Рішення

від 28.07.2020 по справі 520/13456/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 р. № 520/13456/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Макарової О. В.,

представника відповідача - Борисова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17" (61047, м. Харків, вул. Плиткова, 12, код ЄДРПОУ 41089766) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001261412, прийняте ГУ ДФС у Харківській області 25.07.2019 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001271412, прийняте ГУ ДФС у Харківській області 25.07.2019 року;

- присудити судові витрати ТОВ ТБК СМП-17 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку щодо ТОВ ТБК СМП-17 з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 19.01.17 року по 31.03.19 року. За її результатами складено акт перевірки від 25.06.19 № 2183/20-40-14-12-11/41089766, яким встановлено низку порушень. В подальшому прийнято податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2019 року № 00001261412 та № 00001271412. Позивач з даними рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та не обґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлень від 27.05.2019 року, № 5152, 5153, 5154, 5155, 5156, 5157 виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61. п.п. 62.13 п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України , плану графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.05.2019 року № 3437, проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК СМП-17 (код за ЄДРПОУ 41089766) з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 19.01.2017 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який додається до першого примірника акта перевірки).

Результати перевірки оформлені актом від 25.06.19 № 2183/20-40-14-12-11/41089766 року, яким зафіксовано порушення позивачем:

- порушення вимог п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України гід 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п, 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 - занижено суму доходів що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 580 460 гри. за 2018 рік;

- порушення вимог ст. 1, 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 5, 6, 7 П(С)БО 16 Витрати , ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.ст. 215,216,228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207,208 Господарського кодексу країни, що призвело до завищення витрат, що враховувались при визначенні фінансового результату та відповідно об`єкта оподаткування з податку на прибуток, на загальну суму 325 000 грн.;

- порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України з:д 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) - занижено податок на прибуток на загальну суму 162 983 грн. у тому числі:2017 рік - 58 500 грн.;2018 рік - 104 483 грн.;

- пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198,3 ст. 198, та п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, по перевірявся, на загальну суму 116 092 грн., у тому числі на 80 380 грн. за листопад 2018 року та на 35 712 грн. за грудень 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 116 092 грн. у тому числі 80 380 грн. за листопад 2018 року та на 35 712 грн. за грудень 2018 року;

- пункту 4 ч.2 ст. 6 Закону України « Про збір та облік/щиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування » вЂ�№2464-VI від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування » , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 11.04.2016 № 441), а саме: звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4) за січень 2017р., лютий 2017р. по строку - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, фактично до ГУ ДФС Харківської області - не надано.

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2019 року №00001261412 за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 203728,75 грн. та № 00001271412 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 145115 грн.

Не погоджуючись із висновками акту та підставами для складення податкових повідомлень-рішень 02 серпня 2019 року ТОВ ТБК СМП-17 направило до Державної фіскальної служби України скаргу.

Листом №8711/6/99-00-08-06-02 від 07.11.19 ДПС України повідомило, що рішенням ДПС України від 30.09.19 №3816/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу Товариства - без задоволення.

Не погодившись з винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, стала податкова інформація інших податкових органів відносно контрагентів позивача, з яким підприємство позивача мало господарські взаємовідносини у перевіряємому періоді, та як наслідок судження про нереальність вказаних взаємовідносин.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ АЙКІО СІСТЕМ , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ ЕНЕКО.ЮА .

Щодо взаємовідносин між ТОВ ТБК СМП-17 та ТОВ АЙКІО СІСТЕМ (попередня назва ТОВ ЕНЕКО.ЮА ) у 2018 році, стосовно яких контролюючим органом зроблено висновок про їх нереальність, суд зазначає наступне:

У червні-вересні 2018 року між ТОВ ТБК СМП-17 та ТОВ ЕНЕКО.ЮА існували взаємовідносини на підставі двох господарських договорів:

1)договір №01-06/18 від 01.06.18. відповідно до умов якого Замовник - ТОВ ТБК СМП-17 доручає, а Підрядник - ТОВ ЕНЕКО.ЮА бере на себе виконання робіт зі збірки рейко- шпальної решітки 120 секцій. Роботи виконувались за місцезнаходженням ТОВ ТБК СМП- 17 за адресою м. Харків, вул. Плиткова, 12.

