Рішення

від 24.07.2020 по справі 130/2626/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/218/2020

130/2626/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Даніловської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці за загальними правилами позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства Кравчука В.С. в особі представника - адвоката Смірнова Сергія Михайловича до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Курланд про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

Представник Фермерського господарства Кравчука В.С. - адвокат Смірнов С.М. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд договір оренди землі №13-19 від 20.09.2015 щодо земельної ділянки площею 3,0597 з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048, розташованої на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області; стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь Фермерського господарства Кравчука В.С. понесені судові витрати в розмірі 8921 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048 площею 3,0597 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства, яка розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. 10.01.2007 було укладено договір оренди землі №128 на строк 15 років між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кравчука В.С. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048 площею 3,0597, яка розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Строк дії зазначеного договору закінчується 12.01.2023. Протягом всього терміну дії договору оренди ФГ Кравчука В.С. до сьогоднішнього дня використовувало і продовжує використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, орендна плата сплачується вчасно та в повному обсязі, та будь - яких спорів у відповідача та позивача стосовно виконання умов даного договору не було. Протягом тривалої дії укладеного правочину ніхто із сторін в установленому порядку не ставив питання про визнання укладеного договору недійсним або ж про його припинення (розірвання), а тому вказаний договір від 10.01.2007 року наразі є чинним. На початку жовтня 2019 року ФГ Кравчука В.С. від ОСОБА_1 стало відомо, що 20.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №13-19. Так, оспорюваний договір оренди землі від 20.09.2015 був укладений та зареєстрований до спливу строку дії договору оренди землі від 10.01.2007, за яким орендарем є ФГ Кравчука В.С. , що в свою чергу призвело до порушення його прав. Жодних документальних відомостей про надання письмової згоди орендарем ФГ Кравчука В.С. на розірвання укладеного з ним договору оренди земельної ділянки від 10.01.2017 №128 або заміну сторони орендаря у даному чинному правочині позивачем ніколи не видавалося.

Представник позивача - адвокат Смірнов С.М. в наданій до суду заяві просив судовий розгляд проводити за відсутності позивача та його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити повністю.

Представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Курланд - адвокат Старцун М.І. в наданому до суду клопотанні просив справу слухати у відсутності представника ТОВ Курланд за наявними у справі доказами. Не заперечував проти ухвалення судового рішення. У відзиві, наданому до суду, генеральний директор ТОВ Курланд ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в наданій до суду заяві просила розглянути справу №130/2626/19 без її участі. Позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №183797 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048 площею 3,0597 га розташованої на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.39).

Відповідно до копії договору оренди землі №128 від 10.01.2007 між ОСОБА_3 та ФГ Кравчука В.С. було укладено договір на строк 15 років щодо земельної ділянки яка розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області загальною площею 3,0597, зареєстрований в Державному реєстрі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 12.01.2008 за № 040881400048 (а.с.37).

20.09.2015 між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд , як орендарем, укладено договір №13-19 оренди землі строком на 25 років щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048 площею 3,0597 га розташованої на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.60).

За ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статтями 13, 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтями 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 ) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Таким чином на час укладення (20.09.2015) та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд і ОСОБА_1 був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між Фермерським господарством Кравчука В.С. та ОСОБА_3 ( 10.01.2007), який зареєстрований 12.01.2008 зі строком дії на 15 років і в установленому законом порядку не припинений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, яке виникло та існує в позивача на підставі договору з одним із відповідачів, було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захистові в обраний позивачем спосіб.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає що є наявні законні підстави, передбачені ч.1 ст.203 ЦК України, для визнання договору оренди землі від 20.09.2015 року недійсним, відповідно до статті 215 ЦК України.

Наведена позиція відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року справа № 587/2110/16-ц.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, проведення експертизи.

Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України ).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявний у матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 06.12.2019, укладений між адвокатом Смірновим С.М. та Фермерським господарством Кравчука В.С., в інтересах якого діє голова Кравчук В.С., долучений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для розгляду справи станом на 17.12.2019, рахунок №26 від 06.12.2019 та платіжне доручення №2020 від 06.12.2019, який засвідчує факт здійснення оплати послуг адвоката в розмірі 7000 грн. є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, який підтверджений документально.

З врахуванням виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Також, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. ( платіжне доручення №2057 від 18.12.2019 року), який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №13-19 від 20.09.2015, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд щодо земельної ділянки площею 3,0597 з кадастровим номером 0521081400:06:003:0048, розташованої на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Курланд ( код ЄДРПОУ 34657396) на користь Фермерського господарства Кравчука В.С. ( код ЄДРПОУ 30067263) 1 921 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору та 7 000 ( сім тисяч ) грн. витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя