Рішення

від 22.07.2020 по справі 916/415/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/415/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Прокуда С.А. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Лобань Олександра Валерійовича до приватного підприємства „Труд 2018" про стягнення 100 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лобань Олександр Валерійович (далі по тексту - ФОП Лобань О.В.) звернувся до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „Труд 2018" (далі по тексту - ПП „Труд 2018") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 100 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. в частині своєчасного повідомлення позивача про продаж об`єкта оренди власником приміщення.

ПП „Труд 2018" жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ПП „Труд 2018" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.09.2019р. між ПП „Труд 2018" (Орендар) та ФОП Лобань О.В. (Суборендар) було укладено договір суборенди приміщення №Одесс046/2019, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендар зобов`язується передати Суборендареві приміщення у строкове платне користування, а Суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення площею 100,00 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, будинок 84, та зобов`язується сплачувати Орендареві орендну плату. Орендар заявляє, що об`єкт суборенди перебуває у користуванні останнього на підставі договору оренди нежилого приміщення №42-11 від 22.11.2018р., укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 та має дозвіл Орендодавця на передачу об`єкту оренди та/або його частин в суборенду, як визначена в договорі оренди.

Відповідно до п. п. 1.4 - 1.6 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. стан приміщення на момент передачі в суборенду в належному технічному стані. Приміщення передасться Суборендареві для розміщення магазину з торгівлі: продовольчими товарами (пивом, слабоалкогольними напоями, безалкогольними напоями, харчовими продуктами, іншими супутніми товарами) та непродовольчими товарами (цигарками, іншими виробами тютюну та супутніми товарами). Приміщення надається в суборенду до 22.11.2021р. з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. п. 2.1-2.4 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. за суборенду приміщення Суборендар зобов`язується щомісяця не пізніше кожного 10 числа місяця суборенди, сплачувати Орендарю орендну плату у розмірі, визначеному згідно з п. 2.2 цього договору. Нарахування орендної плати починається з дня передачі об`єкту суборенди за актом приймання-передачі приміщення. Розмір щомісячної орендної плати, яку Суборендар буде сплачувати Орендарю складатиме 50 000,00 грн. Розмір орендної плати індексується із застосуванням коефіцієнту 1. З моменту підписання акту приймання передачі приміщення Орендар надає Суборендарю пільговий період для виконання облаштувальних робіт 14 календарних днів з орендною платою 10 грн. Суборендар протягом 10 робочих днів з моменту підписання цього договору повинен сплатити Орендарю гарантійний платіж за останній місяць суборенди, в розмірі орендної плати, визначеної в п. 2.2. цього договору. У разі, якщо приміщення не буде передано Суборендарю, Орендар зобов`язується повернути гарантійний платіж.

Відповідно до п. 2.5 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. у разі дострокового розірвання цього договору за ініціативою Орендаря та/або з вини Орендаря, та/або в зв`язку із розірвання основного договору оренди Орендар зобов`язаний повернути Суборендарю невикористаний гарантійний платіж суборенди, в розмірі орендної плати, визначеної в п.2.2. цього договору без врахування коштів, які Орендар буде змушений використати для приведення об`єкту оренди в попереднє становище, якщо це буде необхідно.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. Орендар передає у тимчасове платне користування приміщення Суборендарю в момент підписання акту прийому - передачі приміщення, що є невід`ємного частиною договору, із зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентарю та іншого майна, що належить Орендарю і передається разом із приміщенням. Акт підписується повноважними представниками сторін, по одному примірнику акта знаходиться в кожної сторони. Суборендар повертає приміщення в момент підписання відповідного акту прийому - передачі приміщення. Повернення приміщення з суборенди відбувається в останній день строку дії цього договору, або у день його дострокового розірвання, якщо інший порядок повернення приміщення не буде узгоджено сторонами. Суборендар повинен повернути приміщення у такому ж стані, що існував на день його передачі Орендареві, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 4.2.6 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. Орендар зобов`язаний своєчасно попередити Суборендаря про повідомлення Орендодавцем (власником приміщення) наміру продати (відчужити) приміщення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до укладання правочину про відчуження.

Умовами п. п. 8.1, 8.2 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 22.11.2021р. Цей договір може бути змінений, доповнений або достроково припинений за письмовою згодою сторін. Усі зміни та доповнення до цього договору укладаються у письмовій формі, оформлюються додатковими угодами та стають невід`ємною частиною цього договору з моменту підписання сторонами.

На підставі платіжного доручення №159 від 18.09.2019р. ФОП Лобань О.В. було перераховано на рахунок ПП „Труд 2018" грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. в якості орендного платежу. Крім того, на підставі платіжного доручення №185 від 16.10.2019р. ФОП Лобань О.В. було перераховано на рахунок ПП „Труд 2018" грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. в рахунок сплати орендної плати за перший місяць користування приміщенням згідно договору оренди.

15.10.2019р. між ПП „Труд 2018" та ФОП Лобань О.В. було складено та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого позивачеві було передано у користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 84.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №188101945 від 08.11.2019р., до реєстру 31.10.2019р. було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ „Артіс-трейд" на нежитлове приміщення, площею 50 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, будинок 84.

01.11.2019р. між ТОВ „Аттіс-трейд" (Орендодавець) та ФОП Лобань О.В. (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №Одесс046/2019, згідно умов якого у користування позивача було передано приміщення, площею 50 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 84.

На підставі акта приймання-передачі від 01.11.2019р. орендоване згідно договору від 01.11.2019р. приміщення було передано у користування ФОП Лобань О.В. Згідно платіжного доручення №124 від 28.11.2019р. ФОП Лобань О.В. було перераховано орендну плату за перший місяць користування приміщенням у розмірі 15 000,00 грн. Крім того, згідно платіжного доручення №124 від 29.11.2019р. позивачем також було перераховано на рахунок ТОВ „Аттіс-трейд" гарантійний платіж у розмірі 15 000,00 грн.

16.12.2019р. ФОП Лобань О.В. звернувся до ПП „Труд 2018" із претензією №2948-16/п/19, відповідно до якої просив відповідача повернути позивачеві безпідставно отримані грошові кошти у загальному розмірі 100 000,00 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПП „Труд 2018" про стягнення 100 00,00 грн., позивачем було наголошено про наявність правових підстав для повернення йому гарантійного платежу та орендної плати у зв`язку з відчуженням приміщення та укладанням договору оренди з новим власником об`єкта оренди ТОВ „Аттіс-трейд".

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно зі ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 12.09.2019р. між ПП „Труд 2018" та ФОП Лобань О.В. було укладено договір суборенди приміщення, положеннями п. 4.2.6 якого передбачений обов`язок Орендаря своєчасно попередити Суборендаря про продаж власником об`єкту оренди не пізніше, ніж за 30 календарних днів до укладання правочину про відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2019р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ „Артіс-трейд" на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, будинок 84. При цьому, приймаючи до уваги укладання 01.11.2019р. між ТОВ „Аттіс-трейд" (Орендодавець) та ФОП Лобань О.В. (Орендар) договору оренди нежитлового приміщення №Одесс046/2019, суд доходить висновку про припинення між сторонами по справі договірних відносин, пов`язаних із суборендою приміщення з 01.11.2019р.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи положення п. п. 2.5 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р., господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ПП „Труд 2018" на користь ФОП Лобань О.В. грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн., які були сплачені в якості гарантійного платежу.

При вирішення питання про наявність підстав для стягнення із ПП „Труд 2018" на користь ФОП Лобань О.В. грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн., які були сплачені в рахунок орендної плати за перший місяць користування приміщенням, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019р. по справі №910/21154/17, предметом позовних вимог у межах якої була позовна вимога товариства про стягнення суми попередньої оплати за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню, було наголошено, що з припиненням дії договору підряду аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала . Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення на користь позивача безпідставно отриманих коштів.

Договір суборенди приміщення був укладений між сторонами по справі 12.09.2019р. При цьому, орендоване приміщення було передано у користування позивачу лише 15.10.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі приміщення. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про використання ФОП Лобань О.В. орендованого приміщення згідно договору суборенди приміщення від 12.09.2019р. протягом 16 календарних днів, тобто до моменту припинення договору суборенди.

Враховуючи умови п. 2.3 договору суборенди приміщення від 12.09.2019р., згідно положень яких Орендар надає Суборендарю пільговий період для виконання облаштувальних робіт кількістю 14 календарних днів з орендною платою 10,00 грн., господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстави для присудження до стягнення із відповідача грошових коштів у розмірі 10,00 грн., які є орендною платою за 14 календарних днів використання приміщення. Крім того, суд, враховуючи використання відповідачем приміщення протягом 2 календарних днів після закінчення пільгового періоду, доходить висновку, що протягом вказаного періоду розмір орендного платежу повинен складати 3333,34 грн. (50 000,00 грн. /30 = 1666,66 грн. - розмір орендного платежу за 1 день користування приміщенням).

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що за використання ФОП Лобань О.В. орендованого приміщення протягом 16 календарних днів останній повинен сплатити на користь ПП „Труд 2018" орендну плату у розмірі 3343,34 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь ФОП Лобань О.В. грошових коштів у розмірі 96 656,66 грн. (100 000,00 грн. - 3343,34 грн. = 96 656,66 грн.), які були сплачені позивачем в рахунок гарантійного платежу та орендного платежу за перший місяць використання приміщення, у зв`язку з припиненням договірних відносин сторін на підставі ст. 1212 ЦК України.

При цьому, під час вирішення даного спору господарським судом було враховано відсутність в матеріалах справи будь-яких заперечень ПП „Труд 2018" щодо заявленого позову, незважаючи на належне повідомлення останнього про розгляд судом даного спору.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених фізичною особою-підприємцем Лобань Олександром Валерійовичем до приватного підприємства „Труд 2018" позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 96 656,66 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн., клопотання про покладення яких на відповідача було заявлено позивачем під час розгляду судом даного спору, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 06.02.2020р., звіт про надання правничої допомоги, довідку адвоката Прокуди С.А. про сплату позивачем гонорару у розмірі 3000,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу адвоката шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства „Труд 2018" на користь фізичної особи-підприємця Лобань Олександра Валерійовича витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Труд 2018" /65086, м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 22-А, ідентифікаційний код 42327250/ на користь фізичної особи-підприємця Лобань Олександра Валерійовича / АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 / заборгованість у розмірі 96 656,66 грн. /дев`яносто шість тисяч шістсот п`ятдесят шість грн. 66 коп./, судовий збір у розмірі 2031,72 грн. /дві тисячі тридцять одна грн. 72 коп./, витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. /три тисячі грн. 00 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна