Рішення

від 27.07.2020 по справі 905/546/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.2020 Справа № 905/546/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» , м.Харків,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» , м.Авдіївка, Донецька область,

про стягнення 351600,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Арт-Строй 2012 , м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод , м.Авдіївка, Донецька область, про стягнення 351600,00 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/546/20; справу №905/546/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2020; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 27.04.2020.

Підставами звернення позивача до суду стало порушення відповідачем його зобов`язань за договором №234/15/к (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) від 13.05.2015 в частині здійснення оплати поставленого товару. Оскільки між постачальником за договором №234/15/к від 13.05.2015 (ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС ) та ТОВ ІНТЕР був укладений договір про відступлення права вимоги від 05.06.2017, та в подальшому між ТОВ ІНТЕР та позивачем був укладений договір про відступлення права вимоги №03/12-2018 від 05.06.2017, то заборгованість за вказаним договором в сумі 351600,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як правову підставу позивач наводить ст.ст. 509, 530, 549, 622, 610-612, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230 Господарського кодексу України.

12.05.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він повідомляє суд, що на рахунку ПРАТ АКХЗ обліковується вказана в позові кредиторська заборгованість, проте відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки вважає вимоги позивача безпідставними. Вказує, що договір №234/15/к від 13.05.2015 було укладено між ПРАТ Авдіївський коксохімічний завод та ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС і позивач не має жодного відношення ані до поставки ТМЦ, а ні до отримання грошових коштів за поставлені ресурси. Наводить, що відповідно до п.5.1. договору №234/15К від 13.05.2015 року, оплата за поставлені ресурси здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС ), та будь якого посилання на те, що оплата за поставлені ресурси може бути здійснено на рахунок третьої особи в договорі відсутні.

Також, зазначає, що позивач не виставляв на адресу відповідача будь якого рахунку на оплату за поставлені ресурси на його користь та на його рахунок. До теперішнього часу у відповідача зберігаються зобов`язання по оплаті за поставлені ресурси саме перед ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС а не перед ТОВ АРТ-СТРОЙ 2012 , оскільки підставами для платежу є саме виставлений рахунок а не тільки наявність права вимоги погашення заборгованості за поставлені ресурси.

25.05.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується зі змістом відзиву на позовну та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилаючись на ст.ст. 204, 509, 512-514, 516 Цивільного кодексу України, позивач наголошує на тому, що підставою для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості саме на користь позивача є зміна кредитора у зобов`язанні, на підставі договорів про відступлення права вимоги укладених 05.06.2017 між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС та ТОВ ІНТЕР , та 03.12.2018р. між ТОВ ІНТЕР та ТОВ Арт-Строй 2012 .

Представники сторін в судове засідання 27.07.2020, як і попередні судові засідання, не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору суд, встановив:

13.05.2015 між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС та ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод було укладено договір №234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів), за умовами п.1.1. якого постачальних зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити ресурси на умовах, передбачених цим договором.

Згідно пункту 5.1 договору №234/15/К оплата покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися на підставі виставленого рахунку за фактично поставлені ресурси і податкових накладних, та впродовж строку, вказаного в специфікації, який відраховується з моменту виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси (п.5.1 договору №234/15/К).

Договір підписано представниками ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС та ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод та скріплено печатками юридичних осіб.

20.02.2017 року, у відповідності до умов договору ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС поставив на ПРАТ АКХЗ наступну продукцію:

- сіто грохоту креслення ГВЧ 71-1.4.000 (в комплекті 16 штук), кількістю 1 комплект на загальну суму 228096,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- бронедиск насосу кр.01.03.0666.08.0300 в кількості 4 шт. на загальну суму 21504,00 грн. в т.ч. ПДВ20%;

- корпус насосу кр.01.03.066608.05 в кількості 4 шт. на загальну суму 102000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Поставка продукції підтверджується видатковими накладними №М-000004 від 20.02.2017 року, № М-000003 від 20.02.2017 року, підписаними представниками сторін без зауважень.

Враховуючи те, що п.5 специфікації від 25.08.2016 №6 (додаток до договору №234/15/К від 13.05.2015) визначено, що строк оплати поставлених ресурсів здійснюється з відстрочкою платежу тридцять календарних днів з дати виставлення рахунку, то, на думку позивача, починаючи з 23.03.2017 р. у відповідача виникло зобов`язання по оплаті ресурсів на користь ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС .

05.06.2017 р. між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС (Цедент) та ТОВ ІНТЕР (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами пунктів 1, 2 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги грошового зобов`язання до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» , яке виникло на підставі Договору №234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) від 13.05.2015, а саме сплати борг у розмірі 351600,00грн. з ПДВ.

В подальшому, 03.12.2018 р. ТОВ ІНТЕР та ТОВ АРТ-СТРОЙ 2012 уклали Договір про відступлення права вимоги № 03/12-2018, згідно якого ТОВ ІНТЕР передав, а ТОВ АРТ-СТРОЙ 2012 прийняв на себе право вимоги за Договором № 234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) від 13.05.2015, укладений між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС та ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод .

Сторонами договорів були підписані відповідні акти приймання-передачі до вказаних договорів, за якими цесіонарію був переданий оригінал договору Договором № 234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) від 13.05.2015, та інші документи.

02.03.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги від 02.03.2020 р., яке було отримано останнім 10.03.2020 р., про що свідчить інформація з сайту ПАТ УКРПОШТА . Докази направлення повідомлення додані до матеріалів справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суть спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором №234/15/К на користь позивача з огляду на укладені договори про відступлення права вимоги укладені 05.06.2017 та 03.12.2018р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору №234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) від 13.05.2015, та договорів про відступлення права вимоги від 05.06.2017, від 03.12.2018р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС та відповідачем договір №234/15/к від 13.05.2015 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов`язана з моментом його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як було встановлено судом, покупець здійснює оплату за поставлені ресурси на підставі виставленого рахунку за фактично поставлені ресурси і податкових накладних, та впродовж строку, вказаного в специфікації, який відраховується з моменту виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.

Як було зазначено вище, згідно п.5 Специфікації №6 від 25.08.2016 року, строк оплати поставлених ресурсів - 100% відстрочення платежу 30 календарних днів з дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.

Позивач вказує, що постачальником - ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС були виставлені відповідачу рахунки від 20.02.2017 р. №М-000005 та від 20.02.2017р. № М-000004 на оплату поставленого товару. Копії вказаних рахунків додані до матеріалів справи.

Суду не надано доказів направлення на адресу відповідача або врученню відповідачу вказаних вище рахунків на оплату поставленого товару.

З цього приводу суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку оплатити виконані роботи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-3902к09 від 29.09.2009р. та у постанові Вищий господарський суд України №910/26157/15 від 24.05.2016р.

З огляду на вище наведене, та враховуючи, що у договорі №234/15/К від 13.05.2015 року та видаткових накладних вказані банківські реквізити постачальника і сума до сплати, то твердження відповідача, що підставами для здійснення оплати поставленого товару за договором №234/15/К від 13.05.15 є виставлені рахунки, а не факт здійснення поставки, судом відхиляються.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням встановленого в специфікації №6 відстрочення платежу на 30 календарних днів, відповідач мав сплатити вартість товару, поставленого ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС 20.02.2017 року згідно видаткових накладних від 20.02.2017 року в строк до 23.03.2017 року (включно).

Сплату суми заборгованості в розмірі 351600,00 грн. боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС суду не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором №234/15/к від 13.05.2015 щодо оплати поставленого товару в обумовлені договором строки не виконав повному обсязі, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Вказане підтверджується самим відповідачем.

Разом з цим, вимога про стягнення суми заборгованості за договором №234/15/к від 13.05.2015 пред`явлена не постачальником (ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС ) товару за вказаним договором, а іншою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» .

Враховуючі зміст заперечень відповідача, за сукупністю положень ст.ст. 2, 13, 73, 76, 78 ГПК України, на позивача покладається обов`язок доведення належними та допустимими доказами факту зміни кредитора у зобов`язанні.

На підтвердження зміни кредитора у зобов`язанні зі сплати борг у розмірі 351600,00грн. з ПДВ за договором №234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) суду були надані договори відступлення права вимоги (цесії) від 05.06.2017 укладений між ТОВ Макіївський завод ПЕРФОПРЕС (Цедент) та ТОВ ІНТЕР (Цесіонарій), та від 03.12.2018 укладений між ТОВ ІНТЕР та ТОВ АРТ-СТРОЙ 2012 . Про факт зміни кредитора у зобов`язанні позивач повідомляв відповідача листом-повідомленням від 02.03.2020.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає доведеним факт зміни кредитора у зобов`язанні зі сплати борг у розмірі 351600,00грн. з ПДВ за договором №234/15/К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» .

З огляду на те, що станом на дату ухвалення рішення у даній справі зобов`язання за договором №234/15/к від 13.05.2015 щодо оплати поставленого товару в сумі 351600,00грн. відповідачем не виконані, та враховуючи факт зміни кредитора у зобов`язанні щодо сплати вказаної суми, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» , що зумовлює задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» , м.Харків, до відповідача Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» , м.Авдіївка, Донецька область, про стягнення 351600,00 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Строй 2012» (61129, м.Харків, пр.Тракторобудівників, б.103Б, офіс 1, код ЄДРПОУ 38245827) заборгованість в сумі 351600,00 грн.; витрати зі сплати судового збору в сумі 5274,00грн.

В судовому засіданні 27.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз