Ухвала

від 28.07.2020 по справі 496/2411/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2411/20

Провадження № 1-кп/496/380/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора відділунагляду задодержанням законіворганами фіскальноїслужби прокуратуриОдеської області ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212-1 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється в умисному ухиленні від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченогоч. 1 ст. 212-1 КК України.

Так,досудовим розслідуваннявстановлено,що 07.04.1999 року ППКФ «Багира і Ко» (код за ЄДРПОУ 30342910) зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією в Одеській області та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємцівза №15311200000000149. 09.04.2009 року підприємство взято на податковий облік в ДПІ у Біляївському районі ДПС в Одеській області. Основним видом діяльності ППКФ «Багира і Ко» є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.Юридична адреса підприємства: вул. Радянська 10, м. Біляївка, Одеська область. ППКФ «Багира і Ко» є платником податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до рішення засновника ППКФ «Багира і Ко» від 31.01.2008 року, обов`язки директора підприємства покладено на ОСОБА_5 наказом № 49 «Про вступ на посаду» від 31.08.2008 року, на посаду директора ППКФ «Багира і Ко» призначено ОСОБА_5 . Згідно зазначеного наказу, ОСОБА_5 приймає на себе права та обов`язки директора відповідно до Статуту підприємства з 31.01.2008 року, з правом підпису банківської та касової документації без довіреності. Як зазначено в ст. 4 Статуту, директор ПП КФ «Багира і Ко» вирішує усі питання діяльності підприємства, керує його діяльністю і несе особисту відповідальність в межах, передбачених законодавством. Крім того, на ОСОБА_5 , відповідно до вимог наступних законодавчих актів, були покладені відповідні обов`язки.

Так, згідно зі ст. 67 Конституції України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Також, відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004 року, до обов`язків керівника входить керування виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю підприємства, окрім того, вона відповідає за наслідки прийнятих рішень, фінансово-господарські результати його діяльності, а також забезпечення виконання підприємством усіх зобов`язань перед державним та місцевим бюджетами.

Згідно ст.ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ від 16.07.1999 року з відповідними змінами, уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством: несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві; забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років; створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; відображає в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI платник податку зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Крім того, згідно з п.п.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI передбачено значення терміну єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 відповідного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 цієї ж статті вказаного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

П. 5 ст. 8 Закону передбачено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, п. 5 та п. 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20-го числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Згідно з ч. 12 ст. 9 відповідного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями зі сплати єдиного внеску зобов`язань зі сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами, зобов`язання зі сплати єдиного внеску проводяться в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до Кримінального кодексу України від 05.04.2001 (зі змінами та доповненнями) службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, займаючи посаду директора ППКФ «Багира і Ко», яка пов`язана з виконанням виробничо-господарських та фінансово-економічних обов`язків, ОСОБА_5 , як службова особа підприємства, відповідала за правильність нарахування, своєчасну сплату податків та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ОСОБА_5 , будучи на посаді директора ППКФ «Багира і Ко» при здійсненні фінансово-господарської діяльності, нехтуючи покладеними на неї службовими обов`язками, діючи умисно, маючи корисливу мету, спрямовану на ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розуміючи протиправність своїх дій, перебуваючи в офісному приміщенні ППКФ «Багира і Ко» за адресою: вул. Радянська 10, м. Біляївка, Одеська область, в період з січня 2018 року по жовтень 2019 року, виплатила собі та іншим працівникам підприємства бонусну зарплату в загальній сумі 8181 тис. грн., не нарахувавши 22% єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та не подавши відповідний Звіт до податкового органу, в результаті чого не було сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 1799820 грн.

Пунктом 5 Підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України сума податкової соціальної пільги дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року розмір прожиткового мінімуму установлено у сумі 1921 гривень.

Тобто, за нормами чинного законодавства неоподатковуваний мінімум доходів громадян в 2018 році 960,5 гривень (50% прожиткового мінімуму).

Таким чином, внаслідок протиправних дій директора ППКФ «Багира і Ко» ОСОБА_5 до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування не надійшли грошові кошти на загальну суму 1799820 грн. (1873 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що більш ніж в 1000 разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є значним розміром. Вказані порушення підтверджуються висновком експерта №8 за результатами проведення судової економічної експертизи від 18.06.2020 року, згідно якого встановлено заниження ППКФ «Багира і Ко»у звітних періодах січень 2018 жовтень 2019 рокуєдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму1799820 грн. Крім того, скоєння ОСОБА_5 вищевказаного злочину підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: 1) висновком експерта №8 за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження№ 32019160000000061 від 23.08.2019 року, складений18.06.2019 року; 2) протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 ; 3) іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

19.06.2020року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах.

Підозрювана ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК України та сплатила збиток, заподіяний державі в повному обсязі, що підтверджуєтьсяплатіжними дорученнями №244 від 17.12.2019, №508 від 18.12.2019, №528 від 26.12.2019, №541 від 27.12.2019, №355 від 29.01.2020, №54 від 30.01.2020, №75 від 07.02.2020, №82 від 14.02.2020, №45 від 21.02.2020, №97 від 26.02.2020, №97 від 26.02.2020, №118 від 11.03.2020, №116 від 18.03.2020, №126 від 23.03.2020, №178 від 27.03.2020, №18 від 31.03.2020, №170 від 12.05.2020на загальну суму 1800000грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_3 просив суд клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрювана ОСОБА_5 не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності, пояснивши, що заборгованість нею погашена у повному обсязі. Також вказала, що суть повідомленої підозри їй зрозуміла, фактичні обставини, викладені у підозрі вона не оспорює, повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212-1КК України (в редакції Закону України № 835-VIII від 12.08.2015 року). Крім того, повідомила, що вона розуміє підстави та наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності, а також те, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора просив задовольнити та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження з підстав, передбаченихст. 284 КПК України.

Так, ч.2 ст.284 КПК Українивизначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК Україниособа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1, ч. 2ст. 3 КК Українидо законодавства України про кримінальну відповідальність віднесений, зокрема,Кримінальний кодекс України.

Ст. 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 4 ст. 212-1 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Судом встановлено, що шкода заподіяна державі, у вигляді несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування узагальній сумі 1799820грн., відшкодована ОСОБА_5 у повному обсязі до винесення повідомлення про підозру та притягнення їїдо кримінальної відповідальності, що підтверджується платіжними дорученнями №244 від 17.12.2019, №508 від 18.12.2019, №528 від 26.12.2019, №541 від 27.12.2019, №355 від 29.01.2020, №54 від 30.01.2020, №75 від 07.02.2020, №82 від 14.02.2020, №45 від 21.02.2020, №97 від 26.02.2020, №97 від 26.02.2020, №118 від 11.03.2020, №116 від 18.03.2020, №126 від 23.03.2020, №178 від 27.03.2020, №18 від 31.03.2020, №170 від 12.05.2020 на загальну суму 1800000 грн.

Отже, відповідно до ст. 44, ч. 4 ст. 212-1 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до повідомлення про підозру та притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 правильно розуміє і не оспорює формулювання повідомленої їй підозри та правову кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 212-1КК України, у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, а відтак, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції підозрюваної.

Також судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 в повному обсязі розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка є нереабілітуючою.

Крім того, вказаний злочинпідозрювана ОСОБА_5 скоїла вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Положеннями ч. 1 ст. 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Таким чином, діяння, які поставлено підозрюваній ОСОБА_5 в провину, дійсно мали місце і отримали правильну кримінально-правову оцінку.

Оскільки визначені кримінальним законом умови виконані та їх правильність не викликає сумнівів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 284, 285, 288 КПК України, ст. ст. 44, 212-1 КК України, суд

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212-1 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 44, ч. 4 ст. 212-1 КК України, кримінальне провадження № 32019160000000061 від 23.08.2019 року - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області, протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1