Рішення

від 30.07.2020 по справі 916/347/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/347/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/347/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРГРАНІТ ГРУП (вул. Базарна, буд. 5/5, офіс 601, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38573650)

до відповідача: Приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ (вул. Дерибасівська, буд. 14, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 35695830)

про стягнення 81597,07 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Задернівська Я.Є.;

Від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрграніт груп" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "СЕАЛ СТРОЙ" про стягнення 81597,07 грн.

Ухвалою від 13.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2020.

11.03.2020 від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат у справі (вх.№6337/20).

16.03.2020 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Судом відкладено підготовче судове засідання на 30.03.2020.

30.03.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату (вх.№7985/20).

Ухвалою від 30.03.2020 строк підготовчого провадження продовжено судом на 30 днів з власної ініціативи. Постановлено перенести підготовче засідання у справі на 27.04.2020.

27.04.2020 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи, постановлено повідомити учасників справи додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 04.06.2020 призначено судове засідання на 06.07.2020. 06.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, судом відкладено розгляд справи на 20.07.2020.

20.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 30.07.2020.

30.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 10.07.2015 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупцем) було укладено Договір поставки №72-УГГ, відповідно до якого сторони погодили, що Постачальник зобов`язується в обумовлені строки передавати Покупцеві у власність будівельну продукцію (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар. 01.02.2017 у зв`язку зі зміною директора відповідача сторонами підписано Договір поставки №116-УГГ на умовах, ідентичних умовам Договору поставки №72-УГГ, з огляду на те, що при документальному оформленні проведених господарських операцій сторони продовжували використовувати реквізити попередньо укладеного договору поставки.

Зазначає, що на виконання умов Договору у період з 27.02.2017 по 25.06.2018 позивач здійснив поставки товару на суму 2 106 268,89 грн. Станом на 03.02.2020 неоплаченим лишився товар, поставлений у період з 14.04.2018 по 25.06.2018 загальною вартістю 232 110,86 грн. Оплату товару за поставками у період з 14.04.2018 по 25.06.2018 відповідач здійснив частково у розмірі 6673,00 грн. Сторонами здійснювалась звірка розрахунків шляхом підписання актів звіряння: за квітень 2018 заборгованість відповідача склала 22272,68 грн.; за травень 2018 заборгованість визнана відповідачем на суму 191 715,08 грн.; за червень 2018 заборгованість становить 225 437,86 грн.

Вказує, що зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 02.05.2019 у справі №916/632/19. За наслідками розгляду вказаної справи судом було встановлено обґрунтованість вимог про стягнення з ПП Сеал Строй на користь ТОВ Укрграніт Груп 225437,86 грн. основного боргу, 62175,88 грн. пені (за періоди прострочення до 04.03.2019), 4539,64 грн. - 3% річних (за період з 03.07.2018 по 04.03.2019), 14054,19 грн. інфляційних нарахувань (за період з 03.07.2018 по 04.03.2019).

Позивач вказує, що станом на 06.02.2019 ПП Сеал Строй не виконано зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 225437,86 грн. У зв`язку із зазначеним вважає за необхідне донарахувати та заявити вимогу про стягнення з ПП Сеал Строй пені, 3% річних та інфляційних втрат у період з 05.03.2019 по 06.02.2020 (за період, який не охоплений рішенням суду у справі №916/632/19).

Вказує, що п.7.4. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати партії Товару, відповідно до умов п. 6.2.2. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати Покупця. Нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за цим Договором. П.7.5. Договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за цим Договором становить 2 роки.

Просить включити до складу судових витрат витрати на надання професійної правової допомоги у розмірі 8159,71 грн.

Відповідач у судові засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).

Також, суд звертає увагу на те, що ухвалу суду від 16.03.2020 про відкладення підготовчого судового засідання на 30.03.2020 Приватне підприємство Сеал Строй було вручено 26.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 27.03.2020 за вх.№13777/20 (поштовий ідентифікатор 6502614237365).

Також відповідачем було отримано ухвалу від 04.06.2020, про що свідчить відмітка про вручення від 17.06.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.05.2019 року рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/632/19 за позовом ТОВ Укрграніт Груп до ПП Сеал Строй про стягнення 306209,45 грн. стягнуто з ПП Сеал Строй на користь ТОВ Укрграніт Груп 225437,86 грн. основного боргу, 62175,88 грн. пені, 14054,19 грн. інфляційних втрат, 4 539,64 грн. - 3% річних., 4593,11 грн. судового збору, 24496,61 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення набрало законної сили 28.05.2019.

Вищезазначеним рішенням у справі №916/632/19 було встановлено наступні обставини.

10.07.2015 між ТОВ «УКРГРАНІТ ГРУП» та ПП «СЕАЛ СТРОЙ» було укладено договір поставки №72-УГГ, відповідно до умов якого постачальник на умовах цього Договору зобов`язується передавати у власність в обумовлені строки Покупцеві будівельну продукцію за потребами Покупця (надалі - Товар ), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару. Одиниці виміру, ціна Товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості Сторін наступним чином: 1) в Специфікації до цього Договору (надалі іменується Специфікація ) або 2) у товарно-транспортних накладних або 3) у рахунках на оплату Товару та/або у видаткових накладних на такий Товар. Сторони домовились, що умови даного Договору розповсюджуються на поставку кожної партії Товару. Під партією розуміють асортимент і кількість Товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій в порядку виконання цього Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають безпосередньо із його умов (п.п.1.1., 1.2., 1.3.,1.5. договору).

Положеннями п.2.1.1. договору №72-УГГ від 10.07.2015 передбачено, що постачальник зобов`язаний поставляти Товар Покупцю на підставі погоджених сторонами письмових заявок Покупця, протягом 10 банківських днів з моменту виконання Покупцем п.6.2.1. Договору. Письмова заявка Покупця вважається погодженою Постачальником, якщо останній надасть рахунок для оплати Покупцем відповідної замовленої партії Товару.

Відповідно до п.3.1.1. договору №72-УГГ, покупець зобов`язаний своєчасно на умовах цього договору оплачувати вартість товару, який поставляється за цим договором.

Положеннями п.5.1., 5.6., 5.6.1., 5.6.4., 5.7., 5.8. передбачено, що моментом поставки є момент фактичного приймання-передачі Товару Сторонами (представниками сторін). Для цілей даного договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що моментом поставки партії товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній товаро-транспортній або видатковій накладній. Приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками Сторін. Представник Покупця зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей, виконану відповідно до вимог чинного законодавства України, із переліком Товару, який підлягає передачі. Сторони також домовились, що якщо на товарно-транспортній та/або видатковій накладній проставлена основна оригінальна кругла печатка Покупця, в такому випадку Покупець не має право заперечувати факт неприйняття Товару або прийняття його не уповноваженою особою. За результатами приймання-передачі партії товару сторони підписують товарно-транспортну накладну та/або видаткову накладну. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після повної оплати його вартості.

Згідно п.п.6.1.1., 6.1.2., 6.2.1., 6.2.2., 6.3.3., 6.4. ціна за Товар (в тому числі за одиницю Товару) визначається Сторонами у рахунках Постачальника на оплату Товару та/або у накладних на такий Товар. Загальна ціна цього Договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим Договором партій Товару, Партією є кількість Товару, вказана в одній накладній, або, якщо накладна відсутня, то в заявці Покупця.

Покупець сплачує вартість партії Товару за цим Договором шляхом 100% передплати протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника. Якщо вартість партії Товару, що прийнята Покупцем, не оплачена останнім в порядку п.6.2.1. цього Договору, Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість такої партії Товару упродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки. Моментом виконання Покупцем його грошових зобов`язань за цим Договором є момент зарахування коштів у розмірі вартості Товару на рахунок Постачальника. Сторони у кінці кожного місяця здійснюють звірку розрахунків за поставлений Товар.

Відповідно до п.7.4., 7.5. договору №72-УГГ у випадку несвоєчасної оплати партії Товару, відповідно до умов п. 6.2.2. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати Покупця. Нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за цим Договором. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за цим Договором встановлюється терміном у два роки.

01.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГРАНІТ ГРУП» та приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» було укладено договір поставки №116-УГГ, умови його є ідентичними із умовами договору поставки від 10.07.2015р. №72-УГГ.

Відповідно до п.11.1. вказаного договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного в даному пункті, жодна із сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання даного договору, то договір автоматично продовжує свою дію на кожний наступний рік за тих же умов.

Як встановлено рішенням суду у справі №916/632/19, жодна із сторін не зверталась із письмовим повідомлення про розірвання договору №116-УГГ від 01.02.2017, у зв`язку з чим вказаний договір діяв у спірний період поставки та є чинним на сьогодні.

Вищезазначеним рішенням суду також встановлено, що на виконання договору поставки №116-УГГ від 01.02.2017 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №205 від 14.04.2018 на суму 11555,00 грн., №212 від 19.04.2018 на суму 2107,00 грн., №213 від 20.04.2018 на суму 2772,00 грн., №215 від 21.04.2018 на суму 6314,88 грн., №226 від 27.04.2018 на суму 3352,80 грн., №227 від 27.04.2018 на суму 2844,00 грн., №228 від 02.05.2018 на суму 40320,00 грн., №232 від 04.05.2018 на суму 3159,50 грн., №248 від 15.05.2018 на суму 2160,00 грн., №251 від 15.05.2018 на суму 9138,30 грн., №270 від 22.05.2018 на суму 23291,70 грн., №271 від 23.05.2018 на суму 14774,70 грн., №272 від 23.05.2018 на суму 26610,00 грн., №285 від 26.05.2018 на суму 15855,00 грн., №287 від 29.05.2018 на суму 2423,20 грн., №289 від 30.05.2018 на суму 31710,00 грн., №295 від 02.06.2018 на суму 15218,40 грн., №296 від 04.06.2018 на суму 8792,40 грн., №301 від 06.06.2018 7308,30 грн., №335 від 25.06.2018 на суму 2403,68грн., що загалом становить 232 110,86 грн.

У вказаній справі було встановлено, що поставлений позивачем товар було отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підписи на приймальних видаткових накладних №205 від 14.04.2018, №212 від 19.04.2018, №213 від 20.04.2018, №215 від 21.04.2018, №226, №227 від 27.04.2018, №228 від 02.05.2018, №232 від 04.05.2018, №248, №251 від 15.05.2018, №270 від 22.05.2018, №271, №272 від 23.05.2018, №285 від 26.05.2018, №287 від 29.05.2018, №289 від 30.05.2018, №295 від 02.06.2018, №296 від 04.06.2018, №301 від 06.06.2018, №335 від 25.06.2018.

При цьому, суд встановив, що відповідач здійснив оплату поставленого товару частково, а саме на 6673,00 грн., у зв`язку із чим у останнього станом на дату подання позовної заяви у справі №916/632/19 борг становить 225 437,86 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями ч.7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Доказів виконання рішення суду у справі №916/632/19 відповідачем не надано.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно з ч. 1 ст. 217 цього ж кодексу, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі, відповідно до ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №756/2781/16-ц від 30.10.2019.

Водночас, суд звертає увагу на погоджені сторонами умови Договору. Так, відповідно до п.7.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати партії Товару, відповідно до умов п.6.2.2. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати Покупця. Нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за цим Договором.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки пунктом 7.4. Договору встановлено, що нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення Покупцем заборгованості, суд приходить до висновку про те, що сторонами погоджено та встановлено умовами Договору подію, що має неминуче настати, а саме момент повного погашення заборгованості за цим Договором .

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.12.2019 по справі №911/634/19.

Серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Рішенням суду у справі №916/632/19 з відповідача стягнуто пеню за період, встановлений по видаткових накладних по 04.03.2019.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення пені за період з 05.03.2019 по 06.02.2020. Крім того, суд враховує погодження сторонами дворічного строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що позивачем неправильно здійснено розрахунок по кожній накладній в межах періоду нарахування пені з 31.01.2020 по 06.02.2020, оскільки у формулі замість 365 позивач помилково застосував число 366. В іншій частині розрахунки здійснено правильно. З урахуванням вказаного, загальна сума пені становить 68502,23 грн. замість 68499,60 грн. Втім, відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про стягнення пені у межах заявлених позовних вимог у розмірі 68499,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних у розмірі 6281,38 грн. і встановлено його правильність.

Також судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та визначено, що позивачем неправильно розраховано сукупний індекс інфляції, оскільки за період заборгованості з 05.03.2019 по 06.02.2020 помилково враховано індекс інфляції за лютий 2019 та не враховано індекс інфляції за січень 2020.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум, отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, сукупний індекс інфляції становить 1,02716, а інфляційні втрати складають суму у розмірі 6122,79 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить також стягнути витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, у розмірі 8159,71 грн. Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату адвоката позивач подав до суду укладений 31.01.2020 між ТОВ УКРГРАНТ ГРУП та Адвокатським об`єднанням СІ.ЕЛ.ЕС. договір №37 про надання професійної правничої (правової) допомоги, додаткову угоду №2 до договору №37 від 04.02.2020 про надання правничої допомоги. Відповідно до вказаної додаткової угоди Клієнт надає доручення Адвокатському об`єднанню на представництво інтересів Клієнта в межах звернення до господарського суду Одеської області з позовною заявою щодо стягнення з Приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ заборгованості (пені, 3% річних та інфляційних втрат), у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором поставки від 10.07.2015 №72-УГГ за період з 05.03.2019 по дату складання відповідного позову, зокрема (але не виключно): доручення з питання підготовки, підписання та подання позовної заяви, всіх необхідних процесуальних документів по справі та додатків до них, з правом їх підписання, а також представництва інтересів Клієнта в ході здійснення судочинства в суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвокатів Адвокатського об`єднання, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів Клієнта. Сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання по справі складає 10% від ціни заявленого позову. Також надано наказ про утворення групи адвокатів, які прийняли доручення ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП від 04.02.2020 №9-УГГ-ІІ.

Надалі позивачем надано клопотання про розподіл судових витрат, до якого додано копію рахунку №2 від 27.02.2020 на суму 8159,71 грн., докази оплати ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП 18122,51 грн. на користь адвокатського об`єднання СІ.ЕЛ.ЕС. (копія платіжного доручення №2915 від 28.02.2020) з призначенням платежу оплата за прав. та консл. послуги зг. рах.№1 та №2 від 27.02.2020), а також лист ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП від 05.03.2020, де пояснено, що перерахування коштів платіжним дорученням №2915 від 28.02.2020 одним платежем було здійснено помилково, у зв`язку з чим деталізовано призначення, зокрема, вказано, що 8159,71 грн. перераховано згідно отриманого рахунку №2 від 27.02.2020 відповідно до додаткової угоди №2 від 04.02.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги №37 від 31.01.2020.

Також надано детальний опис наданої адвокатами АО СІ.ЕЛ.ЕС. професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ УКРГРАНТ ГРУП за договором №37, додаткової угоди №2.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв, співмірність витрат на правничу допомогу не спростовував, судом підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його вимог в сумі 8090,38 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 251, 252, 549, 625, 627 ЦК України, ст.ст. 174, 216, 217, 230, 232 ГК України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРГРАНІТ ГРУП до Приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ про стягнення 81597,07 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ (вул. Дерибасівська, буд. 14, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 35695830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРГРАНІТ ГРУП (вул. Базарна, буд. 5/5, офіс 601, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38573650) 68499,60 грн. пені, 6281,38 грн. - 3% річних, 6122,79 грн. інфляційних втрат, 2084,14 грн. витрат зі сплати судового збору, 8090,38 грн. витрат на правову допомогу.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 30.07.2020. Повний текст рішення складений та підписаний 31 липня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков