Постачальник забезпечує покупця паспортом якості на кожну окрему партію продукцію (п.3.6). Навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться постачальником власними або залученими силами (п.3.7) (том 1 а.с.99-101).

Згідно видаткової накладної № 20/12-18 від 20 грудня 2018 року постачальником ТОВ Кванті поставлено для ТОВ Павлінтайм на умовах попередньої оплати товар Деревне вугілля твердолистяне в кількості 18889 кг на загальну суму 192214,46 грн, у тому числі ПДВ 32035,74 грн (том 1 а.с.102). На поставлену партію продукції постачальником видано позивачу паспорт якості, з зазначенням дати (періоду) виробництва 08 грудня 2018 року, дата лабораторних аналізів 20 грудня 2018 року, а також виписану позивачу податкову накладну № 1 від 20 грудня 2018 року на загальну суму 192214,46 грн, у тому числі ПДВ 32035,74 грн (том 1 а.с.105, 107).

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 372 та №374 від 20 грудня 2018 року підтверджується, що ТОВ Павлінтайм оплачено ТОВ Кванті за товари кошти в сумі 160178,72 грн та 32035,74 грн відповідно(том 1 а.с.108,109).

Відповідачем не заперечується, що кредиторська заборгованість перед вказаним контрагентом у позивача по зазначеній вище поставці відсутня.

Згідно товарно-транспортної накладної від 20 грудня 2018 року транспортування товару від ТОВ Кванті (м. Нетішин) до ТОВ Павлінтайм (с. Н.Любомирка) здійснювалось автомобілем РЕНО НОМЕР_2 причіп/напівпричіп НОМЕР_1 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , замовник та вантажовідправник ТОВ Кванті , вантажоодержувач ТОВ Павлінтайм , водій/експедитор ОСОБА_1 (том 1 а.с.103-104).

Факт отримання позивачем деревного вугілля від ТОВ Кванті підтверджується карткою отримання сировини/напівфабрикату ТОВ Павлінтайм від 20 грудня 2018 року з відображенням результатів зважування автомобіля (брутто та нетто) реєстраційний номер НОМЕР_2/НОМЕР_1, ОСОБА_2 , а також із зазначеннями показників вологості та грануляції товару (том 1 а.с.106).

Карткою рахунку 281 ТОВ Павлінтайм за період листопад 2018 року - березень 2019 року підтверджене відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження товарів на склад в с. Н.Любомирка від ТОВ Кванті в кількості 18889 кг, а також його подальшу реалізацію в такій кількості 14 січня 2019 року (том 1 а.с.110).

З наявного в матеріалах справи акту надання послуг №К0000618/5 від 31 грудня 2018 року слідує, що позивач здійснював зважування та тарування вантажних транспортних засобів, що приходили на його адресу, з метою встановлення дійсної ваги доставленого позивачу його контрагентами товару, шляхом отримання таких послуг від ТОВ Карбоніс , яке також надавало позивачу в грудні 2018 року послуги по проведенню лабораторних досліджень, що підтверджене актом надання послуг №К0000618/6 від 31 грудня 2018 року. Дані послуги були оплачені позивачем згідно платіжних доручень №51 від 04 лютого 2019 року та №52 від 04 лютого 2019 року (том 1 а.с.114-117).

Про подальшу реалізацію товару ТОВ Павлінтайм покупцю-нерезиденту Grill. Impex Spolka z Organiczona Odpowiedzialnoscia. SP.K свідчить інвойс №1 від 04 січня 2019 року, вантажно-митна декларація UA204010/2019/000518, СМК №623622 (том 1 а.с.111-113).

Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Кванті зареєстроване як юридична особа 08 листопада 2016 року; засновник ОСОБА_3 ; розмір внеску до статутного фонду 7500 грн, який сформовано 08.11.2017; керівник ОСОБА_4 ; види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення овець, кіз, свиней, інших тварин; лісозаготівлі; лісопильне та стругальне виробництво; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). В процесі припинення не перебуває (том 1 а.с.71-77).

Даний контрагент перебуває на обліку як платник податків з 08 листопада 2016 року в ГУ ДПС у Хмельницькій області, Славутське управління, Нетішинська ДПІ; з 01 січня 2017 року зареєстроване платником податку на додану вартість (том 1 а.с.90,91).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження відповідача про відсутність у ТОВ Кванті трудових та економічних ресурсів для здійснення поставки товару для ТОВ Павлінтайм , оскільки даний контрагент зареєстрований як юридична особа 08 листопада 2016 року та є діючим суб`єктом господарювання, що підтверджується відомостями, внесеними до ЄДР, а також інформацією контролюючого органу за місцем податкового обліку такого платника податків. Договір поставки товару ТОВ Кванті та ТОВ Павлінтайм укладено 15 листопада 2018 року, а відповідно до первинних бухгалтерських документів поставка здійснена 20 грудня 2018 року. Оскільки, предметом постачання позивачу міг бути товар, придбаний ТОВ Кванті у періодах, що передували листопаду 2018 року, а контролюючий орган врахував в Акті перевірки виключно період придбання ТОВ Кванті товарів за даними ЄРПН за грудень 2018 року, то зазначені обставини об`єктивно не підтверджують відсутності у ТОВ Кванті товару, реалізованого для позивача 20 грудня 2018 року.

Згідно із ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Павлінтайм з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2019 року контролюючим органом не вжито будь-яких заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки позивача ТОВ Кванті щодо формування спірного податкового кредиту за грудень 2018 року, натомість відповідач обмежився врахуванням відповіді ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24 квітня 2019 року про неможливість проведення зустрічної звірки у зв`язку з тим, що запит, направлений платнику податків, повернуто відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Колегія суддів зазначає, що неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20 грудня 2018 року в справі № 815/4992/16.

Доводи відповідача щодо даних податкової звітності ТОВ Кванті , то такі вірно не взяті до уваги судом першої інстанції оскільки правові наслідки, зумовлені порушенням приписів податкового законодавства щодо подання податкової звітності, у тому числі її повноти та достовірності, можуть виникати лише для такого платника податків.

Щодо посилання на відповідача на лист Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02 серпня 2019 року №1478/116/27/01-2019, відповідно до змісту якого згідно з відомостями інформаційно-пошукової системи Національної поліції Відеоконтроль-Рубіж транспортний засіб державний номер НОМЕР_2 не зафіксовано дорогами України за грудень 2018 року; а рух напіпричепа/причепа з державним номером НОМЕР_1 зафіксовано 14 грудня 2018 року пост Гриців (камера: з Хмельницького) та 30 грудня 2018 року пост Корець (камера: з Києва) (том 1 а.с.238,241), то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2 Наказу МВС України від 13 червня 2018 року №497 Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 787/32239, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2012 року № 1080/ДСК Про затвердження Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2107/22419, а тому інформаційно-пошукова система відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж з 06 липня 2018 року в Україні не застосовується та відомості про пересування транспортних засобів дорогами України за даними такої системи, починаючи з 06 липня 2018 року, не можуть бути визнані достовірними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належними та допустимими доказами підтверджено реальність придбання ТОВ Павлінтайм товару від ТОВ Кванті та використання його в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, що підтверджує наявність ділової та економічної мети від проведення такої господарської операції.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Форест-Енерджі судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Форест-Енерджі (постачальник) та ТОВ Павлінтайм (покупець) укладено договір поставки № 2212/2018-1 від 22 грудня 2018 року, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а саме: деревне вугілля (з твердих листяних порід та/або хвойних порід та/або фруктових порід), що призначене для грилю та камінів, (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно з видатковими накладними, специфікаціями та паспортом якості, що є додатками та невід`ємними частинами даного договору.

Загальна сума даного Договору становить 5000000,00 грн, що складається із суми всіх видаткових накладних (п.2.2). Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в даному договору, або повідомлений постачальником додатково (п.2.4). Продукція, що є предметом поставки за даним договором, пакується в поліпропіленові мішки місткістю 8-18 кг, що має забезпечити належну збереженість продукції під час транспортування (п.3.2). Місце поставки продукції с. Полянь Славутського району Хмельницької області або с. Н.Любомирка або інше за додатковою домовленістю сторін (п.3.3). На момент поставки продукції постачальник зобов`язаний власними силами та засобами здійснити зважування транспортного засобу до та після завантаження та зазначити вагу в специфікації на поставку товару (пп.3.3.2). Постачальник забезпечує покупця паспортом якості на кожну окрему партію продукцію (п.3.6). Навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться постачальником власними або залученими силами (п.3.7) (том 1 а.с.118-120).

Згідно специфікації від 01 березня 2019 року сторони договору погодили асортимент та ціну товару, що поставлятиметься, а саме: деревне вугілля з твердих порід дерев в кількості 17,129 т, на загальну суму 177305,70 грн з ПДВ (том 1 а.с.121).

Відповідно до видаткової накладної № 2 від 01 березня 2019 року постачальником ТОВ Форест-Енерджі поставлено для ТОВ Павлінтайм товар Деревне вугілля в поліпропіленових мішках в кількості 17,129 т на загальну суму 177305,70 грн, у тому числі ПДВ 29550,95 грн, місце складання: с. Могриця (том 1 а.с.122). На поставлену партію продукції постачальником видано позивачу паспорт якості, з зазначенням дати (періоду) виробництва 02.2019, дата лабораторних аналізів 28 лютого 2019 року та виписано позивачу податкову накладну № 1 від 01 березня 2019 року на загальну суму 177305,70 грн, у тому числі ПДВ 29550,95 грн (том 1 а.с.125, 127).

Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 130 від 07 березня 2019 року ТОВ Павлінтайм оплачено для ТОВ Форест-Енерджі за товари кошти в сумі 177305,70 грн, тобто оплачено товар в повній сумі його вартості (том 1 а.с.128).

Відповідачем не заперечується, що кредиторська заборгованість перед вказаним контрагентом у позивача по зазначеній вище поставці відсутня.

Згідно товарно-транспортної накладної № Р2 від 01 березня 2019 року транспортування товару від ТОВ Форест-Енерджі (с. Могриця, Сумського району, Сумської області) до ТОВ Павлінтайм (с. Н.Любомирка) здійснювалось автомобілем DAF ВМ3022ВВ причіп/напівпричіп НОМЕР_3 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_5 , замовник та вантажовідправник ТОВ Форест-Енерджі , вантажоодержувач ТОВ Павлінтайм , водій/експедитор ОСОБА_6 (том 1 а.с.123-124).

Факт отримання позивачем деревного вугілля від ТОВ Форест-Енерджі , з відображенням результатів зважування автомобіля (брутто та нетто) реєстраційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_7, ОСОБА_6 , а також із зазначеннями показників вологості та грануляції товару підтверджується карткою отримання сировини/напівфабрикату ТОВ Павлінтайм від 05 березня 2019 року (том 1 а.с.126).

Карткою рахунку 281 ТОВ Павлінтайм за період листопад 2018 року - березень 2019 року підтверджене відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження товарів на склад в с. Н.Любомирка від ТОВ Форест-Енерджі в кількості 17129 кг, а також його подальшу реалізацію в такій кількості 11 березня 2019 року (том 1 а.с.129).

З наявного в матеріалах справи акту надання послуг №2675 від 31 березня 2019 року слідує, що позивач здійснював зважування та тарування вантажних транспортних засобів, що приходили на його адресу, з метою встановлення дійсної ваги доставленого позивачу його контрагентами товару, шляхом отримання таких послуг від ТОВ Форест-Енерджі , яке також надавало позивачу в березні 2019 року послуги по проведенню лабораторних досліджень, що підтверджене актом надання послуг № 2676 від 31 березня 2019року. Дані послуги були оплачені позивачем платіжними дорученнями №313 та № 314 від 09 липня 2019 року (том 1 а.с.136-139).

Про подальшу реалізацію товару ТОВ Павлінтайм покупцю-нерезиденту Dankoal Spolka z.o.o свідчить інвойс №42 від 01 березня 2019 року, вантажно-митна декларація UA204010/2019/011239 від 11 березня 2019 року, СМR від 01 березня 2019 року, інвойс № 36 від 01 березня 2019 року, вантажно-митна декларація UA204010/2019/011196 від 11 березня 2019 року, СМR від 01 березня 2019 року (том 1 а.с.130-135).

Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Форест-Енерджі зареєстроване як юридична особа 14 березня 2017 року номер запису 1 623 102 0000 001303, засновник та керівник ОСОБА_7 , розмір внеску до статутного фонду 1000 грн; види діяльності: лісозаготівлі; надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; лісопильне та стругальне виробництво; виробництво інших виробів з деревини; виробництво інших основних органічних хімічних речовин (основний); діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. В процесі припинення не перебуває (том 1 а.с.78-83 т.1).

Даний контрагент перебуває на податковому обліку з 14 березня 2017 року в ГУ ДПС у Сумській області, Управління у м. Сумах (Сумський район); з 12 вересня 2017 року зареєстрований платником податку на додану вартість (том 1 а.с.92,93).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження відповідача про відсутність у ТОВ Форест-Енерджі трудових та економічних можливостей на вчинення спірної господарської операції з ТОВ Павлінтайм , оскільки відомості з ЄРПН підтверджують, що ТОВ Форест-Енерджі є діючим підприємством, яке неодноразово придбавало, зокрема, в березні 2019 року, від Державного підприємства Сумське лісове господарство товар з номенклатурою: деревина дров`яна (різних порід дерев), що свідчить на користь висновку про можливість реалізації деревного вугілля (одержаного внаслідок перероблення деревини дров`яної) для інших суб`єктів господарювання. Договір № 2212/2018-1 поставки товару між ТОВ Форест-Енерджі та ТОВ`Павлінтайм укладено 22 грудня 2018 року, а операція з постачання товару мала місце 01 березня 2019 року. Оскільки предметом такої поставки могла бути продукція, придбана/вироблена ТОВ Форест-Енерджі в періодах, що передували 01 березня 2019 року, то перевірка придбання ТОВ Форест-Енерджі товару за даними ЄРПН за період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо посилання на відповідача на лист Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02 серпня 2019 року №1478/116/27/01-2019, відповідно до змісту якого згідно з відомостями інформаційно-пошукової системи Національної поліції Відеоконтроль-Рубіж транспортні засоби державні номери ВП405ХТ та НОМЕР_7 не зафіксовані дорогами України за березень 2019 року року (том 1 а.с.238), то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2 Наказу МВС України від 13 червня 2018 року №497 Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 787/32239, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2012 року № 1080/ДСК Про затвердження Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2107/22419, а тому інформаційно-пошукова система відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж з 06 липня 2018 року в Україні не застосовується та відомості про пересування транспортних засобів дорогами України за даними такої системи, починаючи з 06 липня 2018 року, не можуть бути визнані достовірними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що контролюючим органом не було вжито жодних заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки ТОВ Форест-Енерджі по взаємовідносинах з ТОВ Павлінтайм .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ТОВ Форест-Енерджі трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення спірної господарської операції з постачання товарів для ТОВ Павлінтайм .

Щодо взаємовідносин з ТОВ Українська деревновугільна компанія судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Українська деревновугільна компанія (постачальник) та ТОВ Павлінтайм (покупець) укладено договір поставки № 0811/2018-1 від 08 листопада 2018 року, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а саме: деревне вугілля (з твердих листяних порід та/або хвойних порід та/або фруктових порід), що призначене для грилю та камінів, (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно з видатковими накладними, специфікаціями та паспортом якості, що є додатками та невід`ємними частинами даного договору.

