Постанова

від 29.07.2020 по справі 924/526/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушнір І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради, 2) Хмельницької міської ради, 3) Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького, до Фізичної особи-підприємця Сівулицького Ігоря Миколайовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) самочинно побудованого кафе - бару "Акай", демонтажу тимчасових споруд та фонтану, які знаходяться за адресою: вул. Соборна, 60, м. Хмельницький,

за участю представників:

позивача-1 - не з`явилися,

позивавача-2 - не з`явилися,

позивача-3 - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

Офісу Генерального прокурора - Савицька О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної ради, Хмельницької міської ради, Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Сівулицького Ігора Миколайовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) самочинно побудованого кафе - бару „Акай", демонтажу тимчасових споруд та фонтану, які знаходяться за адресою: вул. Соборна, 60, м. Хмельницький.

1.2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0106, загальною площею 1,0825 га на підставі державного акта на право постійного користування серія І-ХМ №001677, виданого Хмельницькою міською радою. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.12.2014 у справі № 924/1514/14 визнано недійсним договір оренди майданчика площею 594,1 м 2 , укладений між Хмельницьким обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Старицького та фізичною особою-підприємцем Сівулицьким І. М. у зв`язку з відсутністю предмета оренди у власності театру.

ФОП Сівулицький І. М. продовжує використовувати вказану земельну ділянку для функціонування суші-бару „Акай" та здійснив самочинне будівництво приміщення та прилеглих конструкцій зазначеного громадського закладу.

У зв`язку із фактичним використанням відповідачем земельної ділянки по вул. Соборній, 60, площею 0,2368 га для розміщення суші-бару „Акай", встановлення на вказаній земельній ділянці тимчасових дерев`яних конструкцій (альтанок) та облаштування фонтану, що встановлено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.04.2018 № 128-ДК/177/АП/09/01-18, складеному Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, постійний землекористувач (Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького) позбавлений можливості використовувати надану йому земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме, для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Обґрунтовуючи своє представництво, прокурор вказав, що даний позов подано з метою належного захисту інтересів територіальної громади м. Хмельницького.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 18.04.1995 директор Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Г. І. Петровського (з 2009 Хмельницький обласний музично-драматичний театр ім. М. Старицького) звернувся до Хмельницького міськвиконкому з листом про надання дозволу на встановлення на території альпінарію облмуздрамтеатру (біля фонтану) дерев`яного торгового кіоску, який працюватиме від буфету театру.

2.2. 16.05.1996 на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 14.03.1996 № 820 Хмельницькому обласному українському музично-драматичному театру ім. Г. І. Петровського видано державний акт І-ХМ № 001677 на право постійного користування землею площею 1,08 га по вул. Соборній, 60.

2.3. 05.05.1997 директор Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Г. І. Петровського звернувся до голови Хмельницької міської держадміністрації з листом за № 100а, в якому з метою покращення обслуговування населення міста, працівників та артистів театру просив надати дозвіл на розміщення павільйону на території альпінарію театру по вул. Соборній, 60 для організації роботи літнього кафе біля фонтану.

2.4. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 01.07.1997 № 1665 Хмельницькому обласному українському музично-драматичному театру ім. Г. І. Петровського надано в тимчасове користування, на один рік, земельну ділянку площею 30 м 2 по вул. Соборній, 60, за рахунок міськземфонду, під встановлення павільйону для громадського харчування, згідно з архітектурно-планувальним завданням, техумовами відповідних організацій.

2.5. На підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 01.07.1997 № 1665 та замовлення Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Г. І. Петровського від 05.05.1997 № 100а управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Хмельницької міської ради розроблено архітектурно-планувальне завдання № 358 на тимчасове встановлення павільйону для громадського харчування по вул. Соборній, 60 у м. Хмельницькому.

2.6. Архітектурно-планувальне завдання № 358 затверджено Головним архітектором м. Хмельницького П. І. Карплюком 12.09.1997 із викопіровкою ситуаційного плану під встановлення павільйону по вул. Соборній, 60 у м. Хмельницькому.

2.7. 01.07.1997 між Хмельницьким обласним музично-драматичний театром ім. Г. І. Петровського (орендодавець) та приватним підприємцем Сівулицьким І. М. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 120,2 м 2 , а також частину території театру навколо фонтану загальною площею 100 м 2 , які розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 60 і знаходяться на балансі облмуздрамтеатру ім. Петровського.

2.8. У пункті 2.3. договору оренди передбачено, що територія надається орендареві з правом установки на ній літнього павільйону, столів, парасолей, стільців - для обслуговування відвідувачів літнього кафе, установку павільйону, дозвіл на роботу літнього кафе „орендатор" погоджує в міськвиконкомом, санітарною службою, пожежним наглядом самостійно.

2.9. Термін дії договору з 01.07.1997 до 31.12.1997. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін договору оренди за погодженням з органом управління майном (пункт 1.3. договору).

2.10. 01.07.1997 між орендодавцем та орендарем підписаний акт прийому в оренду нежитлового приміщення загальною площею 120,2 м 2 .

2.11. 03.07.1997 Хмельницьким БТІ складно технічний паспорт на приміщення - павільйон громадського харчування по вул. Соборній, 60. Загальна площа приміщення становить 15,8 м 2 .

2.12. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.03.1998 № 2287 приватному підприємцю Сівулицькому І. М. надано дозвіл на відкриття літнього майданчику біля власного приміщення по вул. Соборній, 60.

2.13. 25.12.2001 між театром ім. Петровського (орендодавець) та приватним підприємцем Сівулицьким І. М. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6, відповідно до пункту 1.2. якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 120,2 м 2 (окремо визначене майно, обладнання), кіоск 15 м 2 , та частину території біля фонтану площею 200 м 2 , розташовані за адресою по вул. Соборній, 60.

2.14. Термін дії договору з 01.01.2002 до 01.01.2007. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору оренди за погодженням з органом управління майном (пункт 1.3. договору).

2.15. Між сторонами був підписаний акт прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 120,2 м 2 та земельної ділянки біля фонтану площею 200 м 2 , розташовані за адресою по вул. Соборній, 60.

2.16. 01.05.2011 між Хмельницьким обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Старицького (орендодавець) та приватним підприємцем Сівулицьким І. М. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 98а, відповідно до пункту 1.2. якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду окремо визначене майно площею 841,79 м 2 , розташоване по вул. Соборній, 60 з метою використання його під розміщення кафе.

2.17. Термін дії договору з 01.05.2011 по 31.03.2014 (пункт 7.1. договору).

2.18. 29.04.2014 між Хмельницьким обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Старицького (орендодавець) та приватним підприємцем Сівулицьким І. М. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) № 102, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду окремо визначене майно площею 594,1 м 2 , розташоване за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 60, з метою використання його під розміщення кафе.

2.19. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.12.2014 у справі № 924/1514/14 визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 29.04.2014 № 102 окремо визначеного майна - майданчика площею 594,1 м 2 , укладений між Хмельницьким обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Старицького та фізичною особою-підприємцем Сівулицьким І. М. у зв`язку з відсутністю предмета оренди у власності театру.

2.20. 09.02.2016 Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького направив відповідачу претензію, у якій вимагав усунути перешкоди в праві постійного користування земельної ділянкою по вул. Соборній, 60 у м. Хмельницькому та звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу існуючого суші-бару „Акай" та прилеглих до нього конструкцій не пізніше, ніж до 31.03.2016.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.11.2018 (суддя Танасюк О. Є.) в позові відмовлено.

3.2. Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що прокурором та позивачами не доведено здійснення фізичною особою-підприємцем Сівулицьким І. М. самочинного будівництва кафе-бару, тимчасових споруд та фонтану на земельній ділянці по вул. Соборній, 60 в м. Хмельницькому . В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що будівництво приміщення павільйону громадського харчування (кафе-бару) та тимчасових споруд здійснювалось відповідачем з дозволу власника земельної ділянки, на якій вони розміщені, та постійного землекористувача, про що свідчать рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 01.07.1997 № 1665 та від 26.03.1998 № 2287, договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.1997.

Враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують правомірність встановлення відповідачем кафе-бару та тимчасових споруд на земельній ділянці, а фонтан взагалі ним не встановлювався, дії відповідача не можуть кваліфікуватися як самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

Тому в даному випадку відсутні підстави для застосування статті 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) , на яку посилається прокурор. З приводу відсутності у відповідача підстав для користування земельною ділянкою судом зазначено, що останній звернувся до Хмельницького міського голови із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для встановлення строкового платного земельного сервітуту на земельну ділянку для обслуговування нежитлового приміщення. Зазначене питання на момент розгляду спору не вирішено. З огляду на вчинення дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою, відсутність останніх під час розгляду спору не розцінюється судом як правопорушення. Разом з цим, проаналізувавши обставини спору на предмет звернення прокурора в інтересах визначених позивачів, судом не встановлено порушення з боку відповідача інтересів держави та позивачів.

3.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 (колегія суддів у складі: Тимошенко О. М., Савченко Г. І., Крейбух О. Г.) рішення суду першої інстанції скасовано, позовну заяву першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах залишено без розгляду.

3.4. Постанова обґрунтована тим, що визначивши Хмельницьку обласну раду та Хмельницьку міську раду уповноваженими органами, прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження факту невиконання або неналежного виконання даними органами захисту державних інтересів в цих правовідносинах.

Тобто судом не встановлено обставин наявності законних підстав для представництва інтересів держави прокурором, тому позов слід залишено без розгляду, оскільки останній вважається поданим особою, яка не має процесуальної дієздатності (пункт 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Заступник прокурора Хмельницької області у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, справу направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 226, 236 ГПК України.

Скаржник наголошує, що прокурором у позовній заяві зазначено, що необхідність звернення прокурора із позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування права розпорядження землями територіальних громад в порядку та у спосіб, які передбачені Земельним кодексом України. Таке звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - оплатності користування землями комунальної власності.

Скаржник також зазначає, що Хмельницька обласна рада є власником користувача спірної земельної ділянки - Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького та вправі звертатися до суду з таким позовом, однак з 15.12.2014 жодних заходів до усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не вживала.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Сівулицький І. М. у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Заявник наголошує, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. На думку заявника, прокурор у касаційній скарзі не навів жодного спростування висновків і обставин, які були з`ясовані під час розгляду даної справи у судах першої та другої інстанції.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Законом України від 02.06.2016 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

6.4. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

6.5. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

6.6. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4).

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

На необхідності обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва наголосила Велика палата Верховного Суду і у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

6.7. При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

6.8. З матеріалів справи вбачається, що прокурором у даній справі визначено трьох позивачів, які на його думку уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницьку обласну раду, Хмельницьку міську раду та Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького.

6.9. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позов заявлено фактично в інтересах окремої юридичної особи, яка не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування та не наділена жодними владними повноваженнями - Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького.

Прокурором не доведено порушень інтересів держави, оскільки обставини справи свідчать про можливе порушення прав належного землекористувача - Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького. При цьому театр вправі самостійно звернутись до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на те, що саме театр є постійним користувачем земельної ділянки, стосовно якої заявлено позов про усунення перешкод в її користуванні.

Щодо Хмельницької обласної ради та Хмельницької міської ради, прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження факту невиконання або неналежного виконання ними захисту державних інтересів в даних правовідносинах.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі з огляду на що позов залишено без розгляду.

6.10. Колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом щодо недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави в даному випадку.

6.11. Крім того, вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому цією статтею, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати протягом розумного строку на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави звернувся до позивачів 18.08.2018, а 19.08.2018 вже звернувся до Господарського суду Хмельницької області з цим позовом, тобто не надавши можливості позивачам відреагувати на його звернення або не обґрунтувавши необхідність невідкладеного звернення до суду.

6.12. Суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки останній вважається поданим особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Отже позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

6.13. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

6.14. Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття провадження у справі відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави мав залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

6.15. Доводи касаційної скарги щодо суті спору не розглядаються з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

7.3. Згідно з частиною 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

7.4. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, проте неправильно застосував пункт 1 частини 1 статті 226 ГПК України замість пункту 2 частини1 цієї статті, тому оскаржувану постанову необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

7.5. Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що хоча доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, і не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду вимог, проте наразі наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги шляхом зміни мотивувальної частини оскаржуваної постанови.

8. Судові витрати

8.1. Зважаючи на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції і залишення без змін її резолютивної частини, якою скасовано рішення суду першої інстанції та залишено позов без розгляду, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

2. Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 924/526/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір