Рішення

від 11.06.2020 по справі 361/102/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/102/20

провадження № 2/361/1621/20

11.06.2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретаря Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Вознесенська сільська рада Згурівського району Київської області про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Управління рибгосподарства або Київський рибоохоронний патруль) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на користь Вознесенської сільської ради Згурівського району Київської області (далі - Вознесенська с/рада) із ОСОБА_1 завдану ним у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища майнову шкоду в розмірі 612 грн.

В обґрунтування позову зазначало, що згідно із постановою Згурівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 365/589/18 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Цією ж постановою суду встановлено, що 04 вересня 2018 року близько 10.00 год. ОСОБА_1 на водосховищі Гречана Гребля в районі села Гречана Гребля Згурівського району Київської області за допомогою трьох спінінгів виловив рибу загальною вагою 7,0 кг, а саме: короп - 5 шт., чим перевищив добову норму вилову риби на 4,0 кг (2 коропи) та завдав рибному господарству України збитків у розмірі 612 грн.

Своїми діями відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 85 КУпАП.

25 лютого 2019 року Управління рибгосподарства направляло на адресу ОСОБА_1 листа із пропозицією в місячний термін з дня отримання цього листа відшкодувати завдану ним внаслідок порушення вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів майнову шкоду в розмірі 612 грн., який відповідач отримав 05 березня 2019 року, проте добровільно завдану шкоду ОСОБА_1 не відшкодував, підтвердження сплати ним коштів на адресу Управління рибгосподарства не надходило.

Представник позивача Управління рибгосподарства Бездуганов О.С. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що позов підтримує в повному обсязі, просив суд розглянути справу за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованим місцем його проживання, повторно у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд він не повідомив, відзив на позов і заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Третя особа Вознесенська с/рада у судове засідання теж не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує повністю.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 365/589/18 щодо ОСОБА_1 встановлено, що 04 вересня 2018 року близько 10.00 год. ОСОБА_1 на водосховищі Гречана Гребля в районі села Гречана Гребля Згурівського району Київської області за допомогою трьох спінінгів виловив рибу загальною вагою 7,0 кг., а саме: короп - 5 шт., чим перевищив добову норму вилову риби на 4,0 кг (2 коропи) та завдав рибному господарству України майнову шкоду в розмірі 612 грн., чим порушив вимоги п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України "Про тваринний світ".

Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні грубого порушення правил рибальства (вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) підтверджується протоколом № 006598 від 04 вересня 2018 року, описом-оцінкою, розпискою про передачу та прийняття на відповідальне зберігання рибальського майна, знарядь лову риби і водних біоресурсів, розрахунком майнової шкоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких свою вину у вчиненому він визнав.

У ч. 1 ст. 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів адміністративної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 08 липня 2011 року № 3677-VI шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

У ч. 1 ст. 37 вказаного вище Закону визначено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Виходячи з наведеного, природні ресурси, у тому числі водні біоресурси, що знаходяться в межах території Вознесенської с/ради, є належним їй на праві власності майном.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

У ч. 2 ст. 10 Закону України "Про тваринний світ" від 13 грудня 2001 року № 2894-III (далі - Закон № 2894-III) закріплено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

За змістом положень ч. 1 ст. 63 цього Закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 2894-III відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Згідно із п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (далі - Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання га відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

У п. п. 1, 3 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15 липня 2016 року № 229, у редакції наказу від 27 листопада 2019 року № 507, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Держрибагентсва, діє у його складі як відокремлений структурний підрозділ та йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об`єктів у межах районів діяльності, визначених Держрибагентством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

За змістом п. 7.4 зазначеного вище Положення Київський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19 (далі - Правила рибальства), одній особі за одну добу перебування на водоймі, закріпленій за громадськими об`єднаннями, а також ті, де впроваджене платне рибальство, дозволяється вилов риби у кількості 5,0 кг.

У п. п. 6.1, 6.2 вказаних Правил рибальства передбачено, що особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно із п. 6.3 зазначених Правил рибальства застосування заходів адміністративної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ч. ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що майнова шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована винною особою відповідному органу місцевого самоврядування за місцем завдання цієї шкоди, у даному випадку третій особі у справі Вознесенській с/раді.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 006598 про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2018 року видно, що розмір завданої відповідачем шкоди внаслідок порушення ним Правил рибальства становить 612 грн., що встановлено також і постановою Згурівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 365/589/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

25 лютого 2019 року, з метою досудового врегулювання питання відшкодування шкоди, позивачем Управлінням рибгосподарства на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено листа, яким йому запропоновано в місячний термін з дня отримання цього листа відшкодувати завдану ним внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів майнову шкоду в розмірі 612 грн.

05 березня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав вказаного листа із пропозицією про відшкодування шкоди, проте залишив його без реагування, завдану шкоду не відшкодував.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що внаслідок грубого порушення ОСОБА_1 вимог правил рибальства, державі в особі Вознесенської с/ради завдано майнової шкоди в розмірі 612 грн., суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати завдані ним збитки, тому позов Київського рибоохоронного патруля ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог і наданих доказів.

Також згідно із вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений Управлінням рибгосподарства при подачі до суду цього позову судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Вознесенської сільської ради Згурівського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359956) завдану майнову шкоду в розмірі 612 (шістсот дванадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 40419475) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дутчак І. М.