Рішення

від 30.07.2020 по справі 826/9555/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м. Київ № 826/9555/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аромаленд до 1. Головного управління ДПС у м. Києві, 2. Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішення №682075/30518194 від 05.05.2018, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аромаленд (далі - позивач, ТОВ Аромаленд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №682086/30518194 від 05.05.2018;

- зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ Аромаленд №31 від 06.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення ДФС України №682086/30518194 від 05.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та протиправним, оскільки в ньому не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач переконаний, що сукупність наданих первинних документів не дає підстав для сумніву щодо дійсності наданих документів та реальності операцій. Надані позивачем до контролюючого органу пояснення та додані документи, у повній мірі підтверджують придбання у контрагентів та подальшого постачання товару, тому, на думку позивача, дії відповідача не відповідають нормам чинного законодавства. Також на переконання позивача, на тій стадії, коли позивачу в квитанціях було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданим розрахунком коригування.

ГУ ДФС у м. Києві позовні вимоги не визнало, просило у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що реальність вчинення господарських операцій не підтверджена, оскільки позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій. Окремо відповідач вказує на автоматизацію процесу розшифрування та проведення перевірки надісланих податкових накладних та розрахунків коригування на предмет їх відповідності критеріям оцінки ризиків. Недостатність наданих платником документів та/або їх невідповідність вимогам законодавства є підставою для прийняття рішення комісією ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Спірне рішення, за твердженням ГУ ДФС у м. Києві, є правомірним, прийнятим у відповідності до вимог законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Представником позивача подана відповідь на відзив, а також додаткові пояснення по справі, у яких заперечуються доводи відповідача та повторно наголошено на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із даним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою суду від 15.04.2019 клопотання ТОВ Аромаленд про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено і залучено до участі у справі в якості відповідача - Державну фіскальну службу України (далі - ДФС України) в частині вимог щодо зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ Аромаленд №31 від 06.03.2018.

15.05.2019 від ДФС України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача-2 происть у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, стверджуючи про правомірність вцідмови у реєстрації податкової накладної.

У відповіді на відзив ДФС України поззивач заперечує доводи відповідача-2, наводячи аргументи, аналогічні висловленим у позовній заяві і у відповіді на відзив відповідача-1.

У своїй заяві від 05.06.2019 представник позивача виклав раніше висловлені доводи і визначив позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.05.2018 №682086/30518194;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструввати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ Аромаленд (код ЄДРПОУ 30518194) податкову накладну № 31 від 06.03.2018;

- стягнути з ГУ ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь ТОВ Аромаленд (код ЄДРПОУ 30518194) судовий збір.

27.04.2020 представником позивача подана заява про допущення процесуального правонаступництва відповідачів.

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України , а також враховуючи те, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, за результатами розгляду відповідного клопотання позивача та з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинних відповідачів - Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві та Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України та.

Також матеріали справи містять звернення позивача про пришвидшення розгляду цієї справи у зв`язку з великим значенням спірного питання для платника податків.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідачів, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

ТОВ Аромаленд зареєстровано як юридична особа 23.09.1999, номер запису про державну реєстрацію 10731200000008749. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

З метою здійснення основного виду діяльності та отримання прибутку позивач уклав з підприємством-нерезидентом Бел Флайвоз енд Фрегрансіз Дуфт унд Арома ГмбХ (Німеччина) зовнішньоекономічний контракт №SC-2009/12 від 11.12.2009 та доповнення №5 від 10.03.2015 до контракту, відповідно до умов яких Бел Флайвоз енд Фрегрансіз Дуфт унд Арома ГмбХ постачає на ТОВ Аромаленд товари вказані у Специфікаціях до контракту.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту та специфікацій підприєство-нерезидент поставило на адресу позивача харчові ароматизатори та віддушки (УКТЗЕД - 3302109000, 3302909000), що підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями №UА 100020/2018/170313, №UА 100020/2017/308868, №UА 100020/2018/171756, №UА 100020/2018/171500.

Факт проведення розрахунків із постачальником-нерезидентом Белл Флайвоз енд Фрегрансіз Дуфт унд Арома ГмбХ підтверджується банківською випискою.

Транспортування товару на митну територію України здійснювалось автоперевізниками на замовлення та за рахунок Белл Флайвоз енд Фрегрансіз Дуфт унд Арома ГмбХ , що підтверджується транспортними накладними (CMR): №019004, №017437, №015922, №019605.

З метою зберігання придбаних харчових ароматизаторів ТОВ Аромаленд укладено з ТОВ Павол Договір №2 про зберігання вантажу на комерційному складі від 04.05.2011, відповідно до якого у підприємства наявні складські приміщення за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, буд. 3. Факт зберігання товарів на складі підтверджується прибутковими накладними №168 від 17.01.2018, №8 від 19.02.2018 та №9 від 27.12.2018.

Імпортований товар оприбутковано на склад та відображено по складському обліку Підприємства за бухгалтерською проводкою по рахунку № 632.

17.03.2015 між ТОВ Аромаленд , як постачальником та ПрАТ Оболонь , як покупцем укладено Договір №93 на поставку товару, а 24.01.2017 - додаткову угоду №5 до Договору №93 від 17.03.2015.

На виконання умов вказаних договорів в 06.03.2018 p. ТОВ Аромаленд поставило на адресу ПрАТ Оболонь товар - харчові ароматизатори: Бренді 0532061, Джин-тонік 0532056, Кола 0426001, Лимон 0526821, Ром 0540068, Свіжий дайм 0418882 (код УКТ ЗЕД 3302109000) в кількості 715 кг, на загальну суму 343865,64 грн, в т.ч. 57310,94 грн ПДВ на підставі видаткової накладної №10472 від 06.03.2018.

За поставлений товар на адресу ПрАТ Оболонь виписано Рахунок №10151 від 06.03.2018, який оплачено покупцем 14.06.2018, що підтверджується платіжним дорученням №1469 та банківською випискою.

Транспортування товару на адресу ПрАТ Оболонь здійснювалось автотранспортом на умовах самовивозу зі складу ТОВ Аромаленд , що підтверджується видатковою накладною зі складу №259 від 06.03.2018.

Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на першу подію - дату відвантаження товару на адресу ПрАТ Оболонь , позивачем 06.03.2018 складено податкову накладну №31 та в передбачений законом строк, а саме 29.03.2018 направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Через систему електронного документообігу М.Е.Dос на електрону адресу позивача надійшла квитанція № 1 від 30.03.2018, в якій зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.03.2018 №4 а Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивачем 02.05.2018 через систему електронного документообігу М.Е. Dос подано до Комісії ГУ ДФС у м. Києві Повідомлення №31 щодо надання пояснень та підтверджуючих документів. До повідомлення, за твердженням позивача, не спростованим відповідачем, надавались на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній №31 від 06.03.2018: сканкопії зовнішньо-економічного контракту №SC - 2009/12 від 11.12.2009; доповнення №5 від 10.03.2015 до контракту №SC - 2009/12 від 11.12.2009; ВМД №№ UA 100020/2018/170349, UA 100020/2017/308868, UA 100020/2018/171756, UA 100020/2018/171500; CMR №№ 019004, 017437, 015922, 019605; про зберігання вантажу на комерційному складі від 04.05.2011; договору поставки № 93 від 17.03.2015; додаткової угоди № 5 від 24.01.2017 до Договору № 93 від 17.03.2015; накладної № 10472 від 06.03.2018; рахунку № 10151 від 06.03.2018; банківських виписок; оборотно-сальдової відомості по рахунку 632. .

Однак, рішенням Комісії ГУ ДФС у місті Києві прийнято рішення №682086/30518194 від 05.05.2018, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №31 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Ненадання платником податку копій документів; Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); Розрахункові документи, банківськи виписки з особових рахунків; Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його в адмінстративному порядку.

Проте, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 24.05.2018 №6518/30518194/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Стверджуючи про протиправність рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної, позивач з звернувся до суду із цим позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматизаваному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії №959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункту 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

У той же час, контролюючим органом не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини через які відповідач дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Слід також зазначити, що пп.1.6 п.1 Критеріїв №959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у визначений Порядком №117 спосіб позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із рішення №682086/30518194 від 05.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 06.03.2018 підставою для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: Ненадання платником податку копій документів; Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); Розрахункові документи, банківськи виписки з особових рахунків; Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) .

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача-1 №682086/30518194 від 05.05.2018 містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В той же час, варто також відмітити, що вказані рішення ДФС є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальними актами.

При цьому, такий акт, виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.04.2019 (справа № 826/10649/17), від 21.05.2019 (справа № 0940/1240/18), від 14.05.2019 (справа № №1940/1306/18).

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві Про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№682086/30518194 від 05.05.2018 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ Аромаленд №31 від 06.03.2018, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case ofv. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В спірному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, подану позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність покладення на Державну податкову службу України (правонаступника ДФС України) обов`язку здійснити реєстрацію податкової накладної №31 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аромаленд задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві Про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №682086/30518194 від 05.05.2018.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ Аромаленд №31 від 06.03.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аромаленд (код ЄДРПОУ - 30518194, адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, кім.930) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська