Рішення

від 30.07.2020 по справі 120/248/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 липня 2020 р. Справа № 120/248/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника відповідача: Дубаневича О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Національного агентства з питань запобігання корупції

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання внесеного прокуратурою Вінницької області подання Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області проведено службове розслідування, за результатами якого до нього за вчинення дисциплінарного проступку, що полягав у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Після надходження з Управління патрульної поліції у Вінницькій області інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та копії наказу про застосування дисциплінарного стягнення до позивача Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, відомості щодо ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що відповідач безпідставно вніс щодо нього інформацію до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, оскільки він не вчиняв ані корупційного правопорушення, ані правопорушення, пов`язаного з корупцією, а тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 28.01.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 11.02.2020 вирішено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 03.03.2020.

Ухвалою від 25.02.2020 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні 03.03.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 03.03.2020 відкладено судовий розгляд справи до 18.03.2020 у зв`язку з виникненням технічних проблем, які унеможливили участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засіданні 03.03.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 17.04.2020.

Ухвалою від 17.04.2020 відкладено судовий розгляд справи до 14.05.2020 за клопотанням представника відповідача та у зв`язку з карантином, запровадженим на усій території України.

Ухвалою від 07.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні 14.05.2020 в режимі відеоконференції.

Судове засідання 14.05.2020 відкладено до 10.06.2020 у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення позивача та з метою його виклику в наступне судове засідання.

Ухвалою від 19.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні 10.06.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 10.06.2020 відкладено судовий розгляд справи до 24.06.2020 у зв`язку з виникненням технічних проблем, які унеможливили участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 24.06.2020 відкладено судовий розгляд справи до 15.07.2020, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою від 30.06.2020 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні 15.07.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2020.

Ухвалою від 21.07.2020 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні 30.07.2020 в режимі відеоконференції.

Позивач в судове засідання 30.07.2020 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, жодних повідомлень про поважність причин неявки чи/або заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завірених в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Підставою для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, є наказ Управління патрульної поліції у Вінницькій області №18 від 31.07.2019, відповідно до якого за порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Відтак, на думку відповідача, ним обґрунтовано внесено відомості про позивача до реєстру.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 16.06.2019 Прокуратурою Вінницької області внесено до Управління патрульної поліції у Вінницькій області подання в порядку частини 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" щодо проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню працівниками Управління порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції".

На виконання внесеного Прокуратурою Вінницької області подання Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області проведеного службове розслідування, за наслідками якого 30.07.2019 складено висновок службового розслідування. Зі змісту вказаного висновку слідує, що за наслідками службового розслідування рекомендовано керівництву управління застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1 за вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразився у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік, що свідчить про порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

На підставі результатів службового розслідування начальником Управління патрульної поліції у Вінницькій області видано наказ №18 від 31.07.2019, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік.

20.08.2019 Управління патрульної поліції у Вінницькій області надіслало до Національного агентства з питань запобігання корупції інформаційну картку до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та копію наказу про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Управління патрульної поліції у Вінницькій області за невиконання ними вимог Закону України "Про запобігання корупції".

В свою чергу, Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із такими діями Національного агентства з питань запобігання корупції, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України "Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.

За частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи, наказом начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області видано наказ №18 від 31.07.2019, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік, що призвело до порушення п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції".

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII).

У відповідності до підпункту "з" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII позивач відноситься до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Частиною першою статті 59 Закону № 1700-VII обумовлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення визначено Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166 (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 4 розділу І вказаного Положення держателем та адміністратором Реєстру є Національне агентство.

Внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункти 1, 2 розділу ІІ Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення до Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності останнього); 2) число, місяць, рік народження; 3) місце народження; 4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий); 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); 6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України); 7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; 8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності; 9) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; 10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог; 13) підстава та дата зняття, погашення судимості; 14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 16) вид дисциплінарного стягнення; 17) підстава та дата скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Зі змісту наведених приписів Положення слідує, що до Реєстру може вноситися інформація виключно про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Внесення відомостей у вказаний реєстр є обов`язком відповідача.

В даному ж випадку, підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, була засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункти 1, 2 розділу ІІ Положення), тобто наказу №18 від 31.07.2019 начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не наділений повноваженнями давати оцінку даному наказу, а виконує по суті лише технічну роботу, щодо внесення відомостей у реєстр на підставі даного наказу.

Суд також наголошує, що виключення відомостей із реєстру можливе лише у разі скасування наказу на підставі якого дані відомості у реєстр були внесені.

Разом із тим, на даний час наказ №18 від 31.07.2019 начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області, в частині, що стосується позивача, є чинним та не є предметом оскарження в межах даної справи.

З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір їй не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, код ЄДРПОУ 30808349).

Повний текст рішення складено 31.07.2020.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна