Рішення
від 31.07.2020 по справі 420/4677/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4677/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Степове (місцезнаходження 67571, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Степове, вул. Одеська 55, ЄДРПОУ 26507937) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка 12, код ЄДРПОУ 38017120) про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Степове до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, зокрема, зазначено, що службовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області з 13 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року проводилася перевірка господарської діяльності ТОВ Степове на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами перевірки ТОВ Степове отримало 02.12.2019р. поштовим відправленням Акт щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №99/10 без дати та Припис №98 від 26.11.2019р. В адміністративному позові позивач зазначає про порушення відповідачем процедури проведення перевірки та, зокрема, не вручення позивачеві акту перевірки в день завершення останньої, окремо позивачем зазначено, що відповідачем не обґрунтовано того, чому позивач відноситься до суб`єктів господарювання високого ступеня ризику, відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Крім того позивачем наведено заперечення щодо кожного пункту припису №98 від 26.11.2019р., в зв`язку з чим позивач просить його скасувати.

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

01.07.2020р. за вх.№ ЕП/9903/20 від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначає, що заперечує проти задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Степове , вважає припис Державної екологічної інспекції в Одеській області №98 від 26.12.2019 року обґрунтованим, законним та таким, що прийнятим у відповідності до вимог природоохоронного законодавства. Відповідач вказує, що в ході проведення планового заходу Інспекцією встановлено факт провадження господарської діяльності з грубим порушення вимог природоохоронного законодавства. За результатом проведення планової перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Одеської області відповідачу було видано припис для усунення виявлених під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства. У відзиві відповідач наводить доводи, що на його думку спростовують твердження позивача, у зв`язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

06.07.2020р. за вх. № ЕП/10165/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позову з посиланням на протиправність дій відповідача.

15.07.2020р. за вх. № 27496/20 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач посилається на обґрунтованість прийнятого припису.

21.07.2020р. за вх. № 28314/20 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.07.2020р. за вх. № ЕП/11295/20 від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання про долучення доказів, з посиланням на те, що відповідачем пропущено строк встановлений ухвалою суду на подання заяв та клопотань.

Суд зазначає, що встановлені в ухвалі строки продовжуються згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-ІХ на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Степове здійснює такі види діяльності за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових І кісточкових фруктів; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність.

30.11.2018р. наказом Державної екологічної інспекції України №262 затверджено План здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної екологічної інспекції України на 2019 рік.

28.02.2019р. Наказом Державної екологічної служби в Одеській області №621, на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, призначено проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ СТЕПОВЕ за адресою: 67571, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Степове, вул. Одеська 55, ЄДРПОУ 26507937.

24.09.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено ТОВ СТЕПОВЕ повідомлення №2815/10 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

28.10.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області, на підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної екологічної інспекції України на 2018 рік та наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 28.10.2019р. №621, видано державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Одеської області направлення №393пр на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ СТЕПОВЕ у термін з 13.11.2019р. по 26.11.2019р.

В період з 13.11.2019р. по 26.11.2019р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Степове , за результатом проведення якої складено акт №99/10.

Приписом Державної екологічної служби в Одеській області від 26.11.2019р. №98, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зобов`язано ТОВ Степове :

1. надати Інспекції завірені копії наступної документації:

- документи на право користування земельними ділянками під господарчими дворами;

- повний перелік основних засобів виробництва Підприємства (будівлі, споруди, обладнання, техніка, обладнання АЗС, свердловини на воду, водонасосне обладнання, зерноочисне обладнання БЦС-24 у складі ЦОЛ-3 з визначенням дат придбання (оренди), введення в експлуатацію;

- паспорти свердловин на воду;

- технічні паспорти обладнання АЗС, БЦС-24, ЦОЛ-3;

2. у місці розташування АЗС, заправлення транспорту та техніки спорудити тверде покриття та локальні очисні споруди з жиро вловлювачами;

3. скласти проект реконструкції АЗС з урахуванням спорудження твердого покриття, локальних очисних споруд з жиро вловлювачами з розділом впливу на навколишнє природне середовище. Скласти звіт з оцінки впливу на довкілля від планової діяльності Підприємством при реконструкції та використанні обладнання АЗС;

4. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Провадження господарської діяльності, яке супроводжується викидами забруднюючих речовин здійснювати лише при наявності відповідного дозволу.

5. розробити вимоги, які передбачаються стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря та визначаються дозволами на викиди забруднюючих речовин;

6. здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря відповідно до умов дозволу на викиди ЗР в атмосферу;

7. розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

8. здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської діяльності в частині контролю за ефективністю роботи газоочисної установки ЦОЛ інструментально - лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин;

9. організувати належне обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу, розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, завести журнал обліку робочого часу установок очистки газу та призначити відповідальних осіб за вище вказане;

10. провести технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу:

- інженерно - технічного персоналу з періодичністю не менше одного разу на три роки,

- обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, з періодичністю не менше одного разу на рік;

11. розробити і затвердити інструкцію з експлуатації установки очистки газу ЦОЛ-3 відповідно до умов її роботи;

12. розробити паспорт на установку очистки газу ЦОЛ-3;

13. здійснити огляд технічного стану установки очистки газу на джерелі викиду (утворення) ЦОЛ-3 та, за результатом огляду, скласти відповідний акт перевірки;

14. здійснити виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської діяльності в частині контролю за ефективністю роботи газоочисної установки ЦОЛ-3 інструментально-лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин;

15. встановити засоби вимірювання техніки (водомірні прилади) та здійснити облік забору та використання води із свердловин на воду з внесенням показників у Журнал обліку збору води;

16. спорудити огорожі зон санітарної охорони свердловин, як джерел питного та господарсько-побутового водопостачання;

17. скласти звіти про водокористування за встановленою формою 2- ТП (водогосп), по показникам інструментального обліку забору води;

18. визначити потребу у використанні свердловин на воду, які довгий час не використовуються та здійснити ліквідаційний тампонаж не придатних для експлуатації та не потрібних свердловин;

19. отримати державну реєстрацію прав на земельні ділянки, які використовує Підприємство під господарськими дворами;

20. На основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявити і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, складати документацію первинного обліку утворення відходів форми 1-ВТ;

21. здійснювати та подавати статистичну звітність за формою 1- відходи;

22. виділити місця та встановити ємності з написами для роздільного збирання та тимчасового зберігання до передачі відходів;

23. щокварталу до 10 числа наступного місяця подавати до Держено інспекції звіти про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за встановленою формою відповідно до встановленої форми;

24. не допускати змішування різних видів відходів для утилізації яких в Україні наявні технології переробки та утилізації;

25. здійснити страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області 26.11.2019р. складено Протоколи №№000992, 000993 про адміністративне порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (директора ТОВ СТЕПОВЕ )

27.11.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено Акт відмови від підписання матеріалів перевірки №99/10-98-000993.

Листом Державної екологічної інспекції в Одеській області №3532/10 від 28.11.2020р. направлено ТОВ СТЕПОВЕ наступні документи:

- Акт, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 26.11.2019р. №99/10;

- Припис №98 від 26.11.2019р.;

- Протокол про адміністративне правопорушення №000993 від 26.11.2019р.;

- Акт №99/10-98-000993 відмови від підписання матеріалів перевірки від 27.11.2019р.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством: законами України: Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V); Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII); Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 року № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII); Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII); Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення № 275).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом а ч. 1 ст. 202 Закону № 1264-XII визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, до компетенції вказаного органу, крім іншого, належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Держекоінспекція України відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19 квітня 2017 року, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Держекоінспекція здійснює на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 5 квітня 2007 року (далі по тексту - Закон України № 877).

Згідно з ст.5 Закону України № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 11.08.2017 року (далі по тексту Положення) інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Згідно п. 3 Розділу ІІ Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Згідно ч.6 ст.7 Закону України № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Державною екологічною інспекцією в Одеській області (далі - Держекоінспекція) на підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 №262, та відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017року №652, у період з 13.11.2019 по 26.11.2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ СТЕПОВЕ .

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Державна екологічна інспекція в Одеській області зазначає, що 26.11.2019 року керівник і уповноважена особа ТОВ Степова відмовилися підписувати акт перевірки та отримувати свій примірник, а тому державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області складено акт про відмову від підписання матеріалів справи. Акт перевірки відповідачем надіслано засобами поштового зв`язку для ознайомлення. Позивач заперечення до акту перевірки не надав.

В матеріалах справи наявна скарга представника ТОВ Степове щодо ненадання йому Акту перевірки від 26.11.2019р., проте суд не приймає даний доказ до уваги, оскільки відсутні належні документальні підтвердження обставин за яких директором чи представником ТОВ Степове не отримано Акт перевірки безпосередньо після завершення перевірки, а також не задокументовано факт неготовності Акту у встановлений законом строк.

Судом, при дослідження акту складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №99/10 від 26.11.2019р., встановлено, що відповідачем в порушення ч.6 ст.7 Закону України № 877 не зазначено дату складання зазначеного акту.

Проте відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017р. №303 яким затверджено форму Акту складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (з додатками), вбачається, що в затвердженій формі акту відсутня графа дата складання акту .

З огляду на викладене, суд вважає посилання позивача на відсутність дати складання акту надмірним формалізмом.

Стосовно пункту 1 оскаржуваного припису, яким зобов`язано позивача надати Інспекції завірені копії наступної документації: документи на право користування земельними ділянками під господарчими дворами; повний перелік основних засобів виробництва Підприємства (будівлі, споруди, обладнання, техніка, обладнання АЗС, свердловини на воду, водонасосне обладнання, зерноочисне обладнання БЦС-24 у складі ЦОЛ-3) з визначенням дат придбання (оренди), введення в експлуатацію; паспорти свердловин на воду; технічні паспорти обладнання АЗС, БЦС-24, ЦОЛ-3 суд зазначає наступне. Згідно з п. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю ), яка здійснювала перевірку.

Отже, суть припису - виключно обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства. Як правильно зауважено судом апеляційної інстанції зазначені вимоги припису спрямовані на надання інформації з цих питань.

Таким чином, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Як вбачається з зазначених пунктів припису, встановлені перевіркою обставини є порушенням статті 20-2, 68 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища та статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Водночас, стаття 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища встановлює компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а стаття 68 встановлює відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, за відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення.

Зазначені вимоги припису стосуються інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення. Таким чином, позивач не звільнений від обов`язку надавати зазначену інформацію.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду по справі №816/581/16.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про законність вимог зазначених у пункті 1 оскаржуваного припису.

Стосовно пунктів 2-3 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача у місці розташування АЗС, заправлення транспорту та техніки спорудити тверде покриття та локальні очисні споруди з жиро вловлювачами (п.2); скласти проект реконструкції АЗС з урахуванням спорудження твердого покриття, локальних очисних споруд з жиро вловлювачами з розділом впливу на навколишнє природне середовище. Скласти звіт з оцінки впливу на довкілля від планової діяльності Підприємством при реконструкції та використанні обладнання АЗС суд зазначає, що відповідно до п.4 Додатку Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності до Закону України від 19.05.2011 № N 3392-VI Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру.

Енергетична промисловість відповідно до п.4 ч.3 ст.3 Закону №2059- VIІІ належить до другої категорія видів планованої діяльності, яке може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля

Так, відповідно до абз.3 п.4 ч.3 ст.3 Закону №2059- VIІІ поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше підлягає оцінці впливу на довкілля лише в енергетичній промисловості.

При цьому, основними видами діяльності ТОВ Степове є:

Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

Код КВЕД 01.21 Вирощування винограду;

Код КВЕД 01.24 Вирощування зерняткових І кісточкових фруктів;

Код КВЕД 01.45 Розведення овець і кіз;

Код КВЕД 01.46 Розведення свиней;

Код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство;

Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність

Така господарська діяльність не потребує ліцензій , дозволів та інших документа дозвільного характеру, який ТОВ Степове зобов`язано одержати для здійснення такого виду господарської діяльності.

Діяльність, яку здійснює ТОВ Степове не відноситься до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, які зазначені в Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку , затвердженому постановою КМУ від 28.08.2013 №808.

Сільське господарство відповідно до п.2 ч.3 ст.3 Закону №2059- VIІІ також належить до другої категорія видів планованої діяльності, яке може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля, але воно не включає поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ Степове не здійснює діяльності в енергетичній промисловості і на даний момент не здійснює розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, то його діяльність не підпадає під приведене визначення " планована діяльність", а отже і під дію самого Закону. У ТОВ Степове не відбувається збільшення утворюваних або утворення нових викидів, відходів, скидів чи іншого виду забруднення. Відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря", оцінка впливу на довкілля проводиться для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів (стаття 25). Тобто, ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" також встановлює обов`язок з проведення оцінки впливу об`єктів на довкілля лише у випадку реконструкції діючих об`єктів або утворення нових, чого у ТОВ Степове не відбувалося та не відбувається. ТОВ Степове не здійснює планової діяльності з поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше та не здійснює господарської діяльності з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, іншого.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п. 3 Правил № 1442 АЗС, Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Позивач стверджує, що на ТОВ Степове розміщений АЗС загальним об`ємом 7 м3, який був побудований за стандартами СРСР та в подальшому експлуатувалися за довго до утворення та реєстрації ТОВ Степове ( радгоспом Степовий ), якими на час перевірки користується ТОВ Степове , за довго до прийняття ЗУ Про оцінку впливу на довкілля в останній редакції. Ємності поверхневого зберігання продуктів переробки викопного палива (газойлі, бензину чи інш.) об`ємом понад 15 мЗ на підприємстві відсутні. Будь-яких доказів забруднення навколишнього середовища цими ємностями, що знаходяться на території ТОВ Степове , чи здійснення шкідливих викидів позивачем не надано. Металеві ємності - бочки, об`ємом 8 мЗ та дві бочки об`ємом 15мЗ, які знаходяться на території ТОВ Степове , використовуються як резервуари, в теплу пору року, в яких зберігається вода для забезпечення пожежної безпеки з достатньою кількістю води для гасіння пожежі. Та на час перевірки були пусті.

Державною екологічною інспекцією в Одеській області документально не доведено, що ТОВ Степове допустив провадження господарської діяльності Підприємства при відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля при використанні обладнання відомчої АЗС контейнерного типу та ємностей поверхневого розташування та зберігання продуктів переробки використаного палива (газойлі, бензин) об`ємом понад 15 м3. Документацію стосовно будівництва, введення в експлуатацію АЗС.

Зокрема, судом встановлено, що Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 лютого 2020 у справі № 511/20/20, яке набрало законної сили 12.02.2020 р. та не оскаржувалось в апеляційній інстанції закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (директора ТОВ СТЕПОВЕ ) на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП.

За наведених обставин пункти 2-3 оскаржуваного припису підлягають скасуванню.

Стосовно пунктів 4,7 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадження господарської діяльності, яке супроводжується викидами забруднюючих речовин здійснювати лише при наявності відповідного дозволу (п.4); розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.7) суд зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону Про охорону атмосферного повітря , для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і Другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про охорону атмосферного повітря господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України Про охорону атмосферного повітря забруднюючою речовиною визнається речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерелом викиду визнається об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно з п.1.14 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від ї 0.02.1995 року, визначені основні терміни та їх визначення, зокрема:

1.14.1. викид речовини - надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення;

1.14.2. інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря;

1.14.4.джерело забруднення атмосфери - об`єкт, з якого поширюється забруднююча речовина;

1.14.5 стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу;

1.14.10. організований викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди;

1.14.11.неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

В свою чергу, на виконання статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню №1598 від 29.11.2001 року, затверджено перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5123985301-2 від 23.12.2019р. виданий Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації ТОВ Степове (т. 1 а.с. 89-93).

У пункті 2.3. Умови 3 Дозволу №5123985301-2 від 23.12.2019 р. передбачені адміністративні дії позивача у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та дії щодо ліквідації наслідків та причин .

За таких обставин покладені на відповідача обов`язки відповідно до пунктів 4, 7 оскаржуваного припису позивачем виконано.

Проте суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС У країни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 822/3345/17 встановлено: Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача .

Враховуючи викладене, уваги також заслуговує постанова КАС у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №806/1456/16 (провадження | №К/9901/32504/18), згідно якої, оскільки на час розгляду справи в судах, позивачем частково виконані вимоги припису, колегія суддів вважає, що суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог .

Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які Фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин, а тому підстави скасування вимог пунктів 4, 7 оскаржуваного припису, які виконано - відсутні.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від , 13.02.2020 по справі №808/3059/17

Стосовно пункту 5 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача розробити вимоги, які передбачаються стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря та визначаються дозволами на викиди забруднюючих речовин, з посиланням на ч. 1 ст. 10 Закону № 2707-XII.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2707-XII атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Згідно з ст. 10 Закону № 2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

З огляду на вказане вище, ТОВ Степове зобов`язано здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, проте, законодавством не встановлено обов`язку розробляти вимоги, які передбачаються стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря та визначаються дозволами на викиди забруднюючих речовин, у свою чергу у позивача немає такого обов`язку.

З огляду на викладене, пункт 5 оскаржуваного припису підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 6 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря відповідно до умов дозволу на викиди ЗР в атмосферу, суд зазначає наступне.

Абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря закріплено обов`язки закріплено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря, зокрема, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколів вимірювання параметрів газопилового потоку від 13.06.2019р. представниками відділу спостереження та дослідження якості навколишнього середовища ТОВ ЕКОСМАРТЛАБ здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (т. 1 а.с. 102-107).

Проте з 5 ч. 1 ст. 10 Закону № 2707-XII вбачається, що такий контороль повинен проводитися не одноразово, а постійно.

Доказів здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин після 13.06.2019р. до суду позивачем не надано.

За таких обставин пункт 6 оскаржуваного припису скасуванню не підлягає.

Стосовно пунктів 8-14 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської діяльності в частині контролю за ефективністю роботи газоочисної установки ЦОЛ інструментально - лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин (п.8); організувати належне обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу, розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, завести журнал обліку робочого часу установок очистки газу та призначити відповідальних осіб за вище вказане (п.9); провести технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу: - інженерно - технічного персоналу з періодичністю не менше одного разу на три роки, - обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, з періодичністю не менше одного разу на рік (п.10); розробити і затвердити інструкцію з експлуатації установки очистки газу ЦОЛ-3 відповідно до умов її роботи (п.11); розробити паспорт на установку очистки газу ЦОЛ-3 (п.12); здійснити огляд технічного стану установки очистки газу на джерелі викиду (утворення) ЦОЛ-3 та, за результатом огляду, скласти відповідний акт перевірки (п.13); здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської діяльності в частині контролю за ефективністю роботи газоочисної установки ЦОЛ-3 інструментально - лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин (п.14) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Дозволу №5123985301-2 від 23.12.2019 р., що виданий ТОВ Степове вказано, що дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших викидів

№0001 - Піч саморобна. Димова труба

№0013 - Піч саморобна. Димова труба

№0016 - Установка очистки зернових культур БЦС-25. Циклон ЦОЛ - 3. Труба.

У п. 2.2. Умова 2 Дозволу №5123985301-2 від 23.12.2019 р, що виданий ТОВ Степове вказано, що така умова, як виробничий контроль дозволом не встановлюється.

У. п.п. 2.1.4 п. 2.1 Умови 1 Дозволу №5123985301-2 від 23.12.2019 р., вказано, що до очищення газопилового потоку умови не встановлюються (т. 1 а.с. 89-93).

До дозволу окремо додаються характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметрів.

З наведеного дозволу вбачається, що у позивача серед обладнання та устаткування наявна установка очистки зерна БЦС-25, а не БЦС-25, як вказано відповідачем у акті перевірки, та яка в своєму складі має Циклон ЦОЛ 3, тобто вона обладнана газоочисним обладнанням.

Пунктом 1.2 Правил технічної експлуатації установок очистки газу затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 № 52 надано визначення термінів, які застосовуються, зокрема:

- газопиловий потік - газ, що містить забруднюючу речовину або забруднюючі речовини в будь-якому агрегатному стані і організовано відводиться від джерела утворення забруднюючих речовин та (або) стаціонарного джерела забруднення атмосфери;

- забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

- технологічна установка очистки газу - обладнання, призначене для очищення газопилового потоку при проведенні певної стадії технологічного процесу та розміщене між відповідними технологічними агрегатами або включене в замкнений цикл технологічного процесу, яке не здійснює безпосередньо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- точки контролю - точка-отвір на уявному перерізі газоходу, де виконуються вимірювання параметрів газопилового потоку та концентрацій забруднюючих речовин;

- установка очистки газу (далі - ГОУ) - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. ГОУ складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій. За методами очистки ГОУ поділяються на сім груп. Класифікація установок очистки газу за групами та методами очистки наведена в додатку 1 до Правил № 52.

Згідно пункту 1.3 Правил № 52 вимоги цих Правил є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, експлуатують ГОУ.

Пунктом 1.4 Правил № 52 передбачено, що ці Правила не поширюються на установки очищення викидів пересувних джерел, джерел біологічного та радіоактивного забруднення, джерел викидів іонізуючих випромінювань та на технологічні ГОУ.

Додатком 1 до Правил № 52 визначено Класифікацію установок очистки газу за групами та методами очистки;

I - сухі механічні пиловловлювачі (гравітаційні), сухі інерційні та ротаційні;

II - мокрі пиловловлювачі (інерційні, пінні, конденсаційні), скрубери (механічні, ударно-інерційні порожні, насадкові, відцентрові), скрубери центрові;

III - промислові фільтри (рукавні, волокнисті, зернисті) з регенерацією імпульсною, зворотною продувкою, ультразвуком, механічним і віброструшуванням;

IV - електричні пиловловлювачі (сухі і мокрі електрофільтри);

V - установки сорбційної хімічної очистки газу від газоподібних домішок (адсорбери, абсорбери);

VI - установки термічної та термокаталітичної очистки газу від газоподібних домішок;

VII - установки інших методів очищення (комбіновані).

Твердження позивача стосовно того, що Циклон ЦОЛ-3 вбудований у установку очистки зернових культур БЦС-25, тобто є її складовою і відносяться до технологічних ГОУ, оскільки є обладнанням, призначеним для очищення газопилового потоку при проведенні певної стадії технологічного процесу та розміщене між відповідними технологічними агрегатами або включене в замкнений цикл технологічного процесу,не спростовується відповідачем, протилежне також не вбачається з акту перевірки.

Наведені вище вимоги припису стосуються установок очистки газу.

Відповідачем не встановлено та не доведено, що на обладнанні установки очистки зернових культур БЦС - 25 встановлені окремі і самостійні газово-очисні установки (ГОУ), як окреме обладнання.

Актом перевірки не визначено, чи є виявлене обладнання установкою очистки газу в розумінні пункту 1,2 Правил № 52, тобто чи наявний комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. Актом не визначено, яке саме обладнання є установкою очистки газу (ГОУ), чи є воно технологічним, що виключає застосування Правил № 52, які саме речовини присутні або надходять атмосферне повітря, чи є вони забруднюючими. Актом не визначено класифікаційну групу ГОУ.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено та не вбачається з матеріалів справи наявності у ТОВ СТЕПОВЕ самостійного (відокремленого) обладнання з очистки газу в розумінні пункту 1,2 Правил № 52, суд вважає за необхідне скасувати пункти 8-14 оскаржуваного припису.

Стосовно пункту 15, 17 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача встановити засоби вимірювання техніки (водомірні прилади) та здійснити облік забору та використання води із свердловин на воду з внесенням показників у Журнал обліку збору води (п.15); скласти звіти про водокористування за встановленою формою 2- ТП (водогосп), по показникам інструментального обліку забору води (п. 17); суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов`язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ СТЕПОВЕ отримано дозвіл на спеціальне водокористування №26/ОД/49д-17 від 02.08.2017 р., який видано Державним агентством водних ресурсів України, на термін до 02.08.2020 р. Відповідно до дозволу підприємство здійснює використання водних підземних ресурсів із 4-х свердловин на воду (№3391/1 (3690), №3448/5997/2, №3450/1, №3449/6074/2), розташованих в с. Степове Роздільнянського району. Фактичне водокористування Підприємством здійснюється для власних виробничих потреб (утримання вівцеферми, заправка охолоджувальних систем автотракторної техніки, обробіток сільськогосподарських культур хімічними засобами захисту рослин). Централізоване водопостачання іншим водокористувачам підприємством не здійснюється. Дозволом визначено ліміт забору та використання водних ресурсів в обсягах 4,0982 тис. м3/рук (212,185 м№/добу) (т. 1 а.с. 131-134).

Згідно пункту 3 дозволу позивача зобов`язано щорічно не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подавати звіт про використання води за формою №2ТП-водгосп(річна) до Одеської ГГМЕ. Підпунктом 3 п. 4 зобов`язано позивача вести регулярний облік відбору води, її якості та глибин рівня у водозабірній споруді.

Відповідно до статті 25 Водного кодексу України, з метою упорядкування питань, пов`язаних з веденням державного обліку водокористування, наказом Міністерства екології природних ресурсів України від16.03.2015 № 78 затверджений Порядок ведення державного обліку водокористування .

Згідно з вимогами вищеназваного Порядку державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі Звіт). Звіти подаються до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру (далі організації, що належать до сфери управління Держводагентства), за місцем здійснення водокористування.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку ведення державного обліку водокористування звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом. За відсутності засобів вимірювальної техніки Звіт складається за технологічними даними (з використанням побічних методів обліку). Обсяги, періодичність та методи інструментально-лабораторних вимірювань якості зворотних (стічних) вод визначаються водокористувачами та організаціями, що належать до сфери управління Держводагентства.

Таким чином вимога припису щодо зобов`язання позивача встановити засоби вимірювання техніки (водомірні прилади) та здійснити облік забору та використання води із свердловин на воду з внесенням показників у Журнал обліку збору є протиправно, оскільки пунктом 1.7 Порядку визначено альтернативний спосіб визначення об`ємів використаної води.

Пунктом 1.13 Порядку №78 визначено, що Особа, що підписала Звіт, забезпечує правильність складання Звіту, достовірність наведених у ньому даних і своєчасне його подання.

Пунктом 1.15 Порядку №78 визначено, що Аналіз достовірності звітних даних здійснюється на підставі наданих водокористувачами даних первинного обліку водокористування та результатів хімічних аналізів води, дозволів на спеціальне водокористування, а також нормативних розрахунків водокористування та водовідведення.

Пунктом 3 дозволу на спеціальне водокористування №26/ОД/49д-17 від 02.08.2017 р. позивача зобов`язано щорічно не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подавати звіт про використання води за формою №2ТП-водгосп(річна) до Одеської ГГМЕ.

Судом встановлено, що, відповідачем у Акті №99/10, зазначено про існування, та надання відповідачеві звіту форми 2-ТП (водогосп), в свою чергу за 2018 рік (т. 1 а.с. 47 другий абзац.)

Суд зазначає, що оскільки наведеним вище дозволом встановлено обов`язок подання позивачем звіту не пізніше 01 лютого наступного за звітним року вимога відповідача викладена у п. 17 припису є передчасною.

За таких обставин пункти 15, 17 оскаржуваного припису підлягають скасуванню.

Стосовно пунктів 16, 18 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача спорудити огорожі зон санітарної охорони свердловин, як джерел питного та господарсько-побутового водопостачання (п. 16); визначити потребу у використанні свердловин на воду, які довгий час не використовуються та здійснити ліквідаційний тампонаж не придатних для експлуатації та не потрібних свердловин (п.18) суд зазначає наступне.

З метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1, 3 ст,44 Водного кодексу України).

Частиною 1 ст.1 Водного кодексу України визначено, що зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно- епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

Згідно ч.1 ст.59 Водного кодексу України, під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. №2024 затверджено Правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів, відповідно до якого метою забезпечення охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО) (пЛ). У межах першого поясу ЗСО для підземних джерел водопостачання: 1) здійснюється: планування, огородження, озеленення та монтування охоронної сигналізації (п.6).

Твердження позивача, що ним не здійснює централізоване водопостачання для задоволення питних і побутових потреб населення та, що свердловини позивача не використовуються для лікувальних і оздоровчих потреб не спростовуються актом перевірки та наданими доказами відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ВКУ, всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо - пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

В акті перевірки відповідачем не зазначено, які саме свердловини на воду, що використовує ТОВ СТЕПОВЕ є непридатними для експлуатації та чи наявні у ТОВ СТЕПОВЕ взагалі непридатні для експлуатації свердловини, які повинні бути затамповані чи ліквідовані.

За таких обставин пункти 16, 18 оскаржуваного припису підлягають скасуванню.

Стосовно пункту 19 оскаржуваного припису, яким зобов`язано позивача отримати державну реєстрацію прав на земельні ділянки, які використовує підприємство під господарськими дворами суд зазначає наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від Про охорону навколишнього природного середовища 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII).

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону №1264-XII).

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 20-2 Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

У частині 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - №877-V) визначено, що припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до абзацу 3 статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

За змістом частини 2 статті 12 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суть припису - це виключно обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства. При цьому контролюючий орган може вимагати усунення порушень лише тих вимог законодавства, перевірка дотримання яких відноситься до сфери його компетенції.

Як було зазначено вище, в оскаржуваному приписі зобов`язано позивача отримати державну реєстрацію прав на земельні ділянки, які використовує підприємство під господарськими дворами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312 (далі Положення №312) державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковуються.

За приписами підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Положення №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону земель, надр щодо:

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

- установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій;

- використання та охорони надр.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення №312 визначено, що Держекоінспекція також проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства та у разі виявлення порушення законодавчих вимог, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у встановлений строк.

Відповідно до положень статі 40 Закону №1264-XII до обов`язкових екологічних вимог відносять: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Вимоги щодо належного приведення у відповідність згідно чинного законодавства документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки тощо до екологічних вимог не відносяться.

Суд зауважує, що у приписі відповідач посилався, в тому числі, на положення статті 125 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що відповідач не наділений повноваженнями щодо державного нагляду (контролю) у сфері земельного законодавства

За таких обставин пункт 19 оскаржуваного припису підлягає скасуванню.

Стосовно пунктів 20-21 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявити і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, складати документацію первинного обліку утворення відходів форми 1-ВТ (п. 20), здійснювати та подавати статистичну звітність за формою 1- відходи (п. 21) суд зазначає наступне.

Пунктом "г" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи" встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно з п.5 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. №2034 форми державної статистичної звітності про відходи та інструкції щодо порядку складання цих форм розробляються та затверджуються Держстатом за погодженням з Мінприроди.

Наказом Державної служби статистики України від 19.08.2014 р. №243 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень із екології, лісового та мисливського господарства" затверджено Форму статистичної звітності відходів №1-відходи (річна).

В п.2.4. даного наказу вказано, що обов`язок подання форми №1-відходи (річна) поширюється на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, діяльність яких пов`язана з утворенням, поводженням з відходами І-ІV класів небезпеки, за переліком. визначеним органами державної статистики відповідно до затвердженої методології. В формі №1-відходи річна зазначено термін її подання - не пізніше 28 лютого.

Отже, обов`язок подання статистичної звітності щодо поводження з відходами поширюється тільки на тих суб`єктів господарювання, які включені до переліку, визначеного органами державної статистики.

Відповідно до офіційної інформації, викладеній на офіційній сторінці Держстату Головного управління статистики у Одеській області (http://rsp.ukrstat.gov.ua/edrpou), позивача не включено до переліку респондентів, які зобов`язані подавати звітність за формою №1 - відходи (річна), а отже, позивач на час проведення перевірки не був зобов`язаний подавати вказану статистичну звітність.

На офіційному сайті Державної служби статистики України, (http://rsp.ukrstat.gov.ua/edrpou) здійснивши пошук за ЄДРПОУ ТОВ СТЕПОВЕ , міститься вичерпний перелік звітів які необхідно подати позивачеві, до якого не ввійшла звітність за формою 1- відходи.

За таких обставин пункти 20-21 оскаржуваного припису підлягають скасуванню.

Стосовно пунктів 22, 24 оскаржуваного припису, якими зобов`язано позивача виділити місця та встановити ємності з написами для роздільного збирання та тимчасового зберігання до передачі відходів суд зазначає наступне (п. 22); не допускати змішування різних видів відходів для утилізації яких в Україні наявні технології переробки та утилізації (п.24) суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відходи , відходи це будь які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. г , ж , и ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи , суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Враховуючи виробничу діяльність існуючих промислових майданчиків підприємства, відповідно до декларації про відходи (а.с.138-143) та Звіту щодо інвентаризації відходів (а.с.144-199) на ТОВ СТЕПОВЕ утворюються такі види відходів:

II клас небезпеки:

1) батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані;

ІІІ клас небезпеки:

1) масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані;

2) відходи перевезень, не позначені іншим способом;

3) матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені;

4) відходи стабілізовані чи затверділі за допомогою матеріалу зв`язувального неорганічного;

5) залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять нафтопродукти;

6) матеріали пакувальні пластмасові зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені;

IV клас небезпеки:

1) шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації;

2) матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані; які не можуть бути використані за призначенням;

3) відходи, одержані у процесах зварювання;

4) брухт чорних металів дрібний інший;

5) залишки зернові від очищення зерна;

6) зола летка;

7) шлам септиків;

8) екскременти, сечовина та гній ( включно струхлявіле сіно та солома) від худоби;

9) відходи комунальні (міські) змішані, у т.ч. сміття з урн.

Статтею 35-1 ЗУ Про відходи міститься обов`язок власників або наймачів, користувачів, у тому числі орендарів, джерел утворення побутових відходів забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.

Тобто, обов`язок роздільного збирання відноситься до побутових відходів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про відходи , побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

Відповідно до п. 1.2. Методики роздільного збирання побутових відходів,яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.08.2011 N 133, в редакції, чинній на момент складання протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення, Ця Методика поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов`язану з вивезенням побутових відходів.

Відповідно до Звіту щодо інвентаризації відходів ТОВ Степове , на сторінці 49-50 звіту, містяться відомості щодо місць тимчасового зберігання відходів підприємства, а саме щодо кожної назви та виду відходу відповідно до ДК 005-96 конкретні умови зберігання, що забезпечуються ТОВ Степове . Даний звіт був розглянутий Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та департаментом було погоджено технічні паспорти відходів.

У ТОВ Степове наявна Декларація про відходи, зареєстрована у Департаменті екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації 29.10.2019 р. №51239220.

Окремо суд звертає увагу, що ТОВ Степове укладено Договори №35/19 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 30.08.2019 р., укладеного між КП Роздільнянський міський водоканал (Виконавець) та ТОВ Степове (Споживач); №34/19 про надання послуг з чищення та відкачування вигрібних ям та септиків від 30.08.2019 р., укладеного між КП Роздільнянський міський водоканал (Виконавець) та ТОВ Степове (Замовник), а також №2506-2019/ДОТІ між ТОВ Степове (Замовник) та ТОВ УЛЬВТОРПРОМ (Виконавець) (т. 2 а.с. 112-117).

Відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами, та не встановлено та не зафіксовано факт того, що Позивачем не визначено на виробничих місцях ємностей для цільового роздільного збирання відходів та здійснено змішування різних видів відходів, для утилізації яких в Україні наявні технології переробки та утилізації, оскільки з матеріалів справи встановлено, що у Звіті щодо інвентаризації відходів ТОВ Степове затвердженому Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації містяться відомості щодо місць тимчасового зберігання відходів підприємства та конкретні умови їх зберігання та укладено договори на вивезення та утилізацію відходів. За таких обставин пункт 22 оскаржуваного припису підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року 511/2302/16, залишене без змін Постановою П`ятого адміністративного апеляційного суду від 11.03.2020 р., адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.11.2019 року №000990. якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що підпункти от, 17 Закону України Про відходи , на які посилається посадова особа ДЕІ в Одеській області у оскаржуваній постанові не містять обов`язку роздільного збирання відходів та обов`язку визначення на виробничих ділянках місця та ємкостей з надписами для цільового роздільного збирання відходів суб`єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Як вказувалось, обов`язок роздільного збирання відходів визначений тільки в ст. 35-1 Закону України Про відходи та стосується побутових відходів.

Стосовно пункту 23 оскаржуваного припису, яким зобов`язано позивача щокварталу до 10 числа наступного місяця подавати до Державної інспекції звіти про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за встановленою формою відповідно до встановленої форми суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "ї" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Відповідно до пункту 1 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. N 1221 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. N 1198) цей Порядок визначає механізм збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив) за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 3 указаного Порядку дія цього Порядку поширюється на таких суб`єктів господарювання всіх форм власності: суб`єкти, що виробляють або ввозять на територію України для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи) за переліком згідно з додатком 2; суб`єкти, що провадять діяльність із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив); суб`єкти, у процесі діяльності яких на території України утворюються відпрацьовані мастила (оливи); суб`єкти, які надають послуги з промислової заміни мастил (олив); суб`єкти, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни мастил (олив).

Положеннями пункту 6 Порядку визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни в добровільному порядку подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано та не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ Степове не виконано вимоги п. "ї" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи", у тому числі, не конкретизовано в результаті якої саме діяльності (на яких об`єктах, механізмах) та які саме відпрацьовані мастила утворюються (за переліком згідно з додатком 2 до Порядку).

За таких обставин пункт 23 оскаржуваного припису підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 25 оскаржуваного припису, яким зобов`язано позивача укласти договір страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, зазначаємо наступне суд зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України Про страхування визначено обов`язковим страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Для здійснення обов`язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов`язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів .

12.11.2012р. за результатами розгляду проекту Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення № 732 Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта . На час розгляду справи Порядок і правила проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів не затверджений. Таким чином, не може бути реалізована норма статті 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати щодо обов`язкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, оскільки умови та порядок цього страхування не визначені законодавством.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 в справі № 820/12120/15.

За таких обставин пункт 25 оскаржуваного припису підлягає скасуванню.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними частково та необхідним скасувати пункти 2, 3, 5, 6, 8-25 Припису №98 від 26.11.2019р.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Степове підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1849,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Степове (місцезнаходження 67571, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Степове, вул. Одеська 55, ЄДРПОУ 26507937) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка 12, код ЄДРПОУ 38017120) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 5, 6, 8-25 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області № 98 від 26.11.2019р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка 12, код ЄДРПОУ 38017120)) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн. 76 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Одеській області (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка 12, код ЄДРПОУ 38017120).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.07.2020
Оприлюднено03.08.2020
Номер документу90705204
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/4677/20

Ухвала від 20.10.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 21.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Рішення від 31.07.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Токмілова Л.М.

Ухвала від 03.06.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Токмілова Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні