2/311/218/2020
15.06.2020
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2020 року місто Василівка
Василівський районний суд Запорізької області в складі:
Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.
при секретарі Осінцевій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області (адреса місцезнаходження: вул.Каховська буд.26 с.Балки Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 04351819), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: Державна нотаріальна контора Василівського району Запорізької області (адреса місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області, код ЄДРПОУ - 02884078) про визнання права власності на житло за набувальною власністю, -
В С Т А Н О В И В :
19 листопада 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: Державна нотаріальна контора Василівського району Запорізької області , про визнання права власності на житло за набувальною власністю.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 25 жовтня 1991 року ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .20 серпня 2001 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Жук Л.М., зареєстрований в реєстрі №3026, в якому належну їй земельну ділянку та розташований на ній жилий будинок АДРЕСА_2 заповідала в рівних долях ОСОБА_1 і ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла та після її смерті відкрилась спадщина. У встановлений законом строк ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 не звернулись та спадщину не отримали. Спадкоємців першої черги померлої ОСОБА_4 немає. Позивач ОСОБА_1 вважає, що на теперішній час є всі підстави для визнання за нею права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була рідною тіткою покійного батька позивачки ОСОБА_1 , в її житловому будинку АДРЕСА_2 постійно мешкає і добросовісно володіє цим будинком тільки позивачка ОСОБА_1 , вона продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном (понад 10 років), а тому набула право власності на це майно (набувальна давність). 21.04.2015 року інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 також помер. Спадкоємцем першої черги померлого ОСОБА_5 є тільки його мати ОСОБА_2 . Тому позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності за набувальною власністю на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 108,4 м 2 , в т.ч. А - житловий будинок, Б - гараж, В - сарай, Г - погріб, Д - вбиральня, № 1 - огорожа, № 2 - водогін, № 3 - вигрібна яма, № 4 - колодязь.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27.11.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.72).
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14.02.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 в особі адвоката Першина В.М. та залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с.85).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Першин В.М. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву представником позивача ОСОБА_6 з проханням розглядати справу за його відсутністю та без участі позивача. Заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.96,137).
Представник відповідача Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути цивільну справу у відсутність їх представника, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують (а.с.56,82,107). Відзив, заперечення проти позовної заяви не подано.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте до суду надала заяву, в якій просить розглянути цивільну справу у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі (а.с.67).
В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, за останнім відомим місцем проживання (перебування) відповідачки, що підтверджується поштовими конвертами, що повернулися на адресу суду з відміткою адресат відсутній (а.с.94,105,116), а також повідомленнями Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області щодо невручення судової повістки адресату ОСОБА_3 у зв`язку з введенням карантину на всій території України з 12.03.2020 року (а.с.122,), також належне сповіщення відповідачки здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідачки до суду (а.с.99,110,127 зворот), відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки до суду відповідачкою на адресу суду не подано, відзив, заперечення на позов не надано.
Представник третьої особи яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: Державна нотаріальна контора Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надано заяву, в якій просять розглянути справу у відсутність їх представника, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, самостійних вимог щодо предмета спору не заявляють (а.с.54,79,95,106,118,132).
Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 23.02.2004 року, за актовим записом №18 (а.с.12,30).
При житті, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений 20.08.2001 року приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Жук Л.М. та зареєстрований в реєстрі № 3026, відповідно до якого ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй земельну ділянку та розташований на ній жилий будинок АДРЕСА_2 - заповіла в рівних долях ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.11)
Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним , про що свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори), сформованої Василівською державною нотаріальною конторою від 330.11.2019 року за довідкою № 58542539.
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.10.1991 року, виданого виконавчим комітетом Василівської районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Василівської районної ради народних депутатів за №196 від 17.10.1990 року, жилий будинок АДРЕСА_2 в цілому належить ОСОБА_4 . Право власності на вищевказаний житловий будинок зареєстроване Мелітопольським бюро технічної інвентаризації за
ОСОБА_4 в реєстровій книзі №12 від 25.10.1991 року, за реєстровим №390 (а.с.7,28-29), що також підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого Мелітопольським бюро технічної інвентаризації станом на 18.09.1991 року (а.с.8-10).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого РКП Василівське бюро технічної інвентаризації станом на 07 грудня 2015 року (а.с.31-35) та Звіту про незалежну оцінку майна: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , складеного ФОП ОСОБА_7 , станом на 08.11.2019 року вартість вищевказаного об`єкту нерухомого майна становить - 83427,00 грн. (а.с.17-24).
Як вбачається з Акту про фактичне місце проживання в с.Балки Василівського району Запорізької області від 25.10.2019 року, складеного комісією у складі: депутата Балківської сільської ради Михайленко В.В., підпис якого засвідчено секретарем Баліквської сільської ради Василівського району Запорізької області Щербань І.І., в присутності мешканців села: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , який складено про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації з 2004 року по теперішній час та користуються будинком (а.с.14).
Вказаний документ суд не приймає як доказ, оскільки у вказаному Акті, складеному 25.10.2019 року зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживають без реєстрації з 2004 року по теперішній час та користуються будинком, крім інших, також і ОСОБА_5 , що не відповідає дійсності, оскільки на час складання даного акту останній вже є померлою особою (а.с.13,14,137).
Згідно Довідки про фактичне місце проживання (не проживання) за №1536 від 25.10.2019 року, виданої виконкомом Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_4 , проте фактично мешкає за адерсою: АДРЕСА_2 без реєстрації з 2004 року та користується будинком (а.с.15).
Відповідно до Довідки за №324 від 14.11.2019 року, виданої Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області, вбачається, що земельна ділянка 0,1500 га була в користуванні померлої ОСОБА_4 , що мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований на земельній ділянці розміром 0,1500 га від 10.07.1989 року. З моменту смерті ОСОБА_4 земельна ділянка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Земельна ділянка розташована на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області (а.с.16).
Відповідно до Довідки за №1178 від 05.12.2019 року, виданої Балківської сільською радою Василівського району Запорізької області, повідомлено,що згідно погосподарської книги №20 на 2001-2005 роки, на момент смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 на день смерті ніхто не зареєстрований. На момент смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно погосподарської книги АДРЕСА_5 20 на 2011-2015 роки за вказаною адресою також нікого зареєстровано не було (а.с.65).
Як вбачається з відповіді на запит суду, наданої Районним комунальним підприємство Василівським бюро технічної інвентаризації Василівської районної ради Запорізької області за №960 від 06.12.2019 року, повідомлено, що згідно інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 25.10.1991 року Василівської районної ради (а.с.55).
Згідно відповіді Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області за №454/01-16 від 05.12.2019 року, повідомлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , Дніпрорудненською (Василівською) державною нотаріальною конторою Запорізької області спадкова справа не заводилась, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.62), що також підтверджується Інформаційною довідкою №58542544 від 30.11.2019 року, сформованої Василівською державною нотаріальною конторою (а.с.63).
ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 23.04.2015 року, за актовим записом №99 (а.с.13).
Згідно матеріалів спадкової справи № 68/2016, заведеної Василівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 вбачається, що до Василівської державної нотаріальної контори із претензією кредитора звернулося 07.05.2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.58 зворот).
Відповідно до інформаційної довідки №58542576 від 30.11.2019 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою, 30.11.2019 року заведена спадкова справа № 68/2016 року після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та яка на теперішній час є чинною (а.с.60).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/договори) за №58542568, виданої 30.11.2019 року Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, - заповіти відсутні (а.с.61).
Згідно положень ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України у п.9 та п.13 постанови №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, повязаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, разом з яким вступила в дію норма, передбачена статтею 344 ЦК України про набувальну давність.
Стаття 344 ЦК України запровадила до цивільного законодавства новий інститут - набуття права власності за давністю володіння. ЦК УРСР 1963 року не містив поняття набувальна давність , воно набуло юридичного значення в день набрання чинності новим ЦК України. Проте, в п.8 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України зазначається, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність діють і тоді, коли володіння майном почалося за 3 роки до набрання чинності цим документом, тобто не раніше 01 січня 2001 року.
З наведеного вище вбачається, що позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно можуть бути пред`явлені в судовому порядку, починаючи з 01 січня 2001 року. Граничний час, з якого потрібно починати відлік набувальної давності на чуже майно - 01 січня 2001 року. При цьому, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 01 січня 2001 року.
Згідно ч.1, ч.4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для рухомого майна складає п`ять років.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.
Як зазначено в Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом .
Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі , так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
При вирішенні спорів, пов`язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати те, що: 1) право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; 2) задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦКможливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності володіння; 3) за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 - можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач (ч.1 ст.60 ЦПК України), є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Для набуття права власності на майно за набувальною давністю, згідно з правилами ст.344 ЦК України, по перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто, особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим, факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права. По друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто, очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідних заходів для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги. І по-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.
Разом з тим, відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню , якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.
Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт набуття нею права власності за набувальною давністю, оскільки вона відкрито, добросовісно та безперервно користується нерухомим майном житловим будинком АДРЕСА_2 , на протязі тривалого періоду часу (понад десять років), з 2004 року та по теперішній час, факт знаходження вказаного будинку в її користуванні ОСОБА_1 не приховувала, з 2004 року по теперішній час користування цим житловим будинком є безперервним та протягом всього строку набувальної давності не переривалось, крім того, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги відповідачами визнаються у повному обсязі, а тому, відповідно до вимог ст.82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 , відповідно до ст.ст.15,16,344 ЦК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,82,89,316-319,325,328,344 ЦК України, ст.ст.9,12,13,81,200,206, ст.ст.259, 263-265,268 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: Державна нотаріальна контора Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на житло за набувальною власністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 25 червня 2020 року.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО
Суд | Василівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90702877 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Василівський районний суд Запорізької області
Сидоренко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні