Рішення

від 28.07.2020 по справі 926/1205/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28 липня 2020 року Справа № 926/1205/20

За позовом Чернівецької міської ради

до Чернівецької обласної організації Партії Зелених України

про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 22083,93 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - Федорів О.А.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецької обласної організації Партії Зелених України про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 22083,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються не виконанням Чернівецькою обласною організацією Партії Зелених України свого обов`язку щодо своєчасного звільнення приміщення, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Шептицького, 23, площею 36,6 кв.м. згідно умов укладеного сторонами договору оренди №228 від 24 липня 2013 року, внаслідок чого відповідачу було нараховано неустойку за період з 23.05.2019 року по 27.12.2019 року в сумі 22083,93 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 30 червня 2020 року.

Відповідач 30 червня 2020 року у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року відкладено підготовче засідання на 13 липня 2020 року. Також даною ухвалою суд зобов`язав позивача надати довідку про стан заборгованості відповідача на момент розгляду спору.

01 липня 2020 року судом розміщено на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик до суду відповідача із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

В судовому засіданні 13 липня 2020 року представником позивача на виконання ухвали суду надано довідку про стан заборгованості відповідача на момент розгляду спору.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 28 липня 2020 року.

14 липня 2020 року судом розміщено на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик до суду відповідача із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28 липня 2020 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 28 липня 2020 року не з`явився, явку свого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Громадської організації «Партія зелених України» є: м. Чернівці, вул. Шептицького Андрея, 23.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ухвали суду вважаються врученими учасникам справи, а останні належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в судовому засіданні 28 липня 2020 року без участі представника відповідача та за наявними в справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №169634 від 16 серпня 2005 року територіальна громада м. Чернівців на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 серпня 2005 року № 601/13 є власником 1/1 частки нежитлової будівлі літ.В загальною площею 309,8 кв.м, яка знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Шептицького Андрея, буд. 23.

24 серпня 2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Чернівецькою обласною організацією Партії Зелених України укладено договір оренди нерухомого майна № 228, згідно з пунктом 1.1 якого позивач на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.02.2001 року №145/4, та заяви від 25.06.2013 року №02/01-11-2258/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 36,6 кв.м, розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Шептицького Андрея, 23, на другому поверсі будівлі, з метою використання його під офіс. Вартість об`єкту оренди становить 91742,00 грн.

Даний договір укладено між сторонами строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 24 липня 2013 року до 23 червня 2016 року (включно).

25 жовтня 2016 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Чернівецькою обласною організацією Партії Зелених України укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна № 228 від 24.07.2013 року. Відповідно до умов якого договір оренди № 228 від 24.07.2013 року продовжено на два роки 11 місяців, а саме по 23 травня 2019 року (включно). Вартість об`єкта оренди становить 199469 грн.

Приміщення передавалось по акту передання-приймання.

Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 22 грудня 2018 року № 1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» ліквідовано Департамент економіки Чернівецької міської ради з 28 лютого 2019 року, утворено з 01 березня 2019 року Департамент розвитку Чернівецької міської ради.

Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 18 лютого 2019 року № 1620 «Про внесення змін до рішення міської ради від 22 грудня 2018 року № 1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» внесено зміни в дату утворення Департаменту розвитку міської ради та визначено його утворення з 21 лютого 2019 року. Також зазначеним рішенням міської ради затверджено положення «Про Департамент розвитку Чернівецької міської ради» , яким визначено, що Департамент розвитку є правонаступником Департаменту економіки по діючим договорам оренди приміщень.

06 червня 2019 року Департамент розвитку Чернівецької міської ради звернувся до відповідача з листом, яким повідомив про наявність заборгованості по орендній платі, а також про припинення договору на підставі п. 7.2 Договору оренди та передання приміщення по акту приймання-передання.

05 грудня 2019 року рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2394/19 за позовом Чернівецької міської ради до Чернівецької обласної організації Партії Зелених України задоволено позовні вимоги про звільнення відповідачем приміщення, розташованого на вулиці Шептицького,23 м.Чернівці. В рішенні Господарського суду зазначено, що орендарем погашено заборгованість по орендній платі на час розгляду справи.

Відповідно до акту приймання - передання об`єкта оренди по вул. Шептицькьго Адрея, 23 від 27 грудня 2019 року Чернівецька обласна організація Партія Зелених України передала приміщення другого поверху, загальною площею 36,6 кв.м Департаменту розвитку Чернівецької міської ради.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п. 5.6. Договору оренди у разі несвоєчасного повернення Орендарем майна при припиненні або розірванні цього договору він сплачує Орендодавцю додаткову компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його Орендодавцеві за актом приймання-передання.

Пунктом 2.5 договору оренди нерухомого майна №228 встановлено, що орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Оскільки відповідач зобов`язання щодо своєчасного повернення орендованого приміщення у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна № 228 від 24 липня 2016 року та додаткового договору № 1 до договору оренди нерухомого майна належним чином не виконав, то має сплатити на користь позивача неустойку за несвоєчасно звільнення приміщення за період з 23 травня 2019 року (дата закінчення договору оренди) по 27 грудня 2019 року (дата звільнення приміщення по акту передання-приймання) в сумі 22083,93 грн згідно з наданою позивачем довідкою про стан заборгованості відповідача.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, позивач належними доказами довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення за період з 23.05.2019 року (дата закінчення договору оренди) по 27.12.2019 року (дата звільнення приміщення) в розмірі 22083,93 грн, а відповідач не спростував позовні вимоги у цій частині належними доказами.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) до Чернівецької обласної організації Партії Зелених України (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького Андрея, буд. 23 код ЄДРПОУ 23246206) про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 22083,93 грн, задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Чернівецької обласної організації Партії Зелених України (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького Андрея, буд. 23 код ЄДРПОУ 23246206) на користь Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) неустойку за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 22083,93 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

У судовому засіданні 28 липня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 31 липня 2020 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок