Ухвала

від 03.08.2020 по справі 911/2177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2177/20

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТ ГРАНД (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 12а, код 43619251)

про забезпечення позову

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСТ ГРАНД з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

- Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Посольству Азербайджанської Республіки в Україні вчиняти будь-які дії направлені на укладення правочинів та передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0100 іншим особам до розгляду справи по суті, а також заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії з скасування державної реєстрації здійсненої державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Кириловою Наталією Миколаївною від 29.05.2020 №52434406.

В якості зустрічного забезпечення заявник пропонує внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі плати (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру права, а саме 2197 гривень.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕСТ ГРАНД та Посольством Азербайджанської Республіки в Україні 20 травня 2020 року було укладено договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0100, яка розташована за межами населеного пункту Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської

області

29.05.2020 державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області даний договір було зареєстровано, про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

29.05.2020 до виконання обов`язків Надзвичайного та Повноваженого Посла Азербайджанської Республіки в Україні приступила новий посол Ахундова Ельміра , яка 09.07.2020 від імені Посольства підписала скаргу №4/KYV/078/20 до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни.

21 липня 2020 року Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України було розглянуто скаргу.

Дане звернення Посольства зі скаргою, на думку заявника, покликане тим, що діючим Надзвичайним та Повноваженим Послом Азербайджанської Республіки в Україні маються наміри укласти договір суборенди з іншим суб`єктом господарювання.

Такі дії з боку Посольства можуть призвести до порушення прав та інтересів ТОВ РЕСТ ГРАНД .

Крім того, у ТОВ РЕСТ ГРАНД є підстави побоюватись, що Міністерством юстиції України може бути прийняте рішення щодо скасування рішення прийнятого державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Кириловою Наталією Миколаївною від 29.05.2020 №52434406 щодо реєстрації договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0100, яка розташована за межами населеного пункту Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

У зв`язку з викладеними обставинами, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у спосіб, який визначено у заяві.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на долучені до заяви матеріали, вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України у якості одного з видів забезпечення позову господарським судом може бути застосовано заборону вчиняти певні дії (п.2).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід враховувати зокрема, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом майбутнього позову буде немайнова вимога, а отже судове рішення у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не застосовується та не досліджується підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а застосовуванню підлягає та має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача (у даному випадку, наприклад реалізація майна чи вчинення підготовчих дій до його реалізації, укладення попередніх договорів, підготовка чи подання державному реєстратору документів для здійснення перереєстрації спірного об`єкта, тощо).

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами процесуального закону особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем тих чи інших дій.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що її вимоги фактично ґрунтуються на припущеннях про можливість передачі нерухомого майна третім особам.

Заявником не надано достатніх доказів в підтвердження того, що Посольство Азербайджанської Республіки в Україні вчиняє дії, спрямовані на відчуження спірного майна; подання державним реєстраторам документів, на вчинення будь яких реєстраційних дій для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, а тому суд вважає заяву ТОВ РЕСТ ГРАНД такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись 2, 73, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТ ГРАНД про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 03.08.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак