ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.07.2020 Справа № 920/399/20 м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу №920/399/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТРЕЙД КОМПАНІ (40020, м. Суми, вул. Героїчна, 38, код 39284956),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС СУМИ (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 26, код 41510281),
про стягнення 37076 грн. 85 коп.
ВСТАНОВИВ:
28.04.2020 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 37076 грн. 85 коп., з яких: 32965 грн. 40 коп. основного боргу, 845 грн. 71 коп. пені, 3265 грн. 74 коп. штрафу, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №235 від 01.01.2020, а також 2102 грн. 00 коп. судових витрат.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар, відповідачем товар було прийнято, однак за нього не сплачено. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, пені та штрафу.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.04.2020 відкрито провадження у справі № 920/399/20, відповідачу надано строк - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у зв`язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень була надіслана на електронну адресу 30.04.2020 на поштову адресу реєстрації відповідача лише 02.07.2020, та отримана відповідачем 07.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX внесено зміни до Господарського процесуального Кодексу України та п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи відсутність відповідних клопотань та достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
01 січня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АС ТРЕЙД КОМПАНІ і Товариством з обмеженою відповідальністю Гермес Суми було укладено договір поставки товару №235 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання поставляти відповідачу визначений цим договором товар (продукти харчування та напої), а відповідач зобов`язувався приймати вказаний товар та оплачувати його вартість.
Згідно з умовами п. 1.3. Договору позивач зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості та асортименті, визначених у заявках відповідача, що є невід`ємними частинами даного Договору.
Пунктами 2.1. та 2.3. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється позивачем відповідно до попереднього замовлення відповідача, яке є обов`язковим для позивача, а також в якому вказуються місце і час поставки товару.
Відповідно до п. 2.4. Договору моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (видаткова накладна).
Згідно з п. 2.5. Договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходить до Покупця в момент підписання відповідальною особою відповідача видаткової накладної.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за цим Договором, за ціною, вказаною у накладних відвантаження на розрахунковий постачальника, вказаний у Договорі, або в касу постачальника.
Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору (п. 4.2. Договору).
Зі змісту п. 5.1. Договору вбачається, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, або в касу постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надходить на розрахунковий рахунок позивача, або в касу позивача.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання взятих на себе зобов`язань передав відповідачу товар на загальну суму 32 965 грн 40 коп відповідно до видаткових накладних: № 1656 від 12.02.2020р. на суму - 616,00 грн., № 1676 від 13.02.2020р. на суму - 1 413,00 грн., № 1679 від 13.02.2020р. на суму - 185,90 грн., № 1714 від 13.02.2020р. на суму - 1 788,10 грн., № 1824 від 17.02.2020р. на суму - 1 788,10 грн., № 1958 від 19.02.2020р. на суму - 886,60 грн., № 1979 від 20.02.2020р. на суму - 1 178,50грн., № 1977 від 20.02.2020р. на суму - 1 046,00 грн., № 1970 від 20.02.2020р. на суму - 748,40 грн., № 2105 від 24.02.2020р. на суму - 1 427,30 грн. № 2106 від 24.02.2020р. на суму - 847,10 грн., № 2247 від 26.02.2020р. на суму - 1 587,00 грн., № 2271 від 27.02.2020р. на суму - 2 091,90 грн., №2307 від 27.02.2020р. на суму - 2 091,90 грн., № 2408 від 02.03.2020р. на суму - 1 492,80 грн., № 2435 від 02.03.2020р. на суму - 2 091,90 грн., № 2523 від 04.03.2020р. на суму - 2696,60 грн., № 2611 від 05.03.2020р. на суму - 1 281,90 грн., № 2610 від 05.03.2020р. на суму - 1 339,50 грн., № 2589 від 05.03.2020р. на суму - 4 183,80 грн., № 2578 від 05.03.2020р. на суму - 2 183,10 грн., проте відповідач зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав та не перерахував грошові кошти позивачу у обумовлені Договором строки.
Додатково позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 23.03.2020 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 32965 грн. 40 коп.
Претензія отримана відповідачем 30.03.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи, проте вимоги позивача залишені без задоволення.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на день розгляду справи становить 32 965 грн 40 коп.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для
використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними: №1656 від 12.02.2020р. на суму - 616,00 грн., № 1676 від 13.02.2020р. на суму - 1 413,00 грн., № 1679 від 13.02.2020р. на суму - 185,90 грн., № 1714 від 13.02.2020р. на суму - 1 788,10 грн., № 1824 від 17.02.2020р. на суму - 1 788,10 грн., № 1958 від 19.02.2020р. на суму - 886,60 грн., № 1979 від 20.02.2020р. на суму - 1 178,50грн., № 1977 від 20.02.2020р. на суму - 1 046,00 грн., № 1970 від 20.02.2020р. на суму - 748,40 грн., № 2105 від 24.02.2020р. на суму - 1 427,30 грн. № 2106 від 24.02.2020р. на суму - 847,10 грн., № 2247 від 26.02.2020р. на суму - 1 587,00 грн., № 2271 від 27.02.2020р. на суму - 2 091,90 грн., №2307 від 27.02.2020р. на суму - 2 091,90 грн., № 2408 від 02.03.2020р. на суму - 1 492,80 грн., № 2435 від 02.03.2020р. на суму - 2 091,90 грн., № 2523 від 04.03.2020р. на суму - 2696,60 грн., № 2611 від 05.03.2020р. на суму - 1 281,90 грн., № 2610 від 05.03.2020р. на суму - 1 339,50 грн., № 2589 від 05.03.2020р. на суму - 4 183,80 грн., № 2578 від 05.03.2020р. на суму - 2 183,10 грн., які підписані належним чином представниками сторін, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу відповідно до умов Договору товару на загальну суму 32 965 грн 40 коп. Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний представниками сторін акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2020 по 31.03.2020.
Відповідачем не подано доказів сплати боргу чи аргументованих заперечень проти вимог позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 32 965 грн 40 коп основного боргу.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 845 грн 71 коп пені, нарахованої за загальний період прострочення з 20.02.2020 по 21.04.2020 (виходячи з кожної видаткової накладної окремо) відповідно до вимог п. 6.2. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України , іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193 , ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України ).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України ).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , статтями 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України .
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Судом вище було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання.
Перевіривши розрахунок пені та періоди її нарахування, суд приходить до висновку про те, що позивачем пеня нарахована в межах строків та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 845 грн 71 коп пені, нарахованої за загальний період з 20.02.2020 по 21.04.2020 (виходячи з кожної видаткової накладної окремо), підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3265 грн 74 коп- 10% штрафу, передбаченого п. 6.3. Договору, яким передбачено, що крім пені, передбаченої п. 6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару ,а у випадку потворного порушення - штрафу розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України , іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193 , ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України ).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України ).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , статтями 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України .
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України .
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України .
В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України , оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.
Враховуючи те, що сторони передбачили у Договорі відповідальність у вигляді штрафу, а також те, що судом вище було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3265 грн 74 коп штрафу є правомірними, обгрунтованими в підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС СУМИ (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 26, код 41510281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТРЕЙД КОМПАНІ (40020, м. Суми, вул. Героїчна, 38, код 39284956) 32965 грн. 40 коп. основного боргу, 845 грн. 71 коп. пені, 3265 грн. 74 коп. штрафу, 2102 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Рішення складене 31.07.2020
Суддя О.Ю. Соп`яненко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90696180 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Соп`яненко Оксана Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні