Ухвала

від 27.07.2020 по справі 757/54466/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_1.,

суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

секретаря - ОСОБА_4.,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5.,

адвоката, який діє

в інтересах власника майна

ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019000000000706 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 жовтня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів НПУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_7., про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12019000000000706 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СІ ЕС СІСТЕМС» (код ЄДРПОУ 34820569) в Печерській Філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 300711) - №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_9, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_20, НОМЕР_19, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24; ТОВ «ІТЦ «Безпека» (код ЄДРПОУ 42978936) в Філії «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» ТА КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649) - №№ НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28; ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1) в Київському ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 321842) - НОМЕР_29, НОМЕР_30, що відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 5 159 104,00 грн., із забороною розпоряджатися цими грошовими коштами за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та за можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що вказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а накладення арешту застосовується з метою збереження речових доказів.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Накладаючи арешт на грошові кошти ТОВ «ІТЦ «Безпека», слідчий суддя не врахував, що дане ТОВ створено після вчинення кримінального правопорушення, воно здійснює правомірну господарську діяльність, всі грошові кошти зароблені законним шляхом, на підставі господарських договорів укладених з різними компаніями, і не є предметом злочину та доказом у кримінальному провадженні, тобто воно не відповідає критеріям ст.98 КПК України. Посадові особи даного ТОВ не причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, жодній посадовій особі ТОВ «ІТЦ «Безпека» не оголошено про підозру, відносно ТОВ не здійснюється досудове розслідування, а отже і відсутні підстави, передбачені ст.170 КПК України, які б допускали арешт майна. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти із забороною розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на рахунках ТОВ «ІТЦ «Безпека» на суму, що не перевищує 5 159 104,00 грн. та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти із забороною розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на рахунках ТОВ «ІТЦ «Безпека» на суму, що не перевищує 5 159 104,00 грн.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що ухвалу постановлено без виклику представника ТОВ «ІТЦ «Безпека», після чого, розглядалося клопотання про скасування арешту на майно, і тільки після відмови у скасуванні арешту, представник ТОВ «ІТЦ «Безпека» мав можливість оскаржити ухвалу про накладення арешту на майно. Тому причину пропуску строку на апеляційне оскарження просить визнати поважною.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- адвоката ОСОБА_6., який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження подана поза межами процесуальних строків, передбачених ст.395 КПК України, а в клопотанні про поновлення строків апеляційного оскарження апелянтом не наведено поважних та вагомих причин, що унеможливили своєчасного оскарження судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як вбачається з матеріалів, що наявні в розпорядженні суду, та доводів апеляційної скарги, оскаржувана ухвала слідчого судді про арешт майна постановлена 11 жовтня 2019 року без виклику в судове засідання представника власника майна - ТОВ «ІТЦ «Безпека». Про існування зазначеної ухвали власник майна дізнався 30.01.2020 року, після того як підприємство не змогло розпорядитися коштами, розміщеними на банківських рахунках в АТ КБ «Приватбанк».

В подальшому, а саме 06.04.2020 року ТОВ «ІТЦ «Безпека» в порядку ст.174 КПК України звернулося до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту і заборони розпорядження безготівковими коштами підприємства, накладеному в рамках кримінального провадження №12019000000000706.

21 квітня 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в задоволенні клопотання адвоката, який діє в інтересах власника майна ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6., про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000706, відмовлено.

Разом з цим, апеляційна скарга подана до канцелярії Київського апеляційного суду адвокатом ОСОБА_6. 24.06.2020 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду (т.1 а.п.98), тобто з пропущеним строком на оскарження ухвали слідчого судді.

Твердження адвоката ОСОБА_6., що причини пропуску строку апеляційного оскарження пов'язані з тим, що після обізнаності про накладення арешту, представником ТОВ «ІТЦ «Безпека» одразу подано до Печерського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту майна, розгляд якого відбувся 21.04.2020 року без участі представників ТОВ «ІТЦ «Безпека», а з повним текстом ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року представник ТОВ «ІТЦ «Безпека» ознайомився 19.06.2020 року, колегія суддів не може визнати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення апелянта до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк, оскільки звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна об'єктивно не позбавляло власника майна можливості оскаржити в апеляційному порядку ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року.

Відповідно до вимог ст.399 КПК України пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання покладається на суд.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Таким чином, твердження апелянта, що апеляційна скарга подана після здійснення правого аналізу повного тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту майна не може бути визнано судом безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а інших доказів на пропущення поважності причин оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року, апелянтом не надано.

Відповідно до ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

В рішенні по справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини сформульовану в рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде не обмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

З огляду на викладене, підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання адвоката, який діє в інтересах власника майна ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6., слід залишити без задоволення, тобто відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 11 жовтня 2019 року, а подану апеляційну скаргу надіслати особі, яка її подала.

При цьому суд вважає за необхідне врахувати й практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 07.07.1989 р. справа "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Суботін проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Заявник має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити адвокату, який діє в інтересах власника майна ТОВ «ІТЦ «Безпека» - ОСОБА_6., в задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019000000000706 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3