ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1417/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкьюватт Сервіс" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Партнер Сервіс" (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Кожедуба, 7А) про стягнення 15.679,16грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
12.05.2020 ТОВ "Айкьюватт Сервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Буд Партнер Сервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 14.136,00грн., 3% річних у сумі 660,00грн., інфляційні втрати в розмірі 883,16грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ТОВ "Буд Партнер Сервіс" зобов`язань за договором поставки, укладеного в усній формі, в частині повної оплати вартості поставленого товару. В якості правових підстав позову вказує на положення статей 193, 216, 218, 222 ГК України, статті 11, 509, 510, 610, 611 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі №922/1417/20 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
07.07.2020 від відповідача надійшла відповідь на позовну заяву (вх. №15540), в якій зазначає, що товар позивачем не відвантажувався та ТОВ "Буд Партнер Сервіс" його не отримував. Видаткова накладна від 16.10.2018 №3 директором або будь якою іншою особою від ТОВ "Буд Партнер Сервіс" не підписувалася. В графі "Отримав(ла)" не зазначено прізвища отримувача, графа у накладній, яка передбачає реквізити довіреності на отримувача товару не заповнена. ТОВ "Буд Партнер Сервіс" не ставило своєї печатки на зазначеній видатковій накладній. Також відповідачем було подано ГУ ДПС у Харківській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за яким ТОВ "Айкьюватт Сервіс" виключено з податкового кредиту.
15.07.2020 від позивача надійшла відповідь (вх. №16244), в якій зазначає, що на підставі усної домовленості між сторонами, металоконструкції (деталь закладна для опор) у кількості 19шт. були доставлені за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, 1. Також до відповіді позивачем додано клопотання про залучення ПП "Будівельна Компанія "Мега-С" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а також клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме: документи щодо господарської діяльності з ПП "Будівельна Компанія "Мега-С" за жовтень та листопад 2018 року.
Розглянувши клопотання позивача про залучення ПП "Будівельна Компанія "Мега-С" в якості третьої особи, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не обґрунтовано, яким саме чином прийняте рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки ПП "Будівельна Компанія "Мега-С", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів у відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Разом з цим, в порушення вищенаведених приписів статті 81 ГПК України клопотання не містить зазначення заходів, які позивача (його представник) вжив для отримання відповідних доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання відповідного доказу позивачем.
Зважаючи на наведене, клопотання про витребування доказів подане відповідачем без дотримання вимог частини першої, другої статті 81 ГПК України, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Матеріали справи не містять письмового договору про поставку товару у вигляді окремого документу.
Як зазначає позивач у позовній заяві, між ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" та ТОВ "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС" було досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, а саме: металоконструкція (деталь закладна для опор) у кількості 19 шт. на загальну суму 14.136,00грн. з ПДВ.
На підставі виставленого рахунку на оплату від 16.10.2019 №3 (т. I, а.с. 26) позивач ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" здійснив поставку товару - металоконструкція (деталь закладна для опор) у кількості 19 шт., на загальну суму 14.136,00грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.10.2019 №3 (т. I, а.с. 27).
Зазначена видаткова накладна містить підпис особи в графі "Від постачальника" та підпис особи в графі "Отримав(ла)", а також скріплена печатками ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" та ТОВ "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС".
Також, ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 16.10.2018 (т. I, а.с. 28) на суму 14.136,00грн. з ПДВ.
Як зазначає позивач, станом на час подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлені товари складає 14.136,00грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 11 ЦК України та статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі передати майно, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Факт виставлення ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" рахунку на оплату від 16.10.2018 №3 на суму 14.136,00грн. та подальша поставка обумовленого товару ТОВ "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС", свідчить про наявність між сторонами договірних зобов`язань з поставки товару, що виникли шляхом укладення господарського договору у спрощений спосіб.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом відхиляються заперечення відповідача, викладені у відповіді на позовну заяву, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, відповідно до статті 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.07.2019 у справі №918/780/18, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. У цій справі суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, відсутні підстави вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі особи.
Судом досліджено спірну видаткову накладну від 16.10.2018 №3 та встановлено, що вона оформлена відповідно до положень чинного законодавства, містить відомості, достатні для встановлення змісту господарської операції та достовірної ідентифікації відповідача як особи, яка отримала товар за вказаною накладною, а також містять відтиск печатки ТОВ "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС" (доказів їх втрати, викрадення чи вибуття з його володіння матеріали справи не містять), тому приймаються судом у якості належного та допустимого доказу тримання відповідачем товару, визначеного цією накладною та на суму, що в ній зазначена (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі №915/878/16 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19).
Крім того, у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі відповідача у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Крім того, надані відповідачем у справі уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ не підтверджують вищезазначені доводи відповідача та не спростовують доводи позивача, на яких ґрунтуються вимоги останнього.
Суд зазначає, що така поведінка відповідача суперечить чесній діловій практиці та принципу добросовісності, який передбачає сумлінну, чесну і послідовну поведінку сторін під час реалізації своїх суб`єктивних прав, та виконанні суб`єктивних обов`язків.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати ТОВ "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС" отриманого по видатковій накладній від 16.10.2018 №3 товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" в частині стягнення заборгованості в розмірі 14.136,00грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 660,00грн., а також інфляційні втрати в розмірі 883,16грн. за період з 16.10.2018 по 06.05.2020.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування 3% річних з 16.10.2018, оскільки відповідно до частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. А отже, прострочення відповідача починається з 17.10.2018.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 659,94грн. за період з 17.10.2018 до 06.05.2020 включно.
Розрахунок інфляційних втрат в розмірі 883,16грн. відповідає вимогам чинного законодавства, а вказана сума нарахована підставно та підлягає задоволенню.
В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2.101,99грн.
Щодо стягнення витрат, понесених ТОВ "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" на правничу допомогу в розмірі 3.035,00грн., суд зазначає наступне.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що всупереч наведеним вище положенням ГПК України, позивачем не надано: 1) договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного з адвокатом, адвокатським бюро або об`єднанням; 2) ордеру на надання правничої (правової) допомоги; 3) свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю; 4) детального опису робіт, виконаних адвокатом; 5) акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг тощо. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишається без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ПАРТНЕР СЕРВІС" (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Кожедуба, буд. 7А, код ЄДРПОУ 42028526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКЬЮВАТТ СЕРВІС" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26, код ЄДРПОУ 42382589) заборгованість у розмірі 14.136,00грн., 3% річних у сумі 659,94грн., інфляційні втрати в розмірі 883,16грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.101,99грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" липня 2020 р.
Суддя О.В. Бринцев
/справа №922/1417/20/
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90696257 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Бринцев О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні