Постанова

від 30.07.2020 по справі 525/391/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/391/19 Номер провадження 22-ц/814/85/20Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року (ухвалене суддею Хоролець В.В., повний текст рішення складено 17 вересня 2019 року) у справі за позовом Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви до ОСОБА_1 , залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Полтавська обласна державна адміністрація та Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви (Михайлівська церква) в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області була зареєстрована на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням представника Президента України по Полтавській області №106 від 30.06.1992 року. До ЄДРПОУ запис про державну реєстрацію юридичної особи № 559 НОМЕР_1 000166 внесено 29.12.2005 року. Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку УПЦ діє на підставі редакції Статуту Устивицької парафії Полтавської єпархії, ухваленого парафіяльними зборами 13.03.1993 року, перша редакція Статуту релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ, діяльність якої поширюється на с. Устивицю та навколишні населені пункти, була зареєстрована Полтавською ОДА, про що видано свідоцтво №106 від 30.06.1992 року. Керівником релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ с. Устивиця та підписантом з 14.11.2018 року є ОСОБА_3 , про що відповідну інформацію внесено до ЄДРПОУ. Також, відповідно до указу №37 керуючого Полтавською єпархією митрополита Полтавського і Миргородського Филипа (Осадченко) від 14.11.2018 р., насельник Мгарського Спасо-Преображенського монастиря ієромонах ОСОБА_4 ) призначений виконуючим обов`язки настоятеля Михайлівської церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Попередній настоятель Михайлівської церкви села Устивиця протоієрей ОСОБА_5 був звільнений згідно свого прохання від обов`язків настоятеля та почислений за штат згідно указу №34 керуючого Полтавською єпархією митрополита Полтавського і Миргородського Филипа (Осадченко) від 30.10.2018 р.

20.12.2018 року ОСОБА_2 , який обіймав посаду голови парафіяльної ради релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ (Михайлівської церкви) подав на ім`я настоятеля цієї церкви та керівника юридичної особи ієромонаха ОСОБА_6 ) прохання про звільнення його з посади за станом здоров`я, відповідно до протоколу №2 від 30.12.2018 р. зборів релігійної громади Михайлівської церкви с. Устивиця прохання ОСОБА_2 про звільнення його з посади голови парафіяльної ради було задоволено.

Позивач зазначає, що 08.02.2019 року в будинку культури села Устивиця були проведені загальні збори віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви , які були скликані ініціативною групою релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) УПЦ. До участі у вказаних зборах не були допущені 59 прихожан Михайлівського молитовного будинку УПЦ (Михайлівської церкви), жителі сіл Устивиця та Грянчиха Великобагачанського району Полтавської області та настоятель цього храму ієромонах ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ). За результатами зборів, скликаних цією ініціативною групою та проведених 08.02.2019 року було складено протокол №1 загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) УПЦ с. Устивиця, в якому зафіксовані дії та рішення, що вчинені та прийняті з порушенням чинного законодавства та статуту релігійної громади. Позивач вказує, що при проведенні даних зборів та прийнятті відповідних рішень було порушено ряд положень Статуту Устивицької парафії Полтавської єпархії, положення ряду статей Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , збори не були скликані ні настоятелем, ні парафіяльною радою, ні благочинним за благословенням архієрея, участь у зборах та рішення на них приймали особи, які не є членами релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ, на цих зборах головував не настоятель, а відповідач у справі ОСОБА_2 , повноваження головувати на зборах ОСОБА_2 не надавалися, а також не надавалися повноваження ОСОБА_1 бути секретарем зборів та підписувати відповідний протокол. Позивач зазначає, що такі дії відповідачів у справі є неправомірними, оскільки порушують вимоги чинного законодавства та статуту Устивицької парафії, управління Полтавської єпархії та статуту управління УПЦ, а також права дійсних членів релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ с. Устивиця, які на парафіяльних зборах релігійної громади питань про вихід релігійної громади зі складу Полтавської єпархії, що входить до складу Української Православної Церкви та входження до складу Полтавської єпархії Православної Церкви України не розглядали і рішень не приймали, як і не приймали рішень про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням).

Посилаючись на вищевикладені обставини та доводи позовної заяви, позивач у справі Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви звернулася до суду з позовом до фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом №1 від 8 лютого 2019 року, підписаним ОСОБА_2 , як головою зборів та ОСОБА_1 , як секретарем зборів та скасування протоколу №1 від 8 лютого 2019 року Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області як незаконного (а.с.а.с.1-7).

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року в задоволенні позову Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Полтавська обласна державна адміністрація та Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації про визнання незаконними рішення Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом №1 від 8 лютого 2019 року, який підписаний ОСОБА_2 як головою зборів та ОСОБА_1 як секретарем зборів та про скасування протоколу №1 від 8 лютого 2019 року Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області - відмовлено.

Стягнуто з Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви в дохід Державного бюджету України судові витрати по справі - судовий збір в сумі 1921 грн.

З вказаним рішенням суду не погодилася Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церквита подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема вказує, що суд першої інстанції не перевірив та не взяв до уваги, що положення Закону щодо визнання зборів релігійної громади повноважними стосуються не тільки арифметичної кількості осіб присутніх на зборах, а й посилаються на вимоги Статусу конкретної релігійної громади. Крім того, вказує, що кількість членів релігійної громади Михайлівського молитовного будинку, які мають право вирішувати питання про зміну канонічної підлеглості, не може складати 183 особи (або в загальній кількості 275 осіб), так як в період з грудня 2018 по лютий 2019 р. кількість членів парафіяльних зборів релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ села Устивиця відповідно до протоколів цих зборів коливається від 42 до 59 осіб, однак судом першої інстанції не було взято до уваги вказаний факт. Тому вважає, що правомочність зборів, на яких приймалося рішення про перехід релігійної громади із складу УПЦ до складу Православної церкви України, жодним чином не підтверджена з боку відповідачів та не перевірена судом, як і не проаналізовано критерії членства в релігійній громаді. Також вказує, що судом не взято до уваги правову позицію, викладену в рішенні від 14.06.2007 року Європейського суду з прав людини в справі Свято-Михайлівська Парафія проти України (Заява №77703/01), де в п. 147 зазначено, що … відповідно до статті 1.1. статуту парафія є релігійною групою, яка складається з священнослужителів, церковнослужителів і мирян. Тобто, ця стаття застосовується до тих, хто загалом може бути членом Парафії.

Проте, відповідно до статті 2.1 вищим керівним органом парафії були Парафіяльні збори, які складалися з членів засновників та тих, кого прийняли до Парафії після заснування, на умовах статті 2.12, з поміж тих хто загалом може бути членом Парафії. Відповідно суд вважає, що внутрішня організація парафії чітко визначена Статутом….. . Однак, при постановленні оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції не був зроблений аналіз вимог Статуту релігійної громади, вимог законодавства та судової практики щодо членства в релігійній громаді. Крім того, посилається на те,що судом не взято до уваги лист виконкому Устивицької сільської ради №2-23/159 від 15.02.2019 року про те, що на засідання виконавчого комітету Устивицької сільської ради від 07.02.2019 р. було прийнято рішення уповноважити секретаря виконавчого комітету Оришич Т.П. провести організаційну частину зборів аби дотриматися законної процедури. Однак, втручання територіальної громади в діяльність релігійних організацій можуть свідчити про порушення ст.ст. 35,37 Конституції та інших законів України, так як участь службової особи органу місцевого самоврядування свідчить про таке втручання, а збори можуть бути віднесені до зборів жителів села Устивиця, але ж ніяк не до зборів релігійної громади. Також вказує, що збори були проведені під головуванням ОСОБА_2 , а не ОСОБА_9 . Крім того, судом не взято до уваги той факт, що 08.02.2019 року в с. Устивиця були проведені ще одні загальні збори релігійної організації Михайлівського молитовного будинку УПЦ в яких прийняли участь 59 членів релігійної громади, що одноголосно прийняли рішення залишитися в складі УЦП під управлінням Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія. Рішення цих зборів також оформлені протоколом №1 від 08.02.2019 р. з додатком до протоколу у вигляді списку осіб, що приймали участь у зборах.

Від представника відповідачівОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Володимира Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній спростовуючи доводи, які викладені в апеляційній скарзі та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року клопотання адвоката Голубенка В.П. про закриття провадження у справі відносно відповідача ОСОБА_2 - задоволено. Провадження у справі №525/391/19 за позовом Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви до ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів - закрито.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи були присутні відповідача та представник сторін, інші особи будучи завчасно та належним чином повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з?явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 30 червня 1992 року Полтавською обласною державною адміністрацією зареєстровано статут релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви, діяльність якої поширюється на с. Устивицю та навколишні населені пункти, про що цього числа видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади №106; в даному свідоцтві вказано, що керівний орган громади розташовано в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області (а.с.14).

Керуючим Полтавською єпархією Української Православної Церкви Архиєпископом Полтавським і Кременчуцьким затверджено Статут Устивицької парафії Полтавської єпархії, ухвалений парафіяльними зборами 13.03.1993 року (а.с.а.с.12-13). Вбачається, що даний статут зареєстрований розпорядженням представника Президента України по Полтавській області №106 від 30.06.1992 року.

Відповідно до п.1 Статуту Устивицької парафії, парафія є релігійне об`єднання (релігійна спілка), первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Полтавської єпархії. Парафія об`єднує громадян православного віросповідання для сумісного здійснення права на свободу, сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання (п.3 Статуту). Вищевказаним статутом визначені структура і управління парафією, парафіяльні заклади, джерела створення коштів та майнові відносини на парафії. Адресою парафії вказане село Устивиця Великобагачанського району Полтавської області.

Указом керуючого Полтавською єпархією Митрополита Полтавського і Миргородського Филипа №34, з 31.10.2018 року згідно поданого прохання протоієрей ОСОБА_5 звільняється від обов`язків настоятеля Михайлівської церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області та почисляється за штат (а.с.15).

Указом керуючого Полтавською єпархією Митрополита Полтавського і Миргородського Филипа №37, насельник Мгарського Спасо-Преображенського монастиря ієромонах ОСОБА_4 ) призначений тимчасово виконуючим обов`язки настоятеля Михайлівської церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 житель с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області ОСОБА_2 , який був головою парафіяльної ради релігійної громади Михайлівського молитовного будинку УПЦ (Михайлівської церкви) подав на ім`я настоятеля цієї церкви ОСОБА_6 ) прохання про звільнення його з посади голови парафіяльної ради за станом здоров`я (а.с.17). З написів на даній заяві громадянина ОСОБА_2 вбачається, що згідно протоколу №2 від 30.12.2018 року зборів релігійної громади Михайлівської церкви с. Устивиця прохання ОСОБА_2 про звільнення з посади голови парафіяльної ради було задоволено.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2019 року ініціативна група релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви направила до виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області повідомлення про те, що 8 лютого 2019 року о 09 год. 30 хв. в приміщенні будинку культури відбудеться зібрання всіх прихожан с. Устивиця з приводу визначення належності релігійної громади до Православної Церкви України (а.с.233).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №1 від 07 лютого 2019 року Про забезпечення законності процедури проведення зборів прихожан с. Устивиця , розглянувши звернення ініціативної групи релігійної громади та заслухавши інформацію сільського голови про те, що 08.02.2019 року відбудеться зібрання всіх прихожан с. Устивиця з приводу зміни підлеглості, з метою дотримання законної процедури зібрання (як вказано у даному рішенні), виконавчий комітет даної сільської ради вирішив уповноважити секретаря виконавчого комітету цієї ради Оришич Т.П. провести організаційну частину зборів, контроль за виконанням даного рішення покладено на сільського голову Устивицької сільської ради (а.с.234).

8 лютого 2019 року в приміщенні Устивицького будинку культури в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області відбулися збори релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви (а.с.а.с.91-93). З протоколу №1 загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви від 08.02.2019 року вбачається, що на зборах були присутні 183. Як вбачається зі змісту даного протоколу, було заслухано виступаючих по кожному з питань порядку денного, проводилося голосування по всіх питаннях порядку денного (за - 179, проти - 0, не брали участі у голосуванні - 4 особи) та були ухвалені наступні рішення: 1) обрано ОСОБА_2 головою загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви та ОСОБА_1 обрано секретарем загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви; 2) обрано лічильну комісію загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви в складі чотирьох осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , головою лічильної комісії обрано Прокопенко Надію Михайлівну; 3) прийнято рішення, що Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви виходить зі складу Полтавської єпархії Української Православної Церкви; Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви переходить у підпорядкування Полтавської єпархії Православної Церкви України; 4) прийнято рішення про виключення з ЄДР інформації про засновників релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви (ЄДРПОУ 25868053) як помилково зазначену та включення в перелік засновників членів релігійної організації; 5) прийнято статут релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області в новій редакції; 6) обрано ОСОБА_2 уповноваженим від релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області для подачі установчих документів на реєстрацію до Полтавської обласної державної адміністрації. Вбачається, що даний протокол підписаний головою загальних зборів ОСОБА_2 та секретарем цих зборів ОСОБА_1 (а.с.а.с.91-93).

До матеріалів справи стороною відповідача додано Список віруючих громадян, які були присутні 08.02.2019 року на загальних зборах віруючих релігійної організації Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях (а.с.а.с.235-245). Вбачається, що в цьому списку вказані прізвища, імена та по батькові громадян, присутніх на вищевказаних загальних зборах 08.02.2019 року, також зазначені дата, місяць та рік народження кожного з присутніх, місце проживання та особистий підпис.

Крім того, 08.02.2019 року відповідно до протоколу №1 загальних зборів релегійної організації Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви, який затверджений митрополитом Полтавським і Миргородським 08.02.2019 року, які відбувалися за участі 59 членів під головуванням настоятеля ієромонаха ОСОБА_14 ), останніми було ухвалено наступні рішення: - підтримати єпископат, духовенство, чернецтво та мирян Української Православної Церкви, які залишаються вірними Українській Православній Церкві та її ОСОБА_15 Київському і всієї України Онуфрію; - незалежно від рішень, які були проголошені на так званому Об`єднавчому соборі 15.12.2018 року, залишатись вірними та у складі Української Православної Церкви, у єдності та під управлінням її Предстоятеля - Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України ОСОБА_16 ; - виразити свою занепокоєність у зв`язку із можливими провокаціями, які можуть відбутись у відношенні до Релегійної організації Михайлівського молитовного будинку , її членів та храмів, що знаходяться у власності парафії розташованих в с. Устивиця, В-Багачанського району, Полтавської області. У зв`язку з чим, не уповноважувати будь кого на проведення будь-яких зборів, дій які можуть призвести до виходу Релегійної організації Михайлівського молитовного будинку з підпорядкування Українській Православній Церкві або які можуть призвести до зміни назви Релегійної організації Михайлівського молитовного будинку , її структури, управління, а також місцезнаходження чи зміни майнового стану; - залишити назву Українська Православна Церква та назву Михайлівський молитовний будинок без будь-яких змін; - підтримати Постанови Архієрейського Собору Української Православної Церкви від 13.11.2018 року та рішень Священного Синоду УПЦ від 17.12.2018 року. Висловити підтримку та прихильність Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України ОСОБА_16 та керуючому Полтавською єпархією УПЦ Високопреосвященнішому митрополиту Полтавському та ОСОБА_17 .

26 лютого 2019 року до апарату Полтавської обласної державної адміністрації за підписами десяти громадян - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 подано заяву на реєстрацію у новій редакції статуту релігійної організації релігійна громада Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України, яка діє в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, прийнятий на загальних зборах релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України 08 лютого 2019 року; вказано вид релігійної організації та її віросповідна належність, місце знаходження АДРЕСА_1 (а.с.90).

Додатком до даної заяви вказано Список громадян, які брали участь у загальних зборах громади, протокол №1 загальних зборів громадян від 08.02.2019 року та статут релігійної громади (а.с.а.с.91-93,94-96).

Розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки голови Полтавської обласної державної адміністрації Товстого Р. №187 від 19.03.2019 року Про реєстрацію статуту релігійної громади , було прийнято рішення про реєстрацію статут у новій редакції: релігійної організації Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області ; цим же розпорядженням доручено Департаменту культури і туризму облдержадміністрації (Вождаєнко В.В.) у встановленому порядку оформити реєстраційні документи та видати їх зазначеній релігійній громаді (а.с.89).

Як вбачається з матеріалів справи, Статут релігійної організації Релігійна громада Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Православної Церкви України с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області (нова редакція) було затверджено керуючим Полтавською єпархією Православної Церкви України Архієпископом Полтавським та Кременчуцьким (а.с.а.с.97-100). Вбачається, що 10.04.2019 року Департаментом культури і туризму Полтавської облдержадміністрації було проведено реєстраційні дії щодо змін до установчих документів юридичної особи (а.с.а.с.101-105).

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції враховуючи надані сторонами докази дійшов до висновку, що стороною позивача у справі не доведено тих обставин незаконності рішення загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом №1 від 8 лютого 2019 року та підстав для скасування вищевказаного протоколу, на які позивач посилався у обґрунтуванні пред`явленого цивільного позову (у позовній заяві). Отже, з цих підстав суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви до фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом №1 від 08.02.2019 року, що підписаний ОСОБА_2 як головою зборів та ОСОБА_1 як секретарем зборів та про скасування вищевказаного протоколу №1 від 08.02.2019 року необхідно відмовити.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися виходячи з наступних підстав.

Нормами пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обовязки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів доходить висновку, що розглянувши справу за відсутності інших осіб, які приймали участь у зборах 08.02.2019 року, місцевий суд порушив норми процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.

Зважаючи на те, що: відповідачі були ініціативною групою, яка організувала проведення зборів, відповідали за проведення зборів та оформлення їх результатів; в подальшому були уповноваженні на представлення інтересів всіх присутніх на зборах фізичних осіб, при реалізації прийнятих зборами рішень; достовірно знаючи про подачу позову та розгляд справи в суді, інші учасники зборів не виявили бажання на участь у справі; адвокат Голубенко В.П. при розгляді справи в суду першої інстанції фактично (виходячи зі змісту ордера) представляв інтереси всієї релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Православної Церкви України, на думку колегії суддів, за результатами апеляційного розгляду справи, можливо постановити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки за таких обставин хоча вказані особи, із суб`єктивних причин, і не приймали участі у справі, проте їх інтереси були представлені особами, які діяли в їх інтересах та були уповноважені останніми на вчинення вказаних дій.

Згідно ст.ст. 2, 11 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтями 12, 82 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. У відповідності до ч.2 ст.7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні громади є різновидом релігійної організації.

Статтею 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації передбачено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону . Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації. Статут (положення) може містити й інші відомості, пов`язані з особливостями діяльності даної релігійної організації. Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству. Документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.

Відповідно до статті 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з п.п. 4, 5 Статуту парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту про управління Української Православної Церкви, Статуту Полтавської єпархії, Статуту парафії (релігійної громади) та керується постановами Соборів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, указами єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів.

Судом встановлено, що релігійна громада Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви на час виникнення спірних правовідносин діяла на підставі Статуту релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви, зареєстрованого розпорядженням представника Президента України по Полтавській області №106 від 30.06.1992 року, в редакції від 13.03.1993 року. Крім того, діяльність громади також регулювалася положеннями Статутом управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви та Статутом про управління Української Православної Церкви.

Статтею 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації передбачено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Пунктом 9 Статуту передбачено, що Парафіяльні збори зкладаються з православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визначають обовязковість Статуту Української Православної Церкви, регулярно відвідують богослужіння та сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті. Пунктом 10 Статуту передбачено, що Парафіяльні збори приймають нових членів зборів.

Відповідно до п.п. 1-3 розділу VІІІ.В. Статуту про управління Української Павославної Церкви парафіянами є особи православного віросповідання, які зберігають живий зв`язок з парафією. Кожен парафіянин зобов`язаний регулярно брати участь у богослужінні, сповідатися та причащатися, дотримуватися церковних канонів та приписів. Парафіяни зобовязані турбуватися про матеріальне утримання причту, храму й парафіяльних установ і сприяти їх благоустрою .

Пунктами 3-6 розділу VІІІ.ГСтатуту про управління Української Павославної Церкви передбачено, що до складу парафіяльних зборів належать священно та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участьу літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції. Прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів. Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність такої особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає. При порушенні членами Парафіяльних зборів канонів та установлень Української Павославної Церкви склад Парафіяльних зборів, за рішенням єпархіального архієрея, може бути змінений частково або повністю.

Зі змісту наведених вище норм закону та положень статутів ( в редакції чинній на момент проведення зборів) вбачається, що обов`язковою умовою належності фізичної особи до членства релігійної громади є регулярна участь у богослужіннях, сповідях та причащаннях, дотримання церковних канонів та приписів. При цьому вказаними положеннями не передбачено ведення письмового обліку членів релігійної громади, крім контролю за даним питанням настоятеля, який слідкує за дотримання парафіянами церковних канонів та приписів, та відвідуванням останніми богослужіннь, сповідей та причащаннь.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доказів поданих позивачем кількість членів релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви, станом на 08.02.2019 року, становила 59 парафіян. Відповідачами по справі доказів, які б вказували на кількісний склад членів релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви, виходячи з їх тлумачення членства в релігійній громаді, не надано.

Крім того, на думку колегії суддів, доводи відповідачів, що оскільки до членів релігійної громади відносяться всі повнолітні мешканці с. Устивиця, які відвідують богослужіння у місцевому храмі, а тому всі присутні на зборах особи, є членами громади, є необгрунтованими, так як вони не містять підтверджень того, що всі присутні на зборах 183 особи, регулярно беруть участь у богослужіннях, сповідях і причащаннях, а також дотримуються церковних канонів та приписів. Не підтверджена належність вказаних осіб до членства у релігійній громаді і діяючи на той час настоятелем.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Пунктом 8 Статуту Устивицької парафії Полтавської єпархії в редакції від 13 березня 1993 р. тобто Статуту релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви (Михайлівська церква) в селі Устивиця (надалі - Статут), передбачено, що органами парафіяльного управління є: Парафіяльні збори, очолювані настоятилем, та Парафіяльна Рада, підзвітна настоятелю. Парафіяльні збори скликаються настоятилем, Парафіяльною радою (або за благословенням архієрея - благочинним). Відповідно до підпункту б п. 12 Статуту Парафіяльна рада разом з настоятелем скликає Парафіяльні збори, а згідно з підпунктом г п. 14 настоятель скликає Парафіяльні збори та головує на них.

Пунктом 1, 7-12, 14 розділу VІІІ.Г. Статуту про управління Української Православної Церкви передбачено, що парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління парафії. Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея, благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік. Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою. Роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Відповідно до п. 38 Статуту зміни та доповнення цього Статуту можуть вноситися виключно зі згоди єпархіального архієрея.

Як вбачається зі змісту наведених вище положень закону та статутів, якими врегульовано діяльність релігійної громади ( в редакції чинній на момент проведення зборів), норми щодо питання порядку скликання та проведення зборів, порядку прийняття рішень та набрання ними чинності, мають певні розбіжності, а тому при надані оцінки діям відповідачів та інших осіб, прийняті якими рішення на зборах від 08.02.2019 року є предметом спору, колегія суддів, буде виходи в першу чергу з положень закону, а в другу чергу з положень статутів, оскільки положення закону мають відсилочний характер, та врегульовують зазначені питання лише в загальних ознаках.

Так, при оцінці доводів щодо правомірності скликання Парафіяльних зборів та винесених на розгляд зборів питань, колегія суддів, приходить до висновку, що доводи позивачів є необгрунтованими, оскільки виходячи з положень закону члени релігійної громади для вирішення питання про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту мають право з власної ініціативи скликати збори.

Доводи апелянта, що оспорюваним рішенням зборів фактично прийнято Статут у новій редакції, а не внесено зміни, що виходить за межі їх повноважень, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається зі змісту наявних у справі доказів, до діючого Статуту внесено саме зміни у вигляді викладення Статуту у новій редакції.

Виходячи зі змісту протоколу №1 загальних зборів віруючих релегійної організації Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви від 08.02.2019 року, порядок проведення зборів не відповідає положенням статутів релігійної громади, виходячи з наступного: - роботою зборів керував не діючий настоятель, а інша особа, яка обрано головою, хоча таке не передбачено статутом; - повноважність присутніх осіб на зборах та їх належність до членів релігійної громади не підтверджена належним чином та не визнана настоятелем, який веде облік членів громади, які перебувають у каноннічному послухові у нього.

За таких обставин, на думку колегії суддів, допущення зазначених порушень положень статуту, які не спростовані належними доказами відповідачами, не дають підстав для висновку щодо правомочності та повноважності складу зборів, які були проведені 08.02.2019 року та якими було прийнято рішення, які є предметом спору.

Крім того, надаючи оцінку питанню набрання чинності рішеннями, які були прийняті на вказаних зборах, колегія суддів, приходить до висновку, про недотримання відповідачами положень статутів, якими врегульовано діяльність релігійної громади ( в редакції чинній на момент проведення зборів), оскільки: - протокол зборів не підписканий діючим на той час настоятелем релігійної громади; - протокол затверджений особою, яка зважаючи на те, що зміни до Статуту щодо зміни підлеглості, були зареєстровані лише 10.04.2019 року, не уповноваженою особою, оскільки релігійна громада Михайлівського молитовного будинку була ще структурним підрозділом Української Православної Церкви.

Роблячи остаточні висновки по суті позовних вимог, суд першої інстанції, не взяв до уваги відсилочний характер положень закону, якими врегульовано спірні питання, та відповідно не врахував положень статутів, якими врегульовано діяльність релігійної громади, хоча вони є частиною законодавства, якими врегульовано питання порядку скликання та проведення зборів, порядку прийняття рішень та набрання ними чинності. Допущення вказаних порушень призвело до передчасності висновків суду, їх невідповідності фактичним обставинам справи та їх необгрунтованості.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Доводи апелянта про втручання у діяльність громади представник органів місцевого самоврядування, є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог релегійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви - задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Релігійної громади Михайлівського молитовного будинку Української Православної Церкви до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом №1 від 8 лютого 2019 року, підписаним ОСОБА_2 , як головою зборів та ОСОБА_1 , як секретарем зборів.

Скасувати протокол №1 від 8 лютого 2019 року Загальних зборів віруючих релігійної громади Михайлівського молитовного будинку (Михайлівської церкви) Української Православної Церкви села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2020 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

Т.В. Одринська

---

В.П. Пікуль