Роботи виконані в передбачені договором строки, за фактом виконання сторонами складено та підписано акт приймання виконаних робіт №1 від 27.06.18 на суму 214271,42 грн., у тому числі ПДВ - 35711,90 грн. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ ЕНЕКО.ЮА склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну №182 від 27.06.18, на підставі якої ТОВ ТБК СМП-17 включило зазначені суми до власного податкового кредиту.

2) договір №27-06/18 від 27.06.18, відповідно до умов якого Замовник - ТОВ ТБК СМП-17 доручає, а Підрядник - ТОВ ЕНЕКО.ЮА бере на себе виконання робіт з капітального ремонту трамвайної колії по вул. Шевченка від вул. Матюшенко до вул. Кисловодської.

Роботи виконані в передбачені договором строки, за фактом виконання підрядником робіт сторонами складено та підписано акти виконаних робіт за липень-вересень 2018 року (від 23.07.18,31.08.18,28.09.18) на загальну суму 482 280,61 грн., у тому числі ПДВ - 80380,1 грн. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ ЕНЕКО.ЮА склало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні, на підставі яких ТОВ ТБК СМП-17 включило зазначені суми до власного податкового кредиту.

На підтвердження реальності вказаних взаємовідносин позивачем до матеріалів справи надані первинні документи: копії договорів, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки.

Єдиною підставою для висновків про нереальність господарських операцій із ТОВ АЙКЮ СІСТЕМ для контролюючого органу була податкова інформація ТУ ДФС у Харківській області від року №296/20-40-14-12-10/41046476 щодо ТОВ АЙКІО СІСТЕМ , що складена за період декларування ПДВ квітень-липень, вересень 2018 року.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагентів позивача - суд відхиляє, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентами надав усі необхідні та достатні первинні документи.

Щодо взаємовідносин між ТОВ ТБК СМП-17 та ФОП ОСОБА_1 у 2017 році, стосовно яких контролюючим органом зроблено висновок що надані послуги не відносяться до господарської діяльності Товариства, суд зазначає наступне:

Між ТОВ ТБК СМП-17 та ФОП ОСОБА_1 у 2017 році існували господарські взаємовідносини на підставі договору №07-11-17-АВ від 07.11.2017, відповідно до умов якого Замовник - ТОВ ТБК СМП-17 доручає, а Виконавець - ФОП ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання виконати послуги з монтажу комп`ютерних мереж і систем відео спостереження на орендованій базі.

22.12.2017 року сторонами складено та підписано акт здачі-прийому виконаних послуг №1 на суму 325000,00 грн. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 (далі - П(С)БО 16 "Витрати"), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

За результатом взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 . Товариством понесені витрати, оскільки ТОВ ТБК СМП-17 у якості оплати за надані послуги перерахувало виконавцю грошові кошти у розмірі 325 '000.00 грн., а отже у Товариства відбулось зменшення активів.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16 "Витрати", витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 "Витрати", Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

ТОВ ТБК СМП-17 за результатом взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 отримано послуги, що спожиті у процесі взаємовідносин, а отже їх подальша реалізація (і відповідно отримання доходу) не здійснювалась.

Таким чином, у ГУ ДФС у Харківській області були відсутні підстави для визнання господарських операцій між ТОВ ТЕК СМП-17 та ФОП ОСОБА_1 нереальними, та встановлення Товариству завищення суми витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату та відповідно об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 325000,00 гри. за 2017 рік.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом сума грошового зобов`язання є необґрунтованою, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17" (61047, м. Харків, вул. Плиткова, 12, код ЄДРПОУ 41089766) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2019 року №00001261412 за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 203728,75 грн. та № 00001271412 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 145115 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17" (61047, м. Харків, вул. Плиткова, 12, код ЄДРПОУ 41089766) у розмірі 5233,19 грн. (п`ять тисяч двісті тридцять три грн. 19 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 31.07.2020 року.

Суддя Рубан В.В.