Рішення

від 29.07.2020 по справі 640/5351/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Київ № 640/5351/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" доДепартаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області провизнання незаконним та скасування постанов про накладення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів представники сторін:позивача - Гайдамачук І.О. ; відповідача - Сапсай М.Ю. , В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" (адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, ідентифікаційний код - 38506123) (далі - позивач або ТОВ "МБ-БУД" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) (надалі - відповідач або Департамент або ДАБІ), у якому позивач просить суд:

- визнати незаконними та скасувати:

постанову № З-1610/2-10/10-83/1610/08/01 від 16.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

постанову № З-1610/3-10/10-84/1610/08/01 від 16.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

припис № С-0110/2 від 01.10.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

припис № С-0110/3 від 01.10.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у означеній адміністративній справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" належним чином завірені копії усіх дозвільних документів, що гарантуються генеральним підрядником у відповідності п. 11.5. договору № 1/07-2018 генерального підряду на виконання робіт по будівництву офісно-складського приміщення офісно-складського комплексу від 01.07.2018, а також належним чином завірені копії матеріалів проектно-кошторисної документації на "Будівництво складського комплексу Софіївська Борщагівська, вул. Проектна", затвердженої наказом директора ТОВ "Бліц-Логістик" № 20.08.2018/1 від 20.08.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц-Логістик" затверджену директором ТОВ "Бліц-Логістик" проектно-кошторисну документацію на "Будівництво складського комплексу Софіївська Борщагівка, вул. Проектна" в повному обсязі; витребувано у Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області докази вручення позивачу документів згідно направлених поштових накладних № 0205500513307 та № 0113329178861, а також письмові пояснення з цього приводу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2019 повернуто без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" - адвоката Гайдамачука І.О. б/н від 23.10.2019 про зняття арешту з банківського рахунку.

Суд примічає, що належним чином завірених, у повному обсязі, копій матеріалів проектно-кошторисної документації на "Будівництво складського комплексу Софіївська Борщагівська, вул. Проектна", яка затверджена наказом директора ТОВ "Бліц-Логістик" № 20.08.2018/1 від 20.08.2018, до суду подано не було.

Так ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 витребувано повторно у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц-Логістик" затверджену директором ТОВ "Бліц-Логістик" проектно-кошторисну документацію на "Будівництво складського комплексу Софіївська Борщагівка, вул. Проектна".

23.01.2020 через канцелярію до суду від позивача надійшла копія проекту кошторисної документації: Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола 16-В , затверджена директором ТОВ Бліц-Логістик 04.09.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" про призначення експертизи.

Поряд з цим у судових засіданнях 04.06.2019, 02.07.2019, 15.08.2019, 17.10.2019 та 28.11.2019 судом оголошувалась перерва, розгляд справи призначено на 06.02.2020.

У судовому засіданні призначеного дня представник позивача підтримав, за викладених у позові підстав, заявлені вимоги та просив задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача проти позову заперечив. Зокрема акцентував необґрунтованість та безпідставність позову.

Окрім того представники сторін звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження, з урахуванням чого судом ухвалено про здійснення, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (за текстом - КАС України), розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонам документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.09.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № 10/10-0609/36/П. Замовник - ТОВ Бліц-Логістик .

У період з 19.09.2018 по 01.10.2018, на підставі наказу № 186П від 10.09.2018 ДАБІ, виданого з огляду на необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П, направлення № 691.18/01 від 10.09.2018 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, головним інспектором будівельного нагляду Ковалем В.А. проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ МБ-БУД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво офісно-складського комплексу вул. Проектна, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район .

За наслідками проведення цієї перевірки Департаментом складено акт № Т-0110/2 від 01.10.2018 (по тексту - Акт або Акт перевірки), згідно якого:

Замовником будівництва ТОВ Бліц-Логістик подано до Департаменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П (в Акті - Повідомлення).

На забудову земельної ділянки (кадастровий номер: 3222486200:04:001:5644) отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 19.06.2018 № 17-18/65, які видано на об`єкт за назвою: Будівництво офісно-складського комплексу (по Акту перевірки - МБУО).

ТОВ МБ-БУД розроблено проектну документацію на об`єкт Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Софіївська Борщагівка вул. Проектна , яку затверджено наказом ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК № 20.08.2018/1 від 20 серпня 2018 року.

За результатами розгляду вищезазначеної проектної документації було встановлено:

МБУО, розділом містобудівні умови та обмеження, п. 5 зазначено, що дана земельна ділянка розташована у межах приаеродромної території міжнародного аеропорту Київ (Жуляни), тому будівництво, яке може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження необхідно узгодити з КП МА Київ (Жуляни), ДП обслуговування повітряного руху України Украерорух та Державною авіаційною службою України (дане погодження під час проведення даної позапланової перевірки не було надано або пред`явлено).

В ТОМІ 1 загальна пояснювальна записка, генеральний план, на аркуші 10 зазначено, що конструктивна система будівлі одноповерхова, 3-х пролітна каркасна, загальна площа офісних приміщень складає 984 кв.м., загальна площа будівлі складає 2962 кв.м., хоча відповідно до наявних креслень дана будівля 4-х пролітна каркасна.

Разом з тим на аркуші 29 (ТОМ 1) в розділі пояснювальної записки визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності зазначено: офісні приміщення площею 244 кв. м. склад 2244 кв.м. та розрахунком прийнято, що постійно перебувають на об`єкті 33 особи.

У зв`язку з тим, що даним проектом техніко-економічні показники даного об`єкта в кожному розділі проектної документації відрізняються, визначається кількість людей, які постійно можуть перебувати у вбудованих офісних приміщеннях.

У відповідності до ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення п. 5.1.1 передбачено: площу приміщень слід приймати не менше 6 кв.м. на робоче місце працівника.

Відповідно до ТОМ 2 Архітектурні рішення загальна площа офісних приміщень складає: 49,32 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + = 286,32 кв.м.

Тоді визначивши кількість людей які постійно можуть перебувати у вбудованих офісних приміщенням, а саме: 286.32 кв.м./6 кв.м. = 47,72 = 48 осіб.

У зв`язку з вищезазначеним визначаємо загальну кількість осіб, які можуть перебувати на даному будівництва: 48 + 8 = 56 осіб.

Крім того на аркуші 30 ТОМА І наведено розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, який визначено у розмірі 2.941 м.р.з.п. та визначено, що даний об`єкт (Будівництво офісно-складського центру) віднесено до СС1 класу наслідку (при тому що у відповідності до ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об`єкти будівництва не відносять до класу наслідків СС1 де рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, перевищує - 2500 мінімальних заробітних плат).

А також у вищезазначеному розрахунку збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, прийнято розрахункову вартість 1 кв.м. - 4 821 грн., за 1 кв. м. площі у відповідності до наказу Мінрегіонбуду № 57 від 04.02.2009, хоча на даний час чинний наказ Мінрегіонбуду від 01.03.2018 № 46 відповідно до якого вартість 1 кв.м. складає - 11 149.

Крім того даний розрахунок у відповідності ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (далі - ДСТУ) використовується тільки для розрахунку збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення житлових багатоквартирних будинків, багатоповерхових будинків, тощо.

У відповідності до ДСТУ для об`єктів даного і типу використовують формулу 4.1., також відсутній розрахунок прогнозованих збитків від втрати продукції, що зберігається в результаті зупинки підприємства та відповідні розрахунки збитків внутрішньо-майданчикової мережі (водопостачання господарча-побутова каналізація), системи очищення каналізаційних стоків.

На підставі вищезазначеного відповідно до ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності діяльності та за критеріями таблиці 1, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (далі - ДСТУ) вищезазначена будівля (об`єкт будівництва) відноситься: до класу наслідків (відповідальності) СС2 (не значні наслідки).

Варто зауважити, що у відповідності до п. 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , у разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт виникає після отримання документа, що дає право па виконання будівельних робіт, згідно з цим Порядком як для об`єкта з вищим класом наслідків (відповідальності).

Комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється за єдиною проектною документацією (Відповідно до визначення наказу 16.05.2011 № 45 Мінрегіонбуду , ДБН А.2.2-3:2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО ).

П. 4.2 ДБН А.2.2-3:2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженернотранспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А. 1. розрахованими для об`єкт будівництва в цілому.

Вищезазначеними діями ТОВ МБ-БУД було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкт, яка розроблена з порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта, чим порушено ст. 23, 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Також замовником будівництва ТОВ Бліц-Логістик в поданому повідомленні наведено недостовірні дані, а саме: зазначено загальна площа 3100 кв.м. (відповідно до проекту загальна площа 2962 + 984 = 3946 кв.м.) площа офісних приміщень 972, (відповідно до проекту площа офісних приміщень 984), кількість робочих місць 33 (відповідно до проекту 56), а також заниження класу наслідків, чим порушено ч. 1, 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того відсутній інформаційний стенд на даному об`єкті будівництва вищезазначеними діями замовником будівництва порушено вимоги п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

ТОВ МБ-БУД розпочато на виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без розроблення проекта виконання робіт (ПВР), без огородження будівельного майданчика, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

ТОВ МБ-БУД розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів середніми наслідками (СС2)), чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Цього ж дня головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В. складено протокол № 1-Л-З-0110/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому, зазначаючи викладені з Акту обставини про те, що ТОВ МБ-БУД було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкт, яка розроблена з порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта, чим порушено ст.ст. 23, 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, відзначено про відповідальність за встановлені правопорушення згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.10.2018.

Окрім того вказаного дня головним інспектором Зброцьким О.В. складено протокол № 1-Л-З-0110/4 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яким з огляду на дані з Акту стосовно того, що ТОВ МБ-БУД розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відзначено про відповідальність за встановлені правопорушення згідно абз. 1 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.10.2018.

В цей же день головним інспектором будівельного нагляду Зброцьким О.В. складено протокол № 1-Л-З-0110/3 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого відображаючи з Акту перевірки інформацію у тій частині, що ТОВ МБ-БУД розпочато на виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт без розроблення проекта виконання робіт (ПВР), без огородження будівельного майданчика, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , зазначено про відповідальність за встановлені правопорушення згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.10.2018.

Також 01.10.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В., зважаючи на проведення позапланової перевірки, видано ТОВ МБ-БУД припис № С-0110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (альтернативно - Припис-1) та припис № С-0110/3 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (скорочено - Припис-2).

16.10.2018 за наслідками розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (Акту, протоколів від 01.10.2018, Приписів) головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Ковалем В.А. прийнято:

постанову № З-1610/2-10/10-83/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ТОВ МБ-БУД визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 681 170,00 грн. (за текстом - Постанова-1);

постанову № З-1610/3-10/10-84/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за якою ТОВ МБ-БУД визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 165 690,00 грн. (в рішенні - Постанова-2);

постанову № З-1610/1-10/10-82/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за якою ТОВ МБ-БУД визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 82 845,00 грн. (дана постанова згідно предмету позову не оскаржується).

02.11.2018 Постанови 1 та 2 направлено на адресу ТОВ МБ-БУД , що вбачається з опису вкладенні цінний лист 0113329178861, фіскального чеку № ФН 3000435216, накладної про відправку поштової кореспонденції.

За вказаних фактичних обставин Товариство примічає, що відповідачем про дату і час розгляду справ про адміністративні правопорушення позивача у встановленому порядку повідомлено не було. Спірні постанови про накладення штрафів ТОВ МБ-БУД не вручено.

Позивач звертає увагу, що згідно складеного Акту, Товариством порушено вимоги законодавства, а саме в описі порушень вказано, що в пояснювальній записці, ТОМ 1, на 10 аркуші, зазначено, що конструктивна система будівлі одноповерхова, 3-х пролітна каркасна, загальна площа офісних приміщень складає 984 кв.м. загальна площа будівлі складає 2 962 кв.м., однак такий висновок Департаменту не відповідає дійсності, адже згідно того ж таки ТОМ 1, на 10 аркуші зазначено загальна площа офісних приміщень складає 591 кв.м., загальна площа будівлі складає 2 272 кв.м.

В подальшому в тексті Акту вказано, що ТОВ МБ-БУД невірно вказана площа офісних приміщень і тому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Зброцьким О.В. самостійно визначено загальну площу офісних приміщень, та з незрозумілих причин до цієї площі включено 49,32 кв.м. приміщення для рекламації товару, що не є офісним приміщенням, як наслідок цим інспектором завищена загальна площа офісних приміщень, що призвело до завищеної їх площі та як наслідок збільшило кількість осіб які можуть одночасно перебувати в даних офісних приміщеннях, (48 + 6 = 56), хоча насправді кількість осіб згідно документації є значно меншою.

Крім того інспектором будівельного нагляду зазначено, що згідно технічної документації об`єкту, наведено розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, який визначено у розмірі 2 941 м.р.з.п., що призвело до порушення Товариством ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності України , згідно якої до класу СС1 відносять об`єкти будівництва, де рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, що не перевищує 2500 мінімальних заробітних плат. Інспектором взято розмір збитків 2 941 м.р.з.п., втім в ТОМ 6 на аркуші № 5 вказано, що сума можливого економічного збитку даного об`єкту становить 1 929,74 м.р.з.п.

Позивач примічає, що інспектором описується той факт, що нібито для розрахунку збитків від руйнування та пошкодження взято розрахункову вартість згідно наказу Мінрегіонбуду №5 7 від 04.02.2009, водночас знову ж таки невідомо звідки взято такі розрахунки, адже згідно в ТОМ 6 на 5 аркуші вказано, що розрахункова вартість взята відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 01.03.2018 № 46.

Товариство наголошує, що всі необхідні дозволи та погодження на будівництво об`єкту були отримані.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві, зауважуючи на викладених у Акті обставинах, відзначив, що під час проведення позапланової перевірки інспектором Зброцьким О.В. було пред`явлено посвідчення керівнику суб`єкта містобудування - ТОВ МБ-БУД Бондару П.С. , а також вручено останньому копію направлення на перевірку № 691.18/01 від 10.09.2018 Департаменту.

ДАБІ висловлюється про направлення Акту, протоколів від 01.10.2018 та Приписів на адресу Товариства засобами поштового зв`язку, що підтверджується цінними листами з описом вкладення (ідентифікатор № 0205500513307).

Згідно аргументів Департаменту, доводи ТОВ МБ-БУД спростовуються встановленими ДАБІ під час проведення перевірки порушеннями та матеріалами справи.

Згідно позиції відповідача, головним інспектором будівельного нагляд законно та обґрунтовано було здійснено позаплановий захід державного архітектурного будівельного контролю та винесено постанови про накладення штрафу на відповідності до норм чинного законодавства.

Вирішуючи спір по суті суд зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в рішенні - Закон), Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (за текстом - Порядок), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи.

Нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Зважаючи на наведені нормативні приписи варто зауважити, що уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю, в межах здійснення архітектурно-будівельного контролю, наділений повноваженнями з: складення протоколів про вчинення правопорушень, актів перевірок та накладання штрафів відповідно до закону; видачі обов`язкових для виконання приписів щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Таким чином прийняті відповідачем, в особі його уповноважених посадових осіб, Спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності Оскаржуваних рішень, необхідним є перевірка судом прийнятих ДАБІ рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Поряд з наведеним суд відмічає, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З наведених приписів Порядку випливає, що необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, є підставою для проведення позапланової перевірки.

До обов`язків посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю відносяться: пред`явлення, під час проведення позапланової перевірки, суб`єкту містобудування або його представнику службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності осіб, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю покладається обов`язок здійснення, у межах своїх повноважень, державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено.

У випадку відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, складається відповідний акт.

При цьому виконання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю покладених на них обов`язків кореспондує до реалізації суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється такий контроль, своїх прав, а саме: перевірки наявності у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складаються акт перевірки та протокол, та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

При цьому у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Окремо варто відзначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , відповідно до статей 3 та 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , статей 244 -6 , 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, затверджено: уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1; форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2; форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил згідно з додатком 3; форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 4; форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу згідно з додатком 9.

Згідно з додатку 1, в акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, має міститися, серед іншого, інформація щодо осіб, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю); керівник суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи.

Відповідно до додатку 2, форма акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій має містити дані про недопущення юридичною особою, фізичною особою/фізичною особою - підприємцем (уповноваженою ними особою), що перевіряється на об`єкт будівництва. Такий акт складається у присутності відповідних осіб.

Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (додаток 3), а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (додаток 4) мають містити інформацію щодо юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця (уповноваженої ними особи), якій видається припис.

Направлення для проведення планового (позапланового) заходу (додаток 9) має містити: посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка направляється для здійснення планової (позапланової) перевірки, та повне найменування юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця (уповноваженої ними особи) щодо якої здійснюється перевірка; відомості щодо дійсності направлення при пред`явленні службового посвідчення; підставу проведення планової (позапланової) перевірки.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (додаток 7) містить інформацію про повне найменування органу, у якому буде розглядатися справа.

Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (додаток 8) має містити: посаду, прізвище, ім`я та по батькові осіб, які брали участь у розгляді справи; інформацію щодо надіслання примірнику постанови поштою.

З наведеного убачається про відповідні вимоги як до форми, так і до змісту форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також убачається про правила оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю.

Додатково суд вказує, що Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно положень Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва:

проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З зазначених норм випливає, по-перше, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів (проектні організації) несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва.

По-друге, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) без отримання дозволу на їх виконання.

З огляду на встановлення Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі за порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил суд виокремлює, що відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування (додаток Б); інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.

Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Зважаючи на положення ДБН А.2.2-3-2014, проектна документація розробляється з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво, і повинна відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Затверджена відповідно до чинного законодавства проектна документація не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки.

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ТА КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ`ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА , стандарт установлює вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва.

Цей стандарт призначено для застосування замовниками та проектувальниками; роз робниками будівельних норм та стандартів; експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Категорію складності об`єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, вико ристовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не збігається із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Категорію складності об`єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визна чають відповідно до таблиці А.1 додатка А, якщо об`єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

При проведенні капітального ремонту об`єкта об`єктом будівництва може бути його частина.

Проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійсню вати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показ никами таблиці А.1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.

Клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конст руктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфра структури, а також будівельних конструкцій та основ.

Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва встановлюють за найвищою характе ристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Наведені положення ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 знаходять своє відображення у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , згідно п. 3 якого у разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт виникає після отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт, згідно з цим Порядком як для об`єкта з вищим класом наслідків (відповідальності).

За таких обставин за сукупними показниками розрахунків визначається клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва.

Проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійсню вати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому.

Також варто відмітити, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності встановлюються правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Законом, в межах регулювання забудови територій, окреслено питання класів наслідків (відповідальності) будівель і споруд.

Так клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Таким чином відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством, визначається клас наслідків для кожного об`єкта будівництва.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

В той же час, до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат.

Окрім цього Закон встановлює, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

В силу Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Тобто за Законом право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Тоді як право на виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як свідчать матеріали справи, 06.09.2018 Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № 10/10-0609/36/П.

10.09.2018 ДАБІ, з причин необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П, прийнято наказ № 186П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Будівництво офісно-складського комплексу вул. Проектна, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район . Замовник - ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК . Проектант та генеральний підрядник - ТОВ МБ-БУД .

Згідно наказу предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі наказу видано направлення № 691.18/01 від 10.09.2018 про проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ МБ-БУД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво офісно-складського комплексу вул. Проектна, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район .

Зі змісту направлення убачається про уповноваження на здійснення позапланової перевірки головних інспекторів будівельного нагляду Зброцького О.В. та Коваля В. А .

В силу даних направлення воно дійсне при пред`явленні службового посвідчення. Строк дії направлення з 19.09.2018 по 01.10.2018.

Таким чином головні інспектори будівельного нагляду Зброцький О.В. та Коваль В.А. уповноважені, на підставі направлення № 691.18/01 від 10.09.2018, при пред`явленні службових посвідчень до нього, на здійснення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування ТОВ МБ-БУД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті Будівництво офісно-складського комплексу Софіївська Борщагівка, вул. Проектна".

Як підтверджують матеріали справи, копію вказаного направлення, в якому, між іншим, наявне посилання на наказ № 186П від 10.09.2018, отримано Боднаром П.С. , про що свідчить відмітка про його отримання проставлена останнім у верхньому лівому боці направлення, що, в свою чергу, свідчить про виконання ДАБІ приписів Порядку щодо надання копії направлення для проведення позапланової перевірки суб`єкту містобудування.

З матеріалів справи випливає, що в період з 19.09.2018 по 01.10.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Зброцьким О.В. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування: замовником - ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК , та підрядником - ТОВ МБ-БУД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено Акт.

01.10.2018 головним інспектором Зброцьким О.В. складено спірні приписи та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так з протоколів у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-0110/2 та № 1-Л-З-0110/4 видно про призначення розгляду справ про правопорушення сфері містобудівної діяльності 16.10.2018 об 16 год. 30 хв. у приміщенні Департаменту, а також про направлення протоколів поштою ПАТ Укрпошта .

Вказаний Акт та протоколи у сфері містобудівної діяльності направлено ДАБІ на адресу Товариства 04.10.2018, що підтверджується описом вкладення цінний лист, фіскальним чеком про оплату відправки № ФН 3000397153, накладною № 0205500513307 з інформацією щодо необхідності повернення повідомлення про вручення у разі невручення поштового відправлення.

Дане вказує на дотримання Департаментом вимог Порядку щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням на адресу Товариства примірників: акту, оспорюваних приписів та проколів у сфері містобудівної діяльності з інформацією щодо призначення до розгляду справ про правопорушення сфері містобудівної діяльності 16.10.2018 об 16 год. 30 хв. у приміщенні ДАБІ.

З огляду на наведене судом відхиляються, як невмотивовані, доводи позивача щодо недотримання відповідачем положень Порядку щодо повідомлення ТОВ МБ-БУД про час та дату розгляду справ про правопорушення сфері містобудівної діяльності на 16.10.2018 об 16 год. 30 хв. у приміщенні Департаменту.

В частині зазначених ДАБІ в Акті порушень, а відповідно прийнятих оскаржуваних приписів та Постанов, приймаючи до уваги визначену у наказі № 186П від 10.09.2018 підставу необхідності проведення позапланової перевірки, як то перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П, суд зазначає таке.

Згідно даних вказаного рішення ДАБІ видно про повідомлення ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК , відповідно до ст. 36 Закону, про початок виконання будівельних робіт по об`єкту: Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна, кадастровий номер 3222486200:04:001:5644 . Клас наслідків - СС1. Вид будівництва - нове будівництво. Код об`єкта - ДК 018-2000-1252.9 - Склади та сховища інші. Проектна документація розроблена ТОВ МБ-БУД (головний інженер, особа, що здійснює авторський нагляд - Боднар П.С. ), та затверджена директором ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК Дунайним С .М . (наказ № 20.08.2018/1 від 20.08.2018). Загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 3100 кв.м., площа забудови - 2 500 кв.м., поверховість - 2 поверхи, кількість робочих місць - 33 чол., площа складу - 1 990 кв.м., площа офісних приміщень - 972 кв.м., парко-місця - 10 шт.

Відповідні показники об`єкта будівництва також відображені у загальному журналі робіт від 06.09.2018 ТОВ МБ-БУД , складеного директором Боднар П.С.

Поряд з цим із наявних у матеріалах справи витягів з проектної документації на об`єкт Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна видно, що: загальна площа офісних приміщень - 984 кв.м.; площа будівлі - 2 962 кв.м.

Як свідчать матеріали справи, згідно даних проектної документації на об`єкт Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна також випливає, що: розрахункова вартість 1 м 2 приймається - 4 821 грн. за м 2 площі у м. Києві, відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009, а за основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві; розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення визначено у розмірі 2,941 м.р.з.п.; будівництво офісного складського центру має клас наслідків СС1.

Водночас станом на дату затвердження директором ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК Дунайним С .М . (наказ № 20.08.2018/1 від 20.08.2018) проектної документації по об`єкту Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна , наказ Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009 втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 110.

При цьому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 березня 2018 року № 46 затверджено та рекомендовані вже нові показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які розраховані станом на 01 січня 2018 року.

З огляду на зауважене, враховуючи, що дані розрахунків проектної документації на об`єкт Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна , яка ТОВ МБ-БУД була передана ТОВ БЛІЦ-ЛОГІСТИК та затверджена останнім згідно наказу № 20.08.2018/1 від 20.08.2018, вказують на підстави для віднесення відповідного об`єкту до іншого (вищого) класу наслідків, зокрема СС2, беручи до уваги, що ТОВ МБ-БУД розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), суд вважає, що вмотивованими є викладені ДАБІ у Акті та Спірних рішеннях висновки як про порушення Товариством ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ст.ст. 32, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , так і щодо наявності підстав для притягнення останнього до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 2 та абз. 1 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а відповідно суд зазначає, що недоведеними, за викладених у позові мотивів, є доводи позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування Оскаржуваних рішень.

Щодо наявної у матеріалах справи копії проекту кошторисної документації: Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола 16-В , суд вказує, що дана документація затверджена директором ТОВ Бліц-Логістик лише 04.09.2018, і дані про таку не випливають з повідомлення від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П, а тому такий доказ, в контексті даного спору, а відповідно обставин проведеної ДАБІ перевірки згідно наказу № 186П від 10.09.2018, не приймається судом до уваги як належний.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду відповідач довів правомірність прийнятих ним рішень, та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували аргументи позивача щодо викладених ним процедурних порушень.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням прийняття Спірних рішень у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 25.03.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ-БУД" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко