Рішення

від 13.07.2020 по справі 709/151/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/151/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Чорнобаївська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Заповіту померлий не складав. Спадкоємцями ОСОБА_5 стали його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала сину належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 липня 2000 року, 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського товариства, що знаходяться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Заповіту померла не складала. Спадщину ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_4 . Позивач пропустила строк для прийняття спадщини після смерті батька і матері, оскільки була впевнена, що батьки подарували все своє майно сину - ОСОБА_4 , її рідному брату. Дізналася про те, що це не відповідає дійсності лише наприкінці 2018 року. Також посилалася на невчинення нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори дій для повідомлення її, як спадкоємця першої черги за законом, про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, просила визначити їй додатковий строк для подачі заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6

31 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 , в якому він заперечував щодо позовних вимог. Вважає твердження позивача ОСОБА_3 щодо наявності поважних причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме її необізнаність щодо наявності спадкового майна, не відповідають дійсності та не підтверджено доказами, а не вчинення нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не грунтується на нормах законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що на похоронах обох батьків була присутня. Відносини з батьками були теплі, постійно спілкувалися. Батько довго хворів, здійснювала догляд за ним, зверталися за медичною допомогою до лікарів, влаштовувала до лікарні, доглядала там. Після смерті батька приїздила постійно до матері, де проживав і брат з родиною. Розмов про спадщину ніколи не виникало, вважала це неприйнятним, оскільки мама була живою. Після смерті батька мати виглядала пригніченою, була ніби заляканою братом та його дружиною. Неодноразово пропонувала матері переїхат проживати до неї, але вона відмовлялася. Після поховання матері брат сказав, що все спадкове майно належить йому, і показав договір дарування. Даний документ не читала, оскільки була в пригніченому стані. При цьому брат запевняв, що розділимо між собою майно, яке залишилося після смерті батьків. В подальшому приїздила до батьківського домоволодіння, де залишився проживати брат з родиною, але він не дуже цього хотів, а тому спілкування фактично припинилося. Звернулася до нього з приводу спадщини лише у 2018 році у зв`язку з скрутним матеріальним становищем. Брат грубо відмовив, сказав, що їй нічого не належить. Не була обізнана з порядком прийняття спадщини. Але вважає, що вона являється дочкою і має право на частину у спадковому майні після смерті своїх батьків.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні. Зазначав про те, що причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини є обман зі сторони брата, який повідомляв, що все майно подароване йому матір`ю.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Крім того зазначав, що посилання представника позивача на пропуск строку для прийняття спадщини внаслідок обману - це фактично зміна підстав позову, зроблена з порушенням процесу, оскільки допускається до початку розгляду судом справи по суті. Просив дані посилання представника позивача не приймати до уваги.

14 травня 2020 року на адресу суду надійшла заява Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М., в якій завідуюча просила розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він являється сином позивача. Стосунки його матері з батьками були дуже добрі. В день смерті бабусі дядько - відповідач по справі говорив, що бабуся подарувала йому нерухомість, разом з тим він не проти вирішити питання щодо спадкового майна добровільно. Проте свого слова не дотримав. Рік назад його мати звернулася до брата щодо поділу спадкового майна, але дядько в грубій формі відмовив їй.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивач є її матір`ю. Позовна заява складалася нею, оскільки має юридичну освіту. Досвід роботи за спеціальністю невеликий, при написанні позову користувалася мережею Інтернет. Причини пропуску матір`ю строку для подання заяв про прийняття спадщини написала як змогла.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснила, що сім`ю Залозних знає давно, оскільки проживає з ними по сусідству в с. Воронинці Чорнобаївського району Черкаської області близько 40 років. Коли померли батьки позивача, допомагала у приготуванні поминальних обідів. Зазначила, що позивач була присутня на похоронах обох батьків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що сім`ю Залозних знає, це її сусіди. Позивач ОСОБА_3 була присутня на похоронах в обох батьків. За життя ОСОБА_11 з нею планами щодо розподілу між дітьми свого майна не ділилася, оскільки стосунки з сусідкою не були настільки близькі. Після смерті чоловіка ОСОБА_6 проживала з сином та його родиною, будь-яких сварок в родині не бачила, пригніченою остання не виглядала.

Заслухавши учасників процесу, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Позивач та відповідач є дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження (а.с. 40, 41).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 а.с. 10).

Після його смерті відкрилася спадщина на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії спадкової справи, надісланої Черкаським обласним державним нотаріальним архівом вбачається, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини від імені дружини ОСОБА_6 та сина ОСОБА_4 . Видані свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (а.с. 119-133).

Відповідно до договору дарування жилого будинку від 28 липня 2000 року, ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар 1/2 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 13).

У відповідності до п. 1,2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами ЦК , якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР .

Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до спадкових правовідносин, які виникли після його смерті, необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК Української РСР.

Згідно положень ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазанчені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 550 ЦК Української РСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Абзацем 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, в судовому засіданні поважних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, судом не встановлено, доказів наявності таких суду не надано. Вказана позивачем причина - необізнаність щодо наявності спадкового майна не є поважною.

Щодо позовних вимог про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , слід зазначити наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11 (копія свідоцтва про смерть серія

НОМЕР_2 а.с. 12).

Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема до складу якої входить:

- земельна ділянка площею 1,6501 га, кадастровий номер 7125186400:04:000:0059, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Належність померлій зазначеного майна підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2014 року № 21150580 (а.с. 20);

- земельна ділянка площею 3,6579 га, кадастровий номер 7125186400:05:000:0816, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Належність померлій зазначеного майна підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2014 року № 21148283 (а.с. 21);

- земельна ділянка площею 0,2106 га, кадастровий номер 7125186400:05:000:5132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Належність померлій зазначеного майна підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2014 року № 21143080 (а.с. 19);

- земельна ділянка площею 0,8251 га, кадастровий номер 7125186400:04:000:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Належність померлій зазначеного майна підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2014 року № 21139966 (а.с. 18).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповіту померла не складала.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як зазначається в позові та не оспорюється іншими учасниками процесу, позивач на час смерті зі спадкодавцем ОСОБА_6 не проживала.

З листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 164/01-16 від 04 липня 2020 року та матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини від імені сина ОСОБА_4 . На його ім`я видані свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 135-138).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оскільки позовними вимогами у даній справі є вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що передбачено ч.3 ст.1272 ЦК України, то саме у аспекті їх обґрунтованості оцінюються докази позивача.

За змістом вказаної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Обгрунтовуючи поважність пропуску строку звернення для прийняття спадщини, позивач обумовлює це необізнаністю наявності спадкового майна після смерті матері ОСОБА_6 та не вчиненням нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, уставновленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивачці було відомо про смерть своїх батьків та вона мала об`єктивну можливість вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак не зробила цього через обставини, які не є поважними в розумінні норм матеріального права, тому правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Посилання в позовній заяві на те, що нотаріусом було порушено вимоги статті 63 Закону України "Про нотаріат" в частині повідомлення позивачки про відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Як вбачається зі змісту конструкції побудованої статті нотаріусом не було порушено вимоги статті 63 Закону України "Про нотаріат", оскільки відповідно до цих вимог нотаріус, лише в разі отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, та може зробити виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Тобто нотаріус повідомляє спадкоємців лише у випадку наявності інформації про таких, і їх адреси, що в даному випадку доведено не було. Крім того, нотаріус вправі, а не зобов`язаний робити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про наявність у позивача поважних причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд виходить із того, чи були саме у спадкоємця причини, пов`язані з об`єктивними, непереробними, істотними труднощами на вчинення цих дій. Порушення нотаріусом процедури видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю не є підставою для визначення іншому спадкоємцю додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки судом не встановлено поважних причин, які б позбавляли ОСОБА_3 можливості звернутись у визначений законодавством строк з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини як після смерті батька, так і після смерті матері.

Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Чорнобаївська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Чорнобаївська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02901411, місце знаходження: вул. Центральна, 218, смт. Чорнобай Черкаської області.

Суддя І.М. Кваша