Постанова
від 14.07.2020 по справі 392/629/17
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 392/629/17-ц

провадження № 61-42882св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, відділ у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - селянське (фермерське) господарство Коробейко Василь Іванович ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Маловисківська РДА), відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 22 січня 1997 року по 6 травня 1998 року вона перебувала у трудових відносинах з ВАТ Ташлицьке та була його акціонером, власником 287 іменних акцій.

21 серпня 1997 ВАТ Ташлицьке отримало державний акт на право колективної власності на землю. Як член сільськогосподарського товариства вона мала право на земельний пай, але її не було включено до списків, які є додатком до державного акту на землю, і на її ім`я сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся. Посадові особи ВАТ неодноразово обіцяли виправити допущену помилку аж до часу припинення товариства.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати за нею право на земельну частку ( пай), площею 7,40 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 7,40 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності відкритого акціонерного товариства Ташлицьке .

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що на час паювання земель колективної власності ВАТ Ташлицьке позивач являлась власником 287 акцій цього товариства та перебували з ним у трудових відносинах, а тому, відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і оргнізацій вона мала право на земельну частку (пай).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Коробейко Василь Іванович задоволено.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим. що враховуючи те, що з часу передачі ВАТ Ташлицьке земель у колективну власність, тобто з часу, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю з додатком до нього, позивач мала можливість дізнатися про порушення свого права і, як вбачається зі змісту позовної заяви, знала про це, тому перебіг позовної давності для звернення позивача із вказаним позовом розпочався у 1997 році, а позов було пред'явлено у 2017 року, тобто поза межами позовної давності.

Також апеляційний суд зазначив, що місцевий суд судовим рішенням вирішив питання про права селянського (фермерського) господарства Коробейко Василь Іванович , яке не було залучено до участі у справі, що є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1102/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що у оскаржуваному рішенні місцевого суду, яке оскаржило селянське (фермерське) господарство Коробейко Василь Іванович , не міститься будь-яких висновків про права та обов'язки останнього, а тому право на оскарження вказаного судового рішення у такого було відсутнє. Крім того, зазначає, що апеляційним судом не було враховано того, що вона у своїх позовних вимогах просила визнати тільки право на земельну частку (пай) без виділення такої частки в натурі на місцевості.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від селянського (фермерського) господарства Коробейко Василь Іванович , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 13 квітня 1979 року по 6 травня 1998 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ВАТ Ташлицьке , працюючи на посадах доярки, а згодом на посаді сторожа.

21 серпня 1997 року ВАТ Ташлицьке отримало державний акт на право колективної власності на землю серія КР МВ 19.

07 квітня 2006 року скасовано державну реєстрацію ВАТ Ташлицьке .

ОСОБА_1 являлася власником 287 акцій ВАТ Ташлицьке (с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області) на загальну суму 7 175 000 карбованців, що підтверджується сертифікатом іменних акцій серія 01-ВИ № 278, а також довідкою ВАТ Ташлицьке від 14 квітня 1998 року № 722/04/98.

01 липня 2010 року ВАТ Ташлицьке було припинено, про що зроблено відповідний запис № 14311170003000613 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

26 травня 2011 року між Маловисківською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством Коробейко Василь Іванович укладено договір оренди землі, згідно умов якого Маловисківська районна державна адміністрація (орендодавець за договором) передала селянському (фермерському) господарству Коробейко Василь Іванович (орендар за договором) земельні ділянки загальною площею 106 га в оренду строком на десять років.

На підставі цього договору оренди 22 лютого 2016 року було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за селянським (фермерським) господарством Коробейко Василь Іванович право оренди земельної ділянки площею 6,3647 га з кадастровим номером: 3523185200:02:001:0346.

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації від 19 грудня 2017 року № 488-р виключено земельну ділянку № 346, кадастровий номер 3523185200:02:001:0346 згідно схеми поділу по ВАТ Ташлицьке з договору оренди землі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона перебувала у трудових відносинах з ВАТ Ташлицьке , проте при розпаюванні земель підприємства не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), тому просила визнати за нею право на земельну частку (пай).

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, селянське (фермерське) господарство Коробейко Василь Іванович вказувало, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року та розпорядження Маловисківської РДА № 331-р від 23 серпня 2017 року право оренди селянського товариства на земельну ділянку № 346, площею 6,36 га (кадастровий номер 3523185200:02:001:0346) припинено 05 грудня 2017 року.

Пунктом 1 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва передбачено добровільність передання земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції, виходячи з того, що земля повинна належати тим, хто її обробляє.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктом 2 цього ж Указу передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Тобто право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або акціонерного товариства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) з урахуванням наявних доказів у матеріалах справи є порушеним, проте зазначив, що позивач пропустила позовну давність на захист такого права.

До спірних правовідносин мають застосовуватися положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР.

За загальним правилом, сформульованим у статті 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР та статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

За змістом пункту 6 Прикінцеві і перехідні положення ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року.

Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статей 71, 75 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється позовна давність в три роки і застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Застосовуючи до спірних правовідносин позовну давність, апеляційний суд дійшов висновку, що з часу передачі ВАТ Ташлицьке земель у колективну власність, тобто з часу, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю з додатком до нього, позивач мала можливість дізнатися про порушення свого права і, як відомо із змісту позовної заяви, знала про це.

Разом із тим, ОСОБА_1 у позовній заяві вказувала на те, що вона неодноразово зверталася щодо видачі сертифіката до посадових осіб ВАТ Ташлицьке , проте до часу припинення ВАТ Ташлицьке її так і не було включено до списку осіб, які мають право на одержання земельної ділянки, і сертифікат не видано.

Відповідно до частини другої статті 80 ЦК УРСР якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Враховуючи викладене, апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 75, частини першої статті 80 ЦК УРСР щодо обов`язковості застосування строку позовної давності, проте не перевірив доводи позовної заяви щодо причин звернення із позовом поза межами строку позовної давності, не встановив, до яких посадових осіб зверталася ОСОБА_1 та якими доказами це підтверджується, тобто чи існують поважні причини пропуску строку позовної давності.

Отже, апеляційний суд, застосував до спірних правовідносин позовну давність, однак не дослідив доказів поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, Верховний Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) про те, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

З наведеного вбачається, що суд не може відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, якщо він одночасно посилається на наявність й інших підстав для відмови у задоволенні позову.

В оскаржуваній постанові апеляційний суд вказував на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 376 ЦПК України, якою визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Тому, оскільки селянське (фермерське) господарство Коробейко Василь Іванович не було залучено до участі у справі, це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, незалучення всіх осіб, щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків яких суд приймає судове рішення, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин рішення апеляційного суду в повному обсязі вимогам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню.

Крім того, колегією суддів враховано, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) ВАТ Ташлицьке .

Вимоги про виділення земельної ділянки із встановленням меж в натурі позивач не заявляв.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи те, що позивач не заявляв вимоги про визнання за нею права власності на земельну ділянку з конкретним кадастровим номером, на яку вона претендує та яку в подальшому отримала у власність, тому висновки апеляційного суду про те, що суд першої інстанції помилково не залучив до участі у справі селянське (фермерське) господарство Коробейко Василь Іванович , є необґрунтованими .

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до статті 400 ЦПК України Верховний Суд не має процесуальних можливостей з`ясувати дійсні обставини справи та оцінити докази, які не були досліджені апеляційним судом, що перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційний суд не дослідив належним чином питання щодо наявності поважних причин пропуску позивачем позовної давності та не з 'ясував існування порушення прав селянського (фермерського) господарства Коробейко Василь Іванович , у зв`язку з чим не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржуване рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.07.2020
Оприлюднено03.08.2020
Номер документу90714208
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —392/629/17

Ухвала від 06.04.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Головань А. М.

Ухвала від 16.03.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Головань А. М.

Ухвала від 16.03.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Головань А. М.

Ухвала від 04.11.2020

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Головань А. М.

Ухвала від 02.10.2020

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Головань А. М.

Постанова від 14.07.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сакара Наталія Юріївна

Ухвала від 24.06.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сакара Наталія Юріївна

Ухвала від 01.10.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 06.09.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Постанова від 02.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Карпенко О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні