Рішення

від 27.07.2020 по справі 340/1676/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1676/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кропивницький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Агрофірма Добробут" звернулось до суду із позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 1011-3/5/26 про накладення штрафу на ТОВ "Агрофірма Добробут" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63060,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що спірною постановою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яке полягає у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Однак, на думку позивача, оскаржувана постанова є незаконними виходячи з порушення відповідачем процедури притягнення до відповідальності та відсутністю факту недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва уповноваженою особою позивача.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки при перевірці звернення ОСОБА_1 на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2, по прибутті на місце разом з представником Соколівської сільради та провідним інспектором Управління ДСНС посадова особа Управління не була допущена посадовою особою позивача ( ОСОБА_2 ) на об`єкт будівництва, що, виходячи з приписів ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , с порушенням, за яке п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено відповідальність у вигляді штрафу. Також, представник позивача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскаржуваної постанови, оскільки відповідачем вживалися заходи по направленю постанови позивачу та остання не отримана позивачем з незалежних від відповідача причин. При цьому представник відповідача посилається на практику Верховного Суду (постанова у справі №916/3188/16 від 23.04.2018) ( а.с.45-46).

Ухвалою суду від 27.05.2020 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та зобов`язано відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду належним чином завірені копії доказів на підставі яких прийнято Постанову № 1011-3/5/26 від 11.03.2020 (а.с.36-37).

Ухвалою суду від 27.05.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 61710233 на підставі постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 1011-3/5/26 від 11.03.2020 - до набрання рішенням суду законної сили у адміністративній справі №340/1676/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" (вул. Автолюбителів, буд. 5, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27641, адреса для листування: вул. Т. Карпи, 37/19, кв. 5, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 30462236) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кропивницький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 34977753) про визнання протиправною та скасування постанови (а.с.38).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На адресу відповідача 05.02.2020 надійшло звернення ОСОБА_1 від 29.01.2020 щодо проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.49-50).

На підставі наказу від 13.02.2020 № 377 та направлення на проведеним позапланової перевірки № 53 від 25.02.2020 (а.с.51-52) головним інспектором будівельного нагляду Семібратовим С.О. здійснено виїзд на об`єкт будівництва за вказаною вище адресою.

В подальшому, посадовою особою відповідача, складено акт № 35/2020 від 26.02.2020 про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва уповноваженою посадовою особою позивача ОСОБА_3 (а.с.53).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, крім акта також було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 5/2020 від 26.02.2020 та видано припис № 11/2020 про усунення допущеного правопорушення.

Однак, представником відповідача не виконано вимоги ухвали суду від 27.05.2020 щодо надання доказів та в порушення ч.2 ст. 72 КАС України не надано до суду копій зазначених вище протоколу та припису.

Судом встановлено, що акт, протокол та припис були надіслані 27.02.2020 на адресу позивача, зазначену в ЄДРПОУ та офіційному сайті ТОВ Агрофірма Добробут , засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком №2502204646425, які 16.04.2020 повернулися на адресу відповідача у зв`язку з неотриманням їх позивачем (а.с.55-57).

У зв`язку з відсутністю інформації про отримання направлених матеріалів (акт, протокол, припис), які містили інформацію про час та місце розгляду справи (11.03.2020 об 10:30 год.), головним інспектором будівельного нагляду на електронну адресу товариства (зазначену на сайті позивача) повторно разом з листом № 1011-І.18/538 від 10.03.2020 надіслано акт, протокол та припис в якому повідомлялось про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності -11.03.2020 об 10:30 год. (а.с.58-59).

За результатом розгляду матеріалів, уповноваженою посадовою особою 11.03.2020 винесена постанова № 1011-3/5/26, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення. передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Постанову 11.03.2020 засобами поштового зв`язку направлено на поштову адресу товариства, яка, у зв`язку з неотриманням її позивачем, була повернута на адресу відповідача 16.04.2020 (а.с.60-61).

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок №244) (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно пункту 8 частини 1 статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено те, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За приписами п.1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, частиною 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно приписів частини 3-4 статті 7 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Не заперечуючи, що норми частини 5 статті 7 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не віднесені пунктом 1 Порядку № 553 до переліку норм, яких зобов`язаний дотримуватися орган державного архітектурно-будівельного контролю, суд зауважує, що за приписами пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно п.14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в тому числі: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.19 Порядку №553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку № 553).

