Рішення

від 28.07.2020 по справі 905/987/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.2020 Справа № 905/987/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» , м.Чернігів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Метал» , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 42068,00 грн.,

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» , м.Чернігів, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Метал» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 42068,00 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/987/20; справу №905/987/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 24.06.2020. встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено відповідачу строк для надання заперечень протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до першого судового засідання у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2019 року за платіжним дорученням №14202 він переказав на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 43295,45грн. за товар згідно рахунку-фактури №5735 від 20.08.2019, а саме: труби 38х1,5 н/ж; 45х1,5 н/ж; 12х1,5 н/ж; 8х1 н/ж. В процесі перемови щодо поставки товару відповідачем було повернуто 1227,45 грн. Товар на суму 42068,00 грн. поставлено не було, грошові кошти в зазначеній сумі позивачу не повернуті. В якості правових підстав позову позивач зазначив, зокрема, положення ст.ст. 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.205 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 28.07.2020 року не з`явився.

23.06.2020 через офіційну електронну пошту Господарського суду Донецької області надійшла заява позивача про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з карантином, який встановлено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19.

Представник відповідача у судове засідання 28.07.2020 року не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Господарський суд Донецької області з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направляв на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про порушення провадження по справі, а також ухвалу про відкладення розгляду справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

20.08.2019 платіжним дорученням №14202 позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 43295,45грн за товар: труби 38x1,5 н/ж; 45x1,5 н/ж; 12x1,5 н/ж; 8x1 н/ж, згідно рахунку - фактури № 5735 від 20.08.2019 року.

Як вказує позивач, після здійснення оплати вищевказаний товар поставлений не був. Про причини невиконання взятих не себе зобов`язань затримки в поставці товару

ТОВ "АРКАДА МЕТАЛ" не повідомляло.

25.09.2019 року та 06.12.2019 року на адресу відповідача було направлено

листи - вимоги, в яких було запропоновано повернути безпідставно одержані кошти у розмірі 43295,45грн.

31.10.2019 платіжним дорученням №1004 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1227,45грн.

Грошові кошти в сумі 42068,00 грн. повернуті не були, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача суми передплати за товар, який не було поставлено в розмірі 42068,00 грн.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між їх учасниками, такі правовідносини регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За вимогами частини 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура №5735 від 20.08.2019 року на оплату товару на суму 43295,45грн.

За правовою природою виставлений відповідачем рахунок - є пропозицією укласти договір, який в установлені строки не був відкликаний оферантом.

Виходячи з приписів статті 641 Цивільного кодексу України правові наслідки оферти пов`язуються не з самим фактом її здійснення оферантом, а з фактом її отримання іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (у даному випадку прийняття товару), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

При цьому, відповідач не зробив дії, направлені на відкликання своєї пропозиції укласти договір, що кореспондується з приписами статті 641 Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами відбулось укладення договору у спрощений спосіб відповідно до вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Отже, як встановлено судом, позивач здійснив передплату за товар в загальній сумі 43295,45грн, що підтверджується матеріалами справи.

На звернення позивача до відповідача з вимогою повернути кошти у розмірі 43295,45 грн., відповідачем було повернуто суму передплати частково - в розмірі 1227,45 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Факт існування вищевказаної передплати в сумі 42068,00 грн. (43295,45грн. - 1227,45грн. = 42068,00грн.) підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень.

Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи, приписи ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України перераховані грошові кошти із відрахуванням повернутої суми 31.10.2019 підлягає поверненню в сумі 42068,00грн.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» , м.Чернігів, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Метал» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 42068,00 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Метал» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, б.116-а, код ЄДРПОУ 32962661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» (14030, м.Чернігів, вул. Захисників України, б.17-А, офіс 304, код ЄДРПОУ 40627275) грошові кошти в розмірі 42068,00 грн. та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 28.07.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.С. Харакоз