Постанова

від 09.07.2020 по справі 755/19969/19-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/19969/19-а

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови Харківської митниці ДФС по справі про порушення митних правил № 2022/80700/19 від 17 вересня2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

4 лютого 2020 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2019 р. про направлення справи за підсудністю, вказана справа надійшла в провадження судді Бусик О.Л.

Позивач просила суд визнати протиправною та скасувати повністю постанову від 17.09.2019 р. у справі про порушення митних правил № 2022/80700/19, якою декларанта ТОВ ЕВРОКОКС директора ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення за статтею 480 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) та визнати протиправною та скасувати повністю постанову від 30.10.2019 Р. у справі про порушення митних правил № 2022/80700/19, винесену ДФС України по результатам розгляду скарги декларанта ТОВ ЕВРОКОКС директора Скляр К.В. на постанову від 17.09.2019 p., винесену Харківською митницею ДФС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 вересня 2019 року Харківською митницею ДФС України в особі заступника начальника - начальник УПМП та МВ Харківської митниці ДФС Волокітіним Євгеном Петровичем було винесено Постанову у справі про порушення митних правил № 2022/80700/19, згідно з якою директора ТОВ ЕВРОКОКС - ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушень митних правил за ознаками ст.480 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Позивач не погоджуючись із винесеною відповідачем постановою від 17 вересня 2019 року, керуючись ст. 529 Митного Кодексу України подала скаргу від 27.09.2019 р. до Державної виконавчої служби України про скасування вищевказаної постанови від 17.09.2019 № 2022/80700/19 до Державної фіскальної служби України.

При цьому, на виконання умов контракту № ME-0303/17-D від 03.03.17 р., нерезидент повинен був надати на переробку кам`яне вугілля та пил коксовий, але по факту було поставлено частину кам`яного вугілля в 287,300 тон. за МД № UA807010/2018/312125 від 30.11.2017 р. та завезено пилу кокосового за МД № UA807010/2018/007825 від 20.06.2018 р. у кількості 108,700 тон.

Згідно Анотації про НДР Розробка та експериментальне обґрунтування методичних вказівок на виробництво коксу з давальницької сировини експертного заключення № 29-ДС від 06.07.2018 p., для виробництва продуктів переробки і вивозу їх за територію України в рамках Дозволу на переробку на митній території України № 3045/10/20-70-68 від 29.11.2017р., потрібні два види сировини - пил коксовий у 20 % і кам`яне вугілля марки ГЖ у 80 %.

Але отримати другу сировину - вугілля кам`яне марки ГЖ у кількості 147, 5 тн., яке потрібне для переробки залишку пилу коксового у кількості 36,875 тн., у відповідний термін 365 днів стало неможливо, оскільки було введено заборону на вивезення цього товару з країни відправника.

Постановою Уряду РФ № 1716-83 від 29.12.2018 р. (на сьогоднішній день діюча редакція Постанови Уряду РФ № 460-25 від 18.04.2019 р. ) було визначено, що вивезення з території РФ другого виду сировини - кам`яного вугілля здійснюється виключно за дозвілом, що видається Міністерством економічного розвитку РФ.

Таким чином, умови контракту № ME-0303/17-D від 03.03.17р. не були виконано в повному обсязі Компанією MIROBALT OU (Естонія) і сталося неможливим виробити продукти переробки і вивезти їх за територію України.

Ухвалою судді від 07 лютого 2020 року відкрито провадження у справі для розгляду в порядку спрощенного позовного провадження.

16 березня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вказав, що 29.11.2017 до Харківської митниці ДФС від TOB ЕВРОКОКС (код ЄДРПОУ 39926719) надійшла заява від 28.11.2017 №34К щодо отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України. Після розгляду документів, що надавались разом з заявою, Харківською митницею ДФС було надано дозвіл на ввезення та переробку товарів, строк переробки до 365 днів з дня митного оформлення, відповідно до статті 151 Митного кодексу України. Строк дії дозволу 365 днів.

Рішення про надання дозволу на ввезення та переробку товарів було зареєстровано митним постом Куп`янськ Харківської митниці ДФС за №3045/10/20-70-68 від 29.11.2017 р.

20.06.2018 ТОВ ЕВРОКОКС була подана та оформлена митна декларація типу IM 51 ДЕ №UA807010/2018/007825 на товар: Давальницька сировина: Кокс з кам`яного вугілля: пил коксовий - 108,700 тон. Фракція 0-6мм, призначений для використання в металургійній промисловості. ТУ 0763-200-00190437-2004. Виробник: АТ "ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат", РФ. Країна виробництва: RU. Згідно графи D/J митної декларації типу IM 51 ДЕ №UA807010/2018/007825 встановлено строк переробки на митній території України 19.06.2019.

За результатами переробки на митній території України вищезазначеного вугілля протягом 365 днів з дня митного оформлення митної декларації від 20.06.2018 № UA807010/2018/007825 повинні були виготовлятись та вивозитись за межи митної території України продукти переробки: кокс марок КЛ-2, ГК-2, ДК-2, коксівний газ, смола кам`яновугільна.

Відповідно до Рішення єдиного учасника TOB ЕВРОКОКС № 010319 від 01.03.2019, громадянка України ОСОБА_1 , призначена на посаду директора ТОВ ЕВРОКОКС з 02.03.2019. Відповідно до наказу ТОВ ЕВРОКОКС від 02.03.2019 № 020319 ОСОБА_1 вступила на посаду директора ТОВ ЕВРОКОКС , та несе юридичну відповідальність за діяльність вказаного товариства.

Як зазначено у позовній заяві гр. ОСОБА_1 порушення митного законодавства відбулося у зв`язку з невиконанням у повному обсязі компанією MIROBALT OU (Естонія) умов контракту № ME-0303/17D на переробку давальницької сировини від 03.03.2017 року, а саме компанією MIROBALT OU не було поставлено другого виду сировини - кам`яного вугілля у зв`язку з прийняттям постанови Урядом Російської Федерації № 1716-83 від 29.12.2018 року, у якій зазначено, що вивезення з території РФ даного товару здійснюється виключно за Дозволом, що видається Міністерством економічного розвитку РФ.

Однак, врегулювання або вирішення будь-якого спору по умовам виконання контракту № ME-0303/17D на переробку давальницької сировини від 03.03.2017 року, згідно Розділу 10 Врегулювання спорів вказаного контракту здійснюється Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Також, відповідальність сторін визначена Розділом 9 Врегулювання спорів контракту № ME-0303/17D на переробку давальницької сировини від 03.03.2017 року.

Тому, дані відносини є цивільно-правовими і не відносяться до предмету спору.

Враховуючи викладні обставини відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у зв`язку із реорганізацією було замінено відповідача - Харківську митницю ДФС на Слобожанську митницю Держмитслужби.

В судове засідання сторони, які беруть участь у справі, не з`явились, повідомлялись вчасно та належним чином, заперечень, пояснень чи інших заяв процесуального характеру на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбачені цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального та спрощеного).

Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

За правилами ч.ч. 1, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ст.ст. 524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Судом встановлено, 03 березня 2017 року між ТОВ Еврококс в особі директора Казакова С.В. та компанією MIROBALT OU був укладений контракт на переробку давальницької сировини. За умовами цього контракту, нерезидент повинен був надати на переробку кам`яне вугілля та пил коксовий, але по факту було поставлено частину кам`яного вугілля в кількості 287,300 тон. за МД № UA807010/2018/312125 від 30.11.2017 р. та завезено пилу коксового за МД № UA807010/2018/007825 від 20.06.2018 р. у кількості 108, 700 тон.

Наказом № 01/03 від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Еврококс з 03 березня 2019 року.

17 вересня 2020 року із зазначених вище обставин, відносно ОСОБА_1 , директора ТОВ Еврококс , складено протокол про порушення митних правил №0024/50400/19 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 480 МК України.

17 вересня 2020 року постановою Харківської митниці ДФС, по справі про порушення митних правил № 2022/80700/19 ОСОБА_1 було визнано винною за ст. 480 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Позивач, не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою від 17 вересня 2019 pоку, керуючись ст. 529 Митного Кодексу України подала скаргу від 27 вересня 2019 року до Державної фіскальної служби України про скасування вищевказаної постанови від 17.09.2019 № 2022/80700/19 до Державної фіскальної служби України.

Постановою ДФС України від 30 жовтня 2019 року, якою скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову справі про порушення митних правил № 2022/80700/19 залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю висновків відповідача про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 480 МК України, позивач звернулась з даним позовом до суду.

20 червня 2018 року ТОВ ЕВРОКОКС була подана та оформлена митна декларація типу IM 51 ДЕ №UA807010/2018/007825 на товар: Давальницька сировина: Кокс з кам`яного вугілля: пил коксовий - 108,700 тон. Фракція 0-6мм, призначений для використання в металургійній промисловості. ТУ 0763-200-00190437-2004. Виробник: АТ ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат , РФ. Країна виробництва: RU. Згідно графи D/J митної декларації типу IM 51 ДЕ №UA807010/2018/007825 встановлено строк переробки на митній території України 19.06.2019.

Згідно Анотації про НДР Розробка та експериментальне обґрунтування методичних вказівок на виробництво коксу з давальницької сировини експертного заключений № 29- ДС від 06.07.2018 p., для виробництва продуктів переробки і вивозу їх за територію України в рамках Дозволу на переробку на митній території України № 3045/10/20-70-68 від 29.11.2017р., потрібні два види сировини - пил коксовий у 20 % і кам`яне вугілля марки ГЖ у 80 %.

На лист від 29 травня 2019 року № 29/05 митний пост Харків - автомобільний Харківської митниці ДФС надав наступні роз`яснення: таким чином, в даному випадку митний режим переробки на митній території може бути завершено шляхом поміщення продуктів переробки в митний режим імпорту в установлений термін. В разі порушення установленого терміну (строку переробки товарів на митній території України), встановленого частиною 1 статті 151 Вас буде притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.480 Митного кодексу України.

За результатами переробки на митній території України вищезазначеного вугілля протягом 365 днів з дня митного оформлення митної декларації від 20.06.2018 № UA807010/2018/007825 повинні були виготовлятись та вивозитись за межи митної території України продукти переробки: кокс марок КЛ-2, ГК-2, ДК-2, коксівний газ, смола кам`яновугільна.

Згідно статті 147 Митного кодексу України, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 151 Митного кодексу України передбачено, що строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, (редакція статті Митного кодексу України на момент видачі дозволу).

Згідно ч. 3 статті 150 Митного кодексу України окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншими підприємствами. При цьому відповідальність перед митним органом за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, - на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.

Таким чином, у випадку порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, в тому числі, щодо завершення митного режиму переробки шляхом реекспорту продуктів переробки або оформлення їх в інший митний режим, відповідальність покладається на підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України.

Згідно ч. 1 статті 152 Митного кодексу України товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем.

Частинами 1 та 2 статті 159 Митного кодексу України встановлено, що іноземні товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, зберігають статус іноземних товарів. Продукти переробки, залишки (відходи), виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території.

Законодавець чітко визначив порядок завершення та припинення митного режиму переробки на митній території. А саме, відповідно до частини 1 та 2 статті 160 Митного кодексу України митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті. Митний режим переробки на митній території припиняється митним органом у разі: 1) конфіскації товарів; 2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Питання підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили регулюється Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

Із заявлених в митний режим переробка на митній території 108,700 тон фактично було перероблено 71,825 тон. Залишок який не піддавався переробці - 36,875 тон пилу коксового, що підтверджено висновком експерта Харківської торгово-промислової палати України від 06.07.2018 №29-ДС. Тобто, у митному режимі переробка на митній території України знаходиться залишок іноземного товару, який не піддавався переробці - 36,875 тон пилу коксового, а не продукти переробки, до яких застосовуються вимоги частин 1 та 2 ст. 160 Митного кодексу України.

Як випливає з частини 2 статті 459 МКУ у разі вчинення порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності за них є посадові особи цих підприємств.

При цьому, відповідно до частини 9 статті 149 Митного кодексу України дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань державної митної справи.

Тобто, положеннями Митного кодексу України не передбачено можливості відкликання (анулювання) дозволу на переробку товарів на митній території України за заявою підприємства.

Згідно ч. 3 статті 71 Митного кодексу України митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 86 Митного кодексу України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів їх переробки.

Враховуючи викладене, на підприємство, яке отримало дозвіл митного органу на поміщення товарів у митний режим переробки, покладено обов`язок до закінчення встановленого у такому дозволі строку здійснити реекспорт продуктів переробки або оформити їх в інший митний режим.

При зверненні з позовом до суду позивач не спростовує висновків митного органу про не вивезення ним після закінчення строку переробки за межі митної території України продуктів переробки, а також не вчинення ним інших дій, а саме: щодо реекспорту продуктів переробки відповідно до законодавства України, а також щодо звернення із заявою про продовження строку переробки.

Позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням у повному обсязі компанією MIROBALT OU (Естонія) умов контракту № ME-0303/17D на переробку давальницької сировини від 03.03.2017 року, а саме компанією MIROBALT OU не було поставлено другого виду сировини - кам`яного вугілля у зв`язку з прийняттям постанови Урядом Російської Федерації № 1716-83 від 29.12.2018 року, у якій зазначено, що вивезення з території РФ даного товару здійснюється виключно за дозволом, що видається Міністерством економічного розвитку РФ.

Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки за наявності документально підтверджених причин позивач не позбавлена була права звернутися до митного органу, в порядку ч.1 ст.151 Митного кодексу України, із заявою про продовження строку переробки товарів на митній території України, однак таким правом не скористалась.

Варто зазначити, пунктом 8 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657, передбачено, що строк переробки товарів встановлюється митним органом відповідно до статей 151 і 166 Кодексу та зазначається в дозволі на переробку. За заявою підприємства строк переробки товарів продовжується митницею оформлення з унесенням відповідних змін до дозволу на переробку.

Переміщення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, або продуктів переробки здійснюється з дозволу митного органу. Дозвіл на переміщення товарів між переробниками надається митним органом шляхом унесення до розділу Рішення митного органу заяви запису Дозволено переміщення між переробниками .

Про прийняте рішення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.

У разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на переробку митний орган зобов`язаний повідомити про причини та підстави такої відмови.

Враховуючи зазначені обставини, слід дійти до висновку, що звернення із заявою про продовження строку переробки товарів на митній території України має бути здійснено саме у письмовій формі з наданням документальних підтверджень неможливості здійснення переробки у попередньо встановлений митним органом строк.

З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем згідно ч. 2 ст. 77 КАС України доведено недотримання директором ТОВ Єврококс ОСОБА_1 порядку здійснення операцій з переробки товарів, отже, її дії вірно кваліфіковано Харківською митницею ДФС за статтею 480 Митного кодексу України та постанова по справі про порушення митних правил № 2022/80700/19 від 17 вересня 2019 року є правомірною і скасуванню не підлягає, тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 71, 147, 151, 157, 159, 160, 458, 459, 467, 480, 486, 494, 498, 522- 526 МК України, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 101, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови Харківської митниці ДФС по справі про порушення митних правил № 2022/80700/19 від 17 вересня 2019 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Л. Бусик