Відповідно до п.21 Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З аналізу вказаних положень чинного законодавства слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.94 №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Щодо обставин недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва.

Згідно акту № 35/2020 від 26.02.2020 посадову особу відповідача не допущено на об`єкт будівництва уповноваженою посадовою особою позивача ОСОБА_3 (а.с.53).

Відповідно наданих представником позивача доказів ОСОБА_3 працює на ТОВ "Агрофірма Добробут" на посаді менеджер (управитель) із збуту, до обов`язків якого не відноситься представництво інтересів підприємства у взаємовідносинах з контролюючими органами при проведенні перевірок ( а.с.16.22).

Згідно обґрунтування позовної заяви ОСОБА_3 дійсно 26.20.2020 спілкувався із представником ДАБІ, який прибув за адресом розташування Товариства, та повідомив його, що він не уповноважений допустити його до перевірки, так як таке повноваження мас лише директор, якого зараз не має на місці.

Директором ТОВ "Агрофірма Добробут" є ОСОБА_4 до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Зборів ( п.6.3 Статуту) ( а.с.15, 11-14).

Позивач не був обізнаний про проведення позапланової перевірки, а тому не міг забезпечити присутність 26.02.2020 уповноваженої особи під час проведення позапланової перевірки.

Менеджер (управитель) із збуту ТОВ "Агрофірма Добробут" ОСОБА_3 , в розумінні положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.9 Порядку №553, не є суб`єктом містобудування або їх представником, які будують або збудували об`єкт будівництва в присутності яких здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а тому в нього відсутні повноваження щодо не допуску посадових осіб відповідача до об`єкт будівництва.

Отже, суд дійшов висновку, що відсутність на місці проведення перевірки уповноваженої особи позивача унеможливлює як сам факт вчинення нею перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Таким чином, обставини недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва ТОВ "Агрофірма Добробут" або його представником, які будують або збудували об`єкт будівництва не підтверджено в судовому засіданні, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо посилання представника позивача на порушення відповідачем процедури притягнення до відповідальності.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, передбачено, що цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Абзацом 4 п. 3 Порядку № 244 передбачено, що належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Відповідно до абз. 6 п. 3 Порядку № 244 надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Судом встановлено, що акт, протокол та припис були надіслані 27.02.2020 на адресу позивача, зазначену в ЄДРПОУ та офіційному сайті ТОВ Агрофірма Добробут , засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком №2502204646425, які 16.04.2020 повернулися на адресу відповідача у зв`язку з неотриманням їх позивачем (а.с.55-57).

Отже, в діях відповідача відсутні ознаки порушень вимог Порядку № 244 при накладені штрафу.

Також, суд не приймає посилання представника позивача на порушення відповідачем положень ст. 268 КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без присутності особи, оскільки штраф накладено на позивача відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244 , а тому норми КУпАП не застосовуються до спірних правовідносини.

Щодо посилання представника відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що представником відповідача не надано доказів отримання позивачем оскаржуваної постанови.

Натомість, судом встановлено, що направлена засобами поштового зв`язку на поштову адресу товариства постанова від 11.03.2020 повернута на адресу відповідача у зв`язку з неотриманням її позивачем 16.04.2020 (а.с.60-61).

Ухвалою суду від 27.05.2020 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду - задоволено; поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" строк звернення до суду в зв`язку з тим, що представник позивача про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 18.05.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Також, суд не приймає посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 916/3188/16 від 23.04.2018 оскільки встановлені в ході розгляду цієї справи обставини стосуються питань поважності причин пропуску строку на оскарження судового рішення в зв`язку з неотриманням процесуальних судових рішень, направлених сторонам згідно вимог процесуального кодексу, тобто спірні правовідносини в цих двох справах є відмінні.

Отже, твердження представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк на оскарження винесеної постанови, а підстави, які наведені позивачем, з метою його поновлення, не являються поважними, не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Суд, з огляду на встановлені обставини, прийшов до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушень в діях позивача у виді недопуску посадових осіб управління на об`єкт будівництва, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 102 грн. (а.с.31), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" (вул. Автолюбителів, буд. 5, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27641, адреса для листування: вул. Т. Карпи, 37/19, кв. 5, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 30462236) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ 37708956), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кропивницький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 34977753) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 1011-3/5/26 від 11.03.2020 про накладення штрафу на ТОВ "Агрофірма Добробут" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63060,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ 37708956).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун