Рішення

від 31.07.2020 по справі 420/4423/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4423/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006967 від 13.04.2020 року разом зі зміненим рішенням № 155250006253 від 04.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком період роботи з 01.08.1990 по 12.05.1993 у футбольному клубі «Парус» на посаді інструктора водіння; з 01.10.1994 року по 28.10.1994 в КСП «Заповіт Леніна» на посаді зав. Магазином на ринку «Южний» м. Одеси, з 25.07.2002 по 18.03.2006 в приватному підприємстві «Тоговий дом «Преміум» на посаді водія-міжнародника та зобов`язати призначити пенсію за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його трудовий стаж на момент досягнення 60 років склав 33 роки та один місяць, що свідчить про наявність підстав для призначення пенсії за віком. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Позивач вказує, що всі записи в його трудовій книжці виконані послідовно і точно, без виправлень і підчисток, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємств в яких він працював. Разом з тим, недоліки, які вказує відповідач як відмову в призначенні пенсії, не пов`язані з неправильністю або неточністю записів про трудову діяльність та не можуть бути формальною підставою для відмови в реалізації конституційного права на соціальний захист. Крім того, обов`язок по нарахуванню та сплаті страхових внесків та відповідальність за їх несплату покладено на страхувальників, а контролюючі повноваження надані виконавчим органам пенсійного фонду, а тому у разі невиконання ПП Торговий дом Преміум обов`язку по сплаті внесків не може бути підставою для позбавлення пенсії.

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що оскільки на даний час відсутнє підтвердження періоду роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року, з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року, відсутні законні підстави для зарахування даних періодів у страховий стаж позивача, що є необхідним для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 01 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та повідомлено сторін, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 20, 64).

04 лютого 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 155250006253, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж складає 24 роки 6 місяців, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року оскільки печатка підприємства не читається; з 25.07.2002 року по 18.03.2006 року, оскільки згідно даних форми ок-5 за цей період немає сплати внесків до ПФ (а.с. 28).

13 квітня 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заміну рішення № 155250006253 від 04.02.2020 року прийнято рішення № 155250006967, оскільки страховий стаж складає 24 роки 3 місяців, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року, оскільки печатка підприємства не читається; з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року, оскільки згідно даних форми ок-5 за цей період немає сплати внесків до ПФ (а.с. 29).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно ст. 62 ЗУ Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка ОСОБА_1 містить записи щодо його роботи (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у періоди його роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року, з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року, із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази, договори) та проставленням штампів та печаток установи, де працював позивач (а.с. 14-19, 70-76).

При цьому, Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 1-2 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 21 березня 2019 року по справі № 227/4564/16-а, в постанові від 25 квітня 2019 року по справі № 497/472/17 (провадження № К/9901/45490/18, К/9901/45487/18), в постанові від 04 червня 2019 року по справі № 497/198/17 (провадження № К/9901/43392/18).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки записи в ній щодо роботи ОСОБА_1 з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

В то же час, в рішенні № 155250006967 від 13.04.2020 року пенсійним органом не наведено жодних доводів щодо того, що записи в трудовій книжці позивача щодо періодів роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року у ФК Парус та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року в КСП Заповіт Леніна виконані без наявності на те підстав.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу для відмови в призначенні пенсі на те, що печатка підприємства не читається, оскільки підставою для відмови в призначенні пенсії можуть слугувати документи, які спростовують або підтверджують наявність у позивача права на призначення пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року.

Також, як вбачається з оскаржуваного рішення № 155250006967 від 13.04.2020 року, підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком слугувало те, що згідно даних форми ок-5 за період з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року, немає сплати внесків (а.с. 29).

Відповідно до ст.1 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 20 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 106 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , в період з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року, працював на посаді водія-міжнародника в ПП Торговий дом Преміум (код ЄДРПОУ 36503398).

В той же час, згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5, в період роботи позивача в ПП Торговий дом Преміум відсутні відомості про сплату страхованих внесків (а.с. 60-61).

Разом з тим, внаслідок невиконання ПП Торговий дом Преміум`обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Тобто, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду її роботи.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року по справі № 199/1852/15-а, від 20.03.2019 року по справі № 688/947/17, від 17 липня 2019 року по справі № 144/669/17, від 30.09.2019 року по справі № 414/736/17, від 30.07.2019 року по справі № 373/2265/16-а та від 23.03.2020 року по справі № 535/1031/16-а.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до стажу роботи для призначення позивачу пенсії за віком періоди роботи з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року та з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року, з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року є протиправними, а тому слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком період роботи в ФК Парус з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, період роботи в КСП Заповіт Леніна з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року та період роботи в ПП Торговий дом Преміум з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року

В той же час, вказані періоди роботи не зараховані пенсійним органом під час прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006967 від 13.04.2020 року.

При цьому, оскільки рішення № 155250006967 від 13.04.2020 року прийнято відповідачем на заміну рішення № 155250006253 від 04.02.2020 року, яке відповідно вичерпало свою дію, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006253 від 04.02.2020 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, з аналізу приписів ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Порядку № 22-1 вбачається, що саме Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, безпосередньо Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006967 від 13.04.2020 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком період роботи в ФК Парус з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, період роботи в КСП Заповіт Леніна з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року та період роботи в ПП Торговий дом Преміум з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 18 грудня 2019 року, із зарахуванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком період роботи в ФК Парус з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, період роботи в КСП Заповіт Леніна з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року та період роботи в ПП Торговий дом Преміум з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року . В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції № ПН3176 від 22.05.2020 року (а.с. 9).

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006967 від 13.04.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком період роботи в ФК Парус з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, період роботи в КСП Заповіт Леніна з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року та період роботи в ПП Торговий дом Преміум з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 18 грудня 2019 року, із зарахуванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком період роботи в ФК Парус з 01.08.1990 року по 12.05.1993 року, період роботи в КСП Заповіт Леніна з 01.10.1994 року по 28.10.1994 року та період роботи в ПП Торговий дом Преміум з 01.01.2004 року по 18.03.2006 року .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.