Рішення

від 14.07.2020 по справі 472/348/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/348/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2020 р. смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.

представника позвача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

07.04. 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_6 .

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло, зокрема, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4821783000:05:000:0238, площею 9, 1111 га, що розташована в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та призначена для ведення особистого селянського господарства та належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК № 032680, виданого 01.03.2001 року Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 470.

ОСОБА_6 за життя заповіту не склала, а тому право на спадкування отримали спадкоємці за законом.

Зважаючи на те, що чоловік спадкодавиці - ОСОБА_7 , помер задовго до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її донька ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , то право на спадкування за законом після її смерті в порядку визначеному ст. 1266 ЦК України в порядку представлення, отримали діти доньки, а саме: позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5

23.12.2019 року Веселинівським районним судом було ухвалено рішення, яким їй було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 та встановлено факт родинних відносин між нею та померлою.

04.03.2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса Болгарчук О.Ф. та подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 на підставі якої було заведено спадкову справу № 15/2020. Разом із заявою надала необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину, проте отримала відмову у вчинені нотаріальної дії з тих підстав, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу, а в наданій архівній копії власник земельної ділянки зазначена ОСОБА_6 іна ОСОБА_9 .

Державний акт був втрачений, відновити його чи отримати новий вона не має можливості. 08.11.2019 року вона звернулась до відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та отримала інформацію про те, що дійсно ОСОБА_10 іні ОСОБА_9 видавався державний акт на право приватної власності та надано архівну копію держаного акту.

Пошук загубленого Державного акту, в тому числі й розміщення оголошення в місцевій газеті Зоря , не дали результату.

Оскільки нотаріально оформити своє право на спадщину позивач не може, вона звернулась з вказаним позовом до суду та просить визнати за нею право власності на успадковану після смерті ОСОБА_6 вищевказану земельну ділянку.

Для підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, разом з позовною заявою, надійшло клопотання позивача про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 08.04.2020 року відкрито провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. копію спадкової справи № 15/2020, заведеної після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 17. 06. 2020 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала в тому ж обсязі і з тих же підстав, просить визнати право власності за земельну ділянку за позивачем ОСОБА_2 , успадковану після смерті ОСОБА_6 .

Представник відповідача Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився. Від сільського голови Озимук К.Р. на електронну пошту суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника Новосвітлівської сільської ради, проти задоволення позову не заперечують.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього кодексу.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Ч. 5 ст. 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_11 на ОСОБА_9 , смерть якої була зареєстровано виконавчим комітетом Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 14. Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 28.08.2019 року.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку площею 9,1111 га з кадастровим номером 4821783000:05:000:0238, що розташована в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.

За життя ОСОБА_6 заповіту не склала, чоловік спадкодавиці ОСОБА_7 помер задовго до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , а її донька ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , то право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 в порядку визначеному ст. 1266 ЦК України в порядку представлення, отримали діти доньки, а саме: позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до рішення Веселинівського районного суду № 472/1430/19 від 23.12.2019 року встановлено факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , було встановлено, що ОСОБА_2 була онукою ОСОБА_6 , а остання її бабусею. Цим рішенням було визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Крім того, як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , спадкодавець ОСОБА_11 на ОСОБА_9 , а згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ НОМЕР_4 № 032680, виданого 01.03.2001 року Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 470, власник земельної ділянки ОСОБА_11 іна ОСОБА_9 .

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 6 вказаної статті передбачає встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по

батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові, або замість імені чи по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Суд вважає, що різниця в написанні імені власника земельної ділянки та спадкодавця, склалася із-за того, що звертаючись до нотаріуса за консультацією з приводу оформлення своїх спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_6 , позивач надала нотаріусу свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 14 серпня 2006 року , в якому власне ім`я померлої було зазначено вірно - ОСОБА_11 іна ОСОБА_9 , проте нотаріус оглянувши свідоцтво, повідомив позивача про те, що через пошкодження свідоцтва про смерть, його необхідно замінити та отримати повторне свідоцтво. Після чого ОСОБА_2 звернулась до Веселинівського районного відділу ДРАЦС та отримала повторне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 28.08.2019 року, де ім`я померлої було вказане відповідно до правил українського правопису - ОСОБА_11 на ОСОБА_9 .

За таких обставин, суд вважає, що факт належності ОСОБА_10 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК № 032680, виданого 01.03.2001 року знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже, позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Матеріалами спадкової справи № 15/2020 встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 у порядку ст. 1266 ЦК України , за правом представлення .

Крім позивача є й інші спадкоємці, передбачені ст. 1261, 1266 ЦК України- донька- ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 , які подали до нотаріуса заяви про те, що спадщину у встановленим законом порядку не приймали, на неї не претендують звертатись до суду з питання продовження строку для прийняття спадщини не будуть та не заперечують, щоб спадщину після смерті ОСОБА_6 оформила її онука - ОСОБА_2

04.03.2020 року разом із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 надала необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину, проте приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,11 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, оскільки: відповідно до п.4.12, 4.15 Гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Причиною відмови зазначено відсутність правовстановлюючого документу про належність спадкового майна спадкодавцю.

Державний акт був втрачений, відновити його чи отримати новий позивач ОСОБА_2 не має можливості.

Пошук загубленого Державного акту, в тому числі й розміщення оголошення в місцевій газеті Зоря № 7 від 15.02.2018 року, не дали результату.

Згідно ст. 49 ЗУ Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України , що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що 01.03.2001 року на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 5 від 31.01.2001 року на ім`я ОСОБА_6 , видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 № 032680, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 470 , який посвідчував її право власності на земельну ділянку площею 9,11 га, що розташована в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки Державний акт на землю було втрачено, 08.11. 2019 року позивач звернулась до відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та отримала інформацію про те, що дійсно ОСОБА_6 видавався державний акт на право приватної власності та надано архівну копію держаного акту.

Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4809214892020 від 23.03.2020 року спадковій земельній ділянці, власником якої значиться ОСОБА_6 присвоєно кадастровий номер 4821783000:05:000:0238 та уточнено її площу з 9,11 га до 9,1111 га.

Відповідно ст. 125 та ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час видачі державного акта), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України , спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, аналізуючи перевірені докази в їх сукупності, встановлено, що ОСОБА_6 за життя набула права власності на вищевказану земельну ділянку, яку після її смерті успадкувала її онука ОСОБА_2 , однак нотаріально не оформила.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України , відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи те, що позивач прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_6 у встановленому законом порядку та неможливість оформлення нею своїх спадкових прав у нотаріуса, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16 , 1218 , 1223 , 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76 , 263-265 , 273 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 032680, виданого 01 березня 2001 року Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 470, на ім`я ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП- НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 9,1111 га для ведення тованого сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером: 4821783000:05:000:0238, розташовану на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якої було посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 032680, виданого 01 березня 2001 року Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 470.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.С. Кучерявенко