Ухвала

від 31.07.2020 по справі 910/18573/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18573/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

про стягнення 234 139,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 (повний текст постанови складено 30.06.2020) та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020. До касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 №460-ІХ).

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону від 15.01.2020 №460-IX, тому, з урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Розглянувши матеріали касаційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/18573/19 виходячи з наступного.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

За приписами пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 234 139,83 грн, а отже ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 500 = 1 051 000, грн).

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених процесуальним законом випадках, з обґрунтуванням підстав, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" просило прийняти касаційну скаргу до провадження, незважаючи на ціну позову, з посиланням на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо належності доказів, які подаються сторонами та щодо реалізації сторонами своїх процесуальних прав на участь у судовому засіданні, а також, що вирішення даної справи матиме істотне значення для скаржника, оскільки під впливом форс-мажорних обставин, до яких віднесено запроваджений на усій території України карантин, він перебуває у скрутному матеріальному становищі, і поразка у даній справі об`єктивно призведе до фінансової неспроможності.

Розглянувши наведені позивачем доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до необхідності переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Отже, такі доводи, з огляду на статус Верховного Суду і його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження зі справи.

Подана касаційна скарга, з посиланням на фінансову неспроможність скаржника, фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції обмежений розглядом питань щодо коректного застосування права і не виконує функції встановлення фактів, замість вже встановлених судами попередніх інстанцій і хоча особа, що подає касаційну скаргу має право висувати на розгляд суду доводи, які вона вважає значущими, стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не гарантує результату касаційного розгляду справи на користь сторони.

Разом з тим, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 вказаного Кодексу випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/18573/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов