Ухвала

від 30.07.2020 по справі 160/8693/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 липня 2020 року Справа № 160/8693/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова Вікторія Станіславівна, перевіривши матеріали позовної заяви Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до Громадського формування з охорони порядку Міжрегіональне Дніпровське козацьке військо , третя особа-1: Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, третя особа-2: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску , -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до Громадського формування з охорони порядку Міжрегіональне Дніпровське козацьке військо , третя особа-1: Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, третя особа-2: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- припинити діяльність Громадського формування з охорони порядку Міжрегіональне Дніпровське козацьке військо (код ЄДРПОУ 38676302, зареєстроване за адресою: пров. Чернівецький, буд. 6, м.Дніпро, 49005), шляхом примусового розпуску, а саме ліквідувати (припинити) юридичну особу Громадське формування з охорони порядку Міжрегіональне Дніпровське козацьке військо (код ЄДРПОУ 38676302, зареєстроване за адресою: пров. Чернівецький, буд. 6, м.Дніпро, 49005).

Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною четвертою статті 55 КАС України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, КАС України розмежовує такі юридичні категорії як представництво та самопредставництво .

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV Перехідні положення Основного Закону України доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Таким чином, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною першою статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені міського голови Філатова Б. А., який уповноважений підписувати документи Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, підписано Піддубним Е. С., про що надано розпорядження міського голови Філатов Б.А. про відрядження останнього та покладення виконання обов`язків міського голови на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Підлубного Е.С.

Проте, відомості про особу, яка підписала дану позовну заяву у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відсутні.

Враховуючи те, що до позовної заяви не додано жодного документу, який підтверджує у встановлений законом спосіб повноваження Підлубного Е.С. на самопредставництво органу місцевого самоврядування у суді, суд дійшов висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані відомості не є достатніми для відкриття провадження у справі, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві разом із доданими до неї документами.

Такі висновки суду жодним чином не порушують права особи, яка звернулася до суду, не перешкоджанням у доступі до правосуддя, а направлене на належне дотримання встановлених законом порядку та процедури звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до Громадського формування з охорони порядку Міжрегіональне Дніпровське козацьке військо , третя особа-1: Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, третя особа-2: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску,- повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова