Рішення

від 23.07.2020 по справі 234/6971/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/6971/20

Провадження № 2/234/2320/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Малушка С.В.

справа №234/6971/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лозовий Ігор Олександрович, до Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що з 09.09.1991 року по 19.02.2019 року вона працювала в ПрАТ СКМЗ . Останньою посадою позивача на зазначеному підприємстві була посада завідувача господарства. Наказом №31 від 19.02.2020 року ОСОБА_1 була звільнена з підприємства у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пю1 ст.40 КЗпП України. При звільненні позивачці була видана трудова книжка, але не був проведений повний розрахунок при звільненні. На день звільнення їй не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року у сумі 14970,21 грн. На неодноразові звернення, керівництво підприємства відмовлялося виплатити заборгованість , посилаючись на відсутність коштів. В результаті протиправних дій відповідача позивачка зазнала душевних страждань, оскільки невиплата заробітної плати суттєвим чином вплинула на ритм її життя, вона була позбавлена засобів існування, що призвело до стресу. Через відсутність коштів вона була змушена позичати кошти у знайомих. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 14970,21 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку або по день ухвалення рішення суду по цій справі, в залежності від того, яка із цих подій настане раніше, витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

30.04.2020 року по справі відкрите спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

Відповідач - ПрАТ Старокраматорський машинобудівний завод не скористалося своїм правом на надання відзиву.

У судове засідання представник позивачки адвокат Лозовий І.О. не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у їх відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПрАт СКМЗ у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 з 09.09.1991 року працювала у ПрАТ СКМЗ на різних посадах, з 07.09.2015 року - на посаді завідуючою господарством. 19.02.2020 року звільнена на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, що підтверджується копією трудової книжки.

Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідач 19.02.2020 виконав обов`язок щодо видачі позивачці належно оформленої трудової книжки, але не провів із нею розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до довідки, виданої ПрАТ СКМЗ про заборгованість по заробітній платі №148 станом на 11.03.2020 року заборгованість по заробітній платі (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) перед позивачкою становила 14970,21 грн., у тому числі за грудень 2019 року - 1223,19 грн., за січень 2020 року - 1144,38 грн., за лютий 2020 року - 12602,64 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ СКМЗ має перед позивачем ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року, січень - лютий 2020 року у загальній сумі 14970,21 грн, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 14970,21 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, суд зазначає наступне.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 -1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.

Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду

до виправних робіт без позбавлення волі.

Виходячи з наданої відповідачем довідки № 242 про заборгованість по заробітній платі позивачу, його середньоденна заробітна плата складає 198,72 грн. без утримання податків і зборів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: з 20.02.2020 року по 23.07.2020 року, в сумі 20865,60 грн. без утримання податків та зборів (198,72 грн. х 105 дн. (робочі дні починаючи з 20.02.2020 року по 23.07.2020 року).

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього вона зазнала душевних страждань, так як не виплата їй заробітної плати суттєвим чином вплинула на її життя, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя .

Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення і її наслідків для позивача, тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових принципів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ СКМЗ на користь позивача слід стягнути 2 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)

Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, то судовий збір підлягає стягнення на користь держави з ПрАТ СКМЗ у сумі 840,80 грн. за позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, який був сплачений останньою за позовні вимоги немайнового характеру, в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265, 280, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лозовий Ігор Олександрович, до Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14970,21 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят грн.21 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20 865,60 грн. (двадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.), з утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. (дві тисячі грн.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство Старокраматорський машинобудівний завод , ЄДРПОУ 05763642, юридична адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Конрада Гампера, 2.

Повний текст рішення суду складений 23.07.2020 року.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко