Рішення

від 30.07.2020 по справі 640/22037/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м. Київ № 640/22037/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг (далі - позивач, ТОВ ГК Термоінжиніринг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 01.11.2019 №2752 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що копію оскаржуваного наказу вручено позивачу з порушенням вимог Податкового кодексу України, а також відповідачем порушено порядок повідомлення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Відповідачем подано відзив на позов у якому позов не визнано. Представником відповідача зазначено, що оскаржуваний наказ видано у відповідності до вимог Податкового кодексу України. та посилався на необґрунтованість доводів позивача про його протиправність.

Позивачем подано клопотання про кваліфікацію ненадання відзиву відповідачем без поважних причин, як визнання позову. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки нормами статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи те, що відзив на позов подано відповідачем до ухвалення рішення у справі, суд не вбачає підстав для неприйняття такого відзиву та встановлення факту визнання відповідачем позову.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначено, що контролюючим органом виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення TOB ГК Термоінжиніринг даних податкового кредиту у загальній сумі 107 874,00 грн. по взаємовідносинах з TOB Спец-Альянс Груп (код 41163865) за грудень 2017 року у сумі 31 777,00 грн., та за червень 2018 року у сумі 76 097,00 грн.

Відповідно до статті 73 Податкового кодексу України відповідачем, з метою отримання документів та пояснень, направлено на адресу TOB ГК Термоінжиніринг письмовий запит від 28.11.2019 №112123/10/26-15-14-04-05-12 про надання пояснень та їх документальних підтверджень (а.с. 29-31 т. І).

TOB ГК Термоінжиніринг у відповідь на вказаний запит надано лист від 28.12.2018 № 12/28/01, до якого додано копії первинних документів.

Відповідачем досліджено вказані документи та зроблено висновок про їх недостатність для підтвердження достовірності даних, що містяться в поданих позивачем податкових деклараціях за грудень 2017 року та червень 2018 року.

Згідно із підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Головним управлінням ДПС у м. Києві видано наказ від 01.11.2019 №2752 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГК Термоінжиніринг з 05.11.2019 терміном 5 робочих днів.

Посадовими особами відповідача здійснено виїзд за податковою адресою позивача: вул. Інститутська, буд. 16, кв. 1/ 3, м. Київ та встановлено відсутність TOB ГК Термоінжиніринг за вказаною адресою, про що складено акт від 05.11.2019 №217/26-15-05-04-02 (а.с. 39 т. І).

Копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2019 №2752 про проведення перевірки 06.11.2019 вручено під розписку представнику за довіреністю 06.11.2019 Качукову Олександру Анатолійовичу , що підтверджується змістом позовної заяви.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва вирішено, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Приписами пункту 16.1.9 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

ТОВ ГК Термоінжиніринг посилалось на відсутність підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення перевірки.

Суд вважає наведені доводи позивача безпідставними, оскільки перевірку призначено на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що зафіксовано в наказі про призначення перевірки від 11.11.2019 №2752.

Положеннями підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як зазначено вище, з матеріалів справи слідує, що контролюючим органом, за результатом опрацювання податкової звітності ТОВ ГК Термоінжиніринг , направлено останньому запит від 28.12.2018 №12/28/01 щодо взаємовідносин із ТОВ "Спец-Альянс Груп".

У відповідь на даний запит позивачем направлено лист від 28.12.2018 № 12/28/01, до якого додано наступні документи:

- акт звірки взаємних розрахунків за період 2017 рік та червень 2018 року між TOB Спец-Альянс Груп та TOB ГК Термоінжиніринг ;

- договір № 1225 від 25.12.2017;

- журнал ордер по 631 рахунку з 01.12.2017 по 21.07.2018 з постачальником TOB Спец-Альянс Груп ;

- акт прийому-передачі робіт № 61 від 29.12.2017 на суму 48 600,00 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом № 1 виконаних робіт за грудень 2017 на загальну суму 142 061,18 грн.;

- видаткова накладна № 507 від 07.05.2018 на суму 50 011,20 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом виконаних робіт № 41 за червень 2018 на загальну суму 246 699,25 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом виконаних робіт № 42 за червень 2018 на загальну суму 98 223,84 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом виконаних робіт № 38 за червень 2018 на загальну суму 11 515,90 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом виконаних робіт № 39 за червень 2018 на загальну суму 39 969,07 грн.;

- довідка форми КБ-3 з Актом виконаних робіт № 40 за червень 2018 на загальну суму 60 175,96 гривень (а.с. 32, 33 т. І).

Вказані обставини спростовують доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо ненадіслання контролюючим органом запиту на отримання інформації.

Контролюючим органо досліджено вказані документи та зроблено висновок про їх недостатність для підтвердження достовірності даних, що містяться в поданих позивачем податкових деклараціях за грудень 2017 року та червень 2018 року.

Оскаржуваний наказ видано на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку із недостатністю наданих позивачем первинних документів для підтвердження достовірності показників податкової звітності.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що з метою вручення оскаржуваного наказу від 01.11.2019 №2752 посадовими особами здійснено виїзд 05.11.2019 за податковою адресою ТОВ ГК Термоінжиніринг , однак наказ не вручено з підстав відсутності товариства за податковою адресою.

Наступного дня (06.11.2019) представнику позивача вручено копію даного наказу, що підтверджується відповідною розпискою на наказі (а.с. 28 т. І) та не заперечується позивачем.

Отже, оскаржуваний наказ вручено позивачу із дотриманням положень Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що всупереч вимог статті 42 Податкового кодексу України відповідачем не направлено/не вручено повідомлення про невиїзну документальну перевірку, оскільки наказом від 01.11.2019 №2752 призначено виїзну документальну позапланову перевірку, при призначенні якої не передбачено направлення платнику податків повідомлення про проведення перевірки.

З вищевикладених норм вбачається, що податковий орган не попереджає платника податків про проведення документальної перевірки, однак, перед її проведенням має платнику податків пред`явити направлення на проведення такої перевірки та копію наказу про проведення перевірки, які містять відповідну інформацію, а також службові посвідчення осіб, які направлені на проведення такої перевірки.

З наказу №2752 від 01.11.2019 слідує, що він містить всі необхідні відомості, які мають бути у ньому зазначені, відповідно вимог підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, а також містить і підпис керівника контролюючого органу та скріплений печаткою.

Суд зазначає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. В той же час у оскаржуваному рішенні таких дефектів не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2752 від 01.11.2019 відповідає вимогам законодавства, а доводи позивача щодо його неправомірності є необґрунтованими, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг (код ЄДРПОУ 39395692, адреса: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16, офіс 1/3).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук