У Х В А Л А
31 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1023/19
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. Єщенко О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року по справі №400/1023/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЄРОН-АГРО" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2019 року ТОВ "ОБЄРОН-АГРО" звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року позовні вимоги ТОВ "ОБЄРОН-АГРО" задоволено .
На зазначене рішення суду ГУ ДФС у Миколаївській області було подано апеляційну скаргу, яку було повернуто П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 19.12.2019 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме : у зв`язку з відсутністю сплати судового збору.
16 липня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою.
В порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України ГУ ДПС у Миколаївській області при подачі апеляційної не сплачено судовий збір.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому згідно ч. 3 ст. 6 названого Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2019 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 1921 грн..
Виходячи з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 18 934,43 грн. на рахунок № UA058999980313181206081015008, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
В апеляційні скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні ГУ ДПС у Миколаївській області зазначає, що незабезпечення реалізації територіальними органами ДПС України права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконні та необгрунтовані судові рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України чи економію бюджетних коштів.
Також зазначає, що фінансування поточного року за КНКВ 2800 "Інші поточні видатки" не охоплює нагальні потреби (безспірне списання коштів за арештами та сплату судового збору).
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…» .
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що ГУ ДПС у Миколаївській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування контролюючого органу з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі « Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.
Обставини, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та обґрунтованими.
З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга ГУ ДПС у Миколаївській області підлягає залишенню без руху, із наданням апелянту строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку.
Разом з цим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .
Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до, зокрема, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи, що Закон України № 731-IX опубліковано в газеті Голос України - / № № 119-120 16 липня 2020 року, відповідно до ч.1 Прикінцевих та перехідних положень даного закону, датою набрання ним чинності є 17 липня 2020 року.
З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга ГУ ДПС у Миколаївській області підлягає залишенню без руху, із наданням апелянту строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказавши інші підстави із зазначенням підтверджених поважних причин пропуску такого строку та сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року залишити без руху.
Надати апелянту відповідачу 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, який спливає не раніше 06 серпня 2020 року, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави із зазначенням підтверджених поважних причин пропуску такого строку та доказів доплати судового збору у розмірі 18 934,43 грн..
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч.4 ст.299 КАС України.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90712997 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Димерлій О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні