Ухвала
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 369/7774/17-ц
провадження № 61-10180ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В - Синчанського Станіслава Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Квітневий дім , державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни про визнання угоди недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію речового права,
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСББ Зелений Дім 71-В - Синчанського С. О., на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України - не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено обґрунтування підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави.
За змістом вищенаведених правових норм, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України заявнику необхідно вказати підставу (підстави) для оскарження судових рішень, передбачену (передбачені) частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Разом з тим судові рішення, оскаржені лише на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, без обґрунтування касаційної скарги іншими, визначеними пунктам 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами не можуть бути переглянуті в касаційному порядку, оскільки такі рішення можуть бути скасовані касаційним судом на підставі пункту 1 частини третьою статті 411 ЦПК України, лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Тобто, незазначення заявником у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, унеможливлює перегляд судових рішень в касаційному порядку, оскаржених згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185 , 392 , 393 ЦПК України ,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В - Синчанського Станіслава Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 07 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2020 |
Оприлюднено | 31.07.2020 |
Номер документу | 90677259 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні