Рішення

від 21.07.2020 по справі 914/535/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 справа № 914/535/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудсервіс-Д»

до відповідача Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 284693,03 грн.

за участю представників :

від позивача Грудлевський В.М.

від відповідача не з?явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбудсервіс-Д» до відповідача Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення відповідача 371098,03 грн., а саме по договору № 01/08/18-1 від 01.08.2018р. основного боргу - 214430,00 грн.. 3 % річних - 10768,15 грн., інфляційних втрат - 28842,93 грн.; по договору № 01/08/18 від 01.08.2018 р. основного боргу - 101752,80 грн., 3 % річних - 4683, 08 грн., інфляційних втрат - 10621,07 грн.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом ухвалою від 05.05.2020р., позивачем заявлено до стягнення 284693,03 грн., а саме: по договору №01/08/18-1 від 01.08.2018р. основний борг в розмірі 214430,00 грн., 3% річних в розмірі 10768,15 грн, інфляційні втрати в розмірі 28842,93 грн.; по договору №01/08/18 від 01.08.2018р. основний борг в розмірі 26760,00 грн., 3% річних в розмірі 1187,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 2704,58 грн.

Крім того, позивач просить здійснити розподіл судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та повернути йому судовий збір на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір» .

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2020р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві, у заяві про зменшення розміру позовних вимог, у відповіді на відзив та у письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2020р. не з`явився. Слід зазначити, що ухвалою суду від 23.06.2020р., якою було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 21.07.2020р., явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою.

01.04.2020р. відповідачем подано відзив (вх.№14683/20) на позовну заяву.

Суд розглядає позовні вимоги відповідно до прийнятої заяви про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 284693,03 грн., з яких основний борг в загальній сумі 241190,00 грн., 3% річних в загальній сумі 11955,52 грн. та інфляційні втрати в загальній сумі 31547,51 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке .

01.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхбудсервіс-Д (продавець, виконавець) та Філією Дрогобицький райавтодор Дочірнього підприємства Львівський облавтодор (покупець, замовник) укладено договір № 01/08/18-1 про постачання матеріалів будівельного призначення та договір № 01/08/18 на послуги машин (механізмів).

Відповідно до пункту 1.1. договору №01/08/18-1 продавець, на підставі заявки покупця, зобов`язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 3.2. договору №01/08/18-1 визначено, що вартість товару вказується в рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною даного договору і діє на момент відвантаження товару. Ціни включають вартість товару, тари, упакування й маркування, ПДВ. Транспортні витрати також включаються у вартість товарів (у випадку доставки товару постачальником за адресою вказаною покупцем). Ціни вказуються в накладних і рахунках-фактурах, а в необхідних випадках, також у відповідних протоколах узгодження цін (стають невід`ємними частинами даного Договору). Накладна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним договором, визначає вартість кожної окремої партії товару в цілому. Ціна товару, визначається виходячи з домовленості сторін, з урахуванням діючої у постачальника системи знижок. Розмір знижки, при необхідності, встановлюється сторонами у додатку до даного договору.

Згідно з пунктом 3.3. договору №01/08/18-1, покупець оплачує суму, зазначену в рахунку-фактурі, у формі попередньої оплати протягом 2-ох днів із дня одержання рахунка-фактури, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Оплата по даному договору може здійснюватись у готівковому порядку шляхом внесення грошових коштів покупця до каси постачальника.

У пункті 4.5 договору №01/08/18-1 сторони погодили, що постачання товару і його прийняття оформляються в накладній на відвантаження товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника покупця повинні бути підтверджені дорученням.

На виконання умов договору №01/08/18-1, відповідно до видаткової накладної №182 від 31.01.2018р., позивач поставив відповідачу асфальтобетонну суміш на суму 365930,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач відповідачем частково оплачений поставлений товар на суму 151500,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (копії містяться в матеріалах справи).

Таким чином, неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 214430,00 грн.

Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 28842,93 грн. - інфляційних втрат та 10768,15 грн. - 3% річних.

Відповідно до пункту 1.1. договору №01/08/18, на послуги машин (механізмів), виконавець за заявками замовника надає йому послуги наступними машинами:

1. Послуги автомобіля - МАЗ -6501ВВ5-484-000;

2. Послуги асфальтоукладчика Vogelle Super 1800.

Виконання робіт по послугах машин (механізмів) для замовника проводиться водіями (механізаторами) виконавця.

Пунктами 2.1. - 2.4. договору №01/08/18 передбачено, що за послуги машин (механізмів) замовник проводить оплату за кожну годину їх використання, включаючи час доставки на об`єкт та повернення на базу виконавця згідно акту наданих послуг. Кошти необхідні для оплати робіт за даним договором, замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі акту надання послуг (змінного рапорту, товаро - транспортних накладних). Плата за використання машин (механізмів) підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше, як протягом 2 (двох) днів після підписання акту надання послуг.

Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 26760,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг (копії містяться в матеріалах справи).

Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 2704,58 грн. - інфляційних втрат та 1187,37 грн. - 3% річних.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№979/20 від 17.04.2020р.) просить стягнути з відповідача основний борг в загальній сумі 241190,00 грн., 3% річних в загальній сумі 11955,52 грн. та інфляційні втрати в загальній сумі 31547,51 грн., що разом становить 284693,03 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи та як встановлено судом, 01.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхбудсервіс-Д (продавець, виконавець) та Філією Дрогобицький райавтодор Дочірнього підприємства Львівський облавтодор (покупець, замовник) укладено договір № 01/08/18-1 про постачання матеріалів будівельного призначення та договір № 01/08/18 на послуги машин (механізмів).

Факт поставки позивачем відповідачу товару за договором №01/08/18-1 підтверджується видатковою накладною №182 від 31.08.2018р. на суму 365930,00 грн.

Відповідачем частково оплачено суму боргу в розмірі 151500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: за 19.09.2018р. на суму 57000,00 грн., за 30.10.2018р. на 20500,00 грн. та за 28.02.2019р. на суму 74000,00 грн.

Таким чином неоплаченою залишилась сума боргу 214430,00 грн. Докази сплати зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Факт надання послуг, на підставі договору №01/08/18 підтверджується актом надання послуг №159 від 01.08.2018р. на суму 21240,00 грн. та актом надання послуг №180 від 31.08.2018р. на суму 5520,00 грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг на загальну суму 26760,00 грн. Як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог, сума основного боргу за даним договором становить 26760,00 грн., докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в загальній сумі 241190,00 грн., 3% річних в загальній сумі 11955,52 грн. та інфляційних втрат в загальній сумі 31547,51 грн., що разом становить 284693,03 грн., є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору, яке міститься в заяві про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було сплачено судовий збір на суму 5566,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №122 від 24.02.2020р.

Враховуючи те, що відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№979/20 від 17.04.2020р.) ціною позову є 284693,03 грн., то розмір судового збору, який позивачу слід сплатити за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду при такій ціні позову становить 4270,40 грн.

Таким чином, в даному випадку у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог позивачем перераховано в Державний бюджет судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом на 1296,07 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи наведене, заява позивача про повернення йому судового збору в розмірі 1296,07 грн. підлягає задоволенню, у зв?язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 4270,40 грн., оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України про судовий збір, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54, ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудсервіс-Д» (81700, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Залізнична, будинок 5, ідентифікаційний код 03580920) основний борг в розмірі 241190,00 грн., 3% річних в розмірі 11955,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 31547,51 грн., а також судовий збір в розмірі 4270,40 грн.

3 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4 . Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Шляхбудсервіс-Д» (81700, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Залізнична, будинок 5, ідентифікаційний код 03580920) з Державного бюджету 1296,07 грн. судового збору, що сплачений відповідно до платіжного доручення №122 від 24.02.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2020р.

Суддя М.М. Петрашко