Рішення

від 31.07.2020 по справі 580/1915/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року справа № 580/1915/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підпримства "Капітель 94" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративний позовом звернулось Приватне підпримство "Капітель 94" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач) в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2020 року №0092145004.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що за результатами проведеної ГУ ДПС у Черкаській області камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних складено Акт від 04.05.2020р. №2406/23-00-50-04-007/21360049, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Так, представником позивача вказано, що 11.01.2020р. була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 21 від 23 грудня 2019 року на суму 380631,29 грн., в якій контрагентом помилково вказаний Неплатник . Позивач виявив допущенну помилку та наявність в реєстрі помилково складеної ПН № 21 від 23.12.2019, та 14.01.2020р. склав Розрахунок коригування (надалі РК) №2 від 15.01.2020 на помилково складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №21 від 23.12.2019р. на суму 380 631,29грн. на Неплатника . За наслідками прийняття системою електронного адміністрування помилково складеної ПН, позивачем здійснено спроби реєстрації пн № 21 від 18.12.2019 складену на платника Національний банк України о 17:38 год,, 19:00 год. та 19:53 год. За наслідками вказаних спроб подану пн № 21 від 18.12.2019 не прийнято, проте вже 16.01.2020 о 12.38 год. в електронному кабінеті з`явилася інформація про те, що Документ прийнято. Позивач звертає увагу, що по витягу із кабінету видно, що позивачем будь-яких додаткових дій від 16.01.2020 не вжито, тобто РК від 15.01.2020, який відповідно до квитанції був зареєстрований 15.01.2020 о 17:35, зарахувано збільшення ліміту ПДВ лише 16.01.2020 о 12.38 год., а пн № 21 від 18.12.2019 зареєструвано з четвертого разу після кінця операційного дня з незалежних від позивача причин, в зв`язку з чим позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - протиправним та таким, що підлягає скасуванню а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

26.06.2020р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що у зв`язку із виявленим порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, до позивача застосовано штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення. Спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних є доведеним. З урахуванням зазначеного, представник відповідача зазначив про необгрунтованість позовних вимог та просив відмовити їх задоволенні.

10.07.2020р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що фактично внаслідок технічної помилки, яка не внесла зміни в баланс допустимої для реєстрації пн/рк суми ПДВ, Позивач не зміг здійснити реєстрації пн № 21 від 18.12.2019р., хоча всі операції здійснювалися у строки, протягом операційного дня із внесеними та зареєстрованими коригуваннями, які повинні були суму ПДВ на балансі збільшити. Крім того, зазначено, що податкове законодавство не передбачає обов`язку платника податків враховувати технічні або будь-які інші можливості серверу ДПС, про які платник податків взагалі не обізнаний і не має бути обізнаний, та відповідно, не може нести відповідальність за наслідки його роботи, в зв`язку із чим позовні вимоги просив задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справ встановлено, що 04.05.2020р. ГУ ДПС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка ПП «Капітель 94» щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, про що складено акт №2406/23-00-50-04-007/21360049.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивач несвоєчасно реєстрував 1 податкову накладну/розрахунок коригування, а саме:№21 від 18.12.2019р. з граничним терміном реєстрації - 15.01.2020р., зареєстровано - 16.01.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги ст.201.10 ст.201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки №2406/23-00-50-04-007/21360049, ГУ ДПС у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2020р. №0092145004, яким до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 6343,98 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Обов`язком платника, згідно пункту 16.1.3 статті 16 ПК України, є: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, згідно пункту 16.1.8 - виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки. Доказів про те, що акт перевірки позивачем був підписаний та/або заперечення до акту скеровані відповідачеві після отримання позивачем - не надано, скарг на неправомірність дій з проведення камеральної перевірки не виявлено.

Податковий документ у електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інші звітні податкові документи, інформація у яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді - електронний документ, що формується програмним забезпеченням контролюючого органів та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС; пункт 7.1 - платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення; пункт 8 - оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних.

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз. 1 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз. 2 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Згідно абз. 1 п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Як зазначалось вище, підставою проведення камеральної перевірки є зокрема своєчасність реєстрації платним податків податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення відповідальності до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок).

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Підпунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов`язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у квитанціях від 15.01.2020р. сформованій о 17 год. 38 хв., 19 год. 00 хв., 19 год. 53 хв. про неприйняття документу - податкової накладної від 18.12.2019р. №21 зазначено, що Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (63439 грн. 75 коп.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (7925 грн. 73 коп.) .

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно п. 2 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно п. 3 вказаного Порядку, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Суд зазначає, що на час подання 15.01.2020р. податкової накладної від 18.12.2019р. №21, сума податку, на яку платник ПДВ мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сума ліміту на електронному рахунку позивача становила 7925, 73 грн. перерахованих з власного поточного рахунку та 63438,55 грн. згідно розрахунку коригування, прийнятого 15.01.2020р. о 17 год. 35 хв. (відповідно до квитанції а.с. 25).

Таким чином, сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, станом на 17 год. 38 хв., 19 год.00 хв. та 19 год. 53 хв. 15.01.2020р. (спроби позивача зареєтрувати податкову накладну від 18.12.2019р. №21) складала 63439,75 грн.

Разом з тим, сума податку на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ була визначена на рівні 63439,75 грн лише 16.01.2020р., в зв`язку із чим податкова накладна від 18.12.2019р. №21, граничним терміном подачі якої є 15.01.2020р. була прийнята 16.01.2020р., тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 1 день, що встановлено Актом перевірки.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд зазначає, що платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 18.12.2019р. №21 протягом операційного дня 15.01.2020р. було вчинено всі необхідні дії для її реєстрації, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме через несвоєчасність зарахування на електронний рахунок позивача 63438,55 грн. згідно розрахунку коригування, прийнятого 15.01.2020р. о 17 год. 35 хв., що призвело до затримки коригування суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, та унеможливило реєстрацію податкової накладної в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкової накладної від 18.12.2019р. №21, однак невчасна її реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.

Вище викладена правова позиція зазначена також у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справа №809/1040/17.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та як наслідок про протиправність податкового повідомлення-рішення від 22.05.2020 року №0092145004.

У відповідності до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов належить задовольнити повністю, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 2102,00 грн, що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 28.05.2020р. №96, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2020 року №0092145004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 43142920) на користь Приватного підприємства Капітель 94 (18018, провул. Комунальний, 29, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 21360049) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України.

Суддя М.А. Білоноженко