Рішення

від 07.07.2020 по справі 183/251/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/251/20

Провадження № 2/183/1954/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Василівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Василівна про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батько ОСОБА_4 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 , що є відповідачем у справі, придбали житловий будинок та дві земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зазначене нерухоме майно було оформлено на дружину його батька, яка здійснила державну реєстрацію права власності на житловий будинок в КП "ДМБТІ" 08 серпня 2000 року та отримала державний акт на земельні ділянки, однак нотаріально зазначені правочини оформлені не були. У зв`язку з тим, що зазначене нерухоме майно було придбано під час шлюбу його батька із ОСОБА_2 , відповідно до ст. 22 КпШС УРСР, його батько мав право власності на 1/2 частину цього майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько ОСОБА_4 помер, після його смерті він та відповідач у справі є спадкоємцями першої черги спадкування за законом. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька та із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, нотаріусом йому видано свідоцтво про право на спадщину по 1/4 частині кожної спадкової земельної ділянки, однак у вчиненні нотаріальної дії в частині видачі йому свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину спадкового домоволодіння йому було відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку не був нотаріально посвідчений. Додав, що він з відповідачем фактично вступили у спадщину і в управління домоволодінням, здійснюють поточний його ремонт та сплачують комунальні послуги.

У зв`язку з чим, він вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19 березня 2020 року ОСОБА_2 звернулась на адресу суду із зустрічним позовом, який в подальшому уточнила та надала заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом. В обґрунтування остаточної редакції зустрічного позову посилалась на те, що 08 серпня 2000 року вона, спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на товарній біржі, набули у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . Також, 08 серпня 2000 року нею було укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,4398 га, з яких 0,250 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,1898 га - для ведення особистого підсобного господарства, які також були посвідчені на товарній біржі. Зазначене нерухоме майно було оформлено на її ім`я, однак придбане у період зареєстрованого шлюбу зі ОСОБА_4 , а тому є спільною сумісною власністю подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина, яку вона та позивач за первісним позовом ОСОБА_1 прийняли, інші спадкоємці відсутні, однак виявилось, що вони не можуть належним чином реалізувати свої спадкові права, оскільки спадковий будинок набуто на підставі договору купівлі-продажу, який нотаріально не посвідчений. Додала, що на момент укладання зазначених вище договорів вони з продавцем ОСОБА_3 через її представника ОСОБА_5 досягли всіх істотних його умов.

У зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду та просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 08 серпня 2000 року, укладений між нею та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 , зареєстрований на Товарній біржі "Українська" за № 113893 від 08 серпня 2000 року, зареєстрований в Новомосковському районному бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" у реєстрову книгу № 2 за № 403 та зареєстрований у Виконавчому комітеті Піщанської сільської ради 28 серпня 2000 року;

- визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 58,80 м 2 , житловою площею 27,3 м 2 , з господарськими будівлями та спорудами, як набутого нею у власність у період шлюбу зі ОСОБА_4 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року було залишено позовну заяву без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 23-23а). 27 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 усунув недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненням та надавши всі належним чином засвідчені копії письмових доказів (а.с. 25, 26-27, 28-44). Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання (а.с. 47). Ухвалою суду від 19 березня 2020 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 57-58). 19 березня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулась на адресу суду із зустрічним позовом (а.с. 77-79). Ухвалою суду від 23 березня 2020 року зустрічний позов було залишено без руху з наданням строку для усунення його недоліків (а.с. 81-83). 09 квітня 2020 року ОСОБА_2 усунула недоліки зустрічної позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненою редакцією та надавши належним чином засвідчені копії письмових доказів на підтвердження викладу всіх обставин, на які остання посилається в ньому (а.с. 86, 87-89, 90-91). Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року було прийнято до провадження зустрічний позов з його об`єднанням із первісним позовом. Цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів (а.с. 97-99). 27 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулась на адресу суду із заявою про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом (а.с. 112-115). Ухвалою суду від 25 травня 2020 року було закрито підготовче провадження і справі та її призначено до судового розгляду по суті (а.с. 212)/

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти задоволення зустрічного позову (а.с. 238).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 230).

У судове засідання ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 не з`явились, але останньою суду надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом просила задовольнити (а.с. 239).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавала, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за її відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. у судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 240).

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , його батьками записані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_9 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідченій копії (а.с. 28).

Судом установлено, що 25 грудня 1987 року ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_10 , про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області зроблено відповідний запис за № 45 та видано свідоцтво про укладення шлюбу. Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_10 змінено на " ОСОБА_11 " (а.с. 90).

08 серпня 2000 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_5 , договір купівлі-продажу нерухомості, згідно з яким придбала житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 4 379 м 2 , та належав продавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Новомосковською держнотконторою 31 січня 1990 року за р. № 156, зареєстрованого в Новомосковському БТІ за № 403-2 (а.с. 176-177). Відповідно до ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року "Про товарну біржу", угоду було зареєстровано на Товарній біржі "Українська" під реєстровим № 113893.

Того ж дня між ОСОБА_2 (покупцем) та ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_5 (продавцем), укладено договір купівлі-продажу нерухомості, згідно з яким покупець придбала земельну ділянку площею 4 379 м 2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належала продавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Піщанською сільською радою 05 лютого 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2644 (а.с. 174-175). Відповідно до ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року "Про товарну біржу", угоду було зареєстровано на Товарній біржі "Українська" під реєстровим № 113894.

Згідно з повідомленням Комунального підприємства "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" від 28 квітня 2020 року, наданого на запит суду, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи власником будинку АДРЕСА_1 , станом на 29 грудня 2012 року є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 08 серпня 2000 року на товарній біржі "Українська" за р. № 113893, зареєстрованого НРКП "Інвентаризатор" 08 серпня 2000 року за р.№ 403-2 (а.с. 131).

Відповідно до технічного паспорту, складеного 25 жовтня 2019 року, наданого суду у засвідченій ОСОБА_1 копії, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з: житлового будинку - А-1, загальною площею 58,8 м 2 , житлової площею 27,3 м 2 , прибудови - А 1 -1, тамбуру - а-1, літньої кухні - Б, сараю -- В, убиральні - Г, споруд № 1-7, 1945-1986 років побудови (а.с. 33-35).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ДП № 104700 від 15 лютого 2001 року, наданого суду у засвідченій ОСОБА_1 копії, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, укладеного на Українській товарній біржі № 113894 від 08 серпня 2000 року, належить земельна ділянка загальною площею 0,4398 га, з яких: 0,250 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,1898 га - для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Як свідчать укладені договори, між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору, така домовленість підтверджена письмовим доказом, відбулося повне виконання договору, ОСОБА_2 передала відповідачеві ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_5 , кошти за нерухоме майно, а ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, договори зареєстровані на товарній біржі, однак їх нотаріально не посвідчено. Станом на час розгляду справи покупець здійснює право користування та володіння будинком і земельною ділянкою, з доданих до справи документів порушення прав третіх осіб не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, та Кодексу про шлюб та сім`ю УРСРС, чинних на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про власність", чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено статтею 15 Закону України "Про товарну біржу" № 1956-ХІІ від 10 грудня 1991 року, згідно ч. 2 якої - угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Міністерство юстиції України за № 17-12-44 від 10 квітня 1998 року, роз`яснює, що угоди укладені на біржі не прирівняні до нотаріально посвідчених, а тільки підлягають подальшому нотаріальному посвідченню.

Положеннями ст. 47 ЦК УРСР передбачалось, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року, зі змінами № 15 від 15 травня 1998 року "Про судову практику по справам про визнання угод недійсними", з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Тобто, у період укладання спірних договорів купівлі-продажу існував пробіл у чинному законодавстві, тому що, згідно зі ст.ст. 242, 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу житлових квартир повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору.

Тим часом, у відповідності до ст.ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.

За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР), а у відповідності до ст. 153 ЦК УРСР договір вважався укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Як вбачається з положень укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторони за договором - уклали даний договір, здійснили купівлю-продаж належного продавцеві на праві власності нерухомого майна. Сторонами договору усі умови останнього виконані. Згідно з вищевказаним договором зазначена нерухомість обміняна. Доказів того, що сторони заперечували укладений договір, згідно з вимогами ст. 237 ЦК України, суду не надано, тому, суд вважає укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 - дійсним.

Оскільки сторони повністю виконали умови договорів купівлі-продажу нерухомості, угоди не визнавались недійсними, ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР і ст. 49 Закону України "Про власність" набула право власності на спірні об`єкти нерухомості і правомірно володіє ними. Передбачених законом підстав для не визнання дійсними неоспорених договорів в судовому порядку не має.

Статтею 392 діючого ЦК України передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Разом з тим, як зазначалось вище, спірне нерухоме майно було придбано у період зареєстрованого між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 шлюбу.

Згідно з ст.ст. 22, 28 КпШС УРСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_11 і кожному з них належало по 1/2 частці цього домоволодіння.

Судом установлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 травня 2019 року, наданим суду у засвідченій ОСОБА_1 копії, та копія якого міститься у матеріалах спадкової справи, відкритої після його смерті (а.с. 32, 190 зворот).

За життя, ОСОБА_4 заповіту не складав, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 70/2019, відкритої після його смерті та наданими на запит суду (а.с. 187-219).

Судом установлено, що 31 травня 2019 року ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги спадкування за законом, прийняв спадщину після смерті його батька - ОСОБА_4 , звернувшись до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. із відповідною заявою про прийняття спадщини та 26 листопада 2019 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 188, 200). Інший спадкоємець першої черги спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_2 прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України та 26 березня 2020 року звернулась на адресу нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 201 зворот).

26 листопада 2019 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. вчинено нотаріальну дію щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з 1/4 частини земельної ділянки площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500:03:005:0146, та з 1/4 частини земельної ділянки площею 0,1898 га, кадастровий номер 1223285500:03:005:0126, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтва про право на спадщину за законом на інші 1/4 частки цих земельних ділянок не видано, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом, копії яких містяться в матеріалах спадкової справи № 70/2019 (а.с. 214, 215 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. від 26 листопада 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового житлового будинку, у зв`язку з тим, що пред`явлений ним правовстановлюючий документ на спадкове майно - договір купівлі-продажу нерухомості, не посвідчений нотаріально, що не відповідає вимогам ЦК України (а.с. 217 зворот - 218).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. від 26 березня 2020 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового житлового будинку, у зв`язку з тим, що пред`явлений ним правовстановлюючий документ на спадкове майно - договір купівлі-продажу нерухомості, не посвідчений нотаріально, що не відповідає вимогам ЦК України (а.с. 219).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу нерухомості від 08 серпня 2000 року, який зареєстрований на товарній біржі "Українська" за р. № 113893, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , є дійсним, з урахуванням набуття зазначеного нерухомого майна під час зареєстрованого шлюбу та належність на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, за ОСОБА_2 належить визнати право власності на 1/2 частину цього нерухомого майна, разом з тим, власником іншої Ѕ частини цього майна був ОСОБА_4 , який помер, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині чи спадкоємців за заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності спадкового майна після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить визнати право власності по 1/4 частці за кожним спірного спадкового нерухомого майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна (місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26/1 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна (місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26/1 ) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, укладений 08 серпня 2000 року між ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , зареєстрований на Товарній біржі "Українська" за № 113893 від 08 серпня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку - А-1, загальною площею 58,8 м 2 , житлової площею 27,3 м 2 , прибудови - А 1 -1, тамбуру - а-1, літньої кухні - Б, сараю -- В, убиральні - Г, споруд № 1-7, 1945-1986 років побудови, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку - А-1, загальною площею 58,8 м 2 , житлової площею 27,3 м 2 , прибудови - А 1 -1, тамбуру - а-1, літньої кухні - Б, сараю -- В, убиральні - Г, споруд № 1-7, 1945-1986 років побудови.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку - А-1, загальною площею 58,8 м 2 , житлової площею 27,3 м 2 , прибудови - А 1 -1, тамбуру - а-1, літньої кухні - Б, сараю -- В, убиральні - Г, споруд № 1-7, 1945-1986 років побудови, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду складено і підписано 07 липня 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна