Рішення

від 28.07.2020 по справі 911/346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/346/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕЛЬ", Київська область, Бородянський район, смт. Бабинці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОАРТ", Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: О.П.Волошинович

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АРТІЛЬ (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 07.02.2020 року (вх. №363/20 від 07.02.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАРТ (далі - відповідач) про стягнення 2490191,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про переведення боргу від 05.09.2019 року з урахуванням Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.09.2019 року.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/346/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.03.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав Ухвалою суду від 10.03.2020 року розгляд справи відкладено на 31.03.2020 року.

Судове засідання, призначене на 31.03.2020 року не відбулось, у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, про що сторони були повідомлені ухвалою суду від 24.03.2020 року, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на дату після 03.04.2020 року.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року підготовче засідання призначено на 12.05.2020 року.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н б/д (вх. №8835/20 від 08.05.2020 року) про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2020 року проти поданого клопотання представника відповідача заперечував.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/346/20 та призначено розгляд справи по суті на 16.06.2020 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. №11673/20 від 12.06.2020), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач просив суд поновити строк на подання відзиву посилаючись на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) , а також на те, що копію позовної заяви та ухвали суду відповідачем не отримано, натомість з матеріалами справи представник відповідача ознайомився лише 19.05.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2020 року повідомив, що ним не отримано відзив на позовну заяву та заперечував проти прийняття відзиву.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2020 року подав клопотання б/н б/д (вх. №12072/20 від 16.06.2020 року) про зупинення провадження у справі №911/346/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1716/20.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні.

До суду від представника позивача надійшли письмові пояснення б/н від 10.07.2020 (вх.№14115/20 від 10.07.2020 року) стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.2020 року подав до суду письмові пояснення б/н від 13.07.2020 року (вх. №14817/20 від 14.07.2020 року) на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2020 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.07.2020 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з поясненнями, поданими позивачем та надати власні письмові пояснення.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року у задоволенні клопотання відповідача б/н б/д (вх. №12072/20 від 16.06.2020) про зупинення провадження у справі №911/346/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1716/20 відмовлено та відкладено розгляд справи на 28.07.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.07.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 28.07.2020 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 29, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2020 року №1006313175. Однак, поштові конверти, адресовані відповідачу, повернуто суду підприємством зв`язку із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання . Крім того, ухвали суду надсилались на адресу представника відповідача - Покотило М.Б. та отримані представником, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 28.07.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариство ПроКредит Банк (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техноарт (за договором - позичальник) 15.03.2018 року укладено Рамкову угоду №FW115.1395 відповідно до умов п. 1 якої банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 30000000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальним розміром процентів - 40% річних. Ця рамкова угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт, строковий кредит, відновлювальна кредитна лінія, гарантії, акредитиви (документарні операції), кредитні картки. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення. Позичальник має право отримувати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої кредитної послуги.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 Рамкової угоди. Закінчення строку дії Рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови Рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі Рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав (п. 20 Рамкової угоди)

Між Публічним акціонерним товариство ПроКредит Банк (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техноарт (за договором - позичальник) 15.03.2018 року укладено Договір про відкриття кредитної лінії №115.47618/FW115/1395 відповідно до п. 1 якого банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію з 16.03.2018 року по 16.03.2020 року у розмірі 2000000,00 грн. Також, між Публічним акціонерним товариство ПроКредит Банк (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техноарт (за договором - позичальник) 15.03.2018 року укладено Кредитний договір №115.47619/FW115/1395 згідно умов п.п 1,3,4 якого сторони домовились, про те, що банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 6850000,00 грн. строком на 60 місяців від дати видачі кредиту включно. Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - Графік), що є Додатком №1 до цього Договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позивача №26004210346729 у кредитора. На не погашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 16% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у Графіку (п. 5 Кредитного договору). Крім того, до зазначених договорів між сторонами укладено договори про внесення змін, а саме, Договір про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії від 15.03.2018 року, Договір про внесення змін до Кредитного договору від 15.03.2018 року, Договір №1 про внесення змін та доповнень до Рамкової кредитної угоди від 05.09.2019 року, Договір про внесення змін до Кредитного договору від 05.09.2019 року, Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору від 05.09.2019 року, Договір №1 про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії від 05.09.2019 року якими внесено зміни в частині визначення термінів та цільового призначення кредиту.

05 вересня 2019 року між ТОВ Техноарт (первісний боржник), ТОВ Артель (новий боржник) та ПАТ ПроКредитБанк (кредитор, банк) укладено Договір про переведення боргу відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах цього Договору первісний боржник переводить на нового боржника борг (зобов`язання), що виник на підставі Рамкової угоди №FW115.1395 від 15.03.2018 року та Кредитних договорів №115.47618/FW115.1395 від 15.03.2018 року та №115.47619/FW115.1395 від 15.03.2018 року з усіма додатками, змінами та доповненнями, укладених між первісним боржником та кредитором (далі - основний договір), а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникли із зазначеного вище кредитного договору, і приймає на себе права та обов`язки первісного боржника за основним договором у розмірі та на умовах, що існують на день укладення цього договору. Відповідно до п. 1.2. Договору, розмір боргу, що переводиться, на день укладення цього Договору становить 7820873,53 грн. і буде змінюватись відповідно до умов Основного договору.

Згідно п. 1.4. Договору, за переведення боргу та зобов`язань за основним договором первісний боржник сплачує новому боржнику грошові кошти у розмірі 7820873,53 грн. Невиконання первісним боржником умов цього пункту не є підставою недійсності, розірвання чи припинення цього договору.

Первісний боржник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів після укладення цього Договору перерахувати на поточний рахунок нового боржника грошові кошти, визначені в п. 1.4. цього Договору (пп. 2.1.2 п. 2.1. Договору).

У пунктах 5.1. та 5.2. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання первісним боржником, новим боржником та уповноваженою особою кредитора та скріплення цих підписів печатками. Цей Договір діє до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань та реалізації прав за цим Договором.

У зв`язку з укладенням Договору про переведення боргу між ПАТ ПроКредитБанк та ТОВ Артель укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 05.09.2019 року, Договір про внесення до Кредитного договору від 05.09.2019 року, Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору від 05.09.2019 року, Договір №1 про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії від 05.09.2019 року, які додано до позовної заяви.

16 вересня 2019 року між ТОВ Артель (за договором - сторона 2) та ТОВ Техноарт (за договором - сторона 1) укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно до п. 1, якого, за договором №2802/2019 від 28.02.2019 р. на суму 42 000,00 грн., за договором №0910/2018 від 09.10.2018 р. на суму 1045000,00 грн., за договором №1010/2018 від 10.10.2019 р. на суму 501375,00 грн., за договором №2109/2019 від 21.09.2018 р. на суму 5455444,07грн., за договором №0305/2018 від 03.05.2018 р. на суму 480000,00 грн. стороною-1 було поставлено товар на користь Сторони-2. Станом на 16 вересня 2019р. заборгованість становить: за договором №2802/2019 від 28.02.2019 р. на суму 420000,00 грн., за договором №0910/2018 від 09.10.2018 р. на суму 1045000,00 грн., за договором №1010/2018 від 10.10.2019 р. на суму 501375,00 грн., за договором №2109/2019 від 21.09.2018 р. на суму 2884307,41 грн., за договором №0305/2018 від 03.05.2018 р. на суму 480000,00 грн. При цьому Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні такого грошового зобов`язання за вказаними договорами в сумі 5330682,41 грн.

Згідно п. 2. Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, за договором про переведення боргу від 05 вересня 2019 р. переведено на Сторону-2 борг (зобов`язання), що виник на підставі Рамкової Угоди №FW115.1395 від 15.03.2018 року та Кредитних договорів №115.47618/FW115.1395 від 15.03.2018 року, №115.47619/FW115.1395 від 15.03.2018 року з усіма додатками, змінами та доповненнями, укладених між Стороною-1 та ПАТ ПроКредит Банк . При цьому Сторона-2 є кредитором, а Сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов`язання за вказаним договором в сумі 7820873,53 грн.

Строк виконання зобов`язання (оплати товару), вказаного в п. 1 цього Договору, ще не настав.

Строк виконання зобов`язання (оплати за переведення боргу), вказаного в п. 2 цього Договору, настав 06 вересня 2019 року. Сторони підтверджують обсяг взаємних заборгованостей, що вказані в п.п. 1,2 цього Договору (п. 5 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог).

Згідно пп. 6.1. п. 6 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди: зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, вказаними в п. п. 1, 2 цього Договору, у сумі 5330682,41 грн. З моменту підписання цього Договору вважати: зобов`язання Сторони-2, вказане в п. 1 цього Договору, припиненим у сумі 5330682,42 грн., тобто, заборгованість Сторони-2 перед Стороною-1 за договором №2802/2019 від 28.02.2019 р. на суму 420000,00 грн., за договором №0910/2018 від 09.10.2018 р., на суму 1045000,00 грн., за договором №1010/2018 від 10.10.2019 р. на суму 501375,00 грн., за договором №2109/2019 від 21.09.2018 р. на суму 2884307,41 грн., за договором №0305/2018 від 03.05.2018 на суму 480000,00 грн. відсутня. Зобов`язання Сторони-1, вказане в п. 2 угоди, вважати припиненим у сумі 5330682,41 грн. Залишок зобов`язання (заборгованості) Сторони-1 перед Стороною-2 за Договором про переведення боргу від 05 вересня 2019 р становить 2490191,12 грн.

У п. 7 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та кріплення печатками сторін.

В матеріалах справи наявний підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 16.09.2019, згідно якого заборгованість ТОВ ТЕХНОАРТ перед ТОВ АРТЕЛЬ станом на 16.09.2019 року становить 2490191,12 грн.

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1. Договору про переведення боргу, первісний боржник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів після укладення цього Договору перерахувати на поточний рахунок нового боржника грошові кошти, визначені в п. 1.4. цього Договору. Строк оплати за зазначеним Договором настав 09.09.2019 року.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами, строк оплати за якими настав, не виконав, у зв`язку із чим за ним уторилась заборгованість у сумі 2490191,12 грн., яка станом на день звернення до суду не погашена.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що у нього відсутній Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.09.2019 року, а з копії Договору долученого до матеріалів справи, на думку відповідача, вбачається, що такий договір, як в інтересах ТОВ Артель , так і в інтересах Техноарт , підписано невстановленими особами, а тому, такий договір не породжує прав та обов`язків для сторін. Відповідач також вказує на помилки при складанні заяви б/н, б/д про проведення взаємозаліку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, договір переведення боргу передбачає заміну боржника у зобов`язанні. Причому саме по собі зобов`язання (як і кредитор у ньому) не змінюється - змінюється тільки боржник. Інакше кажучи, на підставі договору переведення боргу у первісного боржника зобов`язання припиняються, а новий боржник вступає у зобов`язання і зобов`язаний виконати борг перед кредитором. Це, у свою чергу, означає, що новий боржник у відносинах з кредитором діє у своїх інтересах, виступаючи самостійною стороною договору, на підставі якого виникло зобов`язання.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, як визначено ст. 521 ЦК України.

Отже, тристоронній Договір про переведення боргу від 05.09.2019 року укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як визначено ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, за правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони та не потребує згоди іншої сторони.

Судом встановлено, що Договором про переведення боргу від 05.09.2019 року сторонами у даній справі визнано існування заборгованості у розмірі 7820873,53 грн. на момент його укладення. Строк розрахунків за Договором про переведення боргу від 05.09.2019 року визначено протягом 3-х банківських днів після укладення цього Договору (пп. 2.1.2 п. 2.1. Договору). Однак, після укладення Договору про переведення боргу, між позивачем та відповідачем 16.09.2019 року укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого сторони погодили, що сума невиконаних зобов`язань ТОВ Техноарт перед ТОВ АРТЕЛЬ складає 2490191,12 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.09.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАРТ в порушення покладеного на нього законом та Договором про переведення боргу з урахуванням Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог обов`язку по сплаті 2490191,12 грн. не виконав, вказану суму станом на час прийняття судового рішення не погасив.

Стосовно тверджень відповідача, що у нього відсутній Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.09.2019 року, а з копії Договору долученого до матеріалів справи, на думку відповідача, вбачається, що такий договір, в інтересах сторін підписано не встановленими особами, а тому, такий договір не породжує прав та обов`язків для сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до Протоколу №1 зборів Учасників (Засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Артель від 10 січня 2011 року, рішенням учасників надано повноваження виконавчому директору ТОВ Артель Мількевичу А.М здійснювати від імені Товариства правочини з правом підпису фінансових документів та внесено стосовно Мількекевича А.М., як підписанта, відповідну інформацію до Єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Копію протоколу та витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців додано до матеріалів справи.

Відповідно до п.9.1 Статуту ТОВ Артель (чинного на момент укладення спірного договору) вищим органом управління товариства є загальні збори Учасників товариства, в яких беруть участь Учасники або уповноважені ними представники. Відповідно до п.9.23. Статуту одноосібним виконавчим органом Товариства є Директор. Відповідно до п.9.24 Статуту ТОВ Артель , до компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів Учасників. Так, крім іншого, Директор розпоряджається майном та коштами, здійснюючи щодо них будь-які операції, в тому числі придбання або відчуження, укладає угоди, договори, контракти від імені Товариства, здійснює юридичні акти від імені Товариства, видає доручення, забезпечує виконання рішень загальних зборів Учасників Товариства.

Директором ТОВ Артель на момент укладення спірного договору був ОСОБА_1 .

На підставі Довіреності від 30 серпня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В. за реєстровим №1849, громадянин ОСОБА_1 , уповноважив громадянина ОСОБА_2 представляти його інтереси, як учасника ТОВ Артель на загальних зборах учасників Товариства з усіма правами учасника. Разом з тим, на підставі Довіреності від 30 серпня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В. за реєстровим №1850 ТОВ Артель , уповноважила громадянина ОСОБА_2 , крім іншого, представляти інтереси Товариства з питань укладення договорів пов`язаних з переведенням боргу, зокрема з ТОВ Техноарт на ТОВ Артель та усіх інших договорів пов`язаних з укладення договору переведення боргу, в тому числі, з правом їх підпису від імені ТОВ Артель .

Відповідно до Протоколу №9/2019 загальних зборів учасників ТОВ Артель , вирішено укласти договір переведення боргу ТОВ Техноарт перед АТ ПроКредит Банк на позивача, уповноважено виконавчого директора Мількевича А.М. укладати усі договори, пов`язані з вказаним переведенням боргу, а також, вирішено передати в заставу банку майно ТОВ Артель . На підставі вказаної довіреності, від імені учасника ОСОБА_1 на цих загальних зборах діяв ОСОБА_2 і ним, як секретарем зборів, скріплено відповідний Протокол.

Відповідно до п.12.1. Статуту ТОВ Техноарт (чинного на момент укладення спірного договору) вищим органом управління товариства є загальні збори Учасників. Відповідно до п.2 Протоколу №01/2019 від 02 вересня 2019 року, загальні збори учасників вирішили, що ТОВ Техноарт за переведення боргу на ТОВ Артель перед АТ ПроКредит Банк , по Рамковій угоді FW115/1395 від 15.03.2018 року, договору кредитної лінії №115.47618/FW115.1395 в розмірі 2000000,00 грн., кредитному договору №115.47619/FW115.1395 в сумі 5820873,53 грн. що укладені ТОВ Техноарт з АТ ПроКредит Банк , має сплатити ТОВ Артель кошти у розмірі 7820873,53 грн. Уповноважено генерального директора ТОВ Техноарт Бурейка Віталія Феліксовича на укладення усіх договорів, пов`язаних з переведенням боргу.?

Таким чином, загальними зборами Учасників сторін та нотаріально посвідченими довіреностями визначено коло осіб, які мають право на підписання Договору переведення боргу ТОВ Техноарт перед АТ ПроКредит Банк і такими особами є: зі сторони ТОВ Артель - Мількевич А.М., зі сторони ТОВ Техноарт - Бурейко В.Ф.

Таким чином наданими доказами підтверджується, що Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, які і інші договори, пов`язані з переведенням боргу, а також Протокол №9/2019 загальних зборів учасників ТОВ Артель підписані Мількевичем А.М., у якого на момент укладення договору були усі необхідні повноваження. Тому, зазначення у розділі 8 Договору Місцезнаходження та реквізити сторін прізвища ОСОБА_1 і посади Директор не може впливати на чинність цього договору, а відповідність підпису вбачається за можливе встановити співставленням підписів на спірному Договорі та інших документах, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що статутні документи позивача, посадова інструкція тощо мають певні обмеження щодо дій ОСОБА_2 з підписання спірного Договору. Підпис директора, що міститься на спірному договорі, скріплено відповідною печаткою ТОВ АРТЕЛЬ , відтиск якої не оспорювався відповідачем.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дослідивши зазначені докази, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача з приводу невідповідності прізвища директора позивача та візуального зображення його підпису не можуть бути взяті судом до уваги та відхиляються, як такі, що не спростовують змісту зазначених документів, адже помилка в прізвищі директора не позбавляє ці документи доказової сили. При цьому, клопотань про проведення почеркознавчої експертизи представником відповідача не заявлялось. Інше розуміння зазначених обставин свідчило б про надмірно формальний підхід до оцінки зазначених доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у розпорядженні відповідача, за його твердженням, примірника Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог жодним чином не свідчить про відсутність у сторін договірних правовідносин, встановлених цим договором.

Також, слід зазначити, що відповідач фактично не заперечує факт укладення Договору про переведення боргу від 05.09.2019 року на підставі якого у ТОВ АРТЕЛЬ виникло право вимоги до ТОВ ТЕХНОАРТ в сумі 7820873,53 грн., а також, не заперечує наявного у нього права вимоги до ТОВ АРТЕЛЬ на суму 5330682,41 грн. При цьому, суд зазначає, що сторонами у правовідносинах за Договором про переведення боргу від 05.09.2019 року та Договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.09.2019 року вчинено конклюдентні дії, які свідчать про схвалення правочинів.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 16.10.2018 року у справі №910/20790/17.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України закріплює змагальність сторін, а саме те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АРТЕЛЬ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАРТ про стягнення 2490191,12 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАРТ (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 29, код ЄДРПОУ 31704469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТЕЛЬ (07832, Київська область, Бородянський район, смт. Бабинці, вул. Заводська, буд. 45 А, код ЄДРПОУ 30554583) 2490191 (два мільйони чотириста дев`яносто тисяч сто дев`яносто одну) грн. 12 коп. заборгованості та 37352 (тридцять сім тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.08.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць