Рішення

від 27.07.2020 по справі 425/999/20

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2020 року Провадження №2/425/357/20

Справа №425/999/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ,

встановив:

30.03.2020 позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, який уточнила ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначає, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.12.2018 шлюб між нею та відповідачем розірвано. 24.01.2012 рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття. З часу присудження зазначеного розміру аліментів відповідач має заборгованість та приховує свої доходи, хоча його матеріальний стан покращився, оскільки він має у власності землі у с. Рудівка, які здає в оренду фермеру та отримує за це щорічно грошові кошти. Також відповідач має у власності крупорушку виробничу, легковий та вантажний автомобілі, комбайни. Крім того, відповідач разом зі своїм батьком обробляють орендовані ними паї мешканців с. Містки та продають зерно та корми для свиней, але аліменти дочці сплачує не в повному обсязі і не допомагає додатковими витратами на дитини. На даний час розмір аліментів, які сплачує відповідач, менший за встановлений законом мінімум. В неї змінився матеріальний стан, оскільки зросли витрати на утримання дочки через її вікові потреби, а також вона має на утриманні ще одну дитину, на яку отримує аліменти. Крім того, у дочки ОСОБА_4 діагностували захворювання деформації жовчного пузиря та хворобу легенів, які потребують постійного лікування та додаткових коштів. Відповідач ніяк не допомагає їй у лікуванні та утриманні дочки, хоча має постійний дохід та отримує достатньо коштів для забезпечення дитини.

Просить змінити спосіб стягнення з відповідача на її користь аліментів, на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ј частини усіх видів заробітку щомісячно на стягнення аліментів у твердій грошовій одиниці в сумі 3000,00 грн. щомісячно.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.04.2020 прийнято цей позов до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, надала суду аналогічні пояснення по суті заявлених вимог.

Відповідач, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково . В частині зміни способу стягнення аліментів відповідач пояснив, що згоден платити щомісячно аліменти на утримання дочки в сумі 2000 грн.,в частині стягнення додаткових витрат позовні вимоги не визнав, пояснивши це тим,що дитина не хворіє.

Суд, заслухавши усіх учасників справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.12.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області ( а.с.12), та якій надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ( а.с.9).

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.12.2008 року, яке набрало чинності 12.12.2008, у справі № 2-1745/2008, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , розірвано ( а.с.19).

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012, яке набрало чинності 03.02.2012, у справі №/1224/269/12, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму доля дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття ( а.с.20).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об,єктів нерухомого майна від 06.06.2019 №169423212 ( а.с.8), ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , має у приватній власності майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 4424087000:18:003:0084, площею 5.6604га, за адресою: Луганська обл., Сватівський район, с/рада Рудівська; нежитлову будівлю, крупорушку, загальною площею 302,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно уточненої інформації відділу Держгеокадастру у Сватівському районі Луганської області, ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , станом на 31.12.2012 має у приватній власності на території Сватівського району земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0403га, кадастровий номер 4424084000:03:001:0174, за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.16).

З листа начальника Територіального сервісного центру № 4441 регіонального сервісного центру в Луганській області від 10.02.2018 №31/12/4441-339 вбачається, що згідно з єдиним державним реєстром МВС України, за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 10.02.2018 зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки НОМЕР_3 431410, номерний знак НОМЕР_4 , 1987 р.випуску, дата реєстрації 17.06.1999; мотоцикл марки Geon GN250, н/з НОМЕР_5 ,2013 р.випуску, дата реєстрації 27.06.2015 ( а.с.15).

Відповідно до наданої до матеріалів справи представником відповідача відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року інформація про доходи відсутня ( а.с.59).

З розрахунку старшого державного виконавця Сватівського районного відділу

державної виконавчої служби О.Реуцького, за виконавчим провадженням №31738807, станом на 01.07.2020 ОСОБА_2 має борг по аліментам, на користь ОСОБА_1 , в сумі 74,23 грн. ( а.с.63).

Статтею 180 СК України визначено,що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3ст. 181СК України).

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 183, 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов`язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3ст. 181СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Положеннями статей 183, 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Разом з цим, статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків

покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Окрім цього, у рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року справі Олсон проти Швеції зазначається що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага .

Також, особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі Йохансен проти Норвегії ).

При розгляді позовних вимог позивача про зміну способу стягнення аліментів суд враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню, шляхом зміни способу стягнення.

Судом встановлено, що у позивача погіршився матеріальний стан в зв»язку з необхідністю утримувати дитину в умовах постійного зростання споживчих цін , що є підставою для вимоги про збільшення розміру аліментів.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13 вказує на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження. За положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Суд враховує той факт,що позивач не надала жодного доказу ,який підтверджує доходи відповідача ,відповідач в свою чергу надав докази відсутності у нього доходів .

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів та часткового задоволення позову в цій частині,а саме: суд вважає доцільним змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 у справі № 2/1224/269/12 , яким стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з ј частини усіх видів заробітку щомісяця на 2000 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину, суд зазначає наступне.

Згідно з висновком ультразвукового дослідження ОСОБА_5 , 2006 р.н., проведеного в ТОВ Клініко-діагностичний центр Фармбіотест , остання має захворювання, діагноз: УЗ ознаки гіперкінетичної діскінезії жовчного міхура; деформація жовчного міхура; непрямі ультразвукові ознаки правостороннього оофорита ( а.с.5).

Як вбачається з товарного чеку від 11.02.2020, виданого ООО КДЦ Фармбіотест на ім,я ОСОБА_5 ,оплачено УЗД в сумі 420 грн.(а.с.14)

Чеки від 11.02.2020, відповідно до яких оплачено ліки на суму 200,70 грн (а.с. 14), суд до уваги не бере, оскільки вони не несуть інформацію ким призначені та для кого придбані вказані медикаменти .

Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з хворобою.

За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах.

Оскільки хвороба неповнолітньої ОСОБА_5 підтверджується консультативними висновками, на її обстеження були потрачені додаткові кошти, суд вважає, що заявлені позивачкою вимоги про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на дитину підлягають задоволенню частково, оскільки доведеною сумою витрат є 420 грн.,а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача половину підтверджених нею додаткових витрат на лікування дочки у розмірі 210 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 4, 5 ,12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 у справі № 2/1224/269/12 , яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ј частини усіх видів заробітку щомісяця на 2000 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону , починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.,припинивши з цього часу стягнення аліментів за рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 у справі № 2/1224/269/12.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину понесених додаткових витрат на лікування дитини, ОСОБА_5 у розмірі 210 ( двісті десять ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відкликати виконавчий лист № 2/1224/269/12, виданий 06.02.2012 на виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Повний текст рішення складено 30.07.2020.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.В. Москаленко