Постанова

від 11.02.2009 по справі 2-а-4/2009

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-69/2008, 2-а-4/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Петрусенко Т.В., з участю:

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, треті особи -Міністерство праці і соціальної політики України та Кабінет Міністрів України», про визнання протиправними дій щодо виплати разової грошової допомоги учаснику бойових дій за 2008 рік у меншому розмірі ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проведення перерахунку її розміру та стягнення заборгованості по недосплаченій допомозі на суму 2095 гривень, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, який у судовому засіданні просив задовольнити, посилаючись на протиправність дій відповідача, яка полягає в тому, що відповідач всупереч зазначеному положенню закону виплатив допомогу у розмірі 310 гривень замісць 2405 гривень, тобто у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову з посиланням на проведені виплати у розмірі, який був передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в межах бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет України.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник Кабінету Міністрів України проти задоволення позовних вимог також заперечувала, пославшись на те, що виплату допомоги було проведено у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в межах бюджетних асигнувань, оскільки в ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, яка була чинною на час виплати допомоги, було зазначено, що виплачується грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а рішення КСУ було прийнято 22 травня 2008 року вже після виплати допомоги позивачу.

Міністерство праці та соціальної політики України свого представника до суду не направило.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, - позивач у справі, є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА № 226355, виданим Славутицьким міськвійськкоматом Київської області, копія якого долучена до справи.

Як видно з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, до 5 травня 2008 року позивачеві виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі 310 гривень, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Дії відповідача щодо виплати позивачеві щорічної разової допомоги у зазначеному розмірі не можна визнати правомірними, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого частина п'ята статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Згідно п. 6 зазначеного рішення рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, яка була чинною до внесення змін, визнаних неконституційними і підлягає застосуванню при вирішенні цього спору, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня 2008 року - 481 гривня.

Тому виплата щорічної допомоги позивачеві у 2008 році повинна була здійснюватись у розмірі 2405 грн. (481x5=2405), тобто виходячи з розмірів встановленого зазначеним законом на момент виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином недоплачена сума щорічної допомоги становила у 2008 році - 2095 грн. (2405-310=2095), яка підлягає перерахунку та стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 160 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі ніж передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати відповідача провести перерахунок зазначеної допомоги позивачеві, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком на момент виплати.

Стягнути з відповідача на користь позивача недосплачену щорічну разову грошову допомогу на суму 2095 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 16 лютого 2009 року.