Рішення

від 28.07.2020 по справі 920/521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.2020 Справа № 920/521/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи (від 29.05.2020 вх. № 1906) у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Салекс Абсолют (39627, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 144 ел. пошта - gl.buh@salex.com)

до відповідача Приватного підприємства РОМНИ ОПТ (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, 194А, ел. пошта - не зазначено)

про стягнення 118 694 грн 01 коп .

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ :

29.05.2020 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути 118 694 грн 01 коп., з яких борг за поставлену продукцію згідно Договору дистриб`юціїї від 23.06.2018 № 6 у сумі 78 605 грн 24 коп., пеня у сумі 6 990 грн 35 коп, 50% річних у сумі 16 393 грн 76 коп., штраф 20% у сумі 15 721 грн 04 коп., 3% річних у сумі 983 грн 62 коп., а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.06.2020 у справі № 920/521/20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/521/20. Справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи по суті призначити у судове засідання на 28.07.2020, 10:30.

Копію вищезазначеної ухвали судом надіслано на адресу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Салекс Абсолют (39627, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 144) та відповідача - Приватного підприємства РОМНИ ОПТ (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, 194А), що зазначена позивачем у позовній заяві та підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006954306 від 28.07.2020.

Копію ухвали від 03.06.2020 у справі № 920/521/20 позивач отримав 21.07.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали від 03.06.2020 у справі № 920/521/20, надіслану судом на офіційну підтверджену Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу Господарського суду Сумської області з відміткою: за зазначеною адресою не проживає .

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.07.2020 відповідач - Приватне підприємство РОМНИ ОПТ зареєстрований за адресою 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, 194А.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У даному випаду судом враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

У відповідності до статті 248 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Представники сторін у судове засідання 28.07.2020, 10:30 не викликалися. Письмових заяв чи клопотань суду не подали.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

23 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Салекс Абсолют (згідно умов договору - ПОСТАЧАЛЬНИК) та Приватним підприємством РОМНИ ОПТ (згідно умов договору - ДИСТРИБ`ЮТЕР ), було укладено Договір ДИСТРИБ`ЮЦІЇ за № 6 (далі по тексту - Договір), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю Салекс Абсолют (далі по тексту ТОВ Салекс Абсолют зобов`язується передати, а Приватне підприємство РОМНИ ОПТ (далі по тексту ПП РОМНИ ОПТ ) прийняти, оплатити та здійснити реалізацію продукції на умовах та в строки передбачені даним Договором.

Відповідно до п.1.1. Договору №6, Позивач зобов`язаний передати, а Відповідач прийняти, оплатити та здійснити реалізацію продукції на умовах та в строки передбачені даним Договором.

На виконання умов Договору ПОСТАЧАЛЬНИКОМ було відвантажено, а ДИСТРИБ`ЮТОРОМ отримано ПРОДУКЦІЮ:

- на суму 12 721,97 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 930 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 930;

- на суму 21 815, 77 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 931 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 931;

на суму 44 067, 50 грн, відповідно до видаткової накладної від 12.12.2019 № 975 та товарно-транспортної накладної від 12.12.2019 № 975;

Таким чином, на виконання умов Договору від 23.03.2018, Позивачем на адресу Відповідача було відвантажено, а відповідачем отримано та прийнято продукцію на загальну суму 78 605,24 грн. Даний факт підтверджується вищевказаними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Згідно з п. 2.6 Договору, розрахунок за Продукцію ДИСТРИБ`ЮТОР зобов`язаний провести не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання Продукції.

Таким чином, кінцевим днем розрахунку за продукцію, поставлену відповідно до видаткової та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 930 на суму 12 721,97 грн та відповідно до видаткової та товарно-транспортної накладної накладної від 25.11.2019 № 931 на суму 21 815, 77 грн - 16 грудня 2019 року. Кінцевим днем розрахунку за продукцію, поставлену відповідно до видаткової накладної та товарно-транспортної накладної від 12.12.2019 на суму 44 067, 50 грн - 02 січня 2020 року.

Станом на час звернення позивача до суду оплату за відвантажену та отриману згідно вищенаведених накладних ПРОДУКЦІЮ, ДИСТРИБ`ЮТОР не здійснив, таким чином борг за отриману Відповідачем Продукцію від Позивача складає 78 605, 24 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку прострочення розрахунків за продукцію поставлену з відстрочкою, ДИСТРИБ`ЮТОР сплачує ПОСТАЧАЛЬНИКУ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення , крім цього, збитки, інфляційні та 50% річних, а у випадку затримки оплати більш, ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п 2.6., ДИСТРИБ`ЮТОР сплачує штраф у розмірі 20 % від несплаченої за договором суми.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню у сумі 6 990 грн 35 коп., 50% річних у сумі 16 393 грн 76 коп., штраф 20% у сумі 15 721 грн 04 коп., а також 3% річних у сумі 983 грн 62 коп.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 цього ж Кодексу визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Факт заборгованості відповідача за отриманий товар на суму 78 605,24 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (а.с. 14-26), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками, а також не спростовано відповідачем.

Враховуючи положення статті 692 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалося судом раніше, станом на час звернення позивачем до суду заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого товару за Договором не погашена в повному обсязі та складає 78 605,24.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати отриманого товару за Договором у сумі 78 605,24 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 6990, 35 грн пені та штрафу 20% у сумі 15 721,04 грн, суд зазначає наступне.

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі порушення терміну оплати товарів згідно пункту 2.6 договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також сплати штрафу у розмірі 20 % від несплаченої за договором суми.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 6990, 35 грн та штраф у сумі 15 721,04 грн а саме:

- на суму заборгованості - 12 721,97 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 930 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 930 за період з 17.12.2019 по 26.05.2020 у сумі 1221, 05 грн та штраф у сумі 2554,39 грн;

- на суму заборгованості - 21 815, 77 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 931 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 931 за період з 17.12.2019 по 26.05.2020 у сумі 2093, 88 грн та штраф у сумі 4363,15 грн;

- на суму заборгованості - 44 067, 50 грн, відповідно до видаткової накладної від 12.12.2019 № 975 та товарно-транспортної накладної від 12.12.2019 № 975 за період з 03.01.2020 по 26.05.2020 у сумі 1221, 05 грн та штраф у сумі 8813,50 грн.

Оскільки пеня і штраф передбачені сторонами у договорі і розраховані позивачем аріфметично правильно, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6990,35 грн пені та штрафу 20% у сумі 15 721,04 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 393,76 грн. - 50 % річних суд зазначає наступне.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку прострочення розрахунків за продукцію поставлену з відстрочкою, ДИСТРИБ`ЮТОР сплачує ПОСТАЧАЛЬНИКУ 50% річних від несплаченої за договором суми.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання на суму 78 605,24 грн за загальний період з 17.12.2019 по 26.05.2020.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу 50 % річних у сумі 16 393,76 грн, а саме:

- на суму заборгованості - 12 721,97 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 930 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 930 за період з 17.12.2019 по 26.05.2020 у сумі 2823,23 грн;

- на суму заборгованості - 21 815, 77 грн, відповідно до видаткової накладної від 25.11.2019 № 931 та товарно-транспортної накладної від 25.11.2019 № 931 за період з 17.12.2019 по 26.05.2020 у сумі 4829,31 грн;

- на суму заборгованості - 44 067, 50 грн, відповідно до видаткової накладної від 12.12.2019 № 975 та товарно-транспортної накладної від 12.12.2019 № 975 за період з 03.01.2020 по 26.05.2020 у сумі 8729, 22 грн.

Оскільки 50% річних за несвоєчасне виконання зобов`язання передбачені сторонами у договорі і розраховані позивачем аріфметично правильно, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 393,76 грн. - 50 % річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 983, 62 грн суд зазначає наступне.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідно до п. 7.2 Договору, сторонами встановлено інший розмір процентів річних, а саме - 50% річних від несплаченої за договором за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, то стягнення додатково 3 % річних, на думку суду, є фактично подвійним стягненням одного виду, в той час як подвійна відповідальність чинним законодавством України не допускається, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Тому суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 983, 62 грн.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір в сумі 2084,58 грн покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, пунктом 2 частини першої статті 231 та статтями 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства РОМНИ ОПТ (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, код ЄДРПОУ 30323483, ІПН 303234818134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Салекс Абсолют (39627, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 144 код ЄДРПОУ 36345921, ІПН 363459216030) заборгованість у сумі 78605 грн 24 коп., пеню у сумі 6990 грн 35 коп., 50 % річних у сумі 16 393 грн 76 коп., штраф 20% у сумі 15721 грн 04 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2084,58 грн.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 983 грн 62 коп. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано суддею 30 липня 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа