Рішення

від 31.07.2020 по справі 497/677/2020

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.07.2020

Справа № 497/677/2020

Провадження № 2/497/454/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

31.07.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

розглянувши за відсутністю сторін заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградського районного відділу Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального Управлівння Міністерства Юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , Садове Товариство "Янтар №8" про скасування заборони на відчуждення, третя особа - Болградська міська рада Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020 року позивач звернулася до суду з уточненим позовом до Болградського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування заборони на відчуження, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що їй, ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок з господарським будівлями та дворовими спорудами, згідно договору дарування за р.№2261 / ВМХ №126453 від 27.07.2010 р., та також земельна ділянка площею 0,0732га, - що розташовані на АДРЕСА_1 . Під час оформлення продажу вищевказаного домоволодіння у нотаріуса виявилося, що в державному реєстрі є заборона відчуження на нерухоме майно - земельну ділянку, а саме, накладено арешт: повідомлення від Болградського державного РУЮ від 05.03.2001року було зареєстроване Болградською державною районною нотаріальною конторою. Власником земельної ділянки вказано ОСОБА_3 та Садове товариство Янтар №8. Але вищевказані фізична та юридична особа власниками житлового будинку та земельної ніколи не були і вона, позивач, їх не знає. Болградський РВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м.Одеса надав відповідь, що, згідно даних Адміністративної системи виконавчого провадження, у Болградському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м.Одеса наразі відсутнє виконавче провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь стягувача. Тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого права власності.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги свого позову, пояснивши, що Будинок належить її, позивача, родині вже багато років, - її, позивача, батьки його придбали відразу після переїзду на постійне місце проживання до м.Болграда, ще коли їй було вісім років і вона виросла в цьому будинку.Її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 років тому, а батько - в минулому році, тому й виникла необхідність оформити спадщину та продати будинок, оскільки сама вона, позивач, проживає в м.Ізмаїл. ВВажає, що арешт на її земельну ділянку накладений помилково, оскільки у садовому товаристві також, можливо, є вулиця з аналогічною назвою.

Позивач надала суду заяву, якою підтримала позовні вимоги, просила суд розглянути справу за її відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник відповідача - начальник Болградського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Івашинський В.І. - надіслав суду заяву про те, що відповідач копію позовної заяви отримав, вимоги позивача визнає, просить розглянути справу без участі її представника.

Відповідачі: ОСОБА_2 та Садове Товариство "Янтар №8" були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, будь-яких пояснень, заперечень та жодних доказів на спростування позову суду не надали, тому суд обґрунтовано ухвалив справу розглянути заочно.

Представник третьої особи - Болградської міської ради Одеської області, до суду не з`явився, хоча ця юридична особа була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - задоволенню за наступних підстав.

В ході розгляду справи та дослідження судом доказів були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- згідно державного акту (№731350 від 02.03.2012 року, що був виданий на підставі рішення Болградської міської ради Одеської області, 30.06.2011 року №278-VI і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №512140001001673, а.с.5) позивач є власником земельної ділянки площею 0,0732 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121410100:02:002:0111;

- відповідно до договору купівлі-продажу від 27.07.2010 року (р.№2261 / ВМХ №126453 від 27.07.2010 р., а.с.6), посвідченого державним нотаріусом, та який зареєстрований в реєстрі за №2261, позивач є власницею будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 30905183, а.с.7), позивач є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- але згідно відомостей з єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під арештом з 04.10.2006р., реєстраційний номер обтяження - 383286, підстава обтяження - повідомлення №256/-1-16 від 05.03.2001 Болградської державної районної нотаріальної контори, власниками у витягу щодо накладення заборони стосовно цієї земельної ділянки вказані ОСОБА_3 та Садове товариство Янтар №8, місце знаходження яких позивачу невідоме і про яких вона ніколи не чула та не має уяви, яким чином вони мають стосунок до її земельної ділянки;

- згідно довідки в.о.начальника Болградського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (від 21.05.2020 року за №5-53/10053), відкритих виконавчих проваджень зі стягнення з ОСОБА_3 у відповідача на виконанні не перебуває;

- відповідно до заяви представника відповідача - начальника відділу Івашинського В.І., вимоги позивача відповідач визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.ст. 316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2ст.56 Закону України При виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно позивача, та за відсутності достатніх підстав вважати, що це обтяження обгрунтоване та порушується її право власності, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна, оскільки суду не надано відомостей щодо правомірності накладення арешту на майно позивача, або ж наявності стосовно неї виконавчого провадження, в якому вона є боржником.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі у зв`язку з відсутністю підстав вважати правомірним та обгрунтованим арешт, що накладений на її вищевказану земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56 , 59 , 60 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 16 , 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України , ст.ст. 12 , 13 , 30 , 76-89 , 258 , 259 , 263-265 , 274-279 ЦПК України , суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Болградського районного відділу Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального Управлівння Міністерства Юстиції ( м.Одеса), ОСОБА_2 , Садове Товариство "Янтар №8" про скасування заборони на відчуждення, третя особа - Болградська міська рада Одеської області - задовольнити в повному обсязі.

Зняти арешт - скасувати заборону на відчуження - з нерухомого майна, що був накладений Болградською державною нотаріальною конторою 04.10.2006 року за повідомленням Болградського державного управління юстиції від 05.03.2001року, - на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121410100:02:002:0111.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 04.10.2006 року, реєстраційний номер обтяження - 3832386, - стосовно накладення арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121410100:02:002:0111.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Болградським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яка може бути ним подана до канцелярії суду протягом двадцяти днів з часу отримання копії судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; а відповідачем - після отримання ухвали суду про результати розгляду заяви про скасування заочного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку його оскарження.

Повний текст рішення складений 31.07.2020 року.

Суддя А.В. Кравцова