Загальна сума даного Договору становить 5000000,00 грн, що складається із суми всіх видаткових накладних (п.2.2). Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в даному договору, або повідомлений постачальником додатково (п.2.4). Продукція, що є предметом поставки за даним договором, пакується в поліпропіленові мішки місткістю 8-18 кг, що має забезпечити належну збереженість продукції під час транспортування (п.3.2). Місце поставки продукції с. Полянь Славутського району Хмельницької області або с. Н.Любомирка або інше за додатковою домовленістю сторін (п.3.3). На момент поставки продукції постачальник зобов`язаний власними силами та засобами здійснити зважування транспортного засобу до та після завантаження та зазначити вагу в специфікації на поставку товару (пп.3.3.2). Постачальник забезпечує покупця паспортом якості на кожну окрему партію продукцію (п.3.6). Навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться постачальником власними або залученими силами (п.3.7) (том 1 а.с.140-142).

Згідно видаткової накладної № 31 від 09 листопада 2018 року постачальником ТОВ Українська деревновугільна компанія поставлено для ТОВ Павлінтайм товар Деревне вугілля з фруктової деревини в кількості 15,825 т на загальну суму 187792,12 грн, у тому числі ПДВ 31298,69 грн (том 1 а.с.143).

Також, постачальником ТОВ Українська деревновугільна компанія виписану позивачу податкову накладну № 4 від 09 листопада 2018 року на загальну суму 187792,12 грн, у тому числі ПДВ 31298,69 грн (том 1 а.с.145).

Відповідно до платіжного доручення № 296 від 20 листопада 2018 року ТОВ Павлінтайм оплачено для ТОВ Українська деревновугільна компанія кошти за товари згідно з договором № 0811/2018-1 від 08 листопада 2018 року в сумі 187792,12 грн, у тому числі ПДВ 31298,69 грн, тобто оплачено товар в повній сумі його вартості (том 1 а.с.147).

Відповідачем не заперечується, що кредиторська заборгованість перед вказаним контрагентом у позивача по зазначеній вище поставці відсутня.

Згідно товарно-транспортної накладної № Р31 від 09 листопада 2018 року транспортування товару від ТОВ Українська деревновугільна компанія (з пунктом навантаження Харківська обл., Харківський район, с. Перемога) до ТОВ Павлінтайм (с. Н.Любомирка, вул. Промислова,5) здійснювалось автомобілем DAF НОМЕР_5 причіп/напівпричіп НОМЕР_4 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 , замовник та вантажовідправник ТОВ Українська деревновугільна компанія , вантажоодержувач ТОВ Павлінтайм , водій/експедитор ОСОБА_9 (том 1 а.с.144).

Факт отримання позивачем деревного вугілля від ТОВ Українська деревновугільна компанія , з відображенням результатів зважування автомобіля (брутто та нетто) реєстраційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, водій ОСОБА_10 , а також із зазначеннями показників вологості та грануляції товару підтверджується карткою отримання сировини/напівфабрикату ТОВ Павлінтайм від 09 листопада 2018 року (том 1 а.с.146).

Карткою рахунку 281 ТОВ Павлінтайм за період листопад 2018 року - березень 2019 року підтверджене відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження товарів на склад в с. Н.Любомирка від ТОВ Українська деревновугільна компанія в кількості 15825 кг, а також його подальшу реалізацію в такій кількості 22 листопада 2018 року (том 1 а.с.148).

З наявного в матеріалах справи акту надання послуг №К0000576/5 від 30 листопада 2018 року слідує, що позивач здійснював зважування та тарування вантажних транспортних засобів, що приходили на його адресу, з метою встановлення дійсної ваги доставленого позивачу його контрагентами товару, шляхом отримання таких послуг від ТОВ Українська деревновугільна компанія , яке також надавало позивачу в листопаді 2018 року послуги по проведенню лабораторних досліджень, що підтверджене актом надання послуг №К0000576/6 від 30 листопада 2018 року (том 1 а.с.152-153).

Про подальшу реалізацію товару ТОВ Павлінтайм покупцю-нерезиденту Grill. Impex Spolka z Organiczona Odpowiedzialnoscia. SP.K свідчить інвойс №101 від 19 листопада 2018 року, вантажно-митна декларація UA204010/2019/011239 від 11 березня 2019 року, СМR від 01 березня 2019 року, інвойс № 36 від 01 березня 2019 року, вантажно-митна декларація UA204010/2018/028067 від 19 листопада 2018 року, СМR 623622 від 19 листопада 2018 року (том 1 а.с.149-151).

Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Українська деревновугільна компанія зареєстроване як юридична особа 10 серпня 2010 року номер запису 1 480 102 0000 047466, засновники: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; керівник (підписант) ОСОБА_11 ; розмір статутного фонду 700000 грн, сформований 21 липня 2011 року; види діяльності: виробництво духових шаф, печей і пічних пальників; лісозаготівлі; лісопильне та стругальне виробництво; неспеціалізована оптова торгівля (основний). Не перебуває в процесі припинення (том 1 а.с.84, 85-89).

Даний контрагент перебуває на обліку як платник податків з 11 серпня 2010 року в ГУ ДФС у Харківській області, Київське управління, Київська ДПІ (Московський район м. Харкова). З 07 вересня 2010 року зареєстроване платником податку на додану вартість (том 1 а.с.94,95).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження відповідача про ТОВ Павлінтайм сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок документального оформлення операцій з придбання ТМЦ у джерела, яке не відповідає документально оформленому, за рахунок використання документів контрагента ТОВ Українська деревновугільна компанія , що фактично не здійснювало поставки, з наступних підстав.

Договір № 0811/2018-1 поставки товару між ТОВ Українська деревновугільна компанія та ТОВ Павлінтайм укладено 08 листопада 2018 року, а операція з постачання товару мала місце 09 листопада 2018 року. Оскільки предметом такої поставки могла бути продукція, придбана/вироблена ТОВ Українська деревновугільна компанія в періодах, що передували 09 листопада 2018 року, то перевірка придбання ТОВ Українська деревновугільна компанія товару за даними ЄРПН за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року є необґрунтованою.

Щодо посилання на відповідача на лист Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02 серпня 2019 року №1478/116/27/01-2019, відповідно до змісту якого рух транспортного засобу у листопаді 2018 року з державним номером АІ6016ВК зафіксовано в Київській області, відсутні дані про перебування в Рівненській, Харківській чи інших областях, через які мав би бути здійснений рух автомобіля у разі перевезення вантажу; причіп/напівпричіп з державним номером НОМЕР_4 перебування в Рівненській області зафіксовано 01 листопада 2018 року та 09 листопада 2018 року у Цумані (Волинська область), то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2 Наказу МВС України від 13 червня 2018 року №497 Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 787/32239, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2012 року № 1080/ДСК Про затвердження Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2107/22419, а тому інформаційно-пошукова система відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж з 06 липня 2018 року в Україні не застосовується та відомості про пересування транспортних засобів дорогами України за даними такої системи, починаючи з 06 липня 2018 року, не можуть бути визнані достовірними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що контролюючим органом не було вжито жодних заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки ТОВ Українська деревновугільна компанія по взаємовідносинах з ТОВ Павлінтайм .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ТОВ Українська деревновугільна компанія трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення спірної господарської операції з постачання товарів для ТОВ Павлінтайм .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний податковий кредит ТОВ Павлінтайм сформований на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а господарські операції оформлені належними первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів. Вартість придбаних товарів в повній сумі оплачена постачальникам, у тому числі й податок на додану вартість. Придбані товари використані ТОВ Павлінтайм в господарській діяльності з метою отримання прибутку, що підтверджує наявність ділової та економічної мети при їх придбанні. Порушення контрагентами-постачальниками податкової дисципліни може мати правові наслідки лише щодо такого платника податків та не позбавляє покупця права на формування податкового кредиту в разі підтвердження належними первинними документами, у відповідності до приписів податкового законодавства. Тому оскаржувані податкові-повідомлення-рішення є протиправними.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в рішеннях від 12 лютого 2019 року по справі № 813/7368/13-а, від 05 лютого 2019 року по справі № 816/652/15-а, від 22 січня 2019 року по справі № 820/313/17.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 460/2198/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 30 липня 2020 року.