Рішення

від 29.07.2020 по справі 912/1604/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 рокуСправа № 912/1604/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1604/20

за позовом Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, 26331, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 54

до відповідача Фізичної особи-підприємця Колесник Олени Анатоліївни, АДРЕСА_1

про зобов`язання звільнити та повернути приміщення

за участю представників:

від прокуратури - Поліщук С.О., посвідчення № 046131 від 01.03.17;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області до Фізичної особи-підприємця Колесник Олени Анатоліївни про зобов`язання звільнити та повернути Хащуватській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області приміщення (будівлі) площею 80 кв. м. розташоване по вул. Небесної Сотні 75, с. Хащувате, Гайворонський район, Кіровоградської області, шляхом звільнення та підписання акту прийому-передачі, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що Фізична особа-підприємець Колесник Олена Анатоліївна користується комунальним майном без правової підстави, що є порушенням інтересів держави у сфері використання комунального майна, управління об`єктами комунальної власності, тому наявні правові підстави для повернення оспорюваного приміщення. Відтак, у останньої виник обов`язок щодо повернення безпідставно набутого майна Хащуватській сільській раді на підставі акта приймання-передачі.

Ухвалою від 13.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1604/20 за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи. Крім того, з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з відповідним змінами) та задля збереження життя та здоров`я громадян України даною ухвалою повідомлено, що дату і час підготовчого засідання у даній справі буде призначено додатково ухвалою суду.

20.05.2020 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Колесник Олени Анатоліївни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна", на який посилається позивач, втратив чинність 01.02.2020. Договірні відносини чинні до 01.08.2020, тому слід керуватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019. В договорі оренди №3 від 01.08.2018 зазначено балансову вартість 16 889 грн, згідно якої і розрахована орендна плата. А тому приписи встановлені ст. ст. 7, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 укладеним договором не порушується. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що ним орендується нежитлове приміщення в сільській місцевості на утримання якого витрачені значні кошти, оскільки приміщення знаходилось тривалий час без капітального ремонту, що призвело до його занепаду та руйнування. Фактично приміщення відновлено ФОП Колесник О.А., прибрана прилегла територія.

27.05.2020 на адресу суду від Новоукраїнської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, не є вірними. Зі змісту п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийнятого 03.10.2019 випливає, що до договорів оренди укладених до 01.02.2020 застосовуються положення закону від 10.04.1992 . В подальшому відповідач вірно посилається на ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу, якою передбачено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за відповідною вартістю, крім об`єктів державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Однак не зазначає, що вказана норма кореспондує до Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629, яка є діючою і на даний час та пункт 2 якої передбачає, що оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому. Враховуючи те, що договір оренди взагалі не містить таких істотних умов як об`єкт (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), наявні достатні правові підстави вважати, що спірний договір оренди нерухомого майна комунальної власності є неукладеним. Твердження про відновлення відповідачем приміщення також не заслуговує на увагу, оскільки згідно підписаного сторонами акту прийому-передачі від 01.08.2018, об`єкт, що передається в оренду має задовільний стан і може використовуватися орендодавцем.

05.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. За твердженням відповідача, порушення інтересів держави прокурором абсолютно не обґрунтовано. Відповідач не погоджується з твердженням прокурора, що поданий позов є негаторним. Оскільки такий позов дійсно подається у випадку, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. А протиправність дій відповідача щодо перешкод власнику ніяким чином не доведена. Крім того, відповідач зазначає, що правовідносини щодо оренди приміщення виникли ще у 2009 році та просить застосувати при вирішенні спору строки позовної давності.

Ухвалою від 09.06.2020 призначено підготовче засідання у справі №912/1604/20 на 25.06.2020 о 11:00 год.

15.06.2020 на адресу суду від Новоукраїнської місцевої прокуратури надійшли додаткові пояснення до заперечення на відповідь на відзив, у яких Прокурор зазначає, що спірні правовідносини виникли 01.08.2018 при укладенні договору оренди та підписанні акту приймання-передачі в оренду майна сторонами. Тому твердження відповідача про сплив строків позовної давності є не вірним та не може заслуговувати на увагу. Також надана копія Договору оренди приміщення від 03.06.2009 №2, не може враховуватись в силу положень ст. 76 ГПК України як належний доказ щодо предмету спору, оскільки вищевказаний договір також є неукладеним.

16.06.2020 на адресу суду від Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області надійшли пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити. Водночас у зв`язку з віддаленістю м. Кропивницький та м. Гайворон, відсутністю в сільській раді посади юриста просить проводити судові засідання за відсутності його представника.

Ухвалою від 25.06.2020 закрито підготовче провадження у справі №912/1604/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2020 о 15:00 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 29.07.2020 не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про місце, дату та час засідання суду.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноважених представників позивача та відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що суб`єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування не було вжито заходів щодо повернення незаконно наданого у користування комунального майна, заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури представляє інтереси держави в суді, так як суб`єкт владних повноважень не належним чином здійснює цей захист. Хащуватська сільська рада є власником спірного нежитлового приміщення, тому набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача оскільки правовідносини, пов`язані з наданням у користування на умовах оренди нерухомого майна комунальної власності, становлять суспільний та публічний інтерес, а незаконність дій органу місцевого самоврядування, на підставі яких майно комунальної власності передано у користування, такому суспільному інтересу не відповідає.

Приписами ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Господарський суд погоджується з наведеним вище доводами Прокурора та вважає підтвердженими підставами для представництва в суді інтересів держави за поданим позовом і визначеним позивачем.

Матеріали справи підтверджують, що 01.08.2018 між Хащуватською сільською радою (далі - Орендодавець) та суб`єктом підприємницької діяльності Колесник Оленою Анатоліївною (далі - Орендар) укладено договір оренди приміщення № 3 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення сесії №461 від 26 липня 2018 року Хащуватської сільської ради передав в оренду, а Орендар прийняв приміщення у вигляді будинку загальною площею 80 м. кв., яке знаходиться за адресою с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 75 (а.с. 22-23).

Орендар проводить в орендованому приміщенні всі дозволені йому чинним законодавством операції (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору приміщення надається строком на 2 роки з моменту його підписання.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця з розрахунку 16 889 грн х 18% = 3040,02 грн : 12 міс. = 253,34 грн на 1 міс. (16 889 грн - балансова вартість приміщення, 18% - орендна ставка за здійснення торгівлі промисловими товарами).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 4.6. Договору).

01.08.2018 згідно акта приймання-передачі в оренду майна комунальної власності Хащуватської сільської територіальної громади Майно за Договором передано відповідачу (а.с. 24).

Підписаний сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України вказано, що істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Господарський суд враховує, що 01.02.2020 втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ у зв`язку з прийняттям Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ.

Разом з тим, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ прийнятого 03.10.2019 (набрав чинності 01.02.2020) зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Крім того, ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, при розгляді даної справи застосуванню підлягають положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

Твердження відповідача, що при вирішенні спору слід керуватися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ, оскільки договірні відносини між сторонами чинні до 01.08.2020, господарським судом відхиляються.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено вичерпний перелік істотних умов договору оренди комунального майна, серед яких: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок нарахування амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частина 2 статті 284 Господарського кодексу України передбачає, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України ''Про оренду державного і комунального майна" та абзацу 2 п. 2 Методики, затвердженої постановою КМУ № 629 від 10.08.1995 "Про затвердження Методики оцінки об`єктів оренди. Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів", оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Пунктом 1 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 (надалі за текстом рішення - Методика) передбачено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду.

Пунктом 2 вказаної Методики встановлено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому та те, що передбачені цією Методикою послуги з проведення незалежної оцінки об`єкта оренди (активів, що входять до складу об`єкта оренди) та аудиторської перевірки об`єкта оренди оплачує орендар.

Відповідно до пункту 19 Методики у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.

Відповідно до пункту 3 Методики поняття "незалежна оцінка" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

Перед укладанням Договору від 01.08.2018 між Хащуватською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області та Фізичною особою-підприємцем Колесник Оленою Анатоліївною, незалежна оцінка об`єкта оренди з метою визначення вартості майна для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати, не проводилася, про що зазначено у листі Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 04.03.2020 № 155 (а.с. 25).

Отже обрахування орендної плати орендодавцем здійснювалось не від визначеної експертом у встановленому порядку незалежною оцінкою вартості орендованого розрахунку орендної плати за використання нежитлової будівлі.

Таким чином, всупереч законодавству розрахунок орендної плати за оренду комунального майна проведено неправильно.

З вищенаведених фактичних обставин слідує, що органом місцевого самоврядування Хащуватською сільською радою при укладенні Договору від 01.08.2018 не дотримано вимоги чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Таким чином, оскільки Договір оренди від 01.08.2018 не містить таких істотних умов, як об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), тому наявні підстави вважати договір оренди майна від 01.08.2018 неукладеним.

Крім того, відсутність оцінки нерухомого майна на момент укладення Договору оренди від 01.08.2018 не забезпечує реалізацію вимог Закону України ''Про оренду державного і комунального майна" щодо обов`язкової оцінки орендованого майна (стаття 11 Закону), порядку визначення орендної плати (ст. 19 Закону), ефективного використання майна і визначення такої істотної умови правочину, як об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", передбачено що на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, господарський суд враховує ч. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якої не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги 5 Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 916/729/17 та від 24.04.2018 у справі № 914/868/17.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки Хащуватською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області нерухоме майно передано відповідачу з порушенням приписів законодавства, і як наслідок, у відповідача відсутні правові підстави для строкового користування таким майном, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повернення Фізичною особою-підприємцем Колесник Оленою Анатоліївною нерухомого майна.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 постанови № 10 від 29.05.13. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов`язань, визначених ст.175 Господарського кодексу України.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Постанови № 10 від 29.05.13. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Суд враховує, що спірні відносини між сторонами виникли 01.08.2018р. при укладенні договору оренди приміщення №3 та підписанні акту приймання - передачі в оренду майна. А отже, три річний строк позовної давності не сплив.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Колесник Олену Анатоліївну ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити та повернути Хащуватській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області (26331, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 54; ідентифікаційний код 04366620) приміщення (будівлі) площею 80 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Небесної Сотні, 75, с. Хащувате, Гайворонський район Кіровоградської області шляхом звільнення та підписання акту прийому-передачі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колесник Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м.Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету -2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02910025) 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення вручити або надіслати Заступнику керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7), Прокуратурі Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4), Хащуватській сільській раді Гайворонського району Кірвоградської області (26331, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 54), Фізичній особі-підприємцю Колесник Олені Анатоліївні ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 03.08.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук