Ухвала

від 30.07.2020 по справі 524/8430/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8430/19

Провадження 1-кп/524/122/20

УХВАЛА

30.07.2020 рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170000000145 від 24.04.2019 року відносно вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту відносно вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України прокурору Полтавської області , оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України , так як в обвинувальному акті прізвище ОСОБА_8 , зазначено ОСОБА_9 , тобто обвинувачення висунуте інший особі , про що і зазначено в обвинувальному акті , також згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170000000145 від 24.04.2019 року у розділі 11 , в пункті 40 вказано , що обвинувальний акт складений та затверджений 15.11.2019 року , але в самому обвинувальному акті зазначено , що він складений 18 листопада 2019 року за адресою : м.Полтава , вул. Сковороди ,2-б, каб. №214 , який був отриманий ним і його підзахисним ОСОБА_7 18.11.2018 року , тобто через 3 дня після його складання . Також в обвинувальному акті на аркуші справи 2 зазначено , що " всього в ніч з 06.06.2019 на 07.06.2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викрали з цистерни №74202946 дизельне пальне в кількості 560 літрів , вартістю 29, 82 грн. за 1 літр , тобто викрали чуже майно , яке належить ТОВ "Торговий дім "СОКАР УКРАЇНА" , загальною вартістю 16699, 20 грн. Дане дизельне пальне було поміщено в 14 каністр , загальною ємністю 560 літрів. Протиправну поведінку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали намір продовжувати і далі, оскільки в них залишились ще 6 порожніх каністр загальною ємністю 240 літрів, які вони мали намір аналогічним чином заповнити викраденим пальним, тобто таємно викрасти з цистерни №74082447 чуже майно - 240 літрів дизельного пального, яке належить ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 37037544, вартістю 29,82 грн. за 1 літр - тобто загалом викрасти чуже майно вартістю 23 856 грн.

Проте не довели свій злочинний умисел до завершення з причин, що не залежали від їх волі, оскільки 07.06.2019 року о 02 год. 30 хв. під час викрадення дизельного пального з цистерни №74202946 на 4 колії залізничної станції «Кагамлицька» на якій знаходився рухомий склад ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції.Тобто не зрозуміло органами досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висунуте обвинувачення в закінченому злочині чи замаху на злочин і від якого обвинувачення необхідно останнім захищатись.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту за №12019170000000145 від 24.04.2019 року відносно вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України у зв`язку з тим , що в обвинувальному акті, який затверджений і вручений 18 листопада 2019 року , через одинадцять днів після закінчення строків досудового розслідування, фактично не встановлена особа обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки обвинувальний акт містить у собі прізвище двох осіб, а саме : ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . Дані прізвища різняться майже на кожній сторінці обвинувального акту, а також прізвища різняться й у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170000000145 від 24.04.2019 року. На досудовому розслідуванні була встановлена особа обвинуваченого ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_11 акцентує увагу суду на тому , що в порушення вимог ст. 91 та ст. 291 КПК України, слідчим в обвинувальному акті та в реєстрі матеріалів кримінального провадження вказано прізвище двох різних осіб, які обвинувачуються в скоєнні одного і того ж кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

При викладенні фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, вказано особу на прізвище ОСОБА_8 , а при формулюванні обвинувачення скрізь вказана особа на прізвище ОСОБА_10 , тобто фактично обвинувачення повідомлено іншій особі.

Захисник у своєму клопотанні також зазначає, що згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт складений та затверджений 15.11.2019 року, а відповідно до обвинувального акту, він складений 18 листопада 2019 року та в цей же день затверджений прокурором.

Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні складений після закінчення строків досудового розслідування, які були продовжені до 07.11.2019 року, тобто дана процесуальна дія проведена поза межами строків досудового розслідування.

Таким чином , в даному кримінальному провадженні особу обвинуваченого не встановлено або обвинувачуються дві особи в скоєнні одного кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, захисник ОСОБА_11 також просить суд обвинувальний акт складений та затверджений 18 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12019170000000145 від 24.04.2019 року стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України повернути прокурору Полтавської області , оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд вислухавши думку прокурора, який заперечує проти задоволення клопотання захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , вважає клопотання є необґрунтованим,а обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України , відносно прізвище ОСОБА_8 , яке неправильно зазначено в обвинувальному акті , то під час судового розгляду можливо змінити обвинувальний акт , захисника ОСОБА_4 , який підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_11 , яий підтримав клопотання захисника ОСОБА_13 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали думку своїх захисників, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків:

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогамст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно довимог п.2,5 ч. 2ст.291КПК Україниобвинувальний актмає містититакі відомості:анкетнівідомості кожногообвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство, викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення;

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Таким чином, обвинувальний акт відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті на аркуші справи 4 зазначено , що "враховуючи вищевикладене ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України , а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна , вчиненому за попередньою групою осіб , поєднаного з проникненням у сховище " , але згідно копії паспорту на аркуші справи 154 вбачається , що прізвище обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але обвинувачення вищевказаній особі , а саме ОСОБА_8 , органами досудового розслідування висунуте не було , а воно було висунуте інший особі на ім`я ОСОБА_10 .

Відносно заперечень прокурора у підготовчому судовому засіданні , що можливо при судовому розгляді кримінального провадження змінити обвинувальний акт і виправити прізвище обвинуваченого ОСОБА_10 на ОСОБА_8 , то суд їх вважає неспроможними , оскільки згідно вимог ст. 338 ч.1 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, тобто законодавцем зазначені певні підстави для зміни обвинувачення яке висунуте певній особі , а як зазначив вище суд обвинувачення висунуте органами досудового розслідування інший особі , а не ОСОБА_6 .

Також в обвинувальному акті на аркуші справи 2 зазначено , що " всього в ніч з 06.06.2019 на 07.06.2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викрали з цистерни №74202946 дизельне пальне в кількості 560 літрів , вартістю 29, 82 грн. за 1 літр , тобто викрали чуже майно , яке належить ТОВ "Торговий дім "СОКАР УКРАЇНА" , загальною вартістю 16699, 20 грн. Дане дизельне пальне було поміщено в 14 каністр , загальною ємністю 560 літрів. Протиправну поведінку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали намір продовжувати і далі, оскільки в них залишились ще 6 порожніх каністр загальною ємністю 240 літрів, які вони мали намір аналогічним чином заповнити викраденим пальним, тобто таємно викрасти з цистерни №74082447 чуже майно - 240 літрів дизельного пального, яке належить ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» , вартістю 29,82 грн. за 1 літр - тобто загалом викрасти чуже майно вартістю 23 856 грн." Таким чином , органами досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні закінченого злочину , передбаченого ст. 185 ч.3 КК України , хоча обвинувачення в послідуючому ОСОБА_7 і особі на прізвище ОСОБА_9 висунуте у вчинені замаху на злочин і їх дії кваліфіковані за ст.15 ч.3 , ст. 185 ч.3 КК України , але аналізуючи зміст ст. 9 ч.2 та ст. 91 КПК України у сукупності, суд приходить до висновку про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогузрозуміти сутьпред`явленогоїй обвинуваченнята,виходячи зйого змісту,обирати власнуправову позиціюзахисту.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

В порушеннявищезазначених вимогзакону вобвинувальному акті формулюванняобвинувачення є неконкретизованим ,так якобвинувачення висунуте ОСОБА_7 у вчинененінезакінченого кримінальногоправопорушення ,ау формулюванніобвинувачення зазначено,що віні ОСОБА_6 вчинили закінченийзлочин ,асаме , викралимайно ,яке належить ТОВ"ТОРГОВИЙ ДІМ"СОКАРУКРАЇНА", що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення та порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України , під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у надані йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, що передбачено ст.20 КПК України.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

Викладене прокурором в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України є нечітким та неоднозначним, це свідчить про неконкретність пред,явленого обвинувачення, що порушує право обвинувачених на захист. В подальшому це позбавить суд належним чином роз,яснити обвинуваченим суть обвинувачення на виконання вимогст.348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Суд приходить до висновку , що наданий до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 2 п.2, 5 ст. 291 КПК України, оскільки анкетні відомості кожного обвинуваченого,а саме прізвище в обвинувальному акті зазначено іншої особи, замість ОСОБА_6 , зазначено ОСОБА_10 і фактично не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону.

У ч. 2 п. 9 ст. 291 КПК України зазначено , що обвинувальний акт має містити такі відомості: дату та місце його складення та затвердження .

Обвинувальний акт на аркуші справи 1 містить дату складення та затвердження 18 листопада 2019 року , м. Полтава , вул. 1100- річчя Полтави , 7 ,затверджений прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_14 , алена аркушісправи 8обвинувального актувказана датаскладення "18"листопада 2019року заадресою :м.Полтава,вул.Сковороди ,2-б,каб.№214,а вреєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170000000145 від 24.04.2019 року у розділі 11 , в пункті 40 вказано , що обвинувальний акт складений та затверджений 15.11.2019 року старший слідчий СУ ОСОБА_15 ( хоча обвинувальний акт складений старшим слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_16 ) , прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_14 , але обвинувальний акт затверджений іншим прокурором Куролес , а не Куралес .

Тому , зурахуванням викладеногообвинувальний актвідносно вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ст..15ч.3, ст.185ч.3 ККУкраїни, як такий що не відповідає вимогам чинного КПК України, підлягає поверненню прокурору Полтавської області .

Відносно клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке надійшло в провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука 18.02.2020 року ( а.с. 125 , 159), яке підтримано в підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 то суд вважає згідно вимог ст. 314 ч.2 КПК України де зазначено , що підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючим по справі була з,ясована думка учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення судового розгляду. Під час з`ясування думки учасників підготовчого судового засідання захисниками ОСОБА_4 та ОСОБА_11 було заявлене клопотання про повернення обвинувального акту , яке було вирішено судом та з урахуванням вимог ст. 314 ч.3 п.3 КПК України було прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору , а як вбачається із ст. 315 ч. 1 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. під час якої і вирішує питання згідно вимог ст. 315 ч.3 КПК України про обрання запобіжного заходу , оскільки судом було прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору , то клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не вирішувалось.

Керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору Полтавської області задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170000000145від 24.04.2019року відносновчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ст..15ч.3, ст.185ч.3 ККУкраїниповернути прокурору Полтавської області